maxiwell: High Voltage (Default)
Продовжуючи тему заброшок, вперше публікую п'ять фотозвітів підряд про абандони. Так захотілося. Можливо тому що, на відміну від чотирьох попередніх «збірних солянок», даний пост присвячений одному об'єкту — відселеному офісному будинку.

Повз цей будинок я проходив регулярно. Ще декілька років тому він був зайнятий під податкову, а тротуар був заставлений машинами. Та одного разу помітив, що будівля відселена. Здавалося, наче дім готували під реконструкцію. Бо не вірилось, що будівлю в центрі столиці можуть просто закинути. Але з часом вигляд будинку тільки погіршувався. Тоді стало зрозуміло що це ніяка не реконструкція. А я з сумом (жаль старовинного будинку) і інтересом (все-таки, закинута будівля) поглядав на те все. Приглядався до нього аж з 2015го. То залазу не знайшов. То не насмілювася залазити в такому пожвавленому людному місці. Наважився на вилазку лише нещодавно. Причому спонтанно. Проходячи поруч, вирішив оглянути будівлю в пошуках залазу. І залаз був знайдений. І навіть не один. Та сталкерити не став. Не хотілося досліджувати одному і був стомлений. Однак і запланована вилазка не відбулася — навкруги було багато людей і машин. Проаналізувавши умови, вибрав день, коли найкраще пробратися — і зі знайомим сталкером успішно інфільтрувалися на об'єкт.

Закинутий офісний будинок на Лук'янівці
1. Відселений будинок на Лук'янівці. Чималенький. Це місце зовсім не розкручене. Хоча знаходиться у самому центрі Києва.

В процесі написання огляду віднайшов історію цього будинку на Артема (Січових стрільців), 91. Дореволюційний Київ ділився на вісім поліцейських районів. І одним із відділень був поліційний околоток на Лук'янівці. Збудований він у 1902 році за проектом відомого київського архітектора Іпполіта Ніколаєва. Вигляд будинку відповідав «цегляному стилю», коли декор створювала не ліпнина чи скульптури, а фігурна цегляна кладка. А напівпідвальний поверх, який спеціально виходить на бічну вулицю, використовали в якості приміщень для тимчасового утримання затриманих.

Околоточна поліційна дільниця в цьому будинку розміщувалась до 1917 року. З утворенням СРСР поліційний околоток став міліцейським відділком. З 1937го це було 12 відділення міліції, яке у 1958му переїхало до іншого будинку. А далі історія губиться. До листопада 2013го року там було Шевченківське відділення податкової служби. В жовтні 2015го власником цієї нерухомості стала заморська офшорна компанія. До 2016го будинок був виставлений на перепродаж. Ну а поки доля будівлі невідома, в закинутих приміщеннях оселилися бомжі. Як пишуть в одному репортажі, «будинок пропах гівном» і нічого цікавого всередині не лишилось. Податківці вивезли все. Та все ж дещо там залишилось.
Читати далі (+39 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Можливо ця тема банальна, нецікава і заїжджена — однак, коли нема про що написати фотозвіт, а дуже хочеться; або якщо просто хочеться десь прогулись, а ніде — згадуєш про прогулянки по місцевому лісу. Тим паче, п'ять років тому заклав таку традицію.

  Кожен фотоогляд лісу присвячується певному періоду життя. Так виходить. Перша фотопрогулянка (до речі, перший фотозвіт у блозі) відбувся, коли ще був живий кіт Рижик і коли була депресія через самотність. Друга фотопрогулянка відбулася, коли не стало нашого улюбленця і знов депресняк. І ось, на черзі третя фотопрогулянка. І новий період в житті — нова обстановка, кицька і новий кіт. От тільки цього разу без депресії. Просто поганий настрій. Якщо чесно, задовбали сварки вдома, тож пішов куди-небудь, аби не вдома.

Прогуляночка по лісу-3
1. Щоб не повторюватись, цього разу вибрав нову локацію. Ну, як нову? Тут я вже бував доволі часто. Однак не показував у блозі.
Так що покажу інші куточки боярського лісу. Ну і, звісно, самого міста.

  Тут буде і знайомий район лісу, і ліс посеред міста. І вузькоколійка. І ліс в старій частині міста. І трохи міста.
Читати далі (+44 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Про виставковий комплекс «Експоцентр України» (колишній ВДНГ) я вже робив два фотозвіти — про оглядову прогулянку і святкове новорічне містечко. В принципі, на цьому можна було б і зупинитись, щоб не повторюватись. Хоча в 2013му я обійшов і показав далеко не все... «Виставку» можна ще досліджувати і досліджувати. Бо тільки під павільонами площа — 20 га. А взагалі територія, разом із лісопарком, складає 280 га. Є де розгулятись. А якщо ще познімати з різних ракурсів вже оглянуті місця, та в різні пори року — взагалі вистачить не на один фотозвіт. Так що не виключав можливості продовжити огляд виставкового центру.

