maxiwell: High Voltage (Default)
  Останнє подорожчання приміських маршруток відбулося на початку грудня минулого року. Тоді ціни підняли на 1 гривню. Але не встигли звикнути до нової вартості проїзду, як маршрутники знову підняли ціну. Причому аж на 30%. По Боярці і іншим населеним пунктам проїзд став коштувати 5 гривень. До Вишневого — 12. До Киева — 15 грн.. До найближчого метро («Академмістечко», «Житомирська», «Святошин») — 16 грн.. Перевізники пояснюють підвищення збільшенням мінімальної зарплати і здорожчанням ремонту та запчастин. Однак не віриться, що водіям платили мінімалку і що запчастини різко подорожчали. Та й виручка у приватних перевізників ніяк не обліковується. Сам чув, як водій маршрутки розповідав, що здає касу — певну суму, а решту кладе у кишеню. Звичайно, білети ніхто не видає.

  Подорожчання відбулося у минулі вихідні, тому шум піднявся лише серед тижня. Причому подорожчання викликало резонанс: обіцяли перекривати дороги, бойкот маршрутникам, скарги до Антимонопольного комітету, зверталися до міськрад. У Боярці скликали засідання транспортної комісії. Однак до згоди так і не дійшли. Тепер от звернулися до Київської обласної держадміністрації. Вже збиралися перекривати дороги на циїх вихідних. Але вирішили відкласти протестні заходи. Поки що невідомо, чим це все скінчиться. На всякий випадок, розглядаю варіант знову користуватись електричками, як робив це до 2006 року.

  Хтось скаже: зараз все дорожчає. Але якби ж працювали по правилам, то й претензій було б менше. А так, ні обліку виручки, ні обгрунтування підвищення. Просто змовились — і підняли ціни.

Попередні подорожчання: 2016 | 2015 | 2014
maxiwell: High Voltage (Default)
  Продовження розповіді про День відкритих дверей в Історико-експозиційному реставраційному центрі (ІЕРЦ). В першій частині показав занедбану частину музейної експозиції: музейний запасник, що більше нагадує списану техніку в автобусно-тролейбусному парку, і інфраструктуру колишнього автобусного парку. Тепер же розповім про виставкову частину, яка розмістилась в двох ремонтних цехах. Нажаль, там теж не всі експонати у відреставрованому стані. Однак те, що техніка не на ходу, одразу і непомітно - виглядають набагато краще, ніж машини, виставлені надворі. Тому вважаю, що друга частина огляду більше цивільна, ніж сталкерська.

  В цехах були виставлені як експонати комунального Музею громадського транспорту, так і приватні автобуси, легковушки і навіть вантажівки. Не знаю, на яких умовах співпрацюють автомобільний ретро-клуб OldCarService і музей, але техніка приватних колекціонерів виглядає більш доглянутою, ніж музейні експонати. І взагалі, за півтора роки, відтоді як до ремонтно-автобусного парку перевезли техніку, реставрація так і не розпочалася. Начебто, через бюрократичну тяговину. Однак складається враження, що керівництво музею не хоче займатися відновленням експонатів, бо на це треба виділяти гроші. А в автомобільному клубі немає змоги за власні кошти ремонтувати чужу техніку. Тому маємо, що маємо. Хоча було б цікаво дізнатися концепцію оновленого музею. Оскільки на виставці було все підряд - і тролейбуси з автобусами, і легковушки з вантажівками, і мотоцикл з велосипедами.

Майданчик техніки Музею громадського транспорту або Колишній Автобусний парк №3
1. Ремонтний цех колишнього автобусного парку став виставковою залою.

  Ця частина прогулянки також принесла здійснення мрій: вперше в житті посидів за кермом тролейбуса і автобуса. Незабутні враження для людини, яка виступала тільки пасажиром. А ще побачив ЛАЗ А073 і ЛАЗ 697М. А також вперше побачив салон МТБ-82Д. І в новинку були «Таврія»-ландо, Москвич-400-420А (кабріолет) і Mini. Так що без відкриттів не обійшлося.

  І хоч умови для зйомки були не дуже підходящі, зробив незліченну кількість знімків. Так що і друга частина розповіді буде величенька.
Читати далі (+73 фото)... )

maxiwell: High Voltage (Default)
За складеною традицією, щороку перший фотозвіт нового року присвячений закинутим місцям. І так само, за традицією, це об'єкт, відвіданий наприкінці минулого року. Хоча при всьому вищезазначеному це не зовсім заброшка у звичному розумінні. Фактично це Історико-експозиційний реставраційний центр КП «Київпастранс» на території колишнього Автобусного парку №3. Тобто, музейно-ремонтний майданчик Музею громадського транспорту. Хоча, назвати його можна по-різному. Виглядає це все як діючі і списані автобуси, тролейбуси на території недіючого автобусного парку. Враження від побаченого теж суперечливі, як і саме місце. Але оскільки списаної (закинутої) техніки набагато більше, ніж відреставрованої, та й територія не використовується за призначенням, то думаю, що формально можна використати тег «заброшка». Тим паче, що на цей раз по деяким закинутим автобусам і тролейбусам вдалося походити (на відміну від екскурсій в Автобусні парки). І, судячи з усього, реставрувати списану техніку ніхто не збирається.
А так, це абандон на грані фолу.

