maxiwell: High Voltage (Default)
  Вчора вийшов прогулятись. Думав, трохи потеплішає — і можна не ковзатись по дорозі. Але виявилось, що погода — лайно! Як пишуть синоптики: «замерзання мокрого снігу на землі і ожеледь». Прийшов додому, обтрусився — стільки льоду обсипалося. Фотік і телефон мокрі від конденсованої вологи. Руки замерзли. Тому-то і назва така провокативна.

  А сьогодні інша крайність. Обіцяли ожеледицю і -2˚С, а походу відлига і калюжі. Ну, зате не слизько.

Погода — лайно!
1. Вчора — ожеледиця і намерзання мокрого снігу. Сьогодні — калюжі.

  Та я все одно трохи прогулявся трохи по місту і дещо нафоткав.
Читати далі (+36 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
Минулого року відновив вилазки по ДОТам Київського укріпрайону. По двом ДОТам навіть полазив всередині. Однак не все задумане вдалося оглянути. Так що деякі матеріали відклав до повторних вилазок. От тільки все, що відкладається на «потім» — відкладається на невизначений строк. Та й не факт, що повторні поїздки відбулися б так само влітку. Тому вирішив показати те, що не вдалося нормально дослідити: ДОТи №№205, 206 і 405. І офф-топ у вигляді краєвидів. Ну а якщо все-таки вдасться повторно відвідати вищевказані ДОТи, то зроблю ще один фотозвіт по цим ДОТам. Думаю, нічого страшного в тому не буде. А поки що «залаз не зараховано». Тому вилазка в light-версії. Можна сказати, розвідка.

Замальовки з прогулянок по Київському укріпрайону
1. Краєвиди села Юрівка, ДОТи №205 і 405. А ще 206й.

В цьому огляді зібрав неопубліковані фоточки з прогулянки по Юрівці і Білогородці. В тих місцях чималеньке скупчення ДОТів. Однак знімав не лише оборонні споруди, але й природу. Як виявилось, не даремно — нудними зимовими вечорами можна згадати пригоди літа.
Читати далі (+50 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  В попередньому фотозвіті я показував сучасний стан київського заводу «Ремдизель». Нажаль, зробити гарний огляд не вийшло, оскільки заброшка виявилась в гіршому стані, ніж очікував.  Навіть більше — застав демонтаж корпусів. Але знайомому сталкеру вдалося побувати на заводі, коли адмінкорпус не тільки існував, а й був в гарному збереженні —  в кабінетах залишались меблі, обладнання, папери. В своєму сталкерському досвіді я ще не бачив приміщення в такому вцілілому стані. І чому я не додумався сходити на «Ремдизель», коли він ще був цілий?

Закинутий завод «Ремдизель» в 2014му
1. Величезний цех, чотирьохповерховий адміністративний корпус в гарному збереженні.

   Спочатку планував розбавити свої знімки фотками товариша, якими він поділився. Але коли побачив, в якому стані виявився завод, вирішив зробити окремий фотозвіт. Звичайно, це не в моїх принципах — робити огляд повністю із запозичених матеріалів. Але захотів показати наскільки може змінитися заброшка всього лише за два роки. Всього цього, що на цих фотках, вже нема. Адміністративний корпус, який у цьому огляді, вже знесли.
Читати далі (+69 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
В останніх числах грудня, наприкінці минулого року, вирішив закрити сезон сталків-2016 вилазкою на один із найвідоміших столичних абандонів — завод «Ремдизель». Хотів подивитися на баянистий завод, доки його остаточно не знесли. Раніше довго роздумував щодо доцільності вилазки на цей об'єкт. Та після перегляду одного відео-сталку по заводу, переконався, що навіть залишки підприємства вражають. І хоча збереженість заброшки з часом погіршувалась, сподівався застати завод не в стані руїн. Хоча передчуття були не найкращі, бо перед вилазкою не вдалося знайти актуальну інформацію стосовно стану заводу.

На прогулянку відправився із [livejournal.com profile] samogonnoeozero. Як виявилось, вона теж ще не була на Ремдизелі.

