maxiwell: High Voltage (Default)
Про що вже точно не думав, так про те, що після двох фотозвітів про дачу, знову повернуся до цієї теми. Здавалось: ну що ще можна показати?! Та й думки про дачу останнім часом викликають спогади, які навівають сум. Але життя триває. Тож і цього року відкрили черговий дачний сезон. Ну а щоб було цікавіше, взяв з собою фотокамеру. Тим паче, були розмови що дачу або віддамо родичам, або взагалі продамо. Тому захотілося сфотографувати на згадку. А фотозвіт вирішив зробити з тих самих причин, що й у 2015му: відсутність інших тем; на дачі круто; зміни на дачі; відсутність фотопрогулянок по виставках квітів.

Якщо перший звіт про дачу був присвячений пригодам кота Рижика, ночівлі на дачі, новим рослинам і квітам, то другий огляд був про дачу без нашого коте. Цей, третій огляд, про нову дачу — добудовану і без котів. В порівнянні з дачею 2015 року, її добудували (хоча ще добудовувати і добудовувати). Ну, це я показувати не буду. Це особисте. Зате покажу інші зміни — пташки, нове дерево, капітальну обрізку дерев і результат травневих приморозків.

Знову на дачі
1. Чергові фотозамальовки з дачі.

Як зазначив вище, розсекречувати дачу не буду. А от рослини, квіти та інші фотозамальовки з радістю покажу.

І ще... фотки розміщені на Яндексі. Тому якщо їх не видно, використовуйте VPN-плагіни до браузерів Opera і Chrome, або Тор браузер. Ну а я починаю фоторозповідь.
Читати далі (+53 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
Як відомо, цього року щорічний міжнародний пісенний конкурс «Євробачення» відбувався в Україні, в Києві. Подія непересічна - не кожен рік країна приймає такий конкурс. Попередній раз у нас його проводили в 2005 році. Однак дивно, що жоден український блогер не написав фотозвіт про «Євробачення-2017». За півтори тижні, поки ніхто не спромігся. Чому? Я розумію, що не всім подобається зарубіжна попса і дивакуваті артисти. Я, наприклад, теж зарубіжною попсою особливо не цікавлюся. Але ж це подія світового масштабу (не кажучи вже про загальнодержавний рівень)! Російські блогери, до прикладу, пишуть. Хоча переважно в негативному руслі. І про сам конкурс, а не про його проведення. Тоді вирішив: якщо не я, то хто тоді розповість в ЖЖ і на Дрімі про святкові заходи в столиці? Тож довелося самому з'їздити і все відфотографувати. За дві поїздки це вдалося.

Київ зустрічає Євробачення-2017
1. В Києві було чимало локацій присвячених «Євробаченню-2017».

Про сам цьогорічний конкурс розказано багато. Тому лише нагадаю, що в 2016му Jamala з піснею "1944" перемогла на «Євробаченні». А ще цього року Росія не приймає участі в конкурсі. Самі влаштували так, щоб їх не пустили. А про шуміху навколо Євробачення годі й говорити. Спочатку розмови, що Україна не зможе провести цей конкурс. Писали, що конкурс можуть перенести до іншої країни. Потім російські троллі брюзжали через відмову у виступі співачки від Росії. Далі зловтішалися що у України віберуть право проводити «Євробачення» через заборону в'їзду російської учасниці. Ну, і шо?! Конкурс провели на найвищому рівні. Ватникам на це нічого відповісти.

Свої думки стосовно «Євробачення» залишу при собі. Мене ж в першу чергу цікавили локації конкурсу і як змінився Київ до цієї події. Тим паче, що святкових локацій у місті було чимало. Подивився, звичайно, не все. В цьому пості огляд лише декількох локацій.
Читати далі (+59 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
"Відчуй улюблену музику."

7 травня на одному з фан-майданчиків «Євробачення-2017», Троїцькій площі перед спорткомплексом «Олімпійський», відбувся грандіозний концерт нових україномовних виконавців «Хвиля Країни» від радіо «Країна ФМ». Попри те, що це переважно нові співаки, про яких я дізнався лише в минулому році або зовсім нещодавно, деякі з них вже стали популярними. В заході мали взяти участь 24 нових вітчизняних артистів і груп, прозвучати 70 пісень. А бонусом був виступ групи «Тартак» на завершенні концерту.

Звичайно, напередодні з'явилося багато причин, щоб не поїхати. Але такий концерт відбувся вперше. Тому не міг пропустити. По-перше, це гарна можливість в реалі подивитися на виконавців, чиї пісні звучать по радіо і на музичних каналах. По-друге, це — живий звук! Можливість почути як співають артисти. По-третє, я ще жодного разу не був на концерті відомих виконавців (хіба що, на новорічній ярмарці подивився на репетицію Олега Скрипки). А тут артист був не один — багато виконавців. По-четверте, дізнатися про нових музикантів. По-п'яте, зручні місце і час проведення. Ну і по-шосте, концерт зробили безкоштовним.

Концерт Хвиля Країни
1. Концерт «Хвиля Країни» репрезентував сучасну українську популярну музику. Від попси і танцювальної до рок-музики.