Неоднозначність експозиційно-реставраційного центру криється не тільки в поєданні ходового транспорту і ремонтних майстерень зі списаною технікою і недіючою інфраструктурою автобусного парку, а й у поєднанні двох організацій — філії київського музею громадського транспорту і колишнього автобусного парку. Так що історичну довідку треба давати по двом місцям.
Отже, почну з музею. Він був створений у 1927 році. Під час Другої світової війни експозиція була розграбована, а сам музей відновився лише 1992 року. До 2011 року він розташовувався біля Київського заводу електротранспорту і складався тільки з документів і фотоматеріалів. У 2011му музей, разом із заводом електротранспорту, переїхав до старої території Дарницького трамвайного депо — аж на лівий берег столиці. Наступного року музей обзавівся натурними експонатами: автобусами, тролейбусами і трамваями. Але території було недостатньо для розширення експозиції і тому у грудні 2015го, на території колишнього Автобусного парку №3 (пізніше — Автобусно-ремонтному парку), відкрили філію музею.

Ну і про територію підприємства. Автобусний парк №3 створили в 1963 році. Тоді він мав багато назв: АТП-09123, АТП-33030, АТП-13030. З 2001го став називатися Автобусним парком №3. Працював на муніципальних маршрутах до листопада 2010го. Комерційні маршрути (маршрутки) підприємство обслуговувало до літа 2011го. В результаті світової економічноїї кризи і скорочення кількості маршрутів, у столиці почали закривати автобусні парки. Так не стало Автобусного парку №3. З середини 2011го він став Ремонтно-автобусним парком. А в 2015му його перетворили на експозиційно-реставраційний центр музею громадського транспорту.

Майданчик техніки Музею громадського транспорту або Колишній Автобусний парк №3
1. Запасник музейної техніки на території колишнього автобусного парку. До речі, це третій київський автобусний парк, в якому побував.

17 грудня 2016го року у ІЕРЦ (Історико-експозиційному реставраційному центрі) був День відкритих дверей. В грудні 2015го екскурсію пропустив — тому цього разу зібрався незважаючи на недоліковану застуду і відмові більшості друзів скласти компанію. Добре — [profile] avganez погодився прогулятися. Хоча народу в той день прийшло багато. СТТС і Фотобус одразу заполонили фотки з заходу.

Нафотографував багато. Тому фотозвіт про майданчик музею громадського транспорту буде в двох частинах. В першій частині подивимось, в якому стані знаходяться музейні експонати на вулиці (списані і ходові) і автобусний парк.
Читати далі (+76 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Після здорожчання проїзду в Броварських, Ірпінських і Бучанських маршрутках не сумнівався, що вартість проїзду піднімуть і в Боярських маршрутках. І от сталося: проїзд подорожчав на 1 гривню. Тепер до Києва коштує не 12, а 13 гривень. Думаю, що це стосується не тільки 368, а й 369, 720, 796 маршрутів. Як на маршруті 742 та 801, 812, 825 — поки що не знаю. Якщо хтось в курсі, розкажіть.

  Цікаво, що попереднє подорожчання відбулося нещодавно. Зрозуміло, що все дорожчає, але щось дуже часто (наприклад, в 2014му). Підняли б одразу на декілька гривень, але щоб довше не переглядати ціну. Чого мєлочитися? А ще дивує, що вартість проїзду по Боярці лишилась незмінною (3 гривні). А по Києву — вже 5 гривень (замість 4х). Тому незрозуміло чому проїзд подорожчав тільки для тих, кому далеко їхати. Народ, звичайно, обурюється. Але не так як при попередніх здорожчаннях. Звикли, чи просто через те, що сьогодні вихідний і «постійні» пасажири ще не в курсі.

  Зате маршрутки часто курсують. Особливо, 742.
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
  Взяли з вулиці додому кота. Не кошеня, а молодий кіт. Нагуляв жирок — схоже, підкормлюємо не тільки ми. Але на зиму вирішили взяти до себе, щоб не замерз або щоб машиною не переїхали. І ось вже півмісяця як у хаті вже двоє котів: Аліска і новий кіт Мурзік.Про співіснування кішки і нового кота напишу пізніше, а зараз розповім про «сюрпризи» від кошака.

  Оскільки котейка вуличний, то було питання з туалетом. Спочатку було важливо не прогавити момент, коли просився в туалет. Бо одного раку надудлив на новому(!) дивані. Добре, що вчасно помітили. А потім якось привчили до лотка. Хоча... Мурзік ним користується неохоче. Але ходить до лотка. Однак, як виявилось, диван йому сподобався більше:)

  І от, декілька днів тому, Мурзік зробив мені «сюрприз». Протягом дня Мурзік пробував два рази зайти до моєї кімнати. І якось буркотів. Довелося випроваджувати. Однак схоже, з третьої спроби у нього все вийшло і десь в кімнаті наваляв кучку. Далі підуть подробиці, вибачайте. Як коти ходять в туалет важко не відчути. Але в лотку було чисто. Потім я закрив двері в кімнату, а сам пішов митися. За той час, що двері були зачинені, «аромат» з коридору вивітрився. Зате як в кімнаті пахло!:) Стало зрозуміло, що наклав десь у кімнаті. Годину-півтори шукали де смердить. Не знайшли. Бризкав дезодорантом. Провітрював. Ніхрєна не допомагало. Але знайти осередок «аромату» одразу не вдалося. Почав принюхуватись і виявилось, що кучка була накладена на одіяло під покривалом(!). Це ж треба було так замаскуватись! Мабуть, поки я їв на кухні, він пробрався під покривало і зробив свою справу. Здивувались хитрості і нахабності. Таких шкодливих котів давно у нас не було. Ще жоден з котів не гадив на дивані. Та ще й двічі.