  Але мене більше цікавило не стільки продовження огляду ВДНГ — скільки закинуті і недобудовані павільони. Тому що виставковий центр — це не лише заповідник радянської епохи, а й місце скупчення заброшок. І якби не мій інтерес до сталкерства, цієї прогулянки могло б і не бути. Справа в тому, що хотів злазити в макет шахти — розкручене і незвичне місце. А єдиний спосіб туди потрапити — записатися на екскурсію. Але окрім огляду павільона «Вугільна промисловість» із занедбаною шахтою, передбачалася прогулянка по головному павільону і підйом на башту-ротонду — місця, куди простому відвідувачу просто так не потрапити. І оскільки «цивільні» оглядини входять до прогулянки, вирішив показати їх в окремому огляді. Так би мовити, в продовженні теми «Експоцентр України в Києві або Колишній ВДНГ».

Експоцентр України в Києві або Колишній ВДНГ-2
1. «Цивільна» частина екскурсії по колишньому ВДНГ: підйом на башту головного павільону (№1), огляд павільону №1, павільон №2 і оранжерея. Ну і, звичайно, символи радянської епохи.

  Екскурсія по ВДНГ виявилась об'ємнішою, ніж очікував. Тому звіт доведеться розділити аж на три частини(!!!). Заброшки залишу на десерт. Ну а розпочну прогулянку з «цивільної» частини — діючих павільонів. Буде цікаво!

  А перед тим — історичний екскурс. Тим паче, що в першій прогулянці про історію «Виставки» не писав. Отже, в СРСР передбачалося будівництво виставкових комплексів у кожній із радянських республік. Своя виставка повинна була бути і в Києві. Так, постанова про будівництво з'явилась ще в 1949 році. А будівництво велося з 1952 по 1958 роки. Для оформлення були залучені найкращі художники країни. Оформлення було виконане в різноманітніх архітектурних ордерах у поєднанні з радянським стилем. Кожний павільон був присвячений певному напрямку — «Машинобудування і приладобудування», «Будівництво і будівельні матеріали», «Енергетика і електрифікація», «Металургія», «Вугільна промисловість», «Пластмаси і полімерні матеріали», «Дари моря», «Тваринництво», «Зернові та олійні культури», «Технічні культури», «Овочівництво, садівництво і виноградарство», тощо. Деякі павільони добудували (чи недобудували) пізніше. А ще ж були кафе, ресторани, зелений театр, кінотеатр, гастроном, своя пожежна частина і відділення міліції, медична частина і пошта. З цікавинок були експериментальна лінія монорейки(!), фрагмент тунелю метро, аттракціони — які не зберіглися до нашого часу. Нині ж на території «Експоцентру» проводять різноманітні виставки і фестивалі, знімають кіно і телевізійні програми. Однак деякі павільони лишились закинутими.

  І про назви «Виставки». Спочатку комплекс називався «Виставкою передового досвіду в Народному господарстві СРСР». Скорочено, в народі назвали «ВиПерДос». Однак тодішній секретар Комуністичної партії України, Щербицький, прочув, як називають виставку і наказав перейменувати у Виставку досягнень народного господарства (ВДНГ). За часів незалежності виставковий центр було перейменовано на «Національний комплекс "Експоцентр України"».
Читати далі (+73 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Після здорожчання проїзду в Броварських, Ірпінських і Бучанських маршрутках не сумнівався, що вартість проїзду піднімуть і в Боярських маршрутках. І от сталося: проїзд подорожчав на 1 гривню. Тепер до Києва коштує не 12, а 13 гривень. Думаю, що це стосується не тільки 368, а й 369, 720, 796 маршрутів. Як на маршруті 742 та 801, 812, 825 — поки що не знаю. Якщо хтось в курсі, розкажіть.

  Цікаво, що попереднє подорожчання відбулося нещодавно. Зрозуміло, що все дорожчає, але щось дуже часто (наприклад, в 2014му). Підняли б одразу на декілька гривень, але щоб довше не переглядати ціну. Чого мєлочитися? А ще дивує, що вартість проїзду по Боярці лишилась незмінною (3 гривні). А по Києву — вже 5 гривень (замість 4х). Тому незрозуміло чому проїзд подорожчав тільки для тих, кому далеко їхати. Народ, звичайно, обурюється. Але не так як при попередніх здорожчаннях. Звикли, чи просто через те, що сьогодні вихідний і «постійні» пасажири ще не в курсі.

