maxiwell: High Voltage (Default)
Не писав нічого нового аж два тижні. Просто нема про що писати - нема грошей щоб кудись поїхати, та й нічого цікавого на кінець весни / початок літа не намічалось. Надодачу — нестабільна погода. І в результаті не хочеться нікуди їхати, і взагалі, не хочеться нічого робити.

Не додає бажання вести блоги і блокування фотохостингу на Яндексі (цього тижня місцевий інтернет-провайдер «розібрався» з усіма забороненими сайтами і їхніми сервісами). Не хочеться змінювати формат блогів. Нє, звичайно, можна писати щоденникові записи — але фотозвіти і читають активніше, і самому більш до вподоби. Та й писати про особисте не хочеться. Навряд чи вам сподобається ниття про безрезультатні пошуки роботи, чи про кашель, від якого ніяк не можу позбутися.

Початок літа-2017
1. Початок літа-2017. На перший погляд, нецікавий, але дещо цікавеньке і нове вдалося побачити: пофоткав бджілок, дійшов до джерела, побачив новинку від ЗАЗу, прогулявся новими нехоженими місцями. Ну і інтернет трохи озадачив. А ще знову повернулися ластівки.

Здається, раніше вже розводив подібні роздуми. Та що поробиш? Нинішнє літо нагадало літо 2015го - тоді теж не було про що писати і в житті не було ніяких позитивних переспектив.

Але я все ж пересилив небажання щось писати і відшукав що вам показати. Це замальовки кінця весни - початку літа 2017. Можливо потім буду себе картати за те що написав нецікавий звіт - але треба щось написати.

В зв'язку з блокуванням фотохостингу Яндекс на території України для адекватного перегляду блогу українськими читачами раджу скористатися «обхідними шляхами» — VPN додатками до браузерів, або Тор браузером.
Також буду вдячний, якщо підкажете, як розібратись у flickr.

Читати далі (+46 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
Про що вже точно не думав, так про те, що після двох фотозвітів про дачу, знову повернуся до цієї теми. Здавалось: ну що ще можна показати?! Та й думки про дачу останнім часом викликають спогади, які навівають сум. Але життя триває. Тож і цього року відкрили черговий дачний сезон. Ну а щоб було цікавіше, взяв з собою фотокамеру. Тим паче, були розмови що дачу або віддамо родичам, або взагалі продамо. Тому захотілося сфотографувати на згадку. А фотозвіт вирішив зробити з тих самих причин, що й у 2015му: відсутність інших тем; на дачі круто; зміни на дачі; відсутність фотопрогулянок по виставках квітів.

Якщо перший звіт про дачу був присвячений пригодам кота Рижика, ночівлі на дачі, новим рослинам і квітам, то другий огляд був про дачу без нашого коте. Цей, третій огляд, про нову дачу — добудовану і без котів. В порівнянні з дачею 2015 року, її добудували (хоча ще добудовувати і добудовувати). Ну, це я показувати не буду. Це особисте. Зате покажу інші зміни — пташки, нове дерево, капітальну обрізку дерев і результат травневих приморозків.

Знову на дачі
1. Чергові фотозамальовки з дачі.

Як зазначив вище, розсекречувати дачу не буду. А от рослини, квіти та інші фотозамальовки з радістю покажу.

І ще... фотки розміщені на Яндексі. Тому якщо їх не видно, використовуйте VPN-плагіни до браузерів Opera і Chrome, або Тор браузер. Ну а я починаю фоторозповідь.
Читати далі (+53 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
Вже в який раз збирався не переривати стрічку фотозвітів «литдибром», але нещодавня новина просто ошелешила мільони українських юзерів, в тому числі і мене. Тому не можу лишитися осторонь цієї події, бо вона зачепила й мене, оскільки використовую Яндекс.Фотки, Яндекс.Карти і Яндекс.Музику.

Коротко по темі: 15 травня президент України Петро Порошенко підписав указ про обмеження доступу до російських сайтів, програмного забезпечення і телеканалів. Якщо заборону телеканалів можна обійти використанням супутникових «тарілок», то блокування сайтів і заборона використання російських програм створила величезні незручності. Під заборону потрапили сайти «вКонтакте», «Одноклассники», Mail.ru і Яндекс (з усіма додатками: Яндекс.Пошта, Яндекс.Диск і т.д.). З програм — антивіруси Касперського і бухгалтерська 1С.

Моє ставлення до заборони російських сайтів неоднозначне. З одного боку, справді не завадило би відгородити українських користувачів від російської пропаганди і українофобії. Але з другого боку, через заброну постраждають багато українців. Та й навіщо блокувати фотохостінг чи музичну бібліотеку? Інший аспект — відсутність рівнозначної альтернативи. Ну наприклад, альтернативи безкоштовного безлімітного і надійного фотохостину від Яндексу не знаю. «Відповіді» на i.ua слабкіші за «Ответы» Mail.ru (визнаю це при нелюбові до Мейл.сру). Українських популярних соцмереж, на противагу російським «вКонтакте» і «Одноклассники», нема. «Яндекс.Пробки» чим можна замінити? Звичайно, можна пошукати аналоги. Але рівноцінну заміну буде важко знайти. І головне, що українських аналогів нема!

Щодо програм, то антивірус Касперського достатьно популярний в країні. А 1С користується більшість вітчизняних бухгалтерів. Перехід на інші програми вимагатиме зусиль.

Ну і негарно використовувати російські методи. Це шлях до контролю громадської думки. Якщо є голова на плечах, то людина сама повинна фільтрувати інформацію і уникати небажаного спілкування.

P.S.: Мобільний оператор вже відключив доступ до «вКонтакте». У провайдера поки все працює. Хоча у коментарях пишуть, що в декого вже не показуються фотки з Яндекса.
Що буду робити? Якщо без «контактика», Мейл.сру і «Однокласників» можна обійтися, то за Яндекс дуже жаль. Будемо шукати обхідні шляхи. На смартфон вже поставив HotspotShield, а от що порадите для комп'ютера? Як я зрозумів, під Firefox немає плагінів?

P.P.S.: Дивно, як Порошенко до ЖЖ не дістався? Же ц тепер також російська соцмережа.