  Тепер треба в кімнату закривати двері. Чи може є якийсь спосіб його відвадити? А то дуже вже йому сподобався мій новий диван.
maxiwell: High Voltage (Default)
  Цього року щось відійшов від теми висвітлення громадського транспорту, а тому вирішив зробити незвичний фотозвіт про незвичні різновиди наземного громадського транспорту. Тим паче, як тільки зявився доступ до інтернету, почав вивчати дану тематику.
  Як не дивно, громадський транспорт не обмежується звичними для нас видами транспорту: маршрутне таксі, автобус, тролейбус, трамвай, метро. Існують і чудернацькі, незвичні транспорті системи, які можуть вас здивувати. Наприклад: метробус, метротрам, міжміський тролейбус, монорейка. Деякі екзотичні види транспорту можна побачити лише за кордоном, дещо є і в нашій країні.

  Звичайно, було б добре і цікаво побачити все на власні очі, однак самостійно дослідити незвичні транспортні системи не маю можливості. І навряд чи коли-небудь там побуваю. А деякі незвичні транспортні системи ліквідовані. Тому для ілюстрації використав запозичені з інтернету знімки. Сподіваюся, автори не будуть проти.

Незвичні різновиди громадського транспорту
1. Раніше було якщо автобус — то автобус. Якщо тролейбус — то тролейбус. А зараз понавигадували всього: метробус, метротролейбус, підземний тролейбус, шпурбус, шпурдуобус, метротрам, монорейка.
  Зрозуміло, що я не перший, хто додумався написати про незвичний громадський транспорт. Але мені захотілося зібрати найцікавіші і найнезвичніші системи в один пост.

  Думаю, ви здивуєтеся транспортними «збоченнями» (настільки незвичне, що іншого терміну не підбереш). Це переверне ваші уявлення про види громадського транспорту.
Читати далі (+42 фото)... )
maxiwell: High Voltage (фирменный знак)
 Сьогодні (15 листопада) в Києві з'явився мегамаршрут — тролейбус №30 «Зал. станція "Зеніт" - Вул. Милославська» подовжили. Тепер же маршрут пролягає від Кадетського гаю до самого краю Троєщини. 30й тролейбусний маршрут було продовжено для забезпечення безпересадкового сполучення між Троєщиною, Петрівкою і Солом'янки в рамках оптимізації транспортної мережі міста. В подовженому вигляді довжина маршруту становить 23 кілометри(!). Тривалість рейсу — 1 година 16 хвилин(!). Інтервал руху — 5-6 хвилин в години пік і 12-15 — в міжпіковий час. Кількість зупинок — аж 44(!).

  Одночасно з подовженням 30 тролейбуса, ліквідовано 21й тролейбусний маршрут (який тепер повністю дублюється оновленим Тр30).

Подовжений тролейбусний маршрут №30
Тепер у Києві з'явився тролейбусний мегамаршрут.

  Начебто добре: можна проїхати від Солом'янки до Троєщини без пересадок. Гарна економія для таких ніщебродів, як я:)  Але:
- 1) Під такий мегамаршрут ліквідували 21й тролейбусний маршрут («Вул. Кадетський гай - Вул. Дегтярівська»). По факту виходить скорочення маршрутів;
- 2) Незручність для водіїв. Бо одна справа — міжміський чи приміський маршрут з невеликою кількістю зупинок. А інша — довгий міський маршрут з багатьма зупинками. 1 година 16 хвилин — час рейсу в одну сторону. А якщо будуть затори, то їхати буде ще довше;
- 3) Подовжений маршрут повільний (багато стрілок на трасі, велика кількість зупинок). Було б краще, якби маршрут був швидкий. Та й затори не виключаються.

  Безпересадковий маршрут — ідея непогана. Але краще було б запустити по цій трасі експрес-автобус (ні в якому разі не маршрутне таксі) з мінімальною кількістю зупинок.
maxiwell: High Voltage (Default)
  Цей рік видався щедрим на автомобільні заходи. Чого тільки вартий фестиваль OldCarLand. Також повернулись виставки-автосалони. Серед інших подій, 26 червня, в Києві відбувся парад ретро-автомобілів. Це щось новеньке, бо автомобільні паради в столиці проводять нечасто. Організатором виставки став оргкомітет фестивалю OldCarLand. Учасниками параду-пробігу було більше 40 машин, добре відомих по ретро-виставкам OldCarLand. Так що чогось особливого не очікував. Однак були і рідкісні моделі — Škoda 100 і ГАЗ-24-10. Обіцяли ще тролейбус Škoda 14Tr, але я його щось не побачив. Ну а взагалі-то техніка була різнопланова: легкові авто, вантажівка, автобуси, тролейбус, мотоцикли і навіть трамвай (який мав приєднатися до пробігу на площі Перемоги). А от що погано — це не те, що більшість машин вже бачив; а те, що було багато тюнінгу.

  Парад збирався на площі біля пам'ятнику-танку на Шулявці. Маршрут пробігу був такий: збори учасників, потім старт — станція метро «Шулявська» — станція метро «Берестейська» — станція метро «Шулявська» — площа Перемоги — вул. Димитрівська — просп. Чорновола — проспект Перемоги — станція метро «Шулявська». Потім — виставка на площі.

