maxiwell: High Voltage (Default)
Минулого року відновив вилазки по ДОТам Київського укріпрайону. По двом ДОТам навіть полазив всередині. Однак не все задумане вдалося оглянути. Так що деякі матеріали відклав до повторних вилазок. От тільки все, що відкладається на «потім» — відкладається на невизначений строк. Та й не факт, що повторні поїздки відбулися б так само влітку. Тому вирішив показати те, що не вдалося нормально дослідити: ДОТи №№205, 206 і 405. І офф-топ у вигляді краєвидів. Ну а якщо все-таки вдасться повторно відвідати вищевказані ДОТи, то зроблю ще один фотозвіт по цим ДОТам. Думаю, нічого страшного в тому не буде. А поки що «залаз не зараховано». Тому вилазка в light-версії. Можна сказати, розвідка.

Замальовки з прогулянок по Київському укріпрайону
1. Краєвиди села Юрівка, ДОТи №205 і 405. А ще 206й.

В цьому огляді зібрав неопубліковані фоточки з прогулянки по Юрівці і Білогородці. В тих місцях чималеньке скупчення ДОТів. Однак знімав не лише оборонні споруди, але й природу. Як виявилось, не даремно — нудними зимовими вечорами можна згадати пригоди літа.
Читати далі (+50 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
Київ — місто на семи пагорбах. І з деяких із них можна помилуватися панорамами міста. Як здогадалися, на черзі ще одна оглядова точка — спуск на проспекті Лобановського (колишній Червонозоряний просп.). Краєвиди звідти може і не зовсім класні, однак не схожі на пейзажі з інших пагорбів. Бо місцевість — Божків яр, Монтажник: райони приватного сектору. А це окремий тип забудови, який ну аж ніяк не асоціюється із містом. Тим паче, зі столицею.

Панорами з проспекту Лобановського
1. Приватний сектор на фоні багатоповерхівок. Контраст забудови. І це — середмістя столиці!

Не знаю що тут розповісти, тому просто насолоджуємося контрастами забудови і рельєфу.
Читати далі (+32 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Декількома постами раніше я вам показував Госпітальне укріплення Київської фортеці. І тоді розповідав, що з земляного оборонного валу відкриваються шикарні панорами центру столиці — Паньківщини, Нової забудови і Солом'янки. Так от, приберіг знімки краєвидів для окремого фотозвіту.

Панорами з Київської фортеці
1. Шикарний кадр: телевізіна вежа на Дорогожичах, монстр «Hilton» на бульварі Шевченка, червоний корпус університету ім. Т. Шевченка.

   Фоток з оглядового майданчику небагато. Все ж і фотик взяв простенький, та й погода була похмурою.
Ну і переобтяжувати текстом теж не буду. Пропоную просто насолодитися осінніми панорамами.
Читати далі (+22 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Продовження циклу розповідей про столичні парки. Сьогодні піде мова про парк Партизанської слави, що розташований на Дарниці. Вперше у парку побував у 2014 році, але тоді не було сил фоткати. Лише нещодавно повернувся у ці місця, щоб відфотографувати і розповісти вам.

  Цей парк — один із найбільших в Києві (майже 112 га.), і хоча б через це вартий уваги. Історія виникнення парку така: в 1965 році частина Микільського лісу була включена в межі Дарницького району міста для організаціє парку. В 1970 році було закладено парк. Своїм виглядом він дуже нагадує парк «Перемога» (можливо тому, що цей парк також схожий на сосновий ліс і тому що у ньому також є мотузковий парк і водойми). З пам'ятників у парку є камінь дружби партизан СРСР (але я його прогавив). А так, просто гарна місцина для прогулянок і відпочинку.

Парк Партизанської слави у Києві
1. Один зі входів до парку Партизанської слави. Цей — боковий вхід, біля трамвайної зупинки Музична школа».