В концерті мали взяти участь такі виконавці: Kishe, Соня Кей, Фіолет, Анна-Марія, BIG BOSS, Андріана, Paulman, Lucky4, Навколо кола, ADAM, Вільна каса, Денис Любимов, Marietta Wats, Павло Табаков, Anesty & Ruzhinsky, Selfy, NAVSI100, Клей угрюмого, Ksanti, Riya, Panchyshyn, ARLETT, Shvets, Antonina Project (Тоня Матвієнко), Тартак. З перелічених артистів не було тільки групи «Анна-Марія». А так, я пробув більшу частину концерту. Набагато довше, ніж планував. Дочекався виступу Anesty & Ruzhinsky, NAVSI100, BIG BOSS та Соні Кей. Хоча "Вільну касу» не дочекався. Та все одно вдалося побачити і почути 18 виконавців. Якби ж ще не завис телефон і взяв би щось поїсти, то може додивився б до кінця. Надодачу було дуже спекотно — справжні літні +26+27 в травні.

Це вперше в житті побував на справжньому крутому концерті. Стільки музичних виконавців я ще не бачив в реалі за один виступ! Та й знамени тост були в декількох метрах від глядачів. А відчуття від живого звуку, коли на сцені співає артист — не порівняти з прослуховуванням студійного запису чи перегляду відеокліпу на Ютубі або муз. каналі. Це зовсім інші відчуття. Відчуття справжньості і реальності. Це просто неймовірно! Одна з найяскравіших подій в житті цього року.

І так, це перший фотозвіт про музику. Але оскільки музику треба слухати, а не дивитись, то доповню пост відеозйомкою.
Читати далі (+76 фото і відео)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
В грудні минулого року мені вперше пощастило відвідати Історико-експозиційний реставраційний центр КП «Київпастранс» (він же — філія Музею громадського транспорту і колишній Автобусний парк N3). Місце неоднозначне, зате цікаве. Вражень від побаченого вистачило надовго. Тоді я подивився територію ІЕРЦ і облазив автобуси і тролейбуси музейного запаснику. А ще глянув на виставку автівок. Так що фотозвіт вийшов в двох частинах: про колишній автобусний парк і списану техніку (музейний запасник) і виставку музейних машин, виставлених в цехах.

Та не пройшло й півроку, як в ІЕРЦ знову відбувся День відкритих дверей. Сталося це 25 березня 2017го. Організатори казали, що відкрили виставку в зв'язку з численними проханнями відвідувачів. А оскільки ідей для прогулянок було небагато, то вирішив і я сходити на цей захід. А заодно зводити [livejournal.com profile] samogonnoeozero. І на after-party подивитися «дачі Хрущова», щоб не їхати ще раз.

Виставка в філії музею громадського транспорту
1. Виставка в музеї громадського транспорту дуже нагадувала попередню. Новинок було дуже мало.

А щодо виставки... Величезних сподівань від другого візиту не очікував. Планував показати те, що не потрапило до попереднього огляду і запасник музею у весняному антуражі. Про виставку взагалі не збирався писати. Але так вийшло, що полазити по музейному запаснику не вдалося. Мабуть після фурору від попереднього Дня відкритих дверей списану техніку відгородили, а чималу частину експонатів зачинили. Тож залишалася лише «виставкова частина», яка нічим не вразила. Машин виставили мало. І ще тісніше, ніж було. Новинок небагато. З цікавого можу відмітити хіба що автобус ЛАЗ-42021, ГАЗ-63, «Ока» ВАЗівського виробництва, ІЖ-2125 і Москвич-408 в кузові 412го. Знав би, що так буде, то може й не поїхав.
Читати далі (+52 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
Продовжуючи тему заброшок, вперше публікую п'ять фотозвітів підряд про абандони. Так захотілося. Можливо тому що, на відміну від чотирьох попередніх «збірних солянок», даний пост присвячений одному об'єкту — відселеному офісному будинку.

Повз цей будинок я проходив регулярно. Ще декілька років тому він був зайнятий під податкову, а тротуар був заставлений машинами. Та одного разу помітив, що будівля відселена. Здавалося, наче дім готували під реконструкцію. Бо не вірилось, що будівлю в центрі столиці можуть просто закинути. Але з часом вигляд будинку тільки погіршувався. Тоді стало зрозуміло що це ніяка не реконструкція. А я з сумом (жаль старовинного будинку) і інтересом (все-таки, закинута будівля) поглядав на те все. Приглядався до нього аж з 2015го. То залазу не знайшов. То не насмілювася залазити в такому пожвавленому людному місці. Наважився на вилазку лише нещодавно. Причому спонтанно. Проходячи поруч, вирішив оглянути будівлю в пошуках залазу. І залаз був знайдений. І навіть не один. Та сталкерити не став. Не хотілося досліджувати одному і був стомлений. Однак і запланована вилазка не відбулася — навкруги було багато людей і машин. Проаналізувавши умови, вибрав день, коли найкраще пробратися — і зі знайомим сталкером успішно інфільтрувалися на об'єкт.

Закинутий офісний будинок на Лук'янівці
1. Відселений будинок на Лук'янівці. Чималенький. Це місце зовсім не розкручене. Хоча знаходиться у самому центрі Києва.

В процесі написання огляду віднайшов історію цього будинку на Артема (Січових стрільців), 91. Дореволюційний Київ ділився на вісім поліцейських районів. І одним із відділень був поліційний околоток на Лук'янівці. Збудований він у 1902 році за проектом відомого київського архітектора Іпполіта Ніколаєва. Вигляд будинку відповідав «цегляному стилю», коли декор створювала не ліпнина чи скульптури, а фігурна цегляна кладка. А напівпідвальний поверх, який спеціально виходить на бічну вулицю, використовали в якості приміщень для тимчасового утримання затриманих.