Парад ретро-авто на Шулявці
1. Учасники на проспекті Перемоги вишикувались в очікуванні пробігу.
Головне — вибрати зручне місце для фотозйомки:)

  Враховуючи, що деякі автомобільні події пропустив, то міг би проігнорувати і ретро-пробіг. Та захотілось побувати на автомобільному заході, подивитись на дивну задньомоторну «Шкоду» і по ходу дозняти заброшку у селищі Сільгосптехнікум і засталкерити абандон в Софіївській Борщагівці. Так що поїздка видалась продуктивною, незважаючи на сильну спеку.
Читати далі (+69 фото)... )
maxiwell: High Voltage (фирменный знак)
  На 30 річницю аварії на Чорнобильській АЕС запропонували з'їздити у Славутич — місто енергетиків, збудоване замість відселеної Прип'яті. Тому місто цікаве не лише урбаністичною забудовою, але й відношенням до ЧАЕС. До того ж, Славутич — наймолодше місто в Україні. А також — ексклав Київської області на Чернігівщині. Серед інших особливостей міста можна відзначити близькість до ЧАЕС (приблизно 45 км. по прямій)(!) і до кордону з Білоруссю (10 км.). Самі розумієте, місце непересічне. Так що не дивно, що в Славутичі побувало багато народу. Планував сюди поїхати і я, але якби не друг навряд чи б вибрався.

Славутич
1. Майже центр Славутича, проспект Дружби народів.

  Як зазначив вище, територіально Славутич розташований на території Чернігівської області. Але адмінистративно відноситься до Київської. Ймовірно, це пов'язано з тим, що місто-супутник повинен належати області, в якій розташована АЕС.

  Рішення про будівництво нового міста для працівників Чорнобильскої АЕС було прийняте у жовтні 1986го, а саме будівництво розпочалося в кінці року. Для нового міста було декілька варіантів розміщення. Але вибрали відносно чисту ділянку в радіусі 50 кілометрів від ЧАЕС, біля залізничної гілки Чернігів-Янов-Овруч. Офіційне заселення міста відбулося в березні 1988го. Будували Славутич архітектори і будівельники з восьми радянських республік колишнього СРСР — України, Росії, Литви, Латвії, Естонії, Грузії, Азербайджану, Вірменії. Будівництво велося за кошти союзних республік. В результаті спільного будівництва кожна союзна республіка будувала свій мікрорайон. Тому місто поділене на квартали (всього їх 13) з власним колоритом і архітектурою, а адреси будинків називаються переважно не назвами вулиць, а назвами кварталів. Для зручності городян була побудована розвинта інфраструктура — школи, дитячі садки, магазини, спорткомплекси та ін. Славутич — наймолодше місто України. Як за віком міста, так і за середнім віком жителів. Населення складає близько 25 тис. мешканців. Саме місто невелике, тому його можна легко обійти пішки за хвилин 15-20 з одного краю до іншого.

  Основним містоутворюючим об'єктом є Чорнобильська АЕС, працівників якої з міста до електростанції розвозить електричка. Після закриття ЧАЕС кількість працівників була скорочена, тому другим за значенням в економічній сфері стала сфера обслуговування.
Читати далі (+66 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Як не дивно, 10 жовтня 2015 парад трамваїв у Києві відбувся вдруге. Нагадаю, перший трамвайний парад відбувся рік тому. Що ж, можливо така виставка буде щорічною. Що цікаво, місце проведення — те саме (масив Оболонь). Час проведення також припав на жовтень. Тому очікував, що буде минулорічна програма. Роздумував: їхати чи нудьгувати вдома? Але все ж таки поїхав.
  Виявилось, що цього року трамвайний парад відрізнявся від попереднього. По-перше, були представлені нові трамваї, яких не було в 2014 році. І навіть один вагон, який виявився несподіванкою. По-друге, саму виставку зняв трохи інакше, ніж минулого року. Так що можна сміливо дивитись. Якщо й буде відчуття «дежавю», то від однакових місця проведення і пори року.

Другий парад трамваїв у Києві (2015)
1. З погодою не пощастило — день видався сонячним, тож фотографувати було складно.

  Частина трамваїв були вже відомі з попередьного параду, але були й нові. От як цей БКМ/Богдан. Однак програма заходу була такою ж, як і рік тому: виставка вагонів (в т.ч., показ салонів), оркестр з концертом і від'їзд трамваїв у депо (який і можна назвати парадом). На виставку прийшли багато київських шанувальників громадського транспорту. Тож парад — ще одна можливість зустріти колег по захопленню. А от перехожі дивувались і запитували: «А що це такие? Чому стільки трамваїв?». Хоча захід заздалегідь анонсували по радіо. Оскільки приїхав завчасно, то доки поприїздили друзі, я спокійно пофоткав вагони і салони.
Читати далі (+57 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
   Рідкісні та раритетні автомобілі можна побачити не лише в музеях чи на виставках. Інколи вони трапляються на вулицях. Хоча... це як пощастить. Інколи вдається не лише побачити, а й пофоткати. В архівах накопичилося трохи фоток. Деякі з них я вже показував у спільноті [livejournal.com profile] auto_daily, деякі ще не публікував. Деякі були в звітах з подорожей. Тож тут зберу разом фотографії рідкісних та раритетних авто, які мені зустрілися на дорогах Києва, Київщини та інших міст.

  Зі свіженького. Повертався через Дарницю з не дуже вдалої вилазки (так і не дісталися до абандону). Але як не щастить зі сталками — пощастить з громадьським транспортом. По дорозі проходив біля вулиці, на якій інколи стоїть Ікарус №1220. Він працює розвозкою у цьому районі. Тільки про нього подумав — як виїзджає з-за рогу вулиці.

Ikarus 263.00 №1220
1. Ikarus 263.00 №1220 (1989 року). Незвична картина для нашого часу.
Кудись повіз міліціонерів.