  Зате маршрутки часто курсують. Особливо, 742.
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
  Взяли з вулиці додому кота. Не кошеня, а молодий кіт. Нагуляв жирок — схоже, підкормлюємо не тільки ми. Але на зиму вирішили взяти до себе, щоб не замерз або щоб машиною не переїхали. І ось вже півмісяця як у хаті вже двоє котів: Аліска і новий кіт Мурзік.Про співіснування кішки і нового кота напишу пізніше, а зараз розповім про «сюрпризи» від кошака.

  Оскільки котейка вуличний, то було питання з туалетом. Спочатку було важливо не прогавити момент, коли просився в туалет. Бо одного раку надудлив на новому(!) дивані. Добре, що вчасно помітили. А потім якось привчили до лотка. Хоча... Мурзік ним користується неохоче. Але ходить до лотка. Однак, як виявилось, диван йому сподобався більше:)

  І от, декілька днів тому, Мурзік зробив мені «сюрприз». Протягом дня Мурзік пробував два рази зайти до моєї кімнати. І якось буркотів. Довелося випроваджувати. Однак схоже, з третьої спроби у нього все вийшло і десь в кімнаті наваляв кучку. Далі підуть подробиці, вибачайте. Як коти ходять в туалет важко не відчути. Але в лотку було чисто. Потім я закрив двері в кімнату, а сам пішов митися. За той час, що двері були зачинені, «аромат» з коридору вивітрився. Зате як в кімнаті пахло!:) Стало зрозуміло, що наклав десь у кімнаті. Годину-півтори шукали де смердить. Не знайшли. Бризкав дезодорантом. Провітрював. Ніхрєна не допомагало. Але знайти осередок «аромату» одразу не вдалося. Почав принюхуватись і виявилось, що кучка була накладена на одіяло під покривалом(!). Це ж треба було так замаскуватись! Мабуть, поки я їв на кухні, він пробрався під покривало і зробив свою справу. Здивувались хитрості і нахабності. Таких шкодливих котів давно у нас не було. Ще жоден з котів не гадив на дивані. Та ще й двічі.

  Тепер треба в кімнату закривати двері. Чи може є якийсь спосіб його відвадити? А то дуже вже йому сподобався мій новий диван.
maxiwell: High Voltage (Default)
Кінотеатр "Промінь" у Вишневому стоїть закинутим вже давно. Однак раніше на нього особливо не звертав уваги. Спочатку через те, що не цікавився сталкерством. Тільки коли став досліджувати заброшки згадав про цей кінотеатр. Але залазу всередину не виявив — будівля виявилась надійно зачиненою. Ну а потім і зовсім завважав, що кінотеатри — нудні і маленькі об'єкти, не варті окремого звіту. Тим паче, якщо всередині може нічого не бути. І тоді взагалі викреслив цей абандон з планів вилазок.

Так би й далі проходив повз, якби не обставини. По-перше, через фінансові труднощі, зрив дальніх поїздок (в т.ч. через нестачу коштів) і облом з київськими заброшками, був вимушений вишукувати абандони в окрузі. Тут-то і вирішив ретельніше придивитися до знайомого кінотеатру у Вишневому. І після огляду будівлі залаз був знайдений. По-друге, був приємно здивований збереженістю начиння — меблів і артефактів. В наш час рідко трапляються заброшки в непоганому стані. І по-третє, об'єкт не баянний. До цього ще можна додати відсутність охорони. Але не все так просто, як здається... Кінотеатр добре проглядається як з вулиці, так і з навколишніх будинків.

Після вдалої розвідки можна було б і організувати сталк. Однак був з торбами, та залаз здався незручним. Тому вирішив відкласти вилазку і полазити разом зі знайомими сталкерами. Однак вони не виявили особливого бажання, а лізти самому було стрьомно. Та коли зрозумів, що не варто розраховати на компанію, вирішив сталкерити самостійно. Але пролізти не вдалося, бо біля кінотеатру вешталися люди. Третя спроба також не вдалася — біля абандону крутився якийсь мужик. І лише з четвертої спроби набрався сміливості і нахабності — і попер напролом, не дивлячись на присутність/відсутність перехожих. Була ще п'ята вилазка, під час якої разом із товаришем полазив по глядацькому залу і зняв відео. До речі, під час тієї вилазки нас «попалили» місцеві.