Околоточна поліційна дільниця в цьому будинку розміщувалась до 1917 року. З утворенням СРСР поліційний околоток став міліцейським відділком. З 1937го це було 12 відділення міліції, яке у 1958му переїхало до іншого будинку. А далі історія губиться. До листопада 2013го року там було Шевченківське відділення податкової служби. В жовтні 2015го власником цієї нерухомості стала заморська офшорна компанія. До 2016го будинок був виставлений на перепродаж. Ну а поки доля будівлі невідома, в закинутих приміщеннях оселилися бомжі. Як пишуть в одному репортажі, «будинок пропах гівном» і нічого цікавого всередині не лишилось. Податківці вивезли все. Та все ж дещо там залишилось.
Читати далі (+39 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
Нещодавні події, пов'язані з новими правилами на ЖЖ і масовою міграцією блогерів на інші платформи, змусили замислитися над блогерством. Тому публікацію майже підготовленого фотозвіту довелося відкласти на невизначений термін. Не додавали оптимізму й розмови про надійність інших блог-хостингів. Начебто DW може не витримати напливу ЖЖшників. Тому деякі блогери заводили аж по третьому блогу(!). Ну а я вирішив не створювати ще один «запасний аеродром», а розібратися з тим, що вже є. Бо за 5 років назбиралося багато постів. Як мінімум, треба було заново вставити відеоролики. Також в процесі редагування довелося переписати не лише всі гіперпосилання на Дрімі, а й підправити лінки в старих ЖЖшних записах. Виявилось, що ще після переїзду блогу з Я.ру (Яндекс) частина гіперпосилань вела на неіснуючу вже Я.рушку. Плюс — підправив лінки фоток. Це муторна і монотонна справа.

Однак це не все. Виявилось, що з фотохостінгу на Яндексі пропало фото. Це іще більше підкосило віру в інтернет і бложики. Але, врешті-решт, все в нашому житті тлін.

Отже, сьогодні покажу колишні радянські партійні державні дачі. Це в наш час резиденції будують за містом. А раніше комуністичні керманичі мали маєтки в Києві. Причому держдач у столиці було декілька: одна на Нивках, а друга на Лук'янівці. В народі вони обидві мають назви «дача Хрущова». Можливо тому в туристичних та краєзнавчих статтях плутаються і називають дачею Хрущова якийсь один із двох маєтків. Для мене ж взагалі ця тема була невідомою. Тому-то й захотілося дослідити ті місця. Підігрівав інтерес й те, що одна з держдач стоїть закинутою. Ну і просто було цікаво поглянути, як виглядали радянські резиденції — бо сучасну резиденцію біглого президента Януковича бачив у Межигір'ї.

Колишні радянські державні дачі в Києві
1. Колишні державні резиденції. Так звані, «дачі Хрущова». На Нивках і на Лук'янівці.
І кожна державна резиденція складалась, мінімум, з двох будинків. Як тут не заплутатися?

Перша резиденція, яку розглянемо, розташована у східній частині парку «Нивки». В 1859 році ці землі стали володіннями генерал-губернатора Ілларіона Васильчикова. Там були і ліс, і сад, і двоповерховий маєток. В 1862 році вдова губернатора, Катерина Олексіївна, подарувала «Васильчикову дачу» Свято-Троїцькому монастирю. З приходом до влади більшовиків у 1917 році, ці території були націоналізовані. Довгий час там була пустка. Та в 1930х роках ці землі зробили державною резиденцією партійних керманичів. Держдача не один раз змінювала власників, тому резиденцію в різний час називали і дачею Любченка, і дачею Кагановича, дачею Хрущова, дачею Коротченка. Розповідають, що голова ради народних комісаріатів УРСР Панас Любченко у 1937 році був звинувачений у контрреволюційній діяльності. Тоді він, повернувшись на держдачу, застрелив дружину і покінчив з собою.

Резиденція на Нивках проіснувала до 1962 року, після чого парк відкрили для широкого доступу. Деякий час одна з будівель комплексу використовувалась як кінотеатр. Один із будинків, у 2000х, придбав відставний генерал. Розпочалися ремонтні роботи. Начебто встигли перебудувати будівлю. Але будинок залишається стояти покинутим. Друга будівля вже давно закинута і в напівзруйнованому вигляді.

Друга державна дача, на Лук'янівці, що складається з двох будівель, належала аптекарському помічнику Октавіану Бєльському. Перший маєток збудували в 1893 році. Згодом, розбагатівши, він купує сусідню ділянку і будує ще один будинок. Після революції 1917 року маєток націоналізували і деякий час він був загальнодоступним. Та вже в 1930х територію обнесли парканом і ліквідували трамвайні лінії, що проходили поруч. В 1934-1937х роках в резиденції жив нарком внутрішніх справ УРСР Всеволод Балицький. Але після того, як його розстріляли (свої ж!), дачу віддали під піонерський табір для дітей НКВСівців. Після звільнення Києва від німців в ході Великої вітчизняної війни, в 1943му, до маєтку переїхав Микита Хрущов (який у 1947-1949х рр. став першим секретарем ЦК КП(б)У). Останнім мешканцем держдачі був Петро Шелест.

В 1978му в будинках колишньої держдачі розмістилася адміністрація Інституту педіатрії, акушерства і гінекології.

Сподіваюся, цей звіт буде цікавим як сталкерам, так і поціновувачам історії Києва.
Читати далі (+70 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
Третя, заключна, частина огляду абандонів «Експоцентру України». В першій частині був огляд закинутого макету вугільної шахти, тролейбусної диспетчерської і залишків від монорейки. В другій частині була полазка по напівзруйнованому закинутому кафе «Літо» і недобудованому павільону «Транспорт». В цій частині піде розмова про водонапірну башту, кіоски, торговий павільон, павільон №16, павільон №22, ресторан «Островок» і незрозумілу башту. За одну прогулянку не вдалося все сфотографувати — після того як вирішив розтягнути фотозвіт до трьох частин, довелося додатково приїжджати і дофотографовувати. Так що не дивуйтесь, якщо знімки будуть різної якості і за різної погоди.