Залишки заводу Ремдизель
1. Один із цехів у стадії демонтажу. Адміністративний корпус ми не застали.

«Ремдизель» почали розбирати давно. Коли завод працював, він займався ремонтом корабельних компресорів і дизельних двигунів військових кораблів. Підприємство належало до військово-оборонного комплексу. Але після розпаду СРСР завод почав занепадати. В 2003му, з початком будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу (про нього я вже писав в далекому 2013 році), завод потрапив під загрозу знесення. З літа 2008го почали зносити корпуси, які заважали будівництву. А в 2011му «Ремдизель» визнали банкротом. Планувалося, що на території заводу, яка не буде зайнятою мостом і розв'язками, до 2012 року збудують новий торгово-офісний центр. Однак до того часу його будівництво так і не розпочалось. Та й нині про новий бізнес центр нічого не чутно.

А далі, як знаєте, у кожної заброшки є період напіврозпаду. Ще донедавна на заводі був адміністративний корпус, декілька цехів і бомбосховище. Причому в непоганому стані. Однак з середини 2014го почався демонтаж обладнання. А з 2015го з'явилась охорона. На момент нашої вилазки (грудень 2016), адміністративно-побутовий корпус був знесений. Як здогадуєтесь, ми запізнилися зі сталком — застали активну фазу демонтажу. Нажаль, в середину будівель не пробралися. Зате находилися по території.

Побачене не порадувало. Від заводу з непоганим збереженням залишись лише напіврозібрані будівлі і руїни. Можна сказати, застав знос заброшки. Але для статистики нехай буде.
Читати далі (+44 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Продовження розповіді про День відкритих дверей в Історико-експозиційному реставраційному центрі (ІЕРЦ). В першій частині показав занедбану частину музейної експозиції: музейний запасник, що більше нагадує списану техніку в автобусно-тролейбусному парку, і інфраструктуру колишнього автобусного парку. Тепер же розповім про виставкову частину, яка розмістилась в двох ремонтних цехах. Нажаль, там теж не всі експонати у відреставрованому стані. Однак те, що техніка не на ходу, одразу і непомітно - виглядають набагато краще, ніж машини, виставлені надворі. Тому вважаю, що друга частина огляду більше цивільна, ніж сталкерська.

  В цехах були виставлені як експонати комунального Музею громадського транспорту, так і приватні автобуси, легковушки і навіть вантажівки. Не знаю, на яких умовах співпрацюють автомобільний ретро-клуб OldCarService і музей, але техніка приватних колекціонерів виглядає більш доглянутою, ніж музейні експонати. І взагалі, за півтора роки, відтоді як до ремонтно-автобусного парку перевезли техніку, реставрація так і не розпочалася. Начебто, через бюрократичну тяговину. Однак складається враження, що керівництво музею не хоче займатися відновленням експонатів, бо на це треба виділяти гроші. А в автомобільному клубі немає змоги за власні кошти ремонтувати чужу техніку. Тому маємо, що маємо. Хоча було б цікаво дізнатися концепцію оновленого музею. Оскільки на виставці було все підряд - і тролейбуси з автобусами, і легковушки з вантажівками, і мотоцикл з велосипедами.

Майданчик техніки Музею громадського транспорту або Колишній Автобусний парк №3
1. Ремонтний цех колишнього автобусного парку став виставковою залою.

  Ця частина прогулянки також принесла здійснення мрій: вперше в житті посидів за кермом тролейбуса і автобуса. Незабутні враження для людини, яка виступала тільки пасажиром. А ще побачив ЛАЗ А073 і ЛАЗ 697М. А також вперше побачив салон МТБ-82Д. І в новинку були «Таврія»-ландо, Москвич-400-420А (кабріолет) і Mini. Так що без відкриттів не обійшлося.