Закинутий кінотеатр Промінь у Вишневому
1. Кінотеатр "Промінь" диссонує з оточуючою місціною охайного і благополучного міста. А порівнюючи зі знімками дворічної давнини помітно, що він потроху руйнується.
Але за такою непоказною картиною ховається багато цікавого. Саме тому в якості заголовного фото — мікс зі знімків.

Про кінотеатр відомо небагато. За словами місцевих, його збудували в середині 1960х. В 1990х він вже не використовувався за призначенням — будівлю деякий час здавали євангельській церкві. Станом на 2000-ні кінотеатр вже був закинутим. В 2008-2009му на ньому ще була вивіска «Промінь». В 2014м її вже не помітив. А півроку тому в будівлі розбили вікна. За словами місцевих активістів, кінотеатр збираються знести заради будівництва багатоповерхівки. Тому вони ревно оберігають колишній кінотеатр від хуліганів.

Не дивлячись, на поганий зовнішній вигляд і невеликі розміри будівлі, в кінотеатрі знайшлося багато цікавих артефактів. Сам того не очікуючи, вийшов гарний сталк по цікавому небаянному абандону.
Читати далі (+53 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Якось так сталося, що в новому періоді життя часто повертаюся в минуле. Так і на цей раз — знову повернення в раніше досліджені місця. Зокрема, парк «Нивки» я вже показував, в 2013 році. Розгромний такий пост. Читачі дуже критикували. Але відтоді місцина трохи змінилася — повалили радянських ідолів. До того ж, перший звіт про парк був поверховим, за що мені дорікали. Ну і ще один аспект — попередній огляд парку робив по зимовій погоді (хоч і навесні). Тому виправляю ці недопрацювання і пропоную вашій увазі розгорнутий (в порівнянні зі фотозвітом 2013го року) огляд парку «Нивки».

  Цікава особливість парку — він складається з двох частин: західної і східної. Раніше це були два окремих парки. В цій частині розповім про східну частину.

Парк «Нивки»-2 (Частина 1): Східна частина
1. Якоїсь особливої «фішки» парк «Нивки» не має. І з проспекту Перемоги виглядає нудно (нижня частина фото). Однак всередині парку (верхня частина) можна знайти цікаві краєвиди.

  Писати багато літер нема ні натхнення, ні часу, але без історичної довідки не обійтись. Отже, ще до створеня парку навколишня місцевість називалась «Васильчикова дача», оскільки на ній розташовувався маєток київського генерал-губернатора Іларіона Васильчикова. А поруч із садибою були ліс, сади, городи і сінокоси. Після більшовицької революції дача була націоналізована. В 1930х ділянкою зацікавилась радянська влада і в урочищі було вирішено зробити спецдачу для вищого партійного керівництва Радянської України. Територію садиби було обнесено високим парканом. Потім, зі зміною власників змінювались і неофіційні назви місцевості — дача Любченка, дача Кагановича, дача Хрущова, дача Коротченка. Саме за часів існування державної дачі був збудоаний двоповерховий будинок.

  Паркани біля партійної дачі зняли в 1962му. А сама територія навколо маєтку була передана місту. На землях спецдачі зробили парк «Ім. ХХII зїзду КПРС». У 1972му році парк отримав статус пам'ятника садово-паркового мистецтва, а сам перк перейменовано в «Комсомольський». В 1991му Комсомольський парк було об'єднано із парком Ленінського комсомолу і об'єданий парк назвали «Нивки».
Читати далі (+49 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Як тільки скінчився сезон дощів і настали спекотні сонячні деньки захотілося десь прогулятись. Якихось особливих планів не було. Та й у Києві нічого цікавого не намічалось. І з грошима, як завжди, напряжно щоб їхати кудись без певної мети. Так що про фотопрогулянку мова не йшла. Було бажання просто пройтися. Тому вирішив прогулятися своїм містом і нарешті таки дофоткати селище Сільгосптехнікуму (бо виявилося, що деякі цікавинки прогавив. Місцина й справді колоритна). Думаю: пофотографую мікрорайон, може ще маршрутки — та й поїду додому. З маршрутками нічого не вийшло — трасу якраз ремонтували. А от мікрорайончик знатно облазив уздовж і впоперек. А поки кружляв селищем, декілька разів проходив повз закинуту столову або кінотеатр.