Заброшки Експоцентру України (частина 3): Ресторан Островок та інші абандони
1. Ресторан «Островок» — головний абандон цієї частини, в який був залаз. Ну і, до кучі, водонапірна башта, яка вдостоїлася на багато знімків, але яку сам не відважився засталкерити.

До третьої частини натхнення писати багато літер вичерпалось. Інформації по будівлям мало. Так що переобтяжувати текстом не буду. Тим паче, що в цій частині знімків буде більше, ніж в попередніх.
Лише зазначу, що досліджувати ці заброшки довелося самому. Ну, нічо! Мені не звикати.
Читати далі (+59 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
Закинутих будівель і споруд на території колишнього ВДНГ УРСР виявилося настільки багато, що довелося ділити огляд на декілька частин. Попередньо планував зробити два величезні фотозвіти — але все ж вирішив розтягнути огляд на три, нехай і менші, але цілісніші частини. До того ж, після екскурсії знову приїжджав до «Експоцентру» — і знайшов ще один абандон. Так що є про що розповідати.

Нагадаю, що в першій частині показав макет вугільної шахти, а також інші невеличкі закинуті споруди. Ну а в продовженні знову буде «збірна солянка». Хоча ця частина фоторозповіді присвячена лише двом об'єктам: закинутому кафе «Літо» і недобудованому павільону «Транспорт».

Заброшки Експоцентру України (частина 2): Кафе Літо і павільон-недобуд
1. Закинуте кафе «Літо» і недобудований павільон. Невеликі за розмірами, але цікаві заброшки.

Про кафе «Літо» інформації небагато. Навіть у статусі закладу є різночитання: одні пишуть, що це було кафе; другі — що ресторан. Розташований він поруч з «двійником» — будівлею однакової архітектури, і теж закладом харчування. Збудували кафе (чи ресторан) у 1958 році. Закинули, за даними Урбантрипу, в 1987 році. В наш час будівлю викупили, однак так і не змогли провести ремонт. На цьому історична довідка про це місце вичерпується. Що ж стосується закинутого кафе, як абандону, то не очікував від нього нічого цікавого. Думав, що це невеличка будівля, не варта окремої уваги. Та ще й з обмеженим доступом. Однак виявилось, що заброшка не тільки перебуває у відкритому доступі, а й цікавіша, ніж очікував. Побаченого вистачило б на окремий звіт. І це незважаючи на поганий стан будівлі і на частковий огляд об'єкту (оскільки не взяв з собою ліхтарика).

Павільон «Транспорт» почали будувати в 1979 році. Однак через прихід «Перебудови», а згодом аварії на Чорнобильській АЕС, будівництво закинули. Встигли побудувати лише один, напівпідвальний, поверх. Споруда (чи будівля) цікава в плані архітектури, оскільки кругла. Але всередині понурий недобуд.

В кафе пройшлися з екскурсією. А недобудований павільон «Транспорт» оглянув самостійно. Хоча... якби не екскурсія, то невідомо б коли вибрався на окрему вилазку по цим заброшкам.
Читати далі (+55 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Можливо ця тема банальна, нецікава і заїжджена — однак, коли нема про що написати фотозвіт, а дуже хочеться; або якщо просто хочеться десь прогулись, а ніде — згадуєш про прогулянки по місцевому лісу. Тим паче, п'ять років тому заклав таку традицію.

  Кожен фотоогляд лісу присвячується певному періоду життя. Так виходить. Перша фотопрогулянка (до речі, перший фотозвіт у блозі) відбувся, коли ще був живий кіт Рижик і коли була депресія через самотність. Друга фотопрогулянка відбулася, коли не стало нашого улюбленця і знов депресняк. І ось, на черзі третя фотопрогулянка. І новий період в житті — нова обстановка, кицька і новий кіт. От тільки цього разу без депресії. Просто поганий настрій. Якщо чесно, задовбали сварки вдома, тож пішов куди-небудь, аби не вдома.

Прогуляночка по лісу-3
1. Щоб не повторюватись, цього разу вибрав нову локацію. Ну, як нову? Тут я вже бував доволі часто. Однак не показував у блозі.
Так що покажу інші куточки боярського лісу. Ну і, звісно, самого міста.

  Тут буде і знайомий район лісу, і ліс посеред міста. І вузькоколійка. І ліс в старій частині міста. І трохи міста.
Читати далі (+44 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Про виставковий комплекс «Експоцентр України» (колишній ВДНГ) я вже робив два фотозвіти — про оглядову прогулянку і святкове новорічне містечко. В принципі, на цьому можна було б і зупинитись, щоб не повторюватись. Хоча в 2013му я обійшов і показав далеко не все... «Виставку» можна ще досліджувати і досліджувати. Бо тільки під павільонами площа — 20 га. А взагалі територія, разом із лісопарком, складає 280 га. Є де розгулятись. А якщо ще познімати з різних ракурсів вже оглянуті місця, та в різні пори року — взагалі вистачить не на один фотозвіт. Так що не виключав можливості продовжити огляд виставкового центру.