  І хоч умови для зйомки були не дуже підходящі, зробив незліченну кількість знімків. Так що і друга частина розповіді буде величенька.
Читати далі (+73 фото)... )

maxiwell: High Voltage (Default)
За складеною традицією, щороку перший фотозвіт нового року присвячений закинутим місцям. І так само, за традицією, це об'єкт, відвіданий наприкінці минулого року. Хоча при всьому вищезазначеному це не зовсім заброшка у звичному розумінні. Фактично це Історико-експозиційний реставраційний центр КП «Київпастранс» на території колишнього Автобусного парку №3. Тобто, музейно-ремонтний майданчик Музею громадського транспорту. Хоча, назвати його можна по-різному. Виглядає це все як діючі і списані автобуси, тролейбуси на території недіючого автобусного парку. Враження від побаченого теж суперечливі, як і саме місце. Але оскільки списаної (закинутої) техніки набагато більше, ніж відреставрованої, та й територія не використовується за призначенням, то думаю, що формально можна використати тег «заброшка». Тим паче, що на цей раз по деяким закинутим автобусам і тролейбусам вдалося походити (на відміну від екскурсій в Автобусні парки). І, судячи з усього, реставрувати списану техніку ніхто не збирається.
А так, це абандон на грані фолу.

Неоднозначність експозиційно-реставраційного центру криється не тільки в поєданні ходового транспорту і ремонтних майстерень зі списаною технікою і недіючою інфраструктурою автобусного парку, а й у поєднанні двох організацій — філії київського музею громадського транспорту і колишнього автобусного парку. Так що історичну довідку треба давати по двом місцям.
Отже, почну з музею. Він був створений у 1927 році. Під час Другої світової війни експозиція була розграбована, а сам музей відновився лише 1992 року. До 2011 року він розташовувався біля Київського заводу електротранспорту і складався тільки з документів і фотоматеріалів. У 2011му музей, разом із заводом електротранспорту, переїхав до старої території Дарницького трамвайного депо — аж на лівий берег столиці. Наступного року музей обзавівся натурними експонатами: автобусами, тролейбусами і трамваями. Але території було недостатньо для розширення експозиції і тому у грудні 2015го, на території колишнього Автобусного парку №3 (пізніше — Автобусно-ремонтному парку), відкрили філію музею.

Ну і про територію підприємства. Автобусний парк №3 створили в 1963 році. Тоді він мав багато назв: АТП-09123, АТП-33030, АТП-13030. З 2001го став називатися Автобусним парком №3. Працював на муніципальних маршрутах до листопада 2010го. Комерційні маршрути (маршрутки) підприємство обслуговувало до літа 2011го. В результаті світової економічноїї кризи і скорочення кількості маршрутів, у столиці почали закривати автобусні парки. Так не стало Автобусного парку №3. З середини 2011го він став Ремонтно-автобусним парком. А в 2015му його перетворили на експозиційно-реставраційний центр музею громадського транспорту.

Майданчик техніки Музею громадського транспорту або Колишній Автобусний парк №3
1. Запасник музейної техніки на території колишнього автобусного парку. До речі, це третій київський автобусний парк, в якому побував.

17 грудня 2016го року у ІЕРЦ (Історико-експозиційному реставраційному центрі) був День відкритих дверей. В грудні 2015го екскурсію пропустив — тому цього разу зібрався незважаючи на недоліковану застуду і відмові більшості друзів скласти компанію. Добре — [profile] avganez погодився прогулятися. Хоча народу в той день прийшло багато. СТТС і Фотобус одразу заполонили фотки з заходу.

Нафотографував багато. Тому фотозвіт про майданчик музею громадського транспорту буде в двох частинах. В першій частині подивимось, в якому стані знаходяться музейні експонати на вулиці (списані і ходові) і автобусний парк.
Читати далі (+76 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
"З Новим роком і Рождеством!
Ялинки вогники кольорові."

(Із пісні «Скрябін» - сл. Андрій Кузьменко)

  Вже декілька років (відтоді як почав цікавитися новорічними фестивалями) хотів зробити огляд новорічного Києва. Нарешті це вдалося! Самотужки обходив і пофотографував головні столичні новорічні локації і святкову атрибутику у місті! Причому справився за дві поїздки.І це в сезон грипу і ожеледицю!

Новорічний Київ
1. Цього Нового року новорічної атрибутики було багато. Хоча це переважно в центрі. На околицях про новорічно-різдвяні свята мало що нагадує.