СХОЖІ ЗАПИСИ:
Блоги на Яндексе закрываются:(
Наклацав:)
Livejournal переїхав до Росії
Гудбай, LiveJournal
maxiwell: High Voltage (Default)
"Відчуй улюблену музику."

7 травня на одному з фан-майданчиків «Євробачення-2017», Троїцькій площі перед спорткомплексом «Олімпійський», відбувся грандіозний концерт нових україномовних виконавців «Хвиля Країни» від радіо «Країна ФМ». Попри те, що це переважно нові співаки, про яких я дізнався лише в минулому році або зовсім нещодавно, деякі з них вже стали популярними. В заході мали взяти участь 24 нових вітчизняних артистів і груп, прозвучати 70 пісень. А бонусом був виступ групи «Тартак» на завершенні концерту.

Звичайно, напередодні з'явилося багато причин, щоб не поїхати. Але такий концерт відбувся вперше. Тому не міг пропустити. По-перше, це гарна можливість в реалі подивитися на виконавців, чиї пісні звучать по радіо і на музичних каналах. По-друге, це — живий звук! Можливість почути як співають артисти. По-третє, я ще жодного разу не був на концерті відомих виконавців (хіба що, на новорічній ярмарці подивився на репетицію Олега Скрипки). А тут артист був не один — багато виконавців. По-четверте, дізнатися про нових музикантів. По-п'яте, зручні місце і час проведення. Ну і по-шосте, концерт зробили безкоштовним.

Концерт Хвиля Країни
1. Концерт «Хвиля Країни» репрезентував сучасну українську популярну музику. Від попси і танцювальної до рок-музики.

В концерті мали взяти участь такі виконавці: Kishe, Соня Кей, Фіолет, Анна-Марія, BIG BOSS, Андріана, Paulman, Lucky4, Навколо кола, ADAM, Вільна каса, Денис Любимов, Marietta Wats, Павло Табаков, Anesty & Ruzhinsky, Selfy, NAVSI100, Клей угрюмого, Ksanti, Riya, Panchyshyn, ARLETT, Shvets, Antonina Project (Тоня Матвієнко), Тартак. З перелічених артистів не було тільки групи «Анна-Марія». А так, я пробув більшу частину концерту. Набагато довше, ніж планував. Дочекався виступу Anesty & Ruzhinsky, NAVSI100, BIG BOSS та Соні Кей. Хоча "Вільну касу» не дочекався. Та все одно вдалося побачити і почути 18 виконавців. Якби ж ще не завис телефон і взяв би щось поїсти, то може додивився б до кінця. Надодачу було дуже спекотно — справжні літні +26+27 в травні.

Це вперше в житті побував на справжньому крутому концерті. Стільки музичних виконавців я ще не бачив в реалі за один виступ! Та й знамени тост були в декількох метрах від глядачів. А відчуття від живого звуку, коли на сцені співає артист — не порівняти з прослуховуванням студійного запису чи перегляду відеокліпу на Ютубі або муз. каналі. Це зовсім інші відчуття. Відчуття справжньості і реальності. Це просто неймовірно! Одна з найяскравіших подій в житті цього року.

І так, це перший фотозвіт про музику. Але оскільки музику треба слухати, а не дивитись, то доповню пост відеозйомкою.
Читати далі (+76 фото і відео)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Сталося те, що очікувалось - після переносу серверів до Росії, перехід ЖЖки під російську юрисдикцію був неминучим. 4 квітня всі блогери були поставлені перед фактом нових правил. І це при тому, що це вже друга зміна правил за місяць! Раніше такого не було. Причому нові умови користування стали жорсткішими. Політика потрапила під заборону, а від реклами не убезпечить навіть платний аккаунт. Іноземцям же взагалі незрозуміло про що оговорюється в російській версії правил.

  Блогерська спільнота бурно відреагувала на впровадження нових правил. Відбулася масова міграція із LiveJournal до Dreamwidth та інших блог-платформ. Оскільки очевидно, що ЖЖка з затишних блогів перетворюється на рупор кремлівської пропаганди і рекламну помийку.

  В СУПі реакцією на масовий відтік блогерів стало закриття переносу записів на інші платформи. Добре, що я ще наприкінці минулого року зробив копіювання блогу на Dreamwidth. Залишилось тільки привести його до ладу.

ЖЖ

  А що з ЖЖ? ЖЖка вже давно не та:( Враховуючи те, що частина френдів перебралася на Дрім, частина перестала публікувати нові пости, а рашистські тролі активізувались, вважаю нема сенсу тут старатися. Нових постів не буде. А до старих закрию коментарі. Дякую всім, хто читав і коментував мій бложик в LiveJournal з 2013 року. Поки що переходжу на Dreamwidth. А далі подивимось.
maxiwell: High Voltage (Default)
  Посварилися так посварилися. Щоденні докори що безробітний (причому сама казала що до весни можна нічого не шукати — грип і слизько/холодно) + «завелася» через подорожчання всього на світі + виникли непорозуміння стосовно меблів в моїй новій кімнаті. В результаті посварилися. Мати повиносила ледве не половину меблів. Та й то, думаю, шкаф, комп і диван лишилися тільки через те, що сама вона б не змогла винести. Довелося перенести стіл (ледве проніс через коридор) і забрати в кімнату свої речі. Перестановка в кімнаті — може і на краще.А ще позаховала всю жрачку, хоча вчора допомагав готувати і напередодні скуплявся на базарі. Ну що ж, значить поголодую. А то ще ніколи не постував. Жаль, тільки до працевлаштування можу не дотянути. І хату ніде не знайти.