  Але мене більше цікавило не стільки продовження огляду ВДНГ — скільки закинуті і недобудовані павільони. Тому що виставковий центр — це не лише заповідник радянської епохи, а й місце скупчення заброшок. І якби не мій інтерес до сталкерства, цієї прогулянки могло б і не бути. Справа в тому, що хотів злазити в макет шахти — розкручене і незвичне місце. А єдиний спосіб туди потрапити — записатися на екскурсію. Але окрім огляду павільона «Вугільна промисловість» із занедбаною шахтою, передбачалася прогулянка по головному павільону і підйом на башту-ротонду — місця, куди простому відвідувачу просто так не потрапити. І оскільки «цивільні» оглядини входять до прогулянки, вирішив показати їх в окремому огляді. Так би мовити, в продовженні теми «Експоцентр України в Києві або Колишній ВДНГ».

Експоцентр України в Києві або Колишній ВДНГ-2
1. «Цивільна» частина екскурсії по колишньому ВДНГ: підйом на башту головного павільону (№1), огляд павільону №1, павільон №2 і оранжерея. Ну і, звичайно, символи радянської епохи.

  Екскурсія по ВДНГ виявилась об'ємнішою, ніж очікував. Тому звіт доведеться розділити аж на три частини(!!!). Заброшки залишу на десерт. Ну а розпочну прогулянку з «цивільної» частини — діючих павільонів. Буде цікаво!

  А перед тим — історичний екскурс. Тим паче, що в першій прогулянці про історію «Виставки» не писав. Отже, в СРСР передбачалося будівництво виставкових комплексів у кожній із радянських республік. Своя виставка повинна була бути і в Києві. Так, постанова про будівництво з'явилась ще в 1949 році. А будівництво велося з 1952 по 1958 роки. Для оформлення були залучені найкращі художники країни. Оформлення було виконане в різноманітніх архітектурних ордерах у поєднанні з радянським стилем. Кожний павільон був присвячений певному напрямку — «Машинобудування і приладобудування», «Будівництво і будівельні матеріали», «Енергетика і електрифікація», «Металургія», «Вугільна промисловість», «Пластмаси і полімерні матеріали», «Дари моря», «Тваринництво», «Зернові та олійні культури», «Технічні культури», «Овочівництво, садівництво і виноградарство», тощо. Деякі павільони добудували (чи недобудували) пізніше. А ще ж були кафе, ресторани, зелений театр, кінотеатр, гастроном, своя пожежна частина і відділення міліції, медична частина і пошта. З цікавинок були експериментальна лінія монорейки(!), фрагмент тунелю метро, аттракціони — які не зберіглися до нашого часу. Нині ж на території «Експоцентру» проводять різноманітні виставки і фестивалі, знімають кіно і телевізійні програми. Однак деякі павільони лишились закинутими.

  І про назви «Виставки». Спочатку комплекс називався «Виставкою передового досвіду в Народному господарстві СРСР». Скорочено, в народі назвали «ВиПерДос». Однак тодішній секретар Комуністичної партії України, Щербицький, прочув, як називають виставку і наказав перейменувати у Виставку досягнень народного господарства (ВДНГ). За часів незалежності виставковий центр було перейменовано на «Національний комплекс "Експоцентр України"».
Читати далі (+73 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Як завжди, наприкінці кожного року закривається сезон поїздок і фотопрогулянок. Тому писати в блог нічого. І тоді згадуєш про подорожі, що відбулися, в пошуках неопублікованих матеріалів. Так вийшло і цього разу. На щастя, в цьому році мені вдалося вирватись в дальню поїздку до Славутича, тож є знімки, які зробив по дорозі туди й назад. Довго думав, куди б приткнути шляхові замальовки — ось і трапилась зручна нагода.

Замальовки з поїздки в Славутич
1.  А дивитись по дорозі, попри одноманітні пейзажі, було що. Тільки магістральні автобусні зупинки варті окремої теми. А ще — церкви, елеватори, колгоспи. Також покажу фотографії з однієї поїздки у Бровари, які не потрапили в огляди, оскільки були зроблені після написання фотозвіту про місто.

  Та й сама поїздка варта окремої розмови.
Читати далі (+33 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
Попередні частини:
Фестиваль «OldCarLand-2016» (Частина 1): Вітчизняні авто
Фестиваль «OldCarLand-2016» (Частина 2): Вітчизняні авто (продовження)
Фестиваль «OldCarLand-2016» (Частина 3): Зарубіжні машини
Фестиваль «OldCarLand-2016» (Частина 4): Зарубіжні машини (продовження)
Фестиваль «OldCarLand-2016» (Частина 5): Вантажівки, автобуси і тролейбус

  От і підійшли до завершення огляду весняного автомобільного (і не лише автомобільного) фестивалю «OldCarLand-2016». В цій частині покажу сторони виставки, що не вписуються в формат ретро машин — нові авто, тюнінг і саморобки, мотоцикли, автомобілі АТО, глядачі, виставковий антураж, розваги і конкурси. Ну і, звичайно, враження.

Фестиваль «OldCarLand-2016»
1. Нові автомобілі, тюнінг, саморобки, мотоцикли, інші види транспорту і замальовки з виставки — ось про що піде мова.

  Що тут ще можна сказати... Повторюватися не хочеться. Автомобільна частина мене вразила — побачив багато небачених і раритетних машин. Стосовно інших аспектів виставки: мотоциклів було більше, ніж рік тому; саморобки були ще більш вражаючими; було більше конкурсів. Але все це краще дивитись.
Читати далі (+60 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
Попередні частини:
Фестиваль «OldCarLand-2016» (Частина 1): Вітчизняні авто
Фестиваль «OldCarLand-2016» (Частина 2): Вітчизняні авто (продовження)
Фестиваль «OldCarLand-2016» (Частина 3): Зарубіжні машини
Фестиваль «OldCarLand-2016» (Частина 4): Зарубіжні машини (продовження)

  Весняний фестиваль «OldCarLand-2016», традиційно, включав у себе експозицію вантажівок та автобусів. За кількістю приблизно стільки ж, як торік (хоча хотілося побільше). Однак цього разу я вирішив об'єднати в одному фотозвіті вантажівки, спеціальні аеродромні вантажівки, автобуси і тролейбус.