  Сказати коротко — парк Партизанської слави місцями нагадує облагороджений ліс, місцями просто звичайний ліс. Сам парк є продовженням лісу (і про це також розповім). В парку окрім лісу є ставки, ресторан, мотузковий парк, аттракціони, дитячі майданчики — нудно не буде.
Читати далі (+62 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Повертаюся до традиційної рубрики — парки. Під час цьогорічної прогулянки на День міста Києва, окрім відвідання святкування на Софійській площі, виставки стендового моделізму та водно-інформаційного центру, пройшовся центральними парками. А саме, Хрещатим і Маріїнським. Незважаючи на те, що майже киянин, і в центрі столиці час-від-часу буваю, але цими парками пройшовся тільки вдруге(!). Заодно відкрив для себе недосліджені частини цих парків.

  Погода була дуже жаркою, тому парк — те що треба для прогулянок!

Хрещатий і Маріїнський парки у Києві
1. Монумент Дружби українського та російського народів у Хрещатому парку, біля якого я раніше не був. На даний час вже не актуальний.
Ходять чутки, що під загрозою знесення. Ну і радянська атрибутика є у наявності.

  Я розумію, що «баян», не всі полюбляють центр міста, але цікавинки можна знайти й тут.
Читати далі (+37 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Другою частиною прогулянки Обухівським напрямком стала гора (чи гори) біля седа Ходосіївка. Відома ще як гора парапланеристів, а на Вікімапії позначена як гора «Кругле городище». В інтернеті вичитав, що з неї відкриваються чудові панорами навколишніх сіл. Може й Київ видно? На щастя, гора розташована поруч з «Мануфактурою». Хоча півтора кілометри (в кожну сторону) довелося протопати.

  Думав що фотографувати буде нічого, але краєвиди приємно здивували. І природа незвична — з одного боку пагорби з перелісками, з іншого — ліса і болота.

Гора в селі Ходосіївка
1. Ходосіївська гора. Висока і видно далеко. Не віриться, що такі пагорби можна знайти у Київській області.

   Розповідати тут особливо нема чого (про гору мені мало що відомо). А от подивитися є на що. Ну і звичайно, будуть панорами.
Читати далі (+40 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
   Якщо довго сидіти вдома, то рано чи пізно захочеться кудись дременути. Тому, коли [livejournal.com profile] samogonnoeozero запропонувала вилазку по Броварським абандонам, погодився одразу. Справа в тому, що минулі рази я приїздив у Бровари заради маршруток і огляду міста, а от до заброшок не дістався. А у місті є баянний закинутий недобудований цех заводу алюмінієвих конструкцій. Який хоч і нудний, проте відносно безпалєвний і чималенького розміру. До того ж, окрім баянного недобудованого цеху намічався новий об'єкт і можна було зекономити на маршрутці. І надодачу потрібні були нові білетики на комунальний громадський транспорт для колекції. Одначе не все так сталося, як гадалося.

   Як завжди, перед поїздкою вдома зіпсували настрій. Трохи горло розболілось, тому батьки вмовили вдягнувся тепліше. Вплугенився в високі чоботи (бо очікував, що обєкт — знатна помийка і хто зна, що там може бути під ногами). Мати ще шапку пропонувала. Добре, що не взяв, бо й так впарився. Поки доїхав до Броварів встиг перегрітися. Якось не розрахував, що на вулиці буде «майже весна» і +15°. Друга «радість» — приміські маршрутки. За підвроку вартість проїзду виросла на 1 гривню (причому тепер неважливо — до околиці Києва їдеш, чи до кінцевої. Ціна однакова). Причому маршрутки як черепахи, ледве плентались. Потім довелося трохи пішки пройтися. Дивом встиг на шаровозку перед відправленням. Захекався, зате хоч трохи зекономив на проїзді. Потім пішкобусом у Броварах — з центру до промзони. Тому коли дістався до цієї недобудови, був стомлений. Та й нічого особливого від недобудови не очікував — після закинутих об'єктів на недобудови (тим паче, баянні) дивишся зверхньо. Сподівався, що абандон виявиться звичайною помийкою. Можливо тому заброшка мне не вразила. Єдине бажання — відфоткати все пошвидше і додому.