  Про історію цієї заброшки мені нічого невідомо. Навіть достеменно невідомо про призначення будівлі. Я вважав цей дім кінотеатром, але підказали що це столова. Ну, нехай буде столова. Єдине, що відомо, — будівля відноситься до технікуму. І, судячи з напису на стіні, збудована у 198? році.

Закинутий кінотеатр Боярського сільгосптехнікуму
1. Закинута чи то столова, чи то кінотеатр у селищі Сільгосптехнікум. Вигляд станом на весну 2014р..

  Я знаю цей абандон ще з кінця 1990х (нажаль, не пам'ятаю в якому стані вона була на той час). А в 2013 році пройшов біля заброшки пішки. Тоді я вже цікавився сталкерством (і тоді ще не був перебірливим), однак лізти не наважився — на сходах сиділи птушники, а при них лізти посоромився. Наступного року дочекався — сміттєві баки прибрали, а будинок загородили. Одразу подумав, що будуть робити реконструкцію (от наївний!). Навіть подумав, що могли виставити охорону (хоча, для сторожа зробили б окремі апартаменти). Палитися на понурому помийнику (в 2014му я вже був більш перебірливий у закинутих об'єктах) не хотілось. А через декілька місяців діру в паркані заколотили. Вчергове звернув увагу на цей абандон в цьому році. Перебірливість нікуди не ділася. Але коли чотири місяці не було сталків і нові вилазки не планувались, то згоден полазити будь-де. Хоча лазити по смітникам не дуже цікаво і неприємно. Зате, закинута будівля — не недобуд. Як мінімум, можуть бути облицьовані стіни і двері. А якщо пощастить — вцілілі комунікації. Потім — нікуди не треба їхати (під'їхати міською маршруткою не рахується). Економія! Відсутність охорони — теж вагомий аргумент. Четвертий фактор — місце нерозкручене. Та й просто цікавість взяла гору. Так що, незважаючи на відсутність ліхтарика, поліз досліджувати заброшку.

  Оскільки при першій вилазці не знайшов вхід на другий поверх і був без ліхтарика, то довелося повертатись щоб долазити і дофоткати. От така заплутана історія сталку.

  Звичайно, думав що столова / кінотеатр виявиться повним тліном і помийкою — нудним роздестроєним смітником. Та ще й сам будинок невеликий за розмірами. Думав що і фоткати буде нічого. Та на перевірку заброшка виявилась цікавішою, ніж очікував. Цілком годний абандон.
Читати далі (+54 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
Поки нема нових фотозвітів розповів про власні новини. На вікні ластівки збудували гніздо. Так що тепер цвірінькають і не можна зняти москітну сітку (фіг тепер помиєш вікна). Ех, а бачили б ви, як кицька клацає щелепами, коли дивиться на пташок!

Ластівки під вікном-2016

Ну, нехай живуть!


Ластівки під вікном-2 2016

Зате тепер під вікнами — цілодобова програма «У світі тварин»:)

Цікаво тільки, чому вибрали саме наше вікно?
maxiwell: High Voltage (Default)
  Давно хотів побувати в місті Українка. І ось, нарешті, це відбулося. Хоча в Українці я був двічі: вперше — в 2005му, по роботі; вдруге — в 2009 році, під час автобусних покатушок у с. Витачів — нормально оглянути місто не було можливості, бо в цих місцях був лише проїздом. Потім від поїздки відмовляли висока вартість проїзду (в порівнянні з приміськими маршрутками інших нарямків). Та й з мого міста незручно добиратись. Ця поїздка теж декілька раз відкладалася. Але таки приїхав. Незважаючи на те, що в Українці я вже був (причому в інший період життя), — якоїсь ностальгії (суму за минулим) не відчував. Може через те, що природа розквітає і дівчата легше одягнені. Та й погода, всупереч прогнозам, була гарною.

Українка
1. Набережна (Дніпровський проспект) — одна з візитівок міста Українка.

  В Українці не побував тільки лінивий. І це при тому, що ні памятників, ні старовинних будинків у місті немає. Але щось таке приваблює туристів. Можливо, це — набережна на березі Дніпра. Можливо — урбаністична забудова. Ну а може річ у охайності і затишності — прогулюватись чистим, компактним містечком просто приємно. А ще в Українці розташована Трипільска ТЕС і є дві залізничні зупинки. Ймовірно, ці аспекти й компенсують нестачу історичних пам'яток. В усякому разі, саме цим Українка особисто мені цікава.

  Не обійшлося й без «фішок» міста — тут справджній заповідник автомобілів «Таврія» і багацько котів.