  Цьогорічна вантажно-автобусна експозиція фестивалю відрізнялась від минулорічної (можливо, пощастило потрапити на саме таку комбінацію виставлених автомобілів). Хоча були машини, які показували на інших фестивалях і виставках (щоправда, у видозміненому вигляді). Але багато чого вперше побачив на OldCarLand (OldCarFest): автобуси — Ikarus 250, Ikarus 260, Ikarus EAG E94.20, Säffle (Volvo B10MA-55); вантажівки — ЗІС-5, КАЗ-608В «Колхіда», аеродромна техніка з надстройками. А деякі автобуси — як Neoplan N216H Jetliner (1979-1985 рр.), і вантажні машини — ГАЗ-63, Mercedes-Benz Unimog 406, Škoda 706MT, Praga V3S — побачив вперше в житті. Тому можна сказати, що ця частина фестивалю була цікавою. Це лише на перший погляд нудно.

Фестиваль «OldCarLand-2016»
1. Найцікавіше з автобусно-вантажної частини виставки. Якщо автобуси не дуже здивували, то деякі вантажівки побачив уперше.

  Більше додати нічого. Дивимось.
  Іще... кавобуси на цей раз не фоткав.
Читати далі (+47 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Несподівано! Відважився вчора на авантюрну подорож (чи точніше — прогулянку) до сусіднього населеного пункту — смт. Глеваха. Дивний не лише вибір місця, а й спосіб транспортації: туди вирішив поїхати на електричці, а назад — пішки. Все-таки від мого міста до селища не так далеко. Та ще й можна зекономити. Тим паче, що декілька років тому вже прогулювався вздовж залізниці до платформи «Малютинка».

  Про селище сказати особливо нічого. Як жартують, головна «пам'ятка» смт. Глеваха — психлікарня (до речі, їх там декілька). Що не дуже приваблює. До того ж, селище не рясніє пам'ятками чи історичними будівлями. Але тим цікавіше знаходити цікавинки. Та й селища міського типу на Київщині я вже неоднократно досліджував. А про Глеваху звітів взагалі ще не бачив. І маршрутки в цих місцях ще ніхто не фоткав.

  Серед інших причин: ностальгія (хоча тут доречніше сказати — дитячі спогади) — в 1990х з батьками їздив на базар, що біля залізничної платформи «Глеваха». Потім, на початку 2000х, будучи студентом, один чи два рази з'їздив подивитись на масив багатоповерхівок і транспортну інфраструктуру. Так що давно не бував в тих краях. Ну і остання причина — засидівся вдома. Погода проти подорожей, а цю весну майже прогавив. А тут якраз пообіцяли відсутність опадів, зранку було сонячно і безхмарно. Еге, наївний:) Не тут то було. З полудня погода змінилася і треба було тікати, поки не потрапив під дощ.

Смт. Глеваха
1. Смт. Глеваха складається з двох частин: масиву міської забудови (багатоповерхівки, наукові установи і психлікарня) і великого села. Ці дві частини селища розділені автотрасою «Київ-Одеса» (М-05/Е95). Є ще й третя частина селища, яка відділена залізною дорогою — дачі.
  Глеваха (як і смт. Калинівка) сприймається як містечко-супутник Василькову (бо в Василькові немає пасажирської залізничної станції). Як підтвердження, навіть приміська маршрутка від залізничної платформи «Глеваха» до Василькова має міський номер маршруту(!).

  Назва селища походить від невеликої річки Глеви, що протікає через село. Перша згадка про поселення з населенням у 8 сімей. В 18320х рр. Глеваха стажє волостю (найнижча територіально-адмініістративна одиниця, що складалася з декількох сіл). В 1957 році в селі відкрили Обласну психоневрологічну лікарню. З 1976 року Глеваха отримала статус селища міського типу. З 1982 року в селищі працює Науково-інженерний центр «Матеріалообробка вибухом» Інституту електрозварювання ім. Патона НАН України.

  Подивимось, чи вдалося знайти якісь пам'ятки і які пригоди сталися. Без пригод, нажаль, не обійшлося:(
Читати далі (+60 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
Попередні частини:
Фестиваль «OldCarLand-2016» (Частина 1): Вітчизняні авто
Фестиваль «OldCarLand-2016» (Частина 2): Вітчизняні авто (продовження)
Фестиваль «OldCarLand-2016» (Частина 3): Зарубіжні машини

  Продовження огляду автомобільного (і не тільки) фестивалю «OldCarLand-2016». Половина матеріалу вже опублікована — але багато цікавого ще попереду. Зокрема, продовження експозиції іноземних машин. Тут маса цікавенького (на мій погляд): Wartburg 1.3 Tourist, Tatra 613-3, Škoda 105/120 (дорестайл), Volvo 142, Mitsubishi Sapporo, Mazda 929L (facelift) (2 покоління), Nissan Sunny, Volkswagen Iltis, Austin FX4, Ford Mustang Boss 302, Chevrolet Camaro SS 350 (1969), Chevrolet Bel-Air, Mercury Cougar Mk.7 facelift, Pontiac Grand Prix Coupe Mk.5 (1988), Cadillac Fleetwood Mk.1, Buick Park Avenue Mk.1. Сучасні Ford Mustang (6 покоління), Chevrolet Corvette C6, Chevrolet SSR. Може ще щось, що не пригадаю. Ну і звичайно, вже відомі і бачені моделі.