На Новий рік-2017 новорічних локацій у Києві було як ніколи багато. Чи може це лише здається?
Основними святковими місцями у місті були: Новорічне містечко в «Експоцентрі України» (ех ВДНГ); ялинка біля ТРЦ «Ocean Plaza»; ялинка на Контрактовій площі; фотозона на Поштовій площі; Головна ялинка країни і святкове містечко на Софійській і Михайлівській площах; новорічне містечко в парку ім. Т. Шевченка. Як виявилось, новорічної атрибутики у місті багато.
Читати далі (+57 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Скоро Новий рік! Відсьогодні, з днем Святого Миколая, розпочинається цикл новорічно-різдвяних свят.  А це значить, що саме час новорічних фотозвітів. Тим паче, що цього разу в Києві організували багато святкових заходів. Та й погода по-новорічному, зимова — зі снігом і морозцем. На Новий рік, мабуть, роки 3 не було снігу. Тому вирішив що нефіг нудьгувати вдома.

  А відвідати є що! Цього року новорічне містечко на ВДНГ зробили безкошковним(!). Пропустити таку халяву і не подивитися на Еспоцентр України в святковому зимовому антуражі просто не міг.

Новорічний Експоцентр України (ВДНГ)
1. Новорічний захід у виставковому комплексі «Експоцентр України» відбувається щорічно. Але цього року вхід на святкування безкоштовний. А сам фестиваль відкрився дуже заздалегідь — аж 10 грудня.

  Від святкової локації не очікував цікавостей. Думав подивитися на святковий зимовий «Експоцентр України», бо буденний осінній вже бачив 2013го року (та й то, подивився тоді далеко не все — колишнього ВДНГ вистачить на декілька прогулянок). Однак новорічний фестиваль «Зима на ВДНГ» виявився насиченим «розважалівкою»: каток, гірки, за́мок крижаних скульптур, резиденція Діда Мороза, театр «Гуляндія», шоу «Вартові мрій», роботоцентр, дитячий лабіринт. І це далеко не повний перелік локацій. Ну і, звичайно, була новорічна ялинка. Незвична, креативна, новорічна йолка — штучна, електронна. Так що новорічний фестиваль в «Експоцентрі України» нескучний. Тим паче, що святковий Експоцентр ще не бачив.
Читати далі (+49 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  До 2000х у Боярці було тільки три світлофори (це якщо не рахувати «нерегульований» світлофор у старій частині міста). Вони були встановлені давно і розташовані в новій частині Боярки. Але автомобільний трафік зростає, місто потроху збільшується — і тому виникла потреба в установці нових світлофорних комплексів. Так, в 2000х влаштували світлофор на перехресті центральної вулиці — Білогородської, з вулицею Гоголя. На тому перехресті був інтенсивний трафік, по обидвом вулицям проходять декілька маршрутів маршрутних таксі, а ще діти ходять до школи. Пізніше, в 2008му році, з'явився світлофор на перехресті вулиць Магістральної (дорога на Київ) і В.Маяковського. Там теж було пожвавлене перехрестя, а ще часто траплялися аварії. Тому станом на 2016 рік у місті було вже п'ять світлофорів. Хоча була потреба у ще одному світлофорі на перехресті Білогородської і вулиці 40-річчя Жовтня. І ось, влітку цього року пішли розмови про встановлення нових світлофорів. Причому не одного, а двох світлофорних комплексів. Окрім зазначеного вище, перехрестя, планувалося встановити регулювання в старій частині Боярки.

Нові світлофори в Боярці
1. З грудня 2016 в Боярці з'явилися два нових світлофорних комплекса: на перехресті вулиць Білогородської і Соборності (екс 40-річчя Жовтня) і вулиць Шевченка і Тарасівської.