  Вибачайте, якщо фотозвіт вам здасться сумбурним. Фоткав все підряд. Та й з [livejournal.com profile] samogonnoeozero добряче покружляли містом. А ще побачив місце, яке снилося(!). Та про все по черзі.
Читати далі (+73 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Щось мене знов потягуло на ностальгію. Під час подорожей Ірпінським краєм накопичилися фотки з різних населених пунктів, про які писати окремо немає змісту. А спеціально їхати туди, щоб дофоткати і написати про кожне селище, навряд чи доцільно. Тож сьогодні збірна солянка з селищ міського типу і сіл Ірпінського напрямку. І хоча там пам'яток небагато, однак є цікавинки.

  А оскільки в фотозвіті фотки з різних поїздок, то й знімки різних пір року і різної якості.

Подорожуючи Ірпінським краєм
1. Мова піде про смт. Гостомель, Немішаєве, Ворзель та село Мироцьке.

  Звичайно, побачив там не всі пам'ятки і цікавинки, але що фоткав, те покажу.
Читати далі (+40 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
   Ще жодного разу не відвідував виставки домашніх тварин. Хоча, як котовод, цікавився виставками котів. Планував сходити на подібні заходи ще торік. Але склалося тільки нещодавно. І, нажаль, за не дуже приємних обставин. Але саме ці обставини змусили подивитись на інших котів. І ось, 10 жовтня, після параду трамваїв, завітав до Міжнародної виставки котів, що проходила у Національному науково-природничому музеї. Квитки якраз були недорогі (50 грн.), умовив друга скласти компанію — тож чом не подивитися?

Міжнародна виставка котів у Києві
1. Хоч у нас були різні породи котів, але стільки, як на виставці, бачив вперше.

  В породах кішок не розбираюся, а учасники були підписані не всі. Тому якщо знаєте, як називаються породи, пишіть в коментарях. Ще прошу вибачення за якість фото. Бо користуватись спалахом було заборонено. Але просто фоткати було можна.
  Іще... Тег "котэ" зі зрозумілих причин не використовую — він лишився за нашим пухнастиком.
Читати далі (+27 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Про замальовки з дачі я вам вже розповідав. Однак після фотозвіту були ще поїздки. А це означає, що назбиралося ще трохи фоток. Ну і дещо цікаве не показав ще з минулого разу. Фоточок не так багато, як у першому звіті, але є що показати. Тож продовження.

На дачі - 2 (замальовки)
1. Почну зі смачненького. Цього року на дачі нарешті засмажили шашлики! Це просто смакота!

  Особливо коментувати тут нема що. Просто фотки.
Хіба що цього разу більшість фоток була зроблена без нашого кота:(
Читати далі (+34 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
Продовжую серію відосів (про нібито НЛО, про цвітіння люпинів і OldCarFest-2). Традиційно, два відеоролика в одному пості. Перший — про «Битву котів», другий — про шалену грозу в травні.


Рижик на дачі (2015)

Рижик на дачі (2015)

«Битва котів» — зустріч Рижика з диким котом. Потім той кіт ще раз до нас приходив. Але люди кажуть, що сірого кота вже нема — загризли собаки. Не хочеться думати про нашого кота так само. Але... сам втік. Ніхто його не виганяв.
А ще, в кінці відео видно як він странно поводився на дачі: настурбурчив шерсть, шипить, обнюхує все. Цікаво, що це означає така поведінка? І чи не в цьому розгадка втечі від нас?
Добре, що крім фото,є і відеозгадка.

Згадав, що цього року він вів себе дивно. Охрип, змінив звичку часто нявчати, не любив, коли його гладили (дозволяв це робити тільки коли сам захоче), ну і хворів.
Іще одне відео... )
maxiwell: High Voltage (Default)
   Сьогодні незвичний фотозвіт — про кота, який нещодавно загубився. Привід не найкращий, але все-таки причина згадати про домашнього улюбленця. Тим паче, він був у нас найдовше з усіх котів — 9 років. Та й з'явився в нашій родині випадково. Сам прийшов до нас на дачу. А була осінь. Тож вирішили взяти до себе. Хоча перед цим зарікались не заводити нікого. Співпадіння, чи ні — але на дачі він від нас і утік. Сьогодні вже рівно два тиждні, як загубився. Дорогу повинен знати, але чого не повертається?