  Одна справа — побачити на виставці (привозили два місяці тому на OldCarFest—2). І зовсім інша — на вулиці на рейсі.
Читати далі (+54 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
Предыдущие части:
Выставка ретро-автомобилей «OldCarFest—2» (часть 1): Автобусы и троллейбусы
Выставка ретро-автомобилей «OldCarFest—2» (часть 2): Советско-украинское — ЗАЗы, ЛуАЗ и самоделки
Выставка ретро-автомобилей «OldCarFest—2» (часть 3): Советско-российское — ВАЗы, Москвичи и СМЗ
Выставка ретро-автомобилей «OldCarFest—2» (часть 4): Советско-российское — Волги, УАЗ, РАФ и ЕрАЗ
Выставка ретро-автомобилей «OldCarFest—2» (часть 5): Зарубежное — немецкое
Выставка ретро-автомобилей «OldCarFest—2» (часть 6): Зарубежное (продолжение)
Выставка ретро-автомобилей «OldCarFest—2» (часть 7): Грузовики, мотоциклы и тюнинг

   Вот теперь уж точно заключительная часть с выставки «OldCarFest—2». Если честно, не ожидал, что репортаж получится таким огромным. Но и выставка была громадной — более 300 автомобилей. Однако выставка ретро-авто это не только машины, мотоциклы и тюниг, но и шашлыки, продажа сувениров, ретро-вещички и, в данном случае, споттинг (наблюдение за самолётами), конкурс водительского мастерства. Офф-топик, но без него не обойтись.

Выставка ретро-автомобилей «OldCarFest—2»
1. Segway'ами никого не удивишь. Баян. А вот моноколесо — невиданное чудо!
Интересно, куда шагнёт прогресс: до огромного колеса, в котором будет ехать человек, или до маленьких колёсиков на самодвижущихся роликах? Меня эта штуковина позабавила.
Читать дальше (+53 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Наприкінці березня сталася неприємність — обламався передній зуб. І це при тому, що нічого твердого не гриз. В принципі, пломба відвалилася давно — десь роки три тому. Майже одразу після пломбування. Так що вирішив не ремонтувати, бо замість пломби запропонують поставити коронку. От ці дочекався! Поки не було пломби зуб потроху роз'їдав карієс.
  Хоча лікарка казала, що зуб може відламатись, але якось обходилось.

  Звичайно, занервував. Тому що передній зуб — видне місце. Ремонт завраз дуже дорогий. І побоявся що взагалі запропонують видалити. Лікарі збентежили невизначенністю, але на щастя, зуб вдалося зберегти. Кажуть, що відламався би по-іншому і ремонтувати було б нічого. Правда, тепер буде коронка. Що ще можна сказати... із приємного — побачив лікарку і під коронку майже не сверлили зуб.

---------------------------------------

  На наступний день після візиту стоматолога несподівано подзвонив один замовник зі старої роботи. Я йому розповів, що вже не працюю і запропонував звернутися до інших фірм. А ще обмовився, що безробітний. Через декілька годин замовник передзвонює і каже, що на одній фірмі якраз шукають дизайнера. А потім вже дзвінки, тестове завдання і співбесіди. Жартую: якби не ремонт зубів, то навряд чи запропонували роботу:) Але жарти-жартами, та лікуватися і ходити на роботу одночасно не дуже зручно — треба поспішати, домовлятись про запізнення. Хоча, мені не звикати. На передостанній роботі теж поєднував роботу із лікуванням, і на останній перший день виходив із гіпсом.

  Є й інші аспекти працевлаштування:
1) Більш складна організація робочого процесу, свої правила (Звичайно, це в дечому добре — контроль кращий. Але й робота ускладнюється).
2) Більший об'єм роботи (Хоча кажуть, що буває по-різному. Інколи роботи може не бути).
3) Більш складні завдання (Боюся, що може не вистачити рівня знань. Кажуть, що є з ким порадитись, але обмовились, що напарник не у всьому розбирається. Тож відчуваю, що ні в кого буде спитатися...).
4) Інший графік роботи (Звик працювати через день і пізно приїзджати на роботу. Доведеться перелаштовуватись із "сови" на "жайворонка". Це дуже важко).

  Робота за спеціальністю, є досвід. Але рівень задач складніший. Та й рік не працював — за цей час трохи підзабув навички. Через те дуже нервуюсь. Робота цікава, але не впевнений, що справлюсь. Що порадите?

--------------------------------------

   Поки декілька місяців не їздив по звичному маршруту виявилось, що маршрутки подорожчали вчергове. Наприкінці минулого року до Святошино було 10 або 11 гривень (точно не пам'ятаю). Тепер — 12! Та ще й деякі маршрути стали рідше їздити. На 369 інтервал збільшився з 10-15 до 20 хвилин. А так, розклад цікавий. З Боярки до Вишневого вже 8 гривень. По Києву — 4 гривні, по Боярці — 3 грн. Порахував скільки треба витратитися на проїзд до роботи і жахнувся — шалені гроші.
maxiwell: High Voltage (Default)
   Багато друзів-блогерів вже зізналися у вимушеній перерві. Що ж, тепер і моя черга. Хоча намагався триматися з усіх сил. Але, але... Причини, певно, ті що й у інших — тотальна дорожнеча всього і вся, відсутність цікавих виставок (як і минулого року) і недорогих екскурсій. Роботи підходящої ніхрена нема — і web-дизайн подавай, і поліграфію, і flash-анімацію, і 3D, і відео-продакшн. Хоч у партизани записуйся, шукати проросійських диверсантів. Отож не лишається нічого як зробити паузу з'їсти Твікс:) на невизначений період. Ех, а зараз же рейтинг піднявся до 10 478 місця. Пік слави! Сподіваюся, що фотоблогерство не закину, та нові звіти будуть з'являтися рідше.