  З батьками жити — то і їм і мені клопоти: не навчитись готувати, ні привести в хату когось. Мабуть, час діяти. От тільки варіантів небагато. Робота то пофіг — якесь лайно знайти можна. А от жити де? Робіт з житлом зараз не пропонують. Може хтось знає місця сквотів у Києві? Бо забомжувати на вулиці не альо — холодно. Порозуміння не буде. Виходу тільки два: або відкрити газ і рознести все, щоб нікому не дісталась, а самому десь замерзнути. Або кудись переїхати подалі від своїх, якщо декілька днів протягну без їжі, поки не придумаю, куди податися. Це навіть цікаво: давно хотів заночувати на заброшці, в полі чи в лісі.
maxiwell: High Voltage (Default)
  Останнє подорожчання приміських маршруток відбулося на початку грудня минулого року. Тоді ціни підняли на 1 гривню. Але не встигли звикнути до нової вартості проїзду, як маршрутники знову підняли ціну. Причому аж на 30%. По Боярці і іншим населеним пунктам проїзд став коштувати 5 гривень. До Вишневого — 12. До Киева — 15 грн.. До найближчого метро («Академмістечко», «Житомирська», «Святошин») — 16 грн.. Перевізники пояснюють підвищення збільшенням мінімальної зарплати і здорожчанням ремонту та запчастин. Однак не віриться, що водіям платили мінімалку і що запчастини різко подорожчали. Та й виручка у приватних перевізників ніяк не обліковується. Сам чув, як водій маршрутки розповідав, що здає касу — певну суму, а решту кладе у кишеню. Звичайно, білети ніхто не видає.

  Подорожчання відбулося у минулі вихідні, тому шум піднявся лише серед тижня. Причому подорожчання викликало резонанс: обіцяли перекривати дороги, бойкот маршрутникам, скарги до Антимонопольного комітету, зверталися до міськрад. У Боярці скликали засідання транспортної комісії. Однак до згоди так і не дійшли. Тепер от звернулися до Київської обласної держадміністрації. Вже збиралися перекривати дороги на циїх вихідних. Але вирішили відкласти протестні заходи. Поки що невідомо, чим це все скінчиться. На всякий випадок, розглядаю варіант знову користуватись електричками, як робив це до 2006 року.

  Хтось скаже: зараз все дорожчає. Але якби ж працювали по правилам, то й претензій було б менше. А так, ні обліку виручки, ні обгрунтування підвищення. Просто змовились — і підняли ціни.

Попередні подорожчання: 2016 | 2015 | 2014
maxiwell: High Voltage (Default)
  На Різдво накрило спогадами. Здається, що починаю жити минулим. Особливо стає сумно, коли згадуєш про те чого/кого нема. Хоча і зміни життєвого устрою, і зміни в обстановці і серед оточення, і душевні потрясіння були й раніше. Однак жив сьогоденням. А тепер чомусь хочеться повернутися у минуле. Притому, що там було не все гладко, і проблем вистачало. І справа не в тому, що раніше було цікавіше. Я б не сказав, що зараз нудно. Просто раніше життя було іншим.

  Інколи здається, що те, що було в минулому — прожите не мною, а іншою людиною (хоча сам не сильно змінився). Дивне відчуття. Спочатку прожите виглядало реальністю. Тепер же важко уявити, яким був життєвий період 2006-2015го. Важко згадати деталі. Перегляд старих фоток вже не викликає емоцій на момент зйомки. Зміни в домашній обстановці сприймаються наче так було давно. Можливо, звикаю до нового періоду життя?

  Роздумував, в чому може бути причина ностальгії.
- Ймовірно, справа в тому, що раніше все було стабільним і звичним: оточення, кіт, робота, хоббі, звички. Хоча інколи одноманітність набридала. Тоді звертався до подорожей. Але все одно звичний життєвий уклад грів душу. Здавалось, що все, як було, буде і далі.
- Друга причина: погіршення життя — здоров'я, ціни зростають і доводиться платити за те, що раніше було безкоштовним. В порівнянні з 2006-2015м народ (ну і я) стали бідніше.
- Третя причина — вік. З роками стаємо старшими, змінюємось. Але тільки зараз відчув швидкоплинність часу. І якщо раніше були сподівання, що скільки всього попереду, то зараз думаю скільки було прожито. Можливо, це наближається «криза середнього віку»? Скоро ж буде 34.
- Четверта причина: повтори фільмів і програм по тєліку нагадують минулі роки, коли їх також показували. Але тоді життя було іншим. Якщо фільми можна переглянути в повторі, то життя — ні.
- П'ята причина — давно задумані, але не реалізовані плани.
Ну і причини для суму і депресії зовсім різні. Якщо раніше сумував через невлаштованість особистого життя і здоров'я, то зараз турбує швидкоплинність часу і життя.

  Сум вдалося залити лікером і гумористичними програмами, які раніше не дивився. А ще спробував себе переконати, що життя триває — тому треба радіти. Знаходити нові хоббі, відкривати нові місця.
---------------------------------------------------------------------------------------------------
  Тільки накрило спогадами, як знову нагадали про минуле — роздрукували старі фотографії, відзняті на плівку. Наче насипали сіль на рану. Тому що очікував побачити знімки попереднього життєвого періоду — кота Рижика, застілля. Так і вийшло: на декількох знімках — наш улюблений кіт на новорічному святі. Здається, то була зустріч 2014 року. А ще на тих фотках — ялинка і святковий стіл у залі, гості. Тепер же це все в минулому — у спогадах і на фотографіях. Правда, фото освіжили спогади і повернули відчуття пережитого мною. Згадав, що все це було в моєму житті.
maxiwell: High Voltage (Default)
  Думав хоч на перший день нового року відпочину від комп'ютера і інтернету. Однак інших розваг нема. Та й саме свято, попри новогодній настрій і залишки снігу за вікном, не заладилось. Зустріч Нового року пройшла, як і рік тому, несвятково. І так само, як і при зустрічі 2016го, не ставили велику ялинку — обійшлися маленькою штучною і гілочками сосни. А ще захворів.

  До свята довго готувалися, накрили стіл... Однак батьки посварилися напередодні новорічної ночі і застілля відмінили: порозбігалися кожен до своєї кімнати і полягали спати, проспавши початок 2017го. А самому святкувати не хотілося. По-перше, одному пити не солідно. По-друге, розболівся живіт і тому взагалі нічого не хотілося їсти. По-третє, святковий стіл відмінили. В-четверте, захворів (розболілось горло). Та все ж випив динево-вершкового лікеру. Дивна штука, скажу вам! Це треба було додуматись змішати молоко і спирт з ароматизатором дині і небезпечними барвниками! Хоча на смак лікер прикольний.