   Нафоткав мало. Спочатку через те, що заброшка виявилась нецікавою (як написав вище, після відвідання закинутих об'єктів інтерес до недобудов згас. А може просто зажрався?!). Хоча на недобудованому заводі побував вперше, під час прогулянки не залишало відчуття, що схожі пейзажі я вже десь бачив. Тому складно було вибрати цікаві кадри для зйомки.
Ну а потім не знімав, щоб не шуміти затвором фотокамери, бо почули охоронця. До того ж, частина фоток виявилась невдалою. Було важко знімати.

  Лише готуюючи пост до публікації і редагуючи фотки зрозумів, що об'єкт не такий вже поганий і нудний. Просто я був не в настрої.

Недобудований цех Київського заводу алюмінієвих будівельних конструкцій
1. Недобудований цех Київського заводу алюмінієвих будівельних конструкцій.

  Про історію місця відомого небагато. В 1979 році збудували першу чергу Броварського заводу алюмінієвих будівельних конструкцій. В 1999му завод став комунальною власністю Київської міської адміністрації і назву змінили на «Київскький завод алюмінієвих будівельних конструкцій». В середині 1980х підприємство нарощувало оберти і тому було вирішено розширювати виробничі цехи. За межею території заводу почали будувати новий цех, але так і не ввели його в експлуатацію. Ймовірно, у 90-ті будівництво закинули.
  В наші дні цех — улюблене місце змагань страйкболістів. Для ігор вони завчасно домовляються з охороною, яка хоч і незначна, але все-таки є.

  Дивно, що в інтернеті не знайшов звітів з цього об'єкту. Мабуть, недобудови не дуже цікавлять сталкерів:) Або сталкери недолюблюють страйболістів:)
Читати далі (+54 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
   Взагалі-то я не збирався вдруге підкорювати Замкову гору, але запропонували прогулятись по нерозвіданій частині гори (минулого разу я осилив лише гору Клинець) щоб згаяти час перед відкриттям виставки. Тож, зважаючи на відсутність інших ідей для прогулянок, погодився. Ну а те що краєвиди схожі, так ракурси трохи інші. І оглядових точок більше. До того ж, цікаві не лише панорами — на самій горі теж є що подивитись.

Замкова гора-2
1. Старовинний склеп. На Замковій горі розташоване кладовище Фролівського монистиря.

   Нафоткав десь 150 знімків. Не міг визначитися з заголовним фото. Нехай це буде фото залишків кладовища. Хоча б тому, що вперше побачив склеп. Ніколи б не подумав, що доведеться лазити по залишкам старого кладовища. До речі, на самій горі ще є руїни військового радіовузлу (розташованого на кладовищі!).
  Ну а краєвиди з гори і панорами само собою будуть.
Читати далі (+70 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Дописувачі останнім часом часто дорікали, чому не пишу на українській мові. А то громадянська позиція якось не стикується з мовою спілкування. Так от, я — російськомовний українець! Уявіть, буває ж таке! Але тепер під тиском громадськості щось не пишеться по-руськи. Виходить якось коряво. Та й з практичних міркувань — у сусідній країни блогерів прирівняли до засобів масової інформації. Так що вибачайте, якщо не знаєте мови, або зручніше читати російською. Ще з минулого року намагався, але наважився тільки зараз.
  А щодо записів в спільноти, то їх й так доводиться коригувати для публікації. Навіть якщо писати на російський. Так що поки що буде так.

  Розпочну фотозвіти, по новій традиції, з закинутих об'ектів. З ними зараз напряг. Складно відшукати місця, де можна полазити. Все або відвідано, або залочено, або знищено, або добре охороняється. Довго думав куди податися. І ось, переглядаючи один телеканал, почув в новинах про закинутий велотрек. Вирішив піти подивитися. Можливо київський велостадіон не найцікавіше місце для сталкера, але, як казала Вєрка Сердючка: «На безрыбье и Кинг-Конг — Алсу».