   Ну а поки нікуди не їздиш лишається лише мріяти. Добре, що є інтернет і можна подорожувати не виходячи із дому. Тим паче є такі місця, куди навряд чи поїдеш. Ось як, наприклад, тролейбусний музей у Сандтофті (Великобританія). Приклад тролейбусного музею для всіх інших. Цікавий тим, що у ньому є британські двоповерхові тролейбуси (тільки рік тому дізнався, що даблдеккери бувають не тільки автобуси) і рідкісні незвичні моделі, а ще тим що тролейбуси і автобуси — на ходу і на них влаштовують покатушки.


   Музей працює аж з 1969 року! Отак-от! Цікаво, скільки коштує білет? Ніде не знайшов прайсу.

P.S.: Якщо є якісь ідеї — пишіть. Може скооперуємось на прогулянки. У планах є OldCarFest-2 (тільки він цього року буде дорогущий) і парад ретро-веліків у ботанічному саду. У нашому місті буде забіг. Ех, може і буде про що писати.
До речі, може у когось завалялися фотки українських автомобілів (ЗАЗ L-1300, ЗАЗ Sens, Lanos Pick-Up, Таврії, ЛуАЗи, Шкоди, Богдани-2110/2111, Москвичі 2141/2901, Daewoo Leganza, Daewoo Nubira I, Daewoo Nubira II)? Деякі фотки пригледів у автомобільних журналах. Як думаєте, можна домовитися на використання?
maxiwell: High Voltage (Default)
 Оскільки писати нема про що, то знову розповім про хоббі — цього разу про колекціонування білетів. І хоча воно є лише побічним — на мою думку, основою хоббі шанувальника громадського транспорту є фотографування, обкатка рухомого складу та дослідження маршрутів — та все ж є складовою дослідження транспорту. З різних поїздок та покатушок талончики дарували як сувенір або просто лишались на згадку при користуванні місцевим транспортом. Що ще сказати... Білети на проїзд у різних містах різні, та й життя не стоїть на місці — змінюється вигляд білетів, ростуть ціни на проїзд. Так що з історичного погляду білетики теж можуть бути цікавими.
  До речі, таке захоплення помітив і у інших шанувальників громадського транспорту.

Колекція білетів
1. Київські білети різних років.

  Отже, подивимось на білети різних міст і різних років.
Читати далі (+36 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Можливо, не треба писати на такі теми, але неприємно дивитись на те як знищуюються автобусні перевезення у місті. Схоже, що скоро в Києві не буде комунальних автобусів та автобусних маршрутів. Чутки про реорганізацію (читай — закриття) автобусних парків вже давно ширяться. Та й маршрутна мережа постійно зменшується. Добре, що тролейбуси та трамваї тримаються. Але вони більш живучі (автобуси 7 — 10 років, тролейбуси можуть і 20 років їздити, ну а трамваї ще довше) і мають інфраструктуру (проводи, стовпи, рейки). Ну і в деяких випадках альтернативи їм нема. А от автобуси легко замінити маршрутними таксі — ніхто і не помітить.

  Кажуть, що у владі є лоббісти маршруток (це ж бізнес!) і деякі маршрути навмисне закривають (А7, А38), території закритих автобусних парків використовуються приватними перевізниками (Автобусні парки №3 і №4). Окрім того, багато маршрутів закрилося у 2000х і після світової фінансової кризи 2008-2009го. Станом на 2015й нарахував тільки 69 міських маршрутів. На початку 2000х їх було біля сотні.

  Підвищили вартість проїзду, а кількість машин на маршрутах майже не змінилася. В усякому разі, автобусів. Згідно статистики, 6 лютого на маршрутах було 292 автобуси, а 9го лютого — 287. І далі буде тільки гірше. На багатьох маршрутах замість автобусів великої місткості курсують мікроавтобуси.

(А2 [Зал. ст. "Київ-Волинський - метро "Шулявська"] — лише один автобус, і то Богдан,
А5 [Зал. вокзал - вул. Ізюмська] — теж лише один мікроавтобус,
А47 [Метро "Нивки" - метро "Дорогожичі"],
А52 [Метро "Либідська - вул. Закарпатська] — теж лише один мікроавтобус,
А75 [Метро "Виставковий центр" - селище Жуляни]).

— На цих вищеперерахованих маршрутах раніше їздили великі автобуси. А тепер от лише мікроавтобуси. Можливо, пасажиропотік невеликий? Можливо. Але маршрути 2, 5, 47 за моїми спостереженнями були переповнені.

Реквієм по київським автобусам?
Автобусний маршрут 75. В 2013му їздив автобус великої місткості. З 2014го на маршруті мікроавтобус. Прогрес:)

  При тому на популярних комерційних (маршруткових) маршрутах використовуються автобуси великої місткості.
Детальніше... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  У «ватників» рве пукани, тож троллять посилено. І не лише на російських сайтах — прихильники імперіалізму є і серед співвітчизників:( Форуми, новинні сайти, комментарі на відео у Youtube — неможливо читати. От і на одному з міських форумів адмін і головний флудер — українофоби. Ну шо тут поробиш... Їм добре спілкуватися між собою — от хай самі і дискутують. Тим паче, сперечатися з адмінами форумів — марна справа. Простіше ігнорувати. І констатувати інформаційну війну. Он, у новинах якось розповідали, що у Росії створили кібервійська.
  Що стосується новинних сайтів і Youtube — то там проросійська політота давно розгулялась. Добре, що є патріоти та просто помірковані юзери, що попускають нахаб. Та все одно каменти читати гидко. Ну не можна спокійно читати, коли пишуть відверту брехню і розпалюють ворожнечу.