  Збирався, як і минулого року, піти подивитись на міську ялинку. Та сходивши до парку вдень зрозумів, що нічого особливо цікавого не буде. Ну шо я, мера не бачив? Чи Діда Мороза? Та й феєрверки бабахкали з опівночі до другої години.

  Нажаль, розважальна програма по ТБ також видалася банальною. «Вечірній Квартал», як вони самі над собою жартують: «— А шо лысый сказал? Я не услышала.
— Та пофигу шо он сказал». Місцями смішно. А після опівночі можна було переключитися на «Дизель-шоу». І більше по телевізору у новорічну ніч дивитися нічого.  Навіть мюзиклу не зняли. Зате купа новорічних концертів. На «Інтері» написали: «У зв'язку з участю у зйомках забороненого в Україні артиста, виступ і всю сюжетну лінію героя довелося вирізати з концерту». Не стали очікувати нагоняю.

  Ну, оскільки по тєліку нічого дивитись, то послухав українську дискотеку на радіо, відганяючи від себе думки, що треба якось святкувати цікавіше. От тільки як?
maxiwell: High Voltage (Default)
2016 рік підходить до завершення. Тому можна підвести підсумки. 2016й, на відміну від 2015го, не був швидкоплинним. Час йшов довго. Багато відбулося подій і пригод. Щорічні тенденції — як то проблеми з компом і інтернетом чи дні, коли почував себе погано, продовжились. Але було й багато нового: відкрив для себе підземелля (хоча до підземних річок не дістався), напросився на екскурсію в державну установу, обійшов нерозвідані куточки навколо свого міста, з'їздив у Славутич, нарешті прогулявся по Українці, вперше побачив Москвич-433 і ІЖ-412 (в кузові Москвича 408), облазив місцеві заброшки, облазив рекордну кількість заброшок, відвідав Госпітальне укріплення Київської фортеці, дослідив найбільші ДОТи Київського укріпрайону, подивився Биківнянські могили, сходив на виставку залізничного моделювання і обійшов найголовніші новорічні ялинки Києва. Зробив і рекорд: назнімав 529 фоток за один раз. З приємного — обзавівся новим телефоном. А ще зробив те, що давно відкладав. Хоча деякі плани залишились нездійсненними. Взагалом, то рік був цікавим, постдепрессивним, роком змін, відкриттів і ностальгії.

Цей рік відзначився змінами в оточенні. Дуже змінилося місто. Стільки всього набудували-нареконструювали. Хоча також частенько повертався в місця, де був колись раніше. Це викликало відчуття дежавю і ностальгії. Лише зміни і філософське відношення до навколишнього світу налаштовували на позитивний лад.

З поганого: здоров'я з часом не покращується. А навіть навпаки. Здоров'я батьків теж почало турбувати. Навіть у батька, який раніше ніколи не скаржився на самопочуття. Були і звичні для 2015 року сварки.

Кицька додала клопотів. Навіть думали її вигнати. Але після того, як зробили операцію, стала спокійнішою.

Погода видалася нестабільною і нехарактерною. Рік розпочався справжньою зимою. Але сніжна погода довго не протрималася. З кінця січна розпочалася відлига і зими як не було. Весна прийшла рано. Літо було нестабільним: то прохолодно-дощовим, то спекотно-посушливим. На щастя, грози були рідко. Початок осені був теплим, але потім раптово похолодало. Перший сніг випав 17 листопада. І з того часу періодично зима нагадувала про себе.

Радіоефір вразив збільшенням кількості українського музону. А запровадження квот змінило звичні формати радіостанцій. «Шансон» ще більше став попсовішим. Радіо ЄС змінило назву на «Країна FM» і стало повністю україномовним. Продовжилась міграція ді-джеїв. На радіо «ЕРА» перебрався Ганапольський. А «Громадське радіо» наприкінці весни закрили. Відновили роботу через декілька місяців, але в скороченому варіанті (1 година замість 2), і під іншою назвою — «Громадська хвиля». А під кінець року аудіокниги, окрім радіо «Київ» з'явилися в ефірі ще двох радіостанцій.

З книг можу відзначити Сергія Лойка «Аеропорт» про захисників Донецького аеропорту, і Сергія Кузнєцова «Бабин яр» про знищення євреїв у Бабиному яру і про німецьку окупацію Києва. Цікаві книжки. Щоправда, я їх не читав, а слухав у форматі аудіокниги на радіо. Такий формат став популярним, особливо нка радіо.

З фільмів перелічувати довго. Якихось нових прем'єр не дивився — антипіратські заходи ускладнили пошук фільмів, та й дивитися в російській озвучці не хотілося.

Музон:
(Арсен Мірзоян - Паперовий сніг, Бумбокс - Люди, Ірина Федишин - Чужі уста, Navi - Такі молоді, O.Torvald - #Нашілюдивсюди, Антитіла - Люди як кораблі, Lama - Не кажу: "Прощай!", Степан Вулкан - Matiz, Злата Огневич - За літом, за весною, SunSay - Відчувай, Океан Ельзи - Не йди, Океан Ельзи - Осінь.

Макс Барских - Туманы, LOBODA - Твои глаза, Время и Стекло - Навернопотомучто, Потап и Настя - Умамы, Анжелика Агурбаш & Арамэ - Было и прошло, Мята - Ничего, привыкнем, Валерий Меладзе - Любовь и млечный путь, Ани Лорак — Удержи моё сердце, Ленинград — Экспонат.

Stage Rockers - I'm Waiting, Jamala - 1944, Imany - Don't Be So Shy (DJ Filatov & DJ Карась remix), The Avener & Kadebostany - Castle In The Snow, The Avener & Ane Brun - To Let Myself Go, Kadebostany - Teddy Bear (Astero radio remix), Burak Yeter feat. Danelle Sandoval - Tuesday, Carla's Dreams - Sub Pilea Mea (#eroina) (Midi Culture remix). Дофіга реміксів, чи не так?)