Закинутий велотрек у Києві
1. По карті і фотографіям в інтернеті спочатку не вразило, але на на перевірку велотрек — цікава заброшка.

 Добре, що пощастило з погодою. Зі снігом було б стрьомно ходити по похилій велодоріжці, та й основні об'єкти тут — споруди, а не будинки. Зимовий пейзаж був би нецікавим.
 Отже, у грудні минулого року, по дорозі на новорічну ярмарку і на запалення новорічної ялинки у парку ім. Т.Шевченко вирішив заглянути разом із [livejournal.com profile] samogonnoeozero. І не пожалкував — місце дійсно неординарне (не так багато закинутих спортивних споруд, на яких є що дивитись) і атмосферне. А ще спробував познімати панорами. І "спалилися".
Читати далі (+33 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  При переезде блога с Я.ру в старых записях была серия постов с фотографиями закатов, туч, радуги. Небольшие записи, по несколько снимков в каждом. Сначала решил не засорять ими блог, но принимая во внимание временную нетрудоспособность решил объединить разномастные фотозарисовки в один отчёт. Всё равно, пока рука в гипсе нет возможности делать новые фотоотчёты. А снимки, хоть и посредственные, но интересные. Многие любители и профи-фотодрочеры любят хвастаться фотографиями рассветов, закатов, облаков. Их есть и у меня. Ну а назвать всё это дело решил «Небо над Бояркой» (поскольку большинство фоток оттуда, но есть и с других мест).

IMG_4534 copy.jpg
1. И если кто скажет, что для супер-пупер пейзажа обязательно нужны горы или море — не верьте. Фантастические пейзажи можно сфотать и в городе.

  Пусть не слишком оригинально, зато красиво. Единственное что — снимки старые, поэтому качество хромает.
Читать дальше (+33 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
   Северо-Западное направление Киевского пригорода чем-то приглянулось. Долгое время для меня оно было загадкой, но потом пошло-поехало: Клавдиевская фабрика ёлочных украшений, капвей в Гостомеле, Коростень, Ирпень, Бородянка, Ворзель, Немешаево. При этом оставался обделённым вниманием один город, который столько раз проезжал мимоходом. Так что заглянуть в него нужно было непременно. Речь идёт о Буче, с виду ничем не примечательном городке. Но так ли это?
    И вот, прохладным погожим деньком вместе с [livejournal.com profile] samogonnoeozero отправился на экскурсию по городу.

Буча
1. Железнодорожная станция «Буча». Благодаря железной дороге и появился этот город.

     В названии заголовка не случайно написал: "посёлок, ставший городом". До 2007 года Буча была посёлком городского типа в подчинении Ирпенского горсовета. Удивительно, что Буча не отошла к нему — вместе с Ирпенём, посёлками городского типа Гостомель и Ворзель она составляет Ирпенскую агломерацию. Визуально, словно одно целое. По застройке Буча тоже очень похожа на Ирпень: большой частный сектор в лесу, вкрапления многоэтажек, железнодорожная станция, пустыри поросшие лесом. До поездки из достопримечательностей знал только бронеавтомобиль на постаменте.
Читать дальше (+58 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
   Есть такие места в столице, куда не доходил. Вот, знакомые и друзья удивляются, когда говорю что ни разу не прогуливался по Днепровским островам (парк «Дружбы Народов», Гидропарк, Труханов остров) и по мостам через Днепр. Хотя наслышан об этих островках нетронутой природы. В частности, про Труханов остров и Пешеходный мост. Ну, понятно, там троллейбусов и автобусов нету. Ехать далеко. Добираться неудобно. "Баянные" места. А то, что там пляжи, кафешки — так то не очень интересно. Да и укромные местечки можно найти в других местах Киева. Ну то такое...