Фестиваль «OldCarLand-2016»
1. Всі ці машини побачив вперше. Про деякі взагалі нічого не знав. Довелося звертатися за допомогою до залу і гуглити.

   Якщо чесно, не очікував стільки і такої екзотики. Здивували і американськими спорт(чи супер-)карами.
Читати далі (+68 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
Попередні частини:
Фестиваль «OldCarLand-2016» (Частина 1): Вітчизняні авто
Фестиваль «OldCarLand-2016» (Частина 2): Вітчизняні авто (продовження)

  На OldCarLand-2016, на відміну від минулорічного OldCarFest-2, зарубіжних автомобілів було менше, ніж вітчизняних. Однак це компенсувалось великою кількістю небачених машин і численними новими учасниками. В чій частині — одвічні конкуренти, два німецькі автогіганти — BMW і Mercedes-Benz. Моделей, які побачив вперше було дуже багато — BMW 326, BMW 320i Touring (E30 універсал), BMW 850ci, BMW Z1, BMW I3, Mercedes-Benz 500SL (R107), Mercedes-Benz SL500 (R129), Mercedes-Benz С124. Ну і ще сюди можна додадати EMW 340 (саме EMW, а не BMW 340, які бачив на першому OldCarFest). Які з них раритети, які просто масові, але небачені моделі — судити важко. Та сподіваюся, що такий перелік вас зацікавить.

Фестиваль «OldCarLand-2016»
1. Побачив багато машин, які раніше бачив на картинках — BMW 326, BMW 850ci, BMW Z1, Mercedes-Benz (R107), Mercedes-Benz С124.

  Писати «багатобукав» сьогодні нема натхнення (про деякі машини писав в звітах з попередніх виставок). Тому просто пропоную переглянути фотографії «бімерів» і «мерсів». Фотозвіт хоч і невеличкий, але буде багато цікавих машин.
Читати далі (+41 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
Попередня частина:
Фестиваль «OldCarLand-2016» (Частина 1): Вітчизняні авто

  Продовжую показ вітчизняних автомобілів з весняного фестивалю ретро-авто «OldCarLand-2016». На черзі — ГАЗи і ВАЗи — найчисленніша експозиція (загалом, як і на попередніх виставках). Окрім звичних (але вже рідкісних на наших дорогах)  ГАЗ-М1, ГАЗ-12 (ЗІМ), ГАЗ-13 «Чайка», ГАЗ-14 «Чайка»,  ГАЗ-М20 і М20В «Побєда», ГАЗ-21 трьох серій, ГАЗ-24 і ГАЗ-24-02, ГАЗ-3102, ГАЗ-67Б, ГАЗ-69 і 69А — був рідкісний універсал ГАЗ-22.  Щоправда, на цьому фестивалі він був лише один. З іще не показуваних раритетів були ЗІМ-фаетон і ГАЗ-24-12.  У порівнянні з минулорічною виставкою не було ГАЗ-13С і «Побєди»-кабріолету. Так що цю частину виставки можна охарактеризувати «як не раритетами — так кількістю». Навіть «Чайок» було багато (чого не спостерігалось на минулих фестивалях).
  З тазами ВАЗами ситуація аналогічна: вже відомі массові моделі  ВАЗ-2101, ВАЗ-21011 (21013), ВАЗ-2102, ВАЗ-2103, ВАЗ-2106, ВАЗ-1111 «Ока». Серед новачків виставки — ВАЗ-2107 і ВАЗ-2109. Хоча, які з них раритети..?
  Ну і до купи буде єдиний УАЗ.

Фестиваль «OldCarLand-2016»
1. Найцікавіше з ГАЗів і ВАЗів на OldCarLand-2016. ЗІМ-фаетон кажуть раритетний.

  Також, як і серед інших марок, було багато тюнінгу і колхозінгу. Тому фотографував вибірково. Це лише частина «Побєд», «Волг» і «Жигулів», які були представлені на виставці.
Читати далі (+65 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Черговий фестиваль ретро-автомобілів під егідою клубу «OldCarService» і проекту «Кофейбус» проводиться вже вчетверте. Щоправда, з попередньої виставки фестиваль змінив назву з «OldCarFest» на «OldCarLand», і підняв вартість квитків (з 60 до 80 гривень). Але й кількість учасників теж зросла. Якщо на перших двох виставках було понад 100 і 300 машин, то цього разу обіцяли вже 600 (!) учасників. Конкурсів та перфомансів стало ще більше. Ну а що не змінилось, так це місце проведення — Київський національний музей Авіації. Схоже, він став постійним майданчиком цього фестивалю.

  Минулу, осінню, виставку пропустив через складні і не дуже приємні життєві обставини. Та й вражень від весняної виставки 2015го вистачило надовго (як і розраховував), а матеріалів назбиралося аж на 8 фотозвітів. Судячи з того, що побачив у звітах — нових учасників було небагато. На цю ж виставку обіцяли привезти цікаві раритети, яких не було на попередніх виставках. Справді, на OldCarLand були моделі, які я вперше побачив наживо. Як радянські, так і зарубіжні. І взагалі було багато нових учасників. Експозиція не повторювала попередні фестивалі. З першого і другого OldCarFest'у було по 30%. А 40% —  нові. Звичайно, було чимало повторів — машин з попередніх виставок. Були присутні і тюнінговані та просто заколхожені авто. Деяких раритетів, які були рік тому не було (як Trabant 601S, Ikarus-263, ЛіАЗ-677М, ГАЗ-13С, СМЗ-С3Д, саморобні електромобілі та ін.).