  Конкретні наміри були оприлюднені в місцевій пресі восени. А вже в перших числах листопада почали встановлювати нові світлофорні комплекси. Як завжди, розпочалося все несподівано. Але я встиг засняти для історії цей процес. Можливо, для більшості читачів, встановлення нових світлофорів нецікаве, але для Боярки це важлива подія. Та й мені було цікаво поспостерігати за встановленням світлофорів, бо зазвичай такі події проходять у «фоновому режимі» і зміни в обстановці бачиш лише тоді, коли все зроблено. Тож я думав, що прогавлю встановлення світлофорів. Але процес розтягнувся на місяць.

  Давайте подивимось як встановлюють світлофори.
Читати далі (+34 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
Київ — місто на семи пагорбах. І з деяких із них можна помилуватися панорамами міста. Як здогадалися, на черзі ще одна оглядова точка — спуск на проспекті Лобановського (колишній Червонозоряний просп.). Краєвиди звідти може і не зовсім класні, однак не схожі на пейзажі з інших пагорбів. Бо місцевість — Божків яр, Монтажник: райони приватного сектору. А це окремий тип забудови, який ну аж ніяк не асоціюється із містом. Тим паче, зі столицею.

Панорами з проспекту Лобановського
1. Приватний сектор на фоні багатоповерхівок. Контраст забудови. І це — середмістя столиці!

Не знаю що тут розповісти, тому просто насолоджуємося контрастами забудови і рельєфу.
Читати далі (+32 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  З 1 по 4 грудня в Київському електромеханічному коледжі відбулась виставка залізничного моделювання «Train Hobby Days 2016». А я якраз давно мріяв побачити макет залізниці і лише облизувався на фотозвіти інших блогерів про подібні виставки. І хоча виставку стендового моделізму я вже бачив минулого року, але моделей залізниці там майже не було. І ось трапилась нагода на власні очі побачити мініатюрні залізничні моделі. Причому захід був безкоштовний. Тому незважаючи на неповне одужання вирішив неодмінно відвідати цей захід. Добре, що Tavalex2007 погодився скласти компанію.

Виставка залізничного моделювання «Train Hobby Days 2016»
1. Мініатюрна залізниця виглядає дуже реалістично: моделі реальних локомотивів, рейкове господарство, світлофори — як справжні.

   Якщо не помиляюся, представлена на виставці залізниця зроблена в масштабі 1:87. І, як зазначив, це діюча масштабна залізниця.

   Фотографувати було важко (моя «улюблена» макрозйомка), особливо коли мініатюрні поїзди рухаються. Натовп і товкотнеча дратували. А ще проїзд у маршрутках подорожчав. І на вулиці мороз. Але воно було того варте. Не знаю наскільки фотографії передадуть атмосферу заходу (таке можна було і на відео відзняти). Але сподіваюсь що репортаж вийшов непоганий.
Читати далі (+69 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Цього року щось відійшов від теми висвітлення громадського транспорту, а тому вирішив зробити незвичний фотозвіт про незвичні різновиди наземного громадського транспорту. Тим паче, як тільки зявився доступ до інтернету, почав вивчати дану тематику.
  Як не дивно, громадський транспорт не обмежується звичними для нас видами транспорту: маршрутне таксі, автобус, тролейбус, трамвай, метро. Існують і чудернацькі, незвичні транспорті системи, які можуть вас здивувати. Наприклад: метробус, метротрам, міжміський тролейбус, монорейка. Деякі екзотичні види транспорту можна побачити лише за кордоном, дещо є і в нашій країні.

  Звичайно, було б добре і цікаво побачити все на власні очі, однак самостійно дослідити незвичні транспортні системи не маю можливості. І навряд чи коли-небудь там побуваю. А деякі незвичні транспортні системи ліквідовані. Тому для ілюстрації використав запозичені з інтернету знімки. Сподіваюся, автори не будуть проти.

Незвичні різновиди громадського транспорту
1. Раніше було якщо автобус — то автобус. Якщо тролейбус — то тролейбус. А зараз понавигадували всього: метробус, метротролейбус, підземний тролейбус, шпурбус, шпурдуобус, метротрам, монорейка.
  Зрозуміло, що я не перший, хто додумався написати про незвичний громадський транспорт. Але мені захотілося зібрати найцікавіші і найнезвичніші системи в один пост.