  Враховуючи інформаційну війну доводиться приймати засоби безпеки і менше користуватись російскими електронними поштами. Наприклад, перекинути прив'язку акаунтів з форумів та сайтів чи просто не користуватись російською поштою. Он, Турчинов рекомендує відмовитися від російських поштових сервісів тому що вони контролюються ворожими спецслужбами.

  На фоні цього до будь-яких змін ставишся з насторогою. От наприклад, нещодавно ЖЖ ощасливив підняттям рейтингу. Добре, хоч інші блогери написали, що у них таке саме відбувається. Вже й від глюків в інеті чи на компу шарахаєшся.

---------------------------------------------

  З 7 лютого у Києві збираються підвищити вартість проїзду в комунальному транспорті (автобусах, тролейбусах, трамваях, метро). Підвищення удвічі: метро — 4 гривні; автобус, тролейбус, трамвай — 3 гривні. Очікували, що ще в минулому році зроблять «покращення», але відтягнули до цього року. Хоча від цього не легше. Маршрутки вже є і по 5 грн.! А комунальні маршрути скоротили і, здається, ще не відновили до дострайкового періоду (середина січня 2015).
  Розумієш, що підвищення вмотивоване, але ж зарплати не зростають, безробіття, якість перевезень не підвищується. Не найкращий час для подорожчання громадського транспорту.

---------------------------------------------

  Якось не міг заснути. А по радіо якусь фігню ставили. Тож вирішив замість радіостанцій послухати телевізор(!). Добре, що у FM-діапазоні є один телеканал. А там — розрекламований серіал «Шерлок» (Хоча насправді просто багатосерійний фільм). Можете уявити собі як це дивитися фільм по радіо. Уява малювала картини, але без відео розібратися що до чого складно. Особливо враховуючи стрімкий сюжет.
  Про серіал. З назви все зрозуміло — про детектива Шерлока Холмса і його друга, доектора Ватсона. Рімейк по мотивам творів Артура Конан-Дойла. На оригінал не зовсім схоже. Та й як може бути схоже, коли легендарного сищика перемістили у наш час.
  Чим сподобалось: дивна суміш екшну, класичних персонажів у сучасному трактуванні і закручений сюжет. Так що рекомендую.
maxiwell: High Voltage (Default)
  Як жеж цікаво і корисно копирсатися у архівах. Можна знайти багато цікавого, згадати молодість минуле. Прикрасити сірі, похмурі зимові дні. Особливо у часи, коли не до поїздок.

  Якщо чесно, після розповідей про дендропарки та Києво-Печерську лавру я й не сподівався, що знайдеться матеріал для фотозвіту про минулі здобутки. Але згадав як одного разу вперше поїхав «розширювати горизонти» світогляду у незвідані куточки Київської області. А саме, у Бориспіль. І виявилося, що фоткав тоді не лише маршрутки і автобуси, а трохи міських пейзажів.

  Було це давно, восени 2010 року. Перебуваючи на Харківському массиві у Києві (не пам'ятаю з якої причини), вирішив ще десь прогулятись. І спонтанно вирішив поїхати у Бориспіль. Бо планував давно, та ніяк не наважувався поїхати один. А це погода була гарна —  «бабине літо». Ціна на проїзд навіть на ті часи була дешевою — усього 4 грн. (а скільки ж зараз коштує?). При тому, що до аеропорту проїзд коштував 20 гривень.

  Оскільки це було у «доблогерський» період, то поїздки були транспортні. Ну, подивитись що їздить по місцям, яка маршрутна мережа і чи є рідкісні автобуси або маршрутки. Якраз закінчувалась епоха радянського громадського транспорту. А в Борисполі раритет якраз був — по місту їздили останні Ikarus'и у Київській області. Тож було цікаво подивитися на власні очі. Та й громадський транспорт станом на 2010й там ніхто не фоткав. Тож цікавість переважила мої сумніви і я поїхав сам.

Бориспіль: транспортно-ознайомча поїздка у 2010му
1. Ikarus 260. У Борисполі їздили вони лише по одному маршруту №2 «Аеропорт "Бориспіль" — Вул. Каховська». Дивина та й годі.
До речі, кажуть, що Ікаруси там і досі їздять.

  І хоч моя подорож була присвячена громадському транспорту, трохи уваги приділив і міським пейзажам. Мабуть фоткав для Вікімапії:) Тож вийшло сумбурно і з акцентом на транспортну тематику. Проте з такого ракурсу місто, ви, певно, ще не бачили.
Читати далі (+34 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Можете зі мною не погоджуватись, але якщо вже вибиратися кудись на вилазку по заброшкам, — то бажано подалі від цивілізації. У провінції, як правило, абандони більш збережені, менш популярні і часто гірше охороняються, ніж у великих містах. До того ж у великих містах зараз неспокійно. А села — ну кому вони потрібні? Там всі один одного знають і незнайомці одразу потрапляють у коло зору. Це звичайно мінус, але переваг більше. Тому поїхав у віддалену частину Київської області — в селище міського типу Кожанка, Фастівського району. Там розташований недіючий цукровий завод. Не пам'ятаю, хто першим запропонував ідею — але разом із [livejournal.com profile] samogonnoeozero вирішили подивитися чи насправді він закинутий (бо недіючий і закинутий — не одне і те ж) і чи є там що дивитись. Хоч напрямок знайомий (неодноразово бував у Фастові та проїзджав мимо на поїзді), але далечінь. До того ж ми нічого не знали про можливість вилазки та стан заводу — в інтернеті нічого не знайшов. Тож їхали у невідоме. Як виглядають провінційні міста я добре знаю. А от що очікувати від провінційних сел?

