maxiwell: High Voltage (Default)
Не писав нічого нового аж два тижні. Просто нема про що писати - нема грошей щоб кудись поїхати, та й нічого цікавого на кінець весни / початок літа не намічалось. Надодачу — нестабільна погода. І в результаті не хочеться нікуди їхати, і взагалі, не хочеться нічого робити.

Не додає бажання вести блоги і блокування фотохостингу на Яндексі (цього тижня місцевий інтернет-провайдер «розібрався» з усіма забороненими сайтами і їхніми сервісами). Не хочеться змінювати формат блогів. Нє, звичайно, можна писати щоденникові записи — але фотозвіти і читають активніше, і самому більш до вподоби. Та й писати про особисте не хочеться. Навряд чи вам сподобається ниття про безрезультатні пошуки роботи, чи про кашель, від якого ніяк не можу позбутися.

Початок літа-2017
1. Початок літа-2017. На перший погляд, нецікавий, але дещо цікавеньке і нове вдалося побачити: пофоткав бджілок, дійшов до джерела, побачив новинку від ЗАЗу, прогулявся новими нехоженими місцями. Ну і інтернет трохи озадачив. А ще знову повернулися ластівки.

Здається, раніше вже розводив подібні роздуми. Та що поробиш? Нинішнє літо нагадало літо 2015го - тоді теж не було про що писати і в житті не було ніяких позитивних переспектив.

Але я все ж пересилив небажання щось писати і відшукав що вам показати. Це замальовки кінця весни - початку літа 2017. Можливо потім буду себе картати за те що написав нецікавий звіт - але треба щось написати.

В зв'язку з блокуванням фотохостингу Яндекс на території України для адекватного перегляду блогу українськими читачами раджу скористатися «обхідними шляхами» — VPN додатками до браузерів, або Тор браузером.
Також буду вдячний, якщо підкажете, як розібратись у flickr.

Читати далі (+46 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
 Рік тому, після того як не стало Рижика, завели кицьку. За рік вона підросла. На початку року зробили операцію, щоб не хотіла гуляти. Так стала спокійнішою (хоча й не одразу). А майже два місяці тому у неї з'явився конкурент:) Біля будинку знову з'являлись коти. Почали прикормлювати (причому, судячи з його розмірів, пригодовували не тільки ми). А потім наступила рання зима, а одного котика збила машина. Так вирішили взяти додому. Спочатку просто щоб погодувати в нормальних умовах. А потім — щоб не змерз. Назвали Мурзіком. Привчили до туалету (хоча іноді шукає зручніше місце).

 Кицька відреагувала негативно-байдуже. Тобто, близько не підходила, а спостерігала здалеку. При наближенні шипіла. Але через півтора місяці вже спали бік-о-бік. А іноді навіть граються: бігають. І вже не шипить на кицика. А Мурзік флегматичний. Не дуже-то звертає на неї увагу. Хоча він не кастрований.

Кицька і новий кіт
Котик молодий. Молодший за кицьку на півроки. Такий же пухнастий, як кицька. Тільки шерсть інша. Як плюшевий. А ще муркотить гучно, як наш Рижик.
Іноді клацає зубами, як коти, коли спостерігають за пташками. Я так і не зрозумів що це означає.

 Правда, прибирати тепер треба частіше (як за котами, так і в хаті). Засмічується тепер швидше, ніж раніше.
maxiwell: High Voltage (Default)
  Збирався поїхати у Київ по справах, але надійшла пропозиція з'їздити на дачу. Звичайно, довго вагався. В Києві цікавіше, а з дачею тепер пов'язані сумні спогади. Невідомо, яка буде в мене реакція. Але... на присадибній ділянці не був 8 місяців, тому й поїхав.

  Отже, відкрив дачний сезон-2016. Поїхали всі разом. Навіть кішку взяли. Зрозуміло, що було трохи сумно і часто з'являлось відчуття дежавю. Але життя триває. До того ж, в оточенні відбулися зміни, що відволікали від сумних думок: 1) переасфальтували дорогу, яку раніше тільки латали і то зрідка. Тепер рівнесенька; 2) змінився вигляд дачі (добудували будиночок) і дещо змінили обстановку на городі. В такому вигляді дача стала після того, як пропав наш коте; 3)  кішка (яка вперше побувала на дачі і поводиться інакше, ніж Рижик). Також відволікали телефонні дзвінки (недарма взяв мобілку) і приїзд брата з дружиною. А ще ж були садово-городні справи — збирання врожаю. Однак були речі, які нагадували про попередні 9 років, коли кіт і дача були нерозлучні. Справа в тому, що Аліску возили в корзинці, в якій перевозили Рижика. Як кицька досліджувала територію. І вся дача нагадує про Рижика. Бо на дачі він народився і знайшов місце спочинку. Ну і те, що незвачаючи ні на що, він був найкращим котом в нашій сім'ї. Але от кішка себе поводить інакше, ніж Рижик: майже не нявчала в дорозі (кіт мяукав), не хотіла виходити з будинку (кіт навпаки більше цікавився природою, ніж будинком), спостерігває за мухами, не фиркає коли обнюхує дачу, не кусає за ногу і не мітить територію (зі зрозумілих причин). Переживав щоб не втікла.