Пешеходный мост и Труханов остров
1. Заброшенное кафе-ротонда.

  Я бы так и не побывал на Трухановом острове, если бы не Подольский мост. Планировал сфоткать его с острова. А делать фотоотчёт про Труханов остров не планировал. Вышло наоборот.

Зато побывал на новой местности.
Читать дальше (+36 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Эх, собирался отложить этот фотоотчёт на потом, но заскучал по новым обзорам. В марте писал об панорамах с Замковой горы (точнее, с горы Клинец), а теперь вот ещё одна обзорная площадка — гора Щекавица. Тоже Подол, тоже гора. Рядом от Замковой (1 км). Но за месяц деревья и кусты позеленели, ракурсы другие — соответственно, пейзажи будут разные. И погода более пасмурная.


1. "Фишка" горы Щекавица — угол обзора намного больше, чем с Замковой горы. Видно не только Подол, часть Оболони и Труханов осторов с массивом Троещина. Но и Петровку, Куренёвку, Мостицкий и Приорку. На Викимапии указано, что с горы обзор 270°.
   Панорамы — закачаешься. Причём в прямом смысле тоже — потому как прогулялись в пасмурный, ветренный день.

Приготовьтесь:и будет много фоток.
Читать дальше (+53 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Помните, я в прошлом месяце писал про фотопрогулку по Межигорью? Так вот, на просторах интернета появилась возможность совершить виртуальную прогулку и даже посмотреть на президентскую резиденцию с высоты.
  Оказалось, много чего не посмотрел (ну как обычно:)). Кстати, теперь экскурсии в "Межигорье" платные. Взрослым — 10 гривен в будни и по 20 гривен в выходные. Детям вход бесплатный.


    Виртуальный тур можно посмотреть, кликнув на картинку или по ссылке: http://open-ua.com/kiev_region/mezhigorie
Приятного просмотра!
maxiwell: High Voltage (Default)
   Замковая гора - популярный туристический объект как среди киевлян, так и туристов. Вот только сам там ещё ни разу не был. Всё ходил "вокруг да около". Хотя в планы прогулок записывал... Так и не дождавшись пока пригласят, сам отправился на прогулку.

Замковая гора
1. Замковая гора уникальна тем, что с неё открывается замечательная панорама Киева.
   А ещё - это одна из трёх киевских лысых гор. Поговаривают, что она окружена мистикой. На горе сохранились остатки старинного кладбища.

  В древнерусские времена она носила название Хоривица. Нынешнее название связано с тем, что в 1362 году литовский князь Владимир Ольгердович построил деревянный замок. В 1651 году восставшие казаки разрушили замок. С тех пор гора находилась в запустении.

  Но всё же меня интересовала не сама гора, а панорамы Киева. Андреевский спуск сам по себе находится на возвышении. Плюс — гора. А Подол расположился в низине. Так что видосы зашибенные!
Читать дальше (+41 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
   Вопреки убеждению, что зимой по заброшкам не лазят, в один из снежных февральских дней вместе с [livejournal.com profile] samogonnoeozero отправился на прогулку по столичным абандонам. События, происходящие в стране вынудили не откладывать вылазку в "дальний ящик". К тому же, предложили экскурсию на мой фирменный тип заброшек — медицинские учреждения. Заодно впервые совершил руфинг — поднялся на крышу и пофоткал панорамы.

Поликлиника-недострой в Киеве
1. Купол в центре здания — "фишка".

Объект безпалевный и вероятно баянный. Я знал, что в Киеве есть несколько недостроенных больниц. Однако об этой даже не догадывался. Хотя гуглил карты тщательно. Да что там — работая курьером пару раз проходил мимо.

Заброшенная недостроенная поликлиника оказалась в весьма неожиданном месте — посреди застройки, у всех на виду. Рядом, как и полагается — действующие мед учреждения. Можно пройти мимо не заметив.