  Думаю, ви здивуєтеся транспортними «збоченнями» (настільки незвичне, що іншого терміну не підбереш). Це переверне ваші уявлення про види громадського транспорту.
Читати далі (+42 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Як завжди, наприкінці кожного року закривається сезон поїздок і фотопрогулянок. Тому писати в блог нічого. І тоді згадуєш про подорожі, що відбулися, в пошуках неопублікованих матеріалів. Так вийшло і цього разу. На щастя, в цьому році мені вдалося вирватись в дальню поїздку до Славутича, тож є знімки, які зробив по дорозі туди й назад. Довго думав, куди б приткнути шляхові замальовки — ось і трапилась зручна нагода.

Замальовки з поїздки в Славутич
1.  А дивитись по дорозі, попри одноманітні пейзажі, було що. Тільки магістральні автобусні зупинки варті окремої теми. А ще — церкви, елеватори, колгоспи. Також покажу фотографії з однієї поїздки у Бровари, які не потрапили в огляди, оскільки були зроблені після написання фотозвіту про місто.

  Та й сама поїздка варта окремої розмови.
Читати далі (+33 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Цей рік видався продуктивним в плані сталків по заброшкам. Звичайно, хотілося б більше вилазок і більше епічних абандонів — але реалії складніші, ніж теорія: друг з машиною підвів, тому довелося обмежитися Києвом і передмістям; знайомі сталкери нечасто збиралися на вилазки; безпалєвні цікаві і величезні закинуті об'єкти скінчилися; багато заброшок ліквідують (відновлюють або розбирають); офіційні екскурсії на заброшки (так, таке є у нас!) відкладалися або відмінялися. В таких умовах важко знаходити цікаві закинуті об'єкти. Але, при бажанні, знайти де полазити можна. Інша річ, що ті місця будуть маленькі і роздестроєні. Хоча при цьому вони теж — абандони. І навіть на таких понурих і нудних закинутих місцях можна знайти цікавинки. Та й як не як, навіть невеличкі заброшки — це теж певний досвід в сталкерстві і нови типи абандонів. А оскільки нових вилазок поки що не передбачається, то вирішив написати якраз про такі місця — збірна солянка маленьких заброшок і заброшки, на які дістатися не вдалося. Півтора роки тому я вже писав «збірну солянку». Так що, можна сказати, продовжую тему.

Ще одна збірна солянка заброшок (Київщина)
1. Відсутність дальніх поїздок і відсутність вилазок зі знайоми сталкерами змусили промоніторити місцеві абандони. І вони були знайдені!
Тепличне господарство агрокомбінату «Совки», агрокомбінат «Совки», склад сільгоспхімії, залишки колгоспу в Крюківщині, закинутий корпус бази відпочинку Українського товариства сліпих і руїни безіменного піонерського табору в Боярці. Все це в цій підбірці. З цікавого — вперше побачив закинутий трансформатор і склад сільгоспхімії.

  Географічно всі ці об'єкти розташовані в Київській області, у Києво-Святошинському районі. Деякі були знайдені в моєму місті або в окрузі.
Читати далі (+56 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Заброшки є майже в кожному місті. І Боярка — не виключення. Але серед місцевих об'єктів якось не знаходилося нічого цікавого і доступного. Лише цього літа наважився відкрити для себе і читачів блогу закинутий кінотеатр сільгосп технікуму. І вважав що більше нічого такого в окрузі нема. Та поки шукав абандони у Києві, чи по сусідніх областях, не здогадувався що в рідному місті є ще один закинутий об'єкт. Причому юзабельний. Повз нього я проходив частенько, але навіть подумати не міг, що він вже давно недіючий. А дізнався про нього випадково, з місцевої преси.

  Вилазка неспішно ростягнулася аж на декілька тижнів (з багатьох причин). Тому не дивуйтеся що на фотографіях місцевість виглядає по-різному. За два тижні, завдяки дощам і приморозкам, пейзаж суттєво змінився. Але зафоткати осінні барви таки встиг.

Закинута база водоканалу в Боярці
1. Інтригуюча картинка для привертання уваги: ворота і КПП бази Водоканалу.