  Цю виставку вирішив фоткати вибірково — постійні машини-учасники з кожним разом викликають менший інтерес (приїдаються. Навіть якщо моделі рідкісні), фоткати тюнінговані авто набридло, місце на вінчестері теж не гумове. Ну і на додачу гавкнувся запасний акумулятор до фотокамери. А мені ще треба було з'їздити на виставку писанок. Та й фоткати все підряд дуже втомливо. Тому в порівнянні із минулорічним весняним OldCarLand назнімав набагато менше, всього 440 фото (в 2015му — понад 700). Відповідно, буде й менше постів — тільки шість. Два — про вітчизняні авто, два — про іноземні. Про вантажні і автобуси напишу разом. І на кінець — мотоцикли, тюнінг і замальовки.

  Ну а розпочну звіт з виставки вітчизняними автомобілями — ЗАЗ, Москвичами, ІЖами і інвалідками СМЗ.

Фестиваль «OldCarLand-2016»
1. Важко було вибрати заголовне фото, тому зробив такий мікс з най-найцікавішого і небаченого. Памятаєте, я жалівся, що на виставці не було рідкісних і масових Москвичів і ІЖів? Так ось, вони були — Москвич-423Н, ІЖ-Москвич-408, Москвич-433, ІЖ-21251 «Комбі», ЗАЗ-965АЕ (експортний).
  Із попередніх виставок були Москвич-410Н, ІЖ-Москвич-412 (ранній), ІЖ-Москвич-412, Москвич-2140, Москвич-2140SL, ЗАЗ-968М (ранній) і ЗАЗ-968М (пізній), мотоколяски СМЗ-С3А (цього разу їх було дуже багато).
Читати далі (+44 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Давно хотів побувати в місті Українка. І ось, нарешті, це відбулося. Хоча в Українці я був двічі: вперше — в 2005му, по роботі; вдруге — в 2009 році, під час автобусних покатушок у с. Витачів — нормально оглянути місто не було можливості, бо в цих місцях був лише проїздом. Потім від поїздки відмовляли висока вартість проїзду (в порівнянні з приміськими маршрутками інших нарямків). Та й з мого міста незручно добиратись. Ця поїздка теж декілька раз відкладалася. Але таки приїхав. Незважаючи на те, що в Українці я вже був (причому в інший період життя), — якоїсь ностальгії (суму за минулим) не відчував. Може через те, що природа розквітає і дівчата легше одягнені. Та й погода, всупереч прогнозам, була гарною.

Українка
1. Набережна (Дніпровський проспект) — одна з візитівок міста Українка.

  В Українці не побував тільки лінивий. І це при тому, що ні памятників, ні старовинних будинків у місті немає. Але щось таке приваблює туристів. Можливо, це — набережна на березі Дніпра. Можливо — урбаністична забудова. Ну а може річ у охайності і затишності — прогулюватись чистим, компактним містечком просто приємно. А ще в Українці розташована Трипільска ТЕС і є дві залізничні зупинки. Ймовірно, ці аспекти й компенсують нестачу історичних пам'яток. В усякому разі, саме цим Українка особисто мені цікава.

  Не обійшлося й без «фішок» міста — тут справджній заповідник автомобілів «Таврія» і багацько котів.

  Вибачайте, якщо фотозвіт вам здасться сумбурним. Фоткав все підряд. Та й з [livejournal.com profile] samogonnoeozero добряче покружляли містом. А ще побачив місце, яке снилося(!). Та про все по черзі.
Читати далі (+73 фото)... )
maxiwell: High Voltage (фирменный знак)
  Думав куди б піти і згадав про місце, яке давно було в запасних планах. Воздвиженка у Києві. Місцина туристична (поруч Поділ і Андріївський узвіз) і «забоянена». Навіть я вже показував згори (з Замкової гори). І не раз. Але цього разу вирішив показати будиночки з висоти людьського зросту.

  Воздвиженка — елітний мікрорайон, що почав розбудовуватись з 2003 року в урочищі Гончарі-Кожум'яки (це між Пейзажною аллеєю і Подолом). Це вулиці Воздвиженська, Гончарна, Кожум'яцька, Дегтярна. Особливість цього мікрорайону — архітектура, стилізована під старовину. Район добудували до 2010го. Але й станом на 2016 рік є нові будівельні майданчики.

  Ну і трішки історії. Раніше, до початку XIX ст. в урочищі були цехі і поселення ремісників. Але поступово місце почало занепадати. В 1970х жителів урочища Гончарі-Кожум'яки почали відселяти через незадовільний стан будівель. А в 1980 будинки знесли. Район перетворився на пустир. Потім були ідеї забудувати мікрорайон сучасними багатоповерхівками. Але врешті-решт вирішили побудувати невеличкі будинки. Однак бажаючих заселитися було небагато (начебто через погану якість будівельних робіт) і мікрорайон вважали пустуючим. Та на момент прогулянки Возвиженка не виглядала порожньою. Незаселені будинки були помічені переважно в закутках і бічних вулицях.

Воздвиженка
1. Новоробна старовина. Хоч не має історичної цінності, але виглядає красиво.

Отже, помилуємося псевдоісторичними будиночками.
Читати далі (+42 фото)... )

Profile

maxiwell: High Voltage (Default)
maxiwell

September 2017

M T W T F S S
     123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Page Summary

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 21st, 2017 07:00 am
Powered by Dreamwidth Studios