Події, які вразили цього року: націоналізація «ПриватБанку», закриття випуску смартфонів Microsoft'ом, зміна назви АвтоЗАЗу, накриття укриттям 4го енергоблоку на ЧАЕС, обрання Трампа президентом США, переїзд ЖЖ до Росії, електронні декларації політиків, визволення Н. Савченко, війна у Сирії.

Підсумки 2015го
Підсумки 2014го
Підсумки 2013го
Підсумки 2012го
maxiwell: High Voltage (Default)
 Рік тому, після того як не стало Рижика, завели кицьку. За рік вона підросла. На початку року зробили операцію, щоб не хотіла гуляти. Так стала спокійнішою (хоча й не одразу). А майже два місяці тому у неї з'явився конкурент:) Біля будинку знову з'являлись коти. Почали прикормлювати (причому, судячи з його розмірів, пригодовували не тільки ми). А потім наступила рання зима, а одного котика збила машина. Так вирішили взяти додому. Спочатку просто щоб погодувати в нормальних умовах. А потім — щоб не змерз. Назвали Мурзіком. Привчили до туалету (хоча іноді шукає зручніше місце).

 Кицька відреагувала негативно-байдуже. Тобто, близько не підходила, а спостерігала здалеку. При наближенні шипіла. Але через півтора місяці вже спали бік-о-бік. А іноді навіть граються: бігають. І вже не шипить на кицика. А Мурзік флегматичний. Не дуже-то звертає на неї увагу. Хоча він не кастрований.

Кицька і новий кіт
Котик молодий. Молодший за кицьку на півроки. Такий же пухнастий, як кицька. Тільки шерсть інша. Як плюшевий. А ще муркотить гучно, як наш Рижик.
Іноді клацає зубами, як коти, коли спостерігають за пташками. Я так і не зрозумів що це означає.

 Правда, прибирати тепер треба частіше (як за котами, так і в хаті). Засмічується тепер швидше, ніж раніше.
maxiwell: High Voltage (Default)
  Сиджу, нікого не чіпаю, готую фотозвіт і раптом —  зі стелі, перебираючи лапками, спускається здоровенний павук. Якраз на рівні очей. Від несподіванки і від самого павука аж здристонув. Звідки він взявся?! На стелі павуків не помічав. Та й закутки більш-менш регулярно підмітаю.
  Коли повернувся назад, павука вже не було. ХЗ де він оселився і коли і за яких умов знову виповзе.

  А взагалі, помітив, що павуки стали з'являтися там, де їх довго не було. Он, у «таємній кімнаті» аж дві штуки виявив. І бачив, як в кімнаті «спайдермен» спускався по стіні. А минулого року, підмітаючи підлогу, звідкість виповз чималенький павук. Що з ними таке, що виповзають? Може з голодухи? До речі, цікаво чим харчуються хатні павуки (враховуючи що мух з кожним роком меншає)?
--------------------------------------------------------------------------------
  А тепер перейду до новин. Зокрема, до новин мобільних телефонів. Як відомо, Nokia пробувала виробляти смартфони з власною операційною системою Symbian. Але згодом перейшла нам ОС від Microsoft — Windows Phone. Вже тоді справи у виробника йшли не дуже, і у 2013 році Nokia продала бізнес мобільних телефонів корпорації Microsoft. І з 2014 смартфони Nokia (лінійка Lumia) стали випускати під маркою Microsoft. Звичайно, під операційкою Windows Phone. Однак смартфони були задорогі і багато хто не довіряв комп'ютерній операційній системі (хоча насправді мобільна версія Windows відрізняється від комп'ютерної). Тому Люмії не дуже користувались попитом. Рівень продажів спадав і був мізерним. Тому постало питання: що робити? Рішення знайшли: наприкінці 2016 року збігає дія контракту (А я думав, що Nokia назавжди передала випуск телефонів Майкрософту). Вже влітку цього року стало відомо, що експеримент Microsoft з випуском смартфонів не вдався (а на проект було витрачено 8 мілліардів долларів!). Смартфони Lumia на операційці Windows Phone не змогли завоювати ринок і було оголошено про припинення випуску смартфонів. Ну а потім був проданий завод у В'єтнамі, а співробітники мобільного підрозділу Microsoft — звільнені. Історію питання можна почитати ТУТ.
  Щоправда, йдуть розмови, що Microsoft планує зробити нову лінійку преміум Віндовсфонів — SurphacePhone. Однак в це не дуже віриться.

  І одночасно зі згортанням виробництва смартфонів Microsoft, Nokia планує відновити випуск смартфонів в 2017 році. Очікується, що прем'єра нової моделі смартфону — Nokia D1C, відбудеться вже у лютому 2017го на міжнародній виставці Mobile World Congress. Це буде смартфон з 5,5 дюймовим екраном, процесором Snapdragon 430. ОС нового смартфону — Andropid 7.0. Планується, що під брендом Nokia будуть випускати заводи HMD Global і Foxconn. Так що це не те, що було раніше.

  Перший смартфон під маркою Microsoft зявився у листопаді 2014го. Це був Microsoft Lumia 535 (535 Dual SIM). А останньою моделями бренду стала Lumia 650 (вийшла в 2016му). А у мене, виходить, передостання модель.
-----------------------------------------------------------------------------------------
  І ще одна несподівана новина цього року: Запорізький автомобільний завод змінив назву. Коли побачив новину — не повірив. Думав, що фейк — але на поважних ресурсах є така новина. Тепер АвтоЗАЗ називається «Промавтоінвест». Також на зборах акціонерів змінили статус з публічного акціонерного товариства на приватне.

  Здається, це початок кінця ЗАЗу. Хоча пишуть, що з жовтня завод відновив випуск автомобілів. А ви як думаєте?
  Зазвичай, змінюють назву підприємства, щоб не віддавати борги (так роблять українські бізнесмени). Може й на ЗАЗі вирішили не віддавати борги і перереєструвати підприємство?
maxiwell: High Voltage (Default)
  Після здорожчання проїзду в Броварських, Ірпінських і Бучанських маршрутках не сумнівався, що вартість проїзду піднімуть і в Боярських маршрутках. І от сталося: проїзд подорожчав на 1 гривню. Тепер до Києва коштує не 12, а 13 гривень. Думаю, що це стосується не тільки 368, а й 369, 720, 796 маршрутів. Як на маршруті 742 та 801, 812, 825 — поки що не знаю. Якщо хтось в курсі, розкажіть.