  Територія бази водоканалу невелика за розмірами, але складається з двох адмінистративних будинків, трьох господарських сараїв, гаражів. Поруч ще є закинута пилорама, яка, ймовірно, колись була у складі бази. Раніше тут знаходилося Будівельно-монтажне управління, потім Державне підприємство управління капітального будівництва Києво-Святошинського району. Після того, територія була передана комунальному підприємству «Боярка-Водоканал». Але далі водоканал переїхав на іншу територію, а цю закинули. Нині територія майже повністю закинута: лише частину однієї будівлі займає магазин.

  Заброшка доступна і відносно «безпаливна». Під час полазок охорони не виявив (лише пізніше дізнався, що сторож є). Однак на частині об'єкту була помічена активність, а при просуванні вглиб території починали гавкати собаки. Тому подивився тільки те, до чого вистачило сміливості пробратися. Тим паче, базу водоканалу облазив сам — постояти на шухері було нікому.

  Стан об'єкту - дестрой і трешак. Всі приміщення порожні. Зате краєвиди тліну і закинутості просто шикарні. Давайте ж подивимось.
Читати далі (+39 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Якби не обламалися з [livejournal.com profile] samogonnoeozero із вилазкою, то можливо б і не прогулявся Бортничами. Хоча не скажу, що було таке сильне бажання там пройтися. Просто Бортничі залишались чи не єдиним масивом Києва, де я ще не був. Щоправда, і робити там нічого. Хіба шо фоткати автобуси і маршрутки — бо шанувальники громадського транспорту в тому районі майже не фотографували. Все-таки це віддалений масив столиці. А мені щоб туди дістатися треба пертися через весь Київ. А це і час, і гроші.

  Розвідати Бортничі допоміг випадок. Справа в тому, що наш шлях пролягав через цю місцину. А оскільки вилазку довелося перервати, то повертатися додому ні з чим не хотілося. Тому і відбулася ця прогулянка. Тим паче, фотозвітів з Бортничів не зустрічав.

Бортничі
1. Так виглядає центр масиву Бортничі. На вигляд — типове селище міського типу. Доля правди в цьому є: раніше Бортничі були смт..

  Бортничі — це віддалений масив Києва, розташований на лівому березі Дніпра і оточений лісом. З 1988 року ця територія була включена до складу столиці. В 1987-1988 роках Бортничі були селищем міського типу. До 1987 року Бортничі були сільским населеним пунктом. Можливо через це масив сприймається як передмістя, а не як частинка Києва. З «цивілізацією» з'єднується автобусним маршрутом №104 (Ст. метро «Харківська» - Бортничі (Фельдшерсько-акушерний пункт)).
  Масив складається з багатьох урочищ: Демидівка, Борова, Каланчак, Гора, Орохів, Угольня, Слобода та ін.. Це й не дивно, бо за площею масив чималенький.
  Свою назву поселення отримало від слова «борть» — дуплисте дерево, в якому селилися бджоли. Ймовірно, що стародавні мешканці займалися бджільництвом.

  Незважаючи на таку еволюцію населеного пункту — від села, до смт. і до району Києва — пам'яток і цікавостей там нема. Тому матеріал розбавив фотографіями осіннього лісу.
Читати далі (+34 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Декількома постами раніше я вам показував Госпітальне укріплення Київської фортеці. І тоді розповідав, що з земляного оборонного валу відкриваються шикарні панорами центру столиці — Паньківщини, Нової забудови і Солом'янки. Так от, приберіг знімки краєвидів для окремого фотозвіту.

Панорами з Київської фортеці
1. Шикарний кадр: телевізіна вежа на Дорогожичах, монстр «Hilton» на бульварі Шевченка, червоний корпус університету ім. Т. Шевченка.