   Важив 6 кг. Всі казали: здоровенний. Але зі здоров'ям було не дуже. Щось хворів. Народився орієнтовно влітку 2006го. А зник в ніч на 9 вересня 2015 року.
Про пригоди, що були пов'язані з Рижиком, можна розказувати довго. І по ветеринарним клінікам возили, і батьки одного разу ледь не прибили (бо спати заважав), і спати по ночам не давав, і вазу розбив, і кусав іноді, і шерсті було повно по всій квартирі. І дряпав стільці/дивани/двері. Як ховався під диван / у шафу. Але ж були і приємні моменти — як зустрічав з роботи чи з подорожей, як приходив грітися на ліжко, як мяукав (хоча батьків це дратувало), як мурликав (до цього року, поки не охрип).

Коте
1.  Рижик у своєму улюбленому кошику. Хоча він не одразу його полюбив. Зацінив лише як стало холодно.
Я як відчував. Після пригод (коли хворів, чи брали надовго на дачу) став частіше його фоткати. Щоб були згадки на пам'ять.
Хоча... кажуть, що фоткати домашніх улюбленців — погана прикмета (Що на це б сказали шанувальники Instagram та інших соцмереж:) ).
Згадав, що він у нас вже дорослий, а час і хвороби невблаганні, та й при частих поїздках на дачу міг просто втікти —  і вирішив пофоткати.

  Спочатку думав, що знайдеться. А як не знайшов через майже тиждень почав нервувавтись. Дуже переживав, однак через декілька днів попустило. Ну, а шо зробиш, якщо сам утік. Ніхто його не виганяв.
Update: Через місяць після зникнення мати розповіла, що він від нас пішов, щоб... померти.
Читати далі (+24 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
«А на даче, а на даче
Всё иначе, всё п***че.»

(Ленинград — Дача)

   Не знаю навіщо я вам це розповідаю... І взагалі не планував писати на таку тему. Однак треба щось писати.

   Цього року багато співгромадян змушені відмовитись від подорожей і обмежитись відпочинком на дачі. Але це не означає, що на присадибній ділянці нецікаво. Вирватися з міста, з натовпу людей, з шуму, з кам'яних джунглів — до природи, тиші та свіжого повітря. Це ж круто! Минулорого року був на дачі, але тепер все змінилось і здалося іншим. А ще цьогорічний садово-дачний сезон виявився незвичним: вперше заночував на дачі, вперше заплодоносили деякі дерева, вперше пробув на дачі більше ніж один день. Ну і назбиралося чимало різних фоток.
  Вдома відмовляли від публікації, та й сам не дуже хочу світити, тому покажу лише замальовки та макрознімки. Квітки, рослини і все таке. А ще розповім про пригоди. Тож буде такий собі фотозвіт і щоденник одночасно.

Дача
1. Схоже на ліс. А це дачі. Повірте на слово (просто не хочу розсекречувати місце). Восени, до речі, під соснами навіть гриби ростуть!
І люпинів багато. Звичайно, менше, ніж у Боярці, але є.

  Думаю, буде цікаво.
Читати далі (+46 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Перенервував через кота. Щось погано йому стало — добу блював. Як завжди, спочатку не звернули уваги, а потім не знали що робити. Всіх підняли на ноги. Важко дивитись, як улюбленій тваринці стає гірше, а нічим не можеш допомогти. Я майже не спав. Переживав, що помре. Коте заліг до мене, так я приглядався чи дихає. А другого дня, зранку — біготня (як і вчора). Сплата комунальних платежів (не можна платіжки приносити одразу, щоб не бігати по сто раз?). А потім — по ветеринарних клініках. Усюди черги. Але добре, що допомогли. Вже не знаю, що мало більш лікувальний ефект — ліки чи візит до лікаря. Але тримався стійко! Не нявчав у дорозі. Як тільки привезли додому одразу повеселішав.

---------------------------------

  Ще одна річ, яка ошелешила. Це новина про смерть радіоведучого Сергія Галібіна. Він був відомий завдяки ранковим шоу з Анною Свірідовою. Спочатку працював на Русском Радио Украина, а до останнього часу — на Нашому радіо. А ще був співаком і щирим оптимістом. Недарма, програму, яку він вів, назвали «Бодрячком».

  Отакі речі кояться. Взагалі, лютий щось не дуже гарний. Як не війна, то відхід талановитих людей та проблеми зі здоров'ям близьких. Одні переживання і погані новини.
maxiwell: High Voltage (Default)
   Наверное с полгода тому заприметил большой заброшенный совхоз в Киевской области. В знакомых местах, в излюбленном Коростеньском направлении. Собирайся и едь! Но от поездки сдерживало отдалённое от цивилизации месторасположение объекта: с «Варшавской» трассы далеко идти, а потом ещё через всё село топать. Подумал: пока приеду, пока дойду — займёт много времени. Поэтому решил оставить заброшку для автомобильной поездки в надежде на друзей с машинами. И вдруг [livejournal.com profile] samogonnoeozero предложила поход. Оказалось, маршрутки есть.