Здание странной архитектурной формы: состоит из двух узких корпусов, между которыми расположен купол; боковые фасады сделаны уступом. Из-за этого с перемычки между корпусами дом кажется красивее, чем с улицы. В общем, интересный и массивный недострой.
Читать дальше (+56 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
Выглянул за окно - а там буйство осенних красок: жёлтые, оранжевые, вишнёвые, зелёные листья на деревьях. Подумалось: уже почти середина осени, а ничего осеннего ещё не фоткал. Ну, а поскольку фотографировать листики банально, решил продолжить осмотр обзорных площадок на Днепровских холмах. В этот раз поехал  к парку Славы. Оттуда открывается замечательный пейзаж - видно чуть ли не до Броваров. А в итоге повторил февральскую "фотосессию" на Пейзажной аллее: вместо панорамы Левого берега, силуэты домов в тумане.


1. Всё в тумане: мост метро, Венецианский остров, Международный выставочный центр.

Может, не так красиво, как в солнечную погоду, но зато какая тёплая, пасмурно-туманная атмосфера!
Читать дальше (+37 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
Предыдущие части:
Музей народной архитектуры и быта Украины (часть 1): хатынки Надднепрянщины, Подолья и Полесья
Музей народной архитектуры и быта Украины (часть 2): Карпаты и Закарпатье

Основные и наиболее популярные экспозиции показал. Теперь настал черёд дальних и нехоженных уголков, а также кадров, не вошедших в первые части фотопутешествия. Ведь музей народной архитектуры и быта - это не только украинские хатынки и предметы быта с сувенирами, но ещё и замечательные пейзажи.


1. Хата-мазанка и мальвы - своеобразный шаблон украинского села XVII-XIX в. (Фото сделано "цифромыльницей". Отлично получилось.)

А ещё, конец лета - время дозревания фруктов и овощей. На фоне старинной сельской архитектуры обыденные растения смотрятся органично.
Читать дальше (+55 фото)... )

maxiwell: High Voltage (Default)
Вот раньше-то было как! И деревья больше, и трава зеленее, и мы моложе. И поездки были такие, которые уже вряд ли можно повторить. Например, покатушки на раритетных автобусах.

Дело в том, что покатушки (тем более, автобусные) уже не организовывают. Но если даже будут экскурсии по таким же маршрутам, то автобусы будут другие. Сейчас автобусы, на которых катался, списаны. А вероятность самостоятельного вояжа по программе покатушек 2009 года нулевая.

Как тут не вспомнить те мероприятия, экскурсионные программы и автобусы? Впрочем, не только по причине уникальности путешествий 2009 года буду потчевать архивными фотками и воспоминаниями. Просто новых поездок нету:(

Покатушки "Днепровские пейзажи"
1. Киевский автобус в селе Витачев (Киевская обл.).

Кстати, перечитывая старый дневник даже удивился описанию. Ниже предлагаю текст практически без правок (выделен курсивом). Фоток маловато, но представление о местности составить можно. Предупреждаю сразу - качество снимков ужасное. Снималось всё на первый цифровой фотоаппарат.

Ну а речь пойдёт об автобусных покатушках "Днепровские пейзажи" и посещении села Ковалёвка во время покатушек в Белую Церковь.
Читать дальше (+32 фото)... )

maxiwell: High Voltage (Default)
Пока с новыми поездками не складывается покажу фотки с предыдущей прогулки по музею Великой отечественной войны на День Киева. Там, как и с Ботанического сада, открываются замечательные панорамы Левобережных массивов и Печерска. С холма у подножия монумента Родина-мать город виден как на ладони.


1. Неофициальная смотровая площадка.

Буду немногословен. Рассказывать тут нечего, поэтому просто смотрим фотки.
Читать дальше (+29 фото)... )

Profile

maxiwell: High Voltage (Default)
maxiwell

September 2017

M T W T F S S
     123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 22nd, 2017 05:12 pm
Powered by Dreamwidth Studios