  Цікаво, що попереднє подорожчання відбулося нещодавно. Зрозуміло, що все дорожчає, але щось дуже часто (наприклад, в 2014му). Підняли б одразу на декілька гривень, але щоб довше не переглядати ціну. Чого мєлочитися? А ще дивує, що вартість проїзду по Боярці лишилась незмінною (3 гривні). А по Києву — вже 5 гривень (замість 4х). Тому незрозуміло чому проїзд подорожчав тільки для тих, кому далеко їхати. Народ, звичайно, обурюється. Але не так як при попередніх здорожчаннях. Звикли, чи просто через те, що сьогодні вихідний і «постійні» пасажири ще не в курсі.

  Зате маршрутки часто курсують. Особливо, 742.
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
  Взяли з вулиці додому кота. Не кошеня, а молодий кіт. Нагуляв жирок — схоже, підкормлюємо не тільки ми. Але на зиму вирішили взяти до себе, щоб не замерз або щоб машиною не переїхали. І ось вже півмісяця як у хаті вже двоє котів: Аліска і новий кіт Мурзік.Про співіснування кішки і нового кота напишу пізніше, а зараз розповім про «сюрпризи» від кошака.

  Оскільки котейка вуличний, то було питання з туалетом. Спочатку було важливо не прогавити момент, коли просився в туалет. Бо одного раку надудлив на новому(!) дивані. Добре, що вчасно помітили. А потім якось привчили до лотка. Хоча... Мурзік ним користується неохоче. Але ходить до лотка. Однак, як виявилось, диван йому сподобався більше:)

  І от, декілька днів тому, Мурзік зробив мені «сюрприз». Протягом дня Мурзік пробував два рази зайти до моєї кімнати. І якось буркотів. Довелося випроваджувати. Однак схоже, з третьої спроби у нього все вийшло і десь в кімнаті наваляв кучку. Далі підуть подробиці, вибачайте. Як коти ходять в туалет важко не відчути. Але в лотку було чисто. Потім я закрив двері в кімнату, а сам пішов митися. За той час, що двері були зачинені, «аромат» з коридору вивітрився. Зате як в кімнаті пахло!:) Стало зрозуміло, що наклав десь у кімнаті. Годину-півтори шукали де смердить. Не знайшли. Бризкав дезодорантом. Провітрював. Ніхрєна не допомагало. Але знайти осередок «аромату» одразу не вдалося. Почав принюхуватись і виявилось, що кучка була накладена на одіяло під покривалом(!). Це ж треба було так замаскуватись! Мабуть, поки я їв на кухні, він пробрався під покривало і зробив свою справу. Здивувались хитрості і нахабності. Таких шкодливих котів давно у нас не було. Ще жоден з котів не гадив на дивані. Та ще й двічі.

  Тепер треба в кімнату закривати двері. Чи може є якийсь спосіб його відвадити? А то дуже вже йому сподобався мій новий диван.
maxiwell: High Voltage (Default)
  Знаю, в погоді бувають перекоси: гроза в жовтні, град з грозою у квітні, сніг в кінці березня. Але такого, щоб 26 жовтня випадав перший сніг — не пригадую. Чи не ранувато для зими? Дехто ще не встиг насолодитися осінніми краєвидами.

  Вчора ввечері повалив мокрий сніг (або сніг з дощем). Синоптики цього разу не помилились, як не дивно. Думав, що сніг не буде триматися, але до ранку встояв. І зараз видно, що сніг не розтанув остаточно, хоча шар снігового покриву тонкий. І це при плюсовій температурі.

Сніг у жовтні
Перший сніг зимового сезону 2016/2017 в Боярці.

P.S.: Зараз за вікном туман. А у вас яка погода?
maxiwell: High Voltage (Default)
  Осінь — сумна пора. Минув рік, навіть більше року, як з нами нема Рижика. Це вже друга осінь без найкращого коте. Мабуть вірно кажуть: «Час лікує рани» — спогади приходять рідше і рідше. Хоча півроку, як Рижик залишив нас, згадував майже щодня. І якщо раніше все нагадувало про коте, то потім домашня обстановка змінилась. Причому кардинально: дома про нашого улюбленця тепер нагадують хіба шо його речі. Та ще й завели кішку, яка поведінкою мало нагадує попереднього улюбленця. Тому згадки про коте виникають лише як прогулююсь «баянними» місцями, або коли приїжджаю чи згадую про дачу. Також на спогади впливає нашарування нових спогадів і вражень. Дійшло до того, що дивишся на фотографії кота  — і не віриш, що це було в моєму житті. Коли ж буває, що згадую про нього, то приходять не спогади, а здогадки про обставини, за яких він відійшов у інший світ. Не знаю чим це можна пояснити. Соромно, що так і не спромоглися поставити надгробок. Чи хоча б хрест. Все ж на кладовищах домашніх тварин ставлять надгробки і пам'ятники. Потрібно це чи ні — невідомо. Але допомагало б не забути про тих, кого нема. А у нас на таке нема грошей. Ну, нехай Рижик вибачає.
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
  А от за що не любив осінь і раніше — так це за застуди. Мабуть, не було ще такої осені, щоб не захворів. Для того щоб захворіти, необов'язково хлюпати по калюжам, перебувати у натовпі людей, або їсти чи пити холодне — достатньо щоб просто прийшла осінь. А особливо важко не захворіти, коли електроенергія і газ дорожчають. В хаті буває +20˚, а то й зовсім +18˚С. Зате тепер як у Європі — ходимо вдома закутані і в чоботях. Однак і то слабо допомагає. Тільки вилікуєшся — і знову застудився. Причому, що сидиш вдома, що ходиш на вулицю — все одно хворієш. Коли опалення працювало на повну, то все ж хворів рідше.
maxiwell: High Voltage (фирменный знак)
  Як кажуть аферисти: «Без лоха жизнь плоха». Регулярно пропонують виграші. Я раніше писав про один лохотрон. Схема звична — приходить повідомлення про виграш і все таке. Але народ стає уважнішим. Тому шахраї вигадують вигадують все хитріші способи «відносно чесного» віджиму грошей. Маскують повідомлення про виграш таким чином, що не прискіпаєшься. От, наприклад, нещодавно, приходить SMS'ка — «Ви стали володарем автомобілю Škoda Yeti». Далі — номера телефонів і посилання на сайт, щоб ніхто не здогадався, що це розвод. Виглядає переконливо. Навіть я ледь не втратив пильність. Хотів було запитати в соцмережах, але не вдалося зайти на сайти. Фіг знає, що то було. Але порадитись не було з ким. Домашні були зайняті приготуваннями до свята. Ну, що робити..? Вирішив перейти на сайт. Назва фірми якась підозріла. Ніколи про таку не хув, хоча на сайті втирають, що фірма працює давно. На сайті написано про акцію — розіграш десяти автомобілів Škoda Yeti, бюджетної комплектації. Також на сайті були розміщені номера телефонів, серед який був номер, який може співпадати з моїм. Ще одне співпадіння — користування платіжним терміналом. Хоча номером мобілки там «світив» лише одного разу. Ну, думаю, маркетологам і цього достатньо, щоб дізнатися мій номер. Отже, виглядає досить переконливо. Забрати вигране авто можна сплативши 1% від вартості машини. Прихочему схема сплати була дивна: переказати гроші на рахунок, вказаний представником автосалону, або навіть у присутності представника автосалону. Недорого, декілька тисяч гривень. Але це все одно гроші! Від необдуманного кроку врятувало те, що мені машина не потрібна. Навіть задарма. Володіти автомобілем зараз — дороге задоволення.