   Фоток з оглядового майданчику небагато. Все ж і фотик взяв простенький, та й погода була похмурою.
Ну і переобтяжувати текстом теж не буду. Пропоную просто насолодитися осінніми панорамами.
Читати далі (+22 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Зазвичай про пам'ятки Києва не пишу окремі пости. Хіба що в контексті парків, або якихось репортажів. По-перше, не хочеться повторюватись. По-друге, цікавинок і пам'яток в столиці настільки багато, що охопити всі просто нереально. По-третє, не вийде написати нормальний звіт, оскільки сам майже киянин — а про рідне місто цільний огляд не зробиш. Ну і по-четверте, пам'ятки Києва всі бачили і всі знають. Але прогулюватися просто так не звик. Тому з прогулянки захотів зробити фотозвіт. Тим паче, 3 роки тому робив пост на таку тему.

  Ця фотопрогулянка трохи нагадує аналогічну прогулянку центром Києва від парку ім. Шевченка до Старовокзальної трирічної давності. Однак маршрут набагато довший, та по більшій частині відрізняється від тієї прогулянки. А ще деякі місця за три роки змінились.

Прогулянка по центру Киэва
1. В старому центрі Києва є багато пам'яток.

  Для мене це була ностальгічна прогулянка, бо це знайомі місця. А ще згадуєш, що роки йдуть, і що за останній рік в житті відбулося багато змін. Та й осіння пора навіває сум. Добре, що по маршруту багато пам'яток і пам'ятників, які хоч трохи відволікають від осінньої меланхолії.
Читати далі (+57 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
   Оскільки жалівся, що не поїхав у Київ на відзначення Дня захисника України — поїхав наступного дня. Звичайно, більшість подій відбулася 14го жовтня. Однак обіцяли виставку військової техніки, яка буде тривати всі три вихідні. Писали, що будуть показані нова техніка, зброя — очікував побачити щось на зразок минулорічної виставки «Сила Нескорених». Але не тут-то було! Замість виставки військової техніки, на Михайлівській площі був намет зі зброєю і фотографіями з зони АТО. Невже збрехали? Чи може то і була обіцяна виставка?

   Тому, щоб прогулянка не була марною, прогулявся до Майдану Незалежності. Там якраз були дві виставки. Досить креативні, але малоінформативні. Але вже що є.

   До речі, народу на вулицях було не по-святковому мало. Зазвичай у Києві на вихідних людніше.

День захисника України у Києві
1. Майдан Незалежності. Такий однаковий, але одночасно і різний. Цього разу — в височенних жовтно-блакитних стендах. Це була виставка «Покрова на фронті» з фотографіями 53х воїнів.

  Отже, на другий день у центрі столиці були помічені такі виставки: «Покрова на фронті» на Майдані, «Під захистом українських військових» на Хрещатику і виставка з зони АТО «На лінії вогню» на Михайлівській площі. Перша виставка присвячена військовим, які несли службу в АТО. Друга виставка я так не зрозумів що мала показати. Ну а третя виставка була присвячена зброї і воїнам із АТО. Огляд цих трьох виставок і пропоную вашій увазі.
Читати далі (+27 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
«— А что, "Динамо" бежит?
— Все бегут!»
(© Художній фільм "Джентельмени вдачі")

  Можете позловтішатися — плани на свято були грандіозні, однак знайшлися причини щоб не поїхати у Київ. Та на щастя, різноманітні масові заходи регулярно проводяться і у рідному місті. Так, на День козацтва і української армії в Боярці проводився легкоатлетичний забіг під назвою «Козацькому роду нема переводу». А оскільки я ще жодного разу не бачив забіги, то вирішив поглянути на цю спортивну акцію.

Забіг у Боярці
1. Найменші учасники змагань на старті.

  Змагання відбувались у різних вікових групах: загальний забіг на 3 кілометри, серед найменших дітей забіг на 60 метрів, дистанції в 400 і 800 метрів. Я ж подивився лише початок змагань. Бо при 0˚ довго не поспостерігаєш. На мою думку, не найкраща ідея — влаштовувати змагання по такій холоднечі. Хоча спортивні змагання — це корисно і круто.
Читати далі (+34 фото)... )

Profile

maxiwell: High Voltage (Default)
maxiwell

September 2017

M T W T F S S
     123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 22nd, 2017 05:12 pm
Powered by Dreamwidth Studios