  Що цікаво, це перша прогулянка (та й взагалі вихід на вулицю!) в новому, 2015му році, одночасно і перша подорож, і перший сталк в новому році.

Закинутий цукровий завод у смт. Кожанка
1. Вагова станція і Кожанський цукровий завод (на задньому плані). Дового думав яку фотку зробити заглавною. А це спеціально під час прогулянки вибрав цікавий ракурс.

  Трохи довідки. Кожанка — смт Фастівського району (а спочатку здалося великим за розмірами селом). 18 км. від Фастову. Включає до свого складу хутори — залізничне селище станції «Кожанка», хутір Зубарі, віддалені села Софіївка, Степове. Населення - 3 000 чол. (з підпорядкованими селами та хуторами). Статус селища міського типу отримала у 1972 році. Вперше село згадується в 1390 році(!). А назву пов'язують з виробництом шкіри (кожум'яки). В 1900му в селі були цукровий завод, залізнична станція, пошта, лікарня, школа, водяний млин, 7 крамниць, 7 кузниць. А в 1923 році, після Жовтневої Радянської революції, село стало районним центром. Кожанський район налічував 18 сіл і входив до Білоцерківського округу. Районним центром був 6 років.
  В 1859 році був побудований цукровий завод. У 1895му до цукрового заводу проклали залізничну колію. У 1961 цукровий завод і бурякорадгосп були обєднані у цукровий комбінат. Найбільшого розквіту цукровий комбінат здобув у 1980х роках. У сезон завод переробляв 167 000 тонн цукрових буряків, виробляючи 21 000 тонн цукру. В 1991 році цукровий завод і бурякорадгосп роз'єднали, тим самим порушивши виробничу цілісність. За розпаду Радянського Союзу завод був реорганізований у відкрите акціонерне товариство. Завод діяв до 2002 року (за іншими даними — до середини 1990х.). У 2007му (за іншими даними — у 1998му) завод був оголошений банкрутом і виставлений на продаж.

  Як писав вище, подорож вийша незвичною. Та й саме селище дивне. Облазити цукровий завод повністю, нажаль, не вдалося. Але стан заводу добре видно і на заглавній фотці. Тому опису процесу виробництва цукру не буде. Вибачайте. Враховуючи три фактори — незвична поїздка, дивне селище і закинутий цукровий завод — вирішив приділити увагу саме пригодам.

  До речі, фотозвіт теж буде незвичним, оскільки вирішив об'єднати декілька заброшок і селище в одній темі. Попереджаю — буде багато фоток і тексту.
Читати далі (+75 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Не откладывая в долгий ящик решил запостить отчёт об одном, недавно прошедшем, мероприятии. И да, снова пост на транспортную тематику. В этот раз про трамваи. В субботу, 25 октября, на столичном массиве Оболонь прошёл парад трамваев. К чему такая акция — ХЗ. То ли к выборам в парламент, то ли к 122-летию трамвайного движения в Киеве. В любом случае, хороший повод посмотреть и пофотографировать трамвайный подвижной состав в одном месте (для выставки свезли вагоны со всех депо). Заодно — встретиться с другими любителями общественного транспорта.

Парад трамваев в Киеве
1. Парад — это сказано громко. На самом деле, на выставке было всего лишь 11 трамваев и далеко не все модели, эксплуатируемые в Киеве.
Зато сфотографировал невиданные доселе трамваи.

  Программа парада трамваев была предельно простая: выставка трамваев, информационные стенды про историю киевских трамваев, концерт с оркестром и отъезд трамваев (видимо, сам парад). Но скучно не было. Как проходило данное мероприятие смотрим.
Читать дальше (+57 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Сказавши «А» нужно сказать «Б». Раз уж начал писать про автобусы, которые ездили в Киеве в 2000х и исчезли к 2014-му, то надо поговорить и о троллейбусах. Тралики более живучи, чем автобус. Если у автобусов срок эксплуатации 7-10 лет, то троллейбусы спокойно ездят по 15-20 лет. Да и ассортимент поменьше, чем автобусный. С 2008 года к нынешнему исчезли всего 5 моделей троллейбусов: Škoda 14Tr, Škoda 14TrM, Škoda 15Tr, ЮМЗ-Т1 и редкая модификация Киев-12.01. Я ещё застал румынские DAC 217E, но к 2008-му их отстранили с маршрутов. Кстате, Киев-12.01 так и не отфоткал.

  Теперь это хоть и недалёкая, но уже история. Которую у нас, к сожалению, не хранят (Музей-то есть, но там далеко не все модели и типы подвижного состава, что ездили в Киеве. И не все в заводском состоянии).

Троллейбусы, которые ездили в Киеве
1. Шкоды 14Тр в 90-х-начале 2000х были самой распространённой моделью троллейбуса в Киеве (357 штук!).
Под конец эксплуатации на оригиналы они слабо подходили — вместо эллипсовидных фар ставили обычные ФГ-122, на многих машинах меняли переднюю облицовку. При капремонте ставили новый салон и даже ЭМУ (электронный маршрутоуказатель). Но всё равно это были Škoda 14Tr (во многих городах Украины до сих пор ездят советские ЗИУ).

  Кстати, Шкоды 14Тр начали выпускать с 1982 года. Система управления — тиристорная (ТИСУ). В Киеве они появились с 1983го. Закупали их для столицы до 1989 года. Так что наездили они в Киеве немало.
Читать дальше (+23 фото)... )

Profile

maxiwell: High Voltage (Default)
maxiwell

June 2017

M T W T F S S
   1234
5678 91011
12 131415161718
19202122232425
2627282930  

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Page Summary

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 23rd, 2017 12:40 pm
Powered by Dreamwidth Studios