  Стосовно іншої живності. Котика, який був схожий на нашого Рижика не стало. Білої кішки — теж. Померли більшість собачок, що були минулого року. Але з'явився новий виводок. Тому по дачам знову бігають зграї собак.

  Оскільки кішка не збиралася кусати ноги, то можна було спокійно позагоряти. Але ноги чогось не засмагли. А от спина і руки згоріли. Позасмагав, називається.
maxiwell: High Voltage (Default)
  Не имели хлопот — так завели кошку. После полутора месяца без кота. С ноября у нас. Уже научилась не гадить где попало. Хотя, в отличии от Рыжика, у нее теперь три лотка(!). Играется, балуется, бегает по хате. Норовит залезть под компьютер и подёргать провода. Так что нужно постоянно следить и загораживать комнаты. Хорошая только когда спит. А спит она в разное время.

  Правда, есть теперь за кем следить. Да и благодаря кошке вспомнил многое про Рыжика.
Плохо только, что чересчур пушистая — и на ощупь не совсем приятно, и шерсти по хате от такой будет много. Ну и повадки... Когда ест, засовывает лапу в воду/молоко — на температуру, что ли, пробует. Разбрасывает еду из миски.

Кошка Алиса
А злости сколько! Кошка-злюка.
За два месяца уже подросла, стала меньше. Но научилась перепрыгивать загородки. И ладно, если б спала — лезет куда попало. А постоянно закрывать двери — не вариант. Дома итак холодно и сыро. А если ещё и двери в комнаты постоянно закрывать.
maxiwell: High Voltage (фирменный знак)
  За неделю, что не писал, в жизни произошли изменения. Завели кошечку. Была у бати на работе, появилась как раз в середине сентября. И не собирались брать к себе, но на работе вытурили. Сразу вроде как никому не мешала, но выбрасывали на улицу. А на улице уже холодно. А кошечка совсем маленькая. Поэтому решили взять домой, хотя бы на зиму. Тем более что маме стало скучно без кошаков и сама была не против нового любимца.
  Что ж, кошка пушистая, длинношерстная. Похожа на персидскую породу. Наверное по хате будет много шерсти. Кстати, про шерсть — теперь волосинки Рыжика вытеснятся шерстью кошечки. Тем более, она не только тёмная серо-чёрная, но есть и рыжий окрас. Теперь нельзя быть уверененным, что шерсть рыжего цвета принадлежала именно нашему коту. Но дело не только в этом. Кошечка пушистая, а потому пахнет... как собачки. Странно, учитывая, что коты обычно ничем не пахнут. А ещё кошечка — злюка. А то, что резвится, пока маленькая — итак понятно. Даже Рыжика вспомнил, когда тот был маленький. Но так и мы тогда моложе были. Помню, я специально с ним игрался, чтоб устал и не гонял по дому. А с кошечкой и не хочется. Тем более, столько времени прошло — вроде уже и отвык от котов. Да и Рыжика никто не заменит.
  Кошечка бегает по всей хате, запрыгивает на столы, сервант с машинками. А ещё в туалет в лоток ходит через раз. А может даже чаще норовит наложить мимо лотка.

  Ворошил воспоминания. Вспоминал, как жил раньше. Как ходил в школу, как ездил в универ, как ездили в лес собирать грибы, как ходил в местный парк, как ездил наработу (на разные работы), как ездил в первое дальнее путешествие. Вспоминал и про кота. Вспоминал о автобусном маршруте 778, как впервые съездил на автобусе на Северное кладбище. Вспоминал про поездки в супермаркет. Как прикармливал кошек на работе. Вспоминал, как лежал в больнице. Как впервые полез на зарошку. В общем, многое вспоминал. Не припомню, чтоб раньше вспоминал прошлое просто так, без повода. Потом вечереом посмотрел по интернету — оказалось, что это время такое, для воспоминаний.

  Завтра будет месяц, как начал вести дневник в тетрадке. Хотя записывал события и ранее. С начала этого года писал на сборнике сканвордов:) Для того, чтоб в конце года можно было подытожить, не копаясь в воспоминаниях и догадках. Но вообще-то начал писать заметки на черновиках ещё с лета 2014 года. Тоже на сканвордах, а потом — на мобилке. Тогда решил, что писать всё подряд в интернет не стоит. Да и не хотелось фотоотчёты разбавлять лытдыбром. Тем более, что новых отчётов было мало, а о чём написать хватало. Ну и в жизни столько всего происходило, что асто было что писать. Теперь кажется, что ведение офф-лайнового дневника стало новым бзиков. Нормальная такая заморочка? По крайней мере, ничего другого не придумал.
  Кстати, первые дневниковые записи в блоге были короткие и лаконичные. Только с 2014го стал писать реже, но объёмнее.

 Причём увлёкся настолько, что за пару дней исписываю по несколько страниц. Если ничего не происходит — обязательно найдётся повод для размышлений. Вот даже сейчас никак не могу собраться и заставить себя замутить фотоотчёт.

Profile

maxiwell: High Voltage (Default)
maxiwell

June 2017

M T W T F S S
   1234
5678 91011
12 131415161718
19202122232425
2627282930  

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 24th, 2017 08:31 am
Powered by Dreamwidth Studios