Заброшенный совхоз «Киевский»
1. Совхоз «Киевский», отделение Мироцкое — гласит табличка на арке.

  13-й (магическая цифра:) посещённой заброшкой удостоился стать большой заброшенный совхоз «Киевский» в селе Мироцкое Киевской области. Точнее, филиал совхоза. Причём огромный по площади, с большим количеством сохранённых зданий (что для совхозов/колхозов — большая редкость).

   Сельхозпредприятия — новый и неизведанный для меня тип заброшек. Может, не самый интересный тип абандонов, но необычный — точно. И при этом достаточно распространённый. Ну, подумаешь, коровники и коровники?! Ну, может ещё административное здание или тракторная бригада? Скукотища! Возможно опытные сталкеры скажут: «Тю! Фигня эти колхозы!». Может брезгуют. По крайней мере, нигде не встречал фотоотчётов об заброшенных колхозах. Но мне отчего-то хотелось по ним полазить.
Читать дальше (+56 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
Предыдущая часть:
Голосеевский парк зимой

  В 2012м я уже делал фотоотчёт по Голосеевскому парку им. М.Рыльского. Но то было зимой, когда смотреть особо нечего. Весной же в парках намного красивее. Особенно в Голосеевском. А ещё вдохновился обзором одного блогера.

  Почему нравится этот парк? Это самый красивый, большой и интересный парк. Та даже не просто парк, а национальный природный парк. Ещё один весомый аргумент —  территория. Голосеевский парк один из наболее крупных и старых парков в столице. Он тянется несколько километров вдоль проспекта 40-летия Октября (ныне - Голосеевский). Площадь — 140,9 га. (Из свежих новостей — исполняющий обязанности президента Украины, Александр Турчинов подписал указ о расширении границ национального природного парка «Голосеевский». За счёт земель «Киевзеленстроя» территория парка увеличилась на 6462,62 гектара.)

  Есть и другие причины по которым парк нрвится. Но то личное.

Голосеевский парк
1. Центральный вход в парк. (Вообще, при написании поста долго думал какое фото сделать заглавным.)

  В декабре 2012го ходил "вокруг да около" парка. А в этот раз заглянул внутрь, расширил кругозор — прогулялся тенистыми аллеями. Узнал много нового (с улицы парк выглядит по-другому).

Давайте же посмотрим как выглядит Голосеевский парк весной.
Читать дальше (+68 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Теперь уже бывший президент Украины, Виктор Янукович, испугавшись революции, пустился в бега. Распустив прислугу и оставив сё, что нажито непосильным трудом. И вот любой желающий может посмотреть на президентские богатства. С 22 февраля президентская резиденция "Межигорье", что в селе Новые Петровцы, открыта для доступа. Не удивительно, что за неделю президентская резиденция была "забоянена" журналистами и блоггерами. Но это первый прецендент экскурсии на объекты такого рода. Поэтому, пока есть возможность, надо посмотреть. Тем более, посещение бесплатное.
   В поездку отправился с [livejournal.com profile] samogonnoeozero


1. "Хонка" - клубный дом.

  Экскурсия проходила в быстром темпе, поскольку не исключался вызов на работу. Пришлось прогуливаться с бутербродами:)

Несмотря на ускоренный осмотр за 2 часа обошли большую часть резиденции, доступной для просмотра.
Внутрь не пускали. Но есть на что смотреть и так.
Читать дальше (+76 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
С поездки по Ровенской области (Сарны, Ровенский заповедник (часть 1), Ровенский заповедник (часть 2)) накопилось немного фоток, которые и "деть некуда, и выкинуть жалко". Офф-топик. Но тем не менее, есть интересности. Например, прокладка новой ЛЭП, АЭС, старый автобус, заброшенный совхоз. В виду того, что новых фотоотчётов пока нет, покажу путевые фотозарисовки. А путЁвые они или пУтевые - решайти сами:)


1. Прокладка высоковольтной ЛЭП 750кВ около Ровенской АЭС. Вы каждый день такое видите? Лично я - впервые.

В общем, смотрим.
Читать дальше (+26 фото)... )

Profile

maxiwell: High Voltage (Default)
maxiwell

September 2017

M T W T F S S
     123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 21st, 2017 06:56 am
Powered by Dreamwidth Studios