Лохотрон-2 або Несподіваний виграш
SMS'ка про виграш.

Лохотрон-2 або Несподіваний виграш
Сайт аферистів.

  Але як аферисти не маскували свою справу, деякі нюанси, які змусили насторожитися, кинулися в вічі:
—  Сайт розміщений на домені «.info». Для солідної компанії це несерйозно. І дуже схоже на тимчасовий сайт.
—  Дизайн сайту простенький. У крутих компаній є flash та інші «спецеффекти».
—  Текст на сайті російською мовою. А у нас державна українська. Солідні автосалони так не проколюються. Навіть більше — вони роблять сайти багатомовними.
—  За адресою, вказаною на сайті нема автосалону і не може бути. Добре, що є панорамний огляд вулиць — всі адреси можна перевірити.
— Строк сплати податку за виграш був вказаний тільки один день. Я звичайно не знаю умови розіграшів по закону, але вважаю, що для повідомлення про згоду на отримання виграшу і сплату податку повинен даватися якийсь час.
— Плутанина з цінами. В різних текстах на сайті нібито автосалону вартість автомобілю була вказана різна.
maxiwell: High Voltage (фирменный знак)
  Останнім часом доводиться частенько ходити в місцевий магазин-супермаркет за покупками. Треба щось і кішці купляти і самим їсти, а в великі супермаркети далеко і дорого їздити. Так ось, здавалось би, буденна прогулянка. Хіба що на вихідних не проштовхнутися і забавляє як люди риються у промтоварах, наче бомжі на смітнику. А так, нічого примітного.

  Але нещодавно, наприкінці липня, відбувся дивний похід в супермаркет. Як завжди, спорядили папірцем з покупками. Половину того, шо назамовляли не знайшов. Може так шукав:) Але далі було цікавіше. Підхожу до каси. Звичайно, черга, бо працює тільки декілька кас. На касі — стажер. Обслуговує повільно, змішав покупки різних покупців в один чек. Потім відміняли покупки. Підходе до мене черга. Касир сканує товари. Розплачуюсь. Даю 100 гривень і ще декілька купюр. Касир дає здачу... в 100 гривень. Я в шоці. Кажу: «Здається, я давав 100 гривень.» На що відповів: «Заплатили 200». Перша думка: якби стільки заплатив, то не додавав би дрібні купюри, бо суми вистачило б на всі покупки. Друга думка: 100 і 200 гривень не міг переплутати. Хоча б тому що вони різного кольору. Хоча вже й сам почав сумніватися скільки грошей дав касиру. Ну, думаю, двісті — так двісті.

  Відійшов з магазину, ще раз перерахував гроші. Скільки з собою брав, стільки й лишилось. Ще й затарився:) Вдома перерахували, бо не повірили що таке може бути, — вийшло, що покупка обійшлася «на шару». Такого походу в магазин ще не було. Аж соромно стало. Жаль касира, який не дорахується і буде розплачуватись зі своєї зарплати.
---------------------------------------------------------------------------------------

  Другий випадок вже стався зі мною. Протупив вже я. Але теж дивна історія. Пішов закуплятися, підхожу до каси. Перераховую гроші і розумію, що грошей не вистачає. Думав, може виклав. Ситуація жахлива. Не знаю що робити. Осоромився. Але шо поробиш..? Домовляюсь з касиром, що залишу покупки, а сам збігаю додому. Добре, що погодились. Та як тільки відійшов від магазину переглянув скільки грошей було при собі — і необхідна купюра знайшлась. А коли стояв на касі не зміг знайти. Одразу повертатись не став: вирішив скинути дрібні купюри і взяти трохи грошей про запас. Потім, звичайно, вклинювався в чергу, заплатив за покупки. Але соромно, що протупив.

 P.S.: Розкажість які випадки в магазинах траплялися із вами.
maxiwell: High Voltage (Default)
  Мобільний телефон — буденна річ у нашому житті, яка дозволяє бути на зв'язку в будь-який час. Раніше власники мобілок вважались крутими, а зараз напевне ними користуються поголовно. При цьому сучасні мобільні телефони не порівняти з першими мобілами — прогрес не стоїть на місці. Звичайно, можна лишатись консерватором — дзвонити і відправляти повідомлення можна і на простому апараті — але опиратися прогресу безглуздо. Все-таки, нові мобільні телефони пропонують більше функцій і виглядають сучасніше. От і я довго тримався за старий мобільник. Але постало питання підшукати заміну для зношеного і морально застарілого телефону. Так що тут чисто практичний інтерес. Якщо вже щось змінювати — то на сучасне. Кнопочні телефони — це вже історія. Зараз в моді смартфони і планшети. А оскільки являюсь прихильником Нокії, вирішив вибрати смартфон Microsoft. Хоч після ребрендингу марка Nokia зникла, та Microsoft Lumia є наступником Nokia Lumia. До того ж цікаво поюзати операційну систему Windows Phone.

  В принципі, про цю подію і про смартфон може і не варто писати і вихвалятись. Але уявіть перші почуття, коли спробував скористатися сенсорним телефоном? Ну і писати про щось же ж треба? Все одно б написав. Так що пропоную невеликий огляд смартфону Microsoft Lumia 640XL Dual Sim.

Microsoft Lumia 640XL Dual Sim: огляд смартфону
1. Microsoft Lumia 640XL Dual Sim. Чому саме ця модель? Виглядає красиво, великий 5,7 дюймовий IPS екран, розрахована на дві сім-картки, потужний акумулятор (3000 мА), фотокамера на 13 мегапікселів (камери дві) і яскравий оранжевий корпус. Ну і Віндовсфон. Та й коштує відносно недорого.
Сама модель 2015 року. Тому оснащена ОС Windows Phone 8.1. Так що рекомендують оновлювати до Windows Phone 10 (оновлення безкоштовне).

  Характеристики смартфону такі що вбудована пам'ять в телефоні вдвічі більша(!) за максимальну пам'ять на розширенні пам'яті на старому мобільнику. Розширення пам'яті до 128ГБ (коштує майже стільки як сам смартфон). Процессор чотириядерний (на компі й того менше!). Про те що сенсорний смартфон після кнопкового сприймається як фантастика й так зрозуміло. Повну характеристику викладати не буду — її можна знайти в інтернеті. А от враженнями від користування поділюсь.
Читати далі (+33 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  В цьому місяці затишному блогу «Трохи про все і не тільки» виповнилось 4 роки! Дата хоч і не «кругла», але чималенька. Аж не віриться, що пройшло стільки часу. Багато чого пережив разом із блогом: і творячі експерименти, і переїзд старих дописів з іншого сайту, і подорожі, і нові знайомства. За цей час дуже змінилась блогерська тусовка — декого я перестав читати, дехто закинув блогерство, а хтось перейшов на власні сайти. Змінився і мій блог: перейшов на українську, змінив копірайт, зробив посилання на карту, почав викладати власне відео. До речі, про відео. Зараз взагалі відеоблоги стають популярнішими, ніж традиційні фотоблоги. Навіть я дещо пробував фільмувати. Але відео гарні по-своєму, фотографії — по-своєму. Тому сподіваюся, що традиційні блоги не втратять популярності. Хоча, якщо чесно, блогерська активність спадає. Звичайно, й сам пишу не так часто, як раніше. Ну, такі нині часи і фінансові можливості.

  А починалось усе з посту про перемогу української збірної на чемпіону з футболу ЄВРО-2012. Зараз теж проходить чемпіонат Європи з футболу. Але то вже зовсім інша тема для розмови:)
Що цікаво, фактично блог веде свій початок з блогів на Яндексі. Перші дописи в ЖЖ з'явились тільки весною 2013го. А потім старі записи переїхали в цей блог.

  За ці чотири роки накопичилося понад 10 тисяч знімків, 220 фотозвітів і купа нотаток зі щоденника. Якби не блог, то навряд чи побував у багатьох місцях. Навряд чи б розширював кругозір. Без блогу не було стимулу вдосконалювати майстерність фотозйомки. Та й просто було б не так цікаво. Зате, якщо кудись збираюся, то думаю чи вийде написати фотозвіт про прогулянку:)  От що значить блогер:)

  Ну і трохи цікавих фактів. Найменші фотозвіти — про КНС (20 фото), ремонт проспекту Перемоги-2 (20 фото) і подовжений тролейбусний маршрут №27 у Києві (19 фото). Найбільший фотозвіт — аж 103 фото, про перший автомобільний фестиваль «OldCarFest». Нажаль, не завжди вдається відфотографувати, що напланував, тому інколи практикував повторне дофотографування. З всілякими заходами в цьому плані складніше, доводиться викручуватись. Коли «криза жанру» — доводиться вигадувати нестандартні теми для фотозвітів. Хоча інші блогери теж полюбляють нестандартні підходи. Якщо нема далеких подорожей, то задача ускладнюється. Однак цікаве і незвичне можна знайти поруч.

  Про популярність. Приємно, коли роблять репости і просять фотки. Помічаю, що інколи мої матеріали використовують без дозволу, але нехай — все одно розкрутка. Зате після того, як почав писати українською, то копіпастери рідше стали робити репости і троллі менше гадять.

  От такі справи. Є привід відсвяткувати.

А заодно, користуючись нагодою, хочу дещо запитати: 1) деякі блогери радять підписувати фото зверху, а не знизу. Що скажете з цього приводу? Мені звичніше підписувати знизу, але цікавить думка аудиторії. 2) На фотохостінгу вже багатенько фоток. Чи варто заводити ще один акк? Наскільки мені відомо, там обмежень нема. Але у когось висять по 20 тисяч знімків, а хтось при 10 тисячах заводить додатковий аккаунт на фотохостінгу.
maxiwell: High Voltage (Default)
Поки нема нових фотозвітів розповів про власні новини. На вікні ластівки збудували гніздо. Так що тепер цвірінькають і не можна зняти москітну сітку (фіг тепер помиєш вікна). Ех, а бачили б ви, як кицька клацає щелепами, коли дивиться на пташок!

Ластівки під вікном-2016

Ну, нехай живуть!


Ластівки під вікном-2 2016

Зате тепер під вікнами — цілодобова програма «У світі тварин»:)

Цікаво тільки, чому вибрали саме наше вікно?

Profile

maxiwell: High Voltage (Default)
maxiwell

June 2017

M T W T F S S
   1234
5678 91011
12 131415161718
19202122232425
2627282930  

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 24th, 2017 08:47 am
Powered by Dreamwidth Studios