maxiwell: High Voltage (Default)
  Якщо попередній звіт про Експоцентр був присвячений екскурсії по діючим павільонам, то тепер пропоную огляд абандонів виставкового комплексу. Що-що — а заброшок на ВДНГ вистачає. Причому закинутих об'єктів назбиралося стільки, що фотозвіт довелося розділити на дві частини (а може навіть і на три!). В першій частині — «родзинка» серед абандонів ВДНГ — недіючий павільон з макетом вугільної шахти. Ну і походу покажу й інші споруди.

Заброшки Експоцентру України (частина 1): Макет шахти
1. Павільон №13 (Вугільна промисловість). Він же — макет вугільної шахти. Місце дуже незвичне.

   Цей павільон був збудований наприкінці 1960х для демонстрації підземних виробіток вугільної шахти, з різними різновидами кріплення і обділки, а також шахтного обладнання. Після розпаду СРСР павільон прийшов у занепад. Нині в ньому знімають відеокліпи і телепрограми.

   Про існування макету шахти на ВДНГ чув давно (напевно, з того часу, як почав цікавитися абандонами). Бачив і «атчьотікі» звідти. І навіть трохи заздрив — бо вважав ці підземелля неприступними. Тому, коли навесні 2016го почув про можливість оглянути шахту з екскурсією, виникло сильне бажання там побувати. Звичайно, це не по-сталкерськи: бо за гроші (і немаленькі — проґавив момент, коли було дешево), без пошуків місця проникнення, без ризику бути викритим охороною, з натовпом людей через який важко нормально фотографувати і обмеженим часом на огляд. Зате це можливість спокійно і легально(!) полазити по цікавому і незвичному об'єкту. Звичайно, пригоди і азарт — це круто. Без адреналіну не те. Однак першочергово — оглянути заброшку. А яким чином це відбудеться — це вже друге питання. Добре, що взагалі є можливість відвідати місця, куди доступ обмежений. Так що це моя перша офіційна вилазка на заброшку. І четвертий закинутий підземний об'єкт, в якому побував.
Читати далі (+54 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Після вилазки по ДОТу №401 захотів продовжити дослідження Київського укріпрайону. Бо все-таки ДОТи самі по собі цікаві і різноманітні за конструкцією та типом озброєння. До того ж, формально, довготривалі оборонні (вогневі) точки є заброшками. Хоч і не дуже масштабними (за виключенням так званих «мінних груп»). ДОТи КиУРу скромні за розмірами, зате різні за конструкцією і зовнішнім виглядом. Оскільки залаз (хоч і в один ДОТ) був, то цю вилазку вирішив вважати сталком.

  Цього разу вирішив подивитися ДОТи Батальонного району оборони №6, що знаходяться в селі Юрівка. Це недалеко від мого міста. Та й у Юрівці був лише проїздом. Запланував оглянути зруйнований ДОТ №202, командно-спостережний пункт ДОТ №204 і «мінну групу» ДОТ №205 з підземними ходами. Нажаль, перед поїздкою не вдалося розвідати інформацію про актуальний стан цих споруд. В мережі знаходив відомості, що ДОТ №205 частково підтоплений. А з ДОТу №204 взагалі не знайшов фотографій внутрішніх приміщень. В таких випадках доводиться все «розвідувати на місцині» самому. Добре, що проїзд коштує недорого і не треба далеко їхати.

ДОТи №202 і 204 Київського укріпрайону
1. З трьох запланованих ДОТів вдалося нормально оглянути тільки два: ДОТ №202 і ДОТ №204 (Артилерійський командно-спостережний пункт). І хоча перший ДОТ зруйнований, а другий лише одноповерховий, дивитися було на що.

  ДОТ №202 цікавий тим, що він зруйнований не до уламків і можна подивитись на його будову. А також зацінити висоту (чи точніше, глибину) двоповерхової споруди. Ну а ДОТ №204, хоч і маленький, — цікавий тим, що він незвичної конструкції — з двома бронековпаками (замість амбразур в бетонному казематі). І наявністю гермодвері (нарешті сам побачив як вона виглядає). А от полазити по ДОТу №205 не вдалося.
Читати далі (+59 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Чим більше цікавишся дотами Київського укріпрайону, тим більше переконуєшся наскільки цікавими можуть видатися ці оборонні вогневі споруди періоду Другої світової війни. Вражає різноманіття типів дотів: кулеметні доти, артилерійські доти, відкриті артилерійські позиції, командно-спостережні пункти, польове укриття. За конструкцією доти також різні: одноповерхові трьохамбразурні типу М2, одноповерхові і двоповерхові типу Б, невеликі 1-2 кулеметні доти. У Київському укріпрайоні (далі — КиУР) є і доти індивідуальних проектів. Також є доти з підземними ходами. До наших часів «відлуння війни» зберіглися в різному стані: частина дотів і ТАУТів зникли або вбудовані в інші споруди; багато зруйнованих і напівзруйнованих, деякі вцілілі. Є і музеїфіковані доти, в які так просто не потрапити. Однак якими б різноманітними вони не були, доти Київського укріпрайону не можуть пишатися своїми розмірами — німці будували масштабніші споруди. Тому, хоча вони й закинуті, на роль повноцінних заброшок не підходять. Тим паче, що навіть вцілілі доти всередині порожнє. Навіть те скромне начиння, що було в дотах — бронековпаки, гермодвері, лафети, проводка — розкрадено і розпиляно. Ну а зруйновані доти взагалі не можуть розглядатися як абандони. Тому в сталкерському контексті дослідників можуть зацікавити лише незвичні великі доти з підземними ходами. Таких в КиУРі тільки три: дот №211 у Віті-Поштовій, дот №205 в Юрівці і дот №401 (402) у Білогородці. Доти №211 і №401 я вже бачив. Однак не лазив по них. Це те, за що дорікаю собі. Тому, поки немає ідей по іншим заброшкам, вирішив ретельно облазити дот №401 і його підземелля. По-перше, Білогородка знаходиться недалеко від мого міста. А по-друге, 401й дот — найбільший і найвідоміший дот КиУРу. Минулого разу, коли приїздив до доту №401, пройшов лише декілька метрів по першому поверху каземату. Підземні галереї від запасного входу не дивився.

  Довго шукав компанію (3 роки!), і от, озброївшись ліхтариком і знайшовши супутника — досвідченого сталкера і дігера — зібрався дослідити дот 401. Знову довелося пройти випробування спогадами. Але без залазу огляд доту був би неповним. Порівнюючи з 2013м роком, коли вперше побачив дот №401 змінилося не тільки власне життя — змінилися як оточуюча місцевість, так і сам дот. Та й в 2013му я прогулювався весною, а друга вилазка відбулася влітку. Так що краєвиди тієї, першої, ознайомчої поїздки і свіжої вилазки будуть відрізнятися. Ну і походу це вже друга вилазка по підземним спорудам.

ДОТ №401 Київського укріпрайону
1. ДОТ №401 Київського укріпрайону — один з найбільших дотів КиУРу. Тому що, окрім трьохрівневого каземату з двома амбразурами є 500-метровий підземний хід. І, що не менш важливо, — ДОТ цілий!

  ДОТ №401 побудований в 1929 році. Вогнева точка відноситься до третього батальонного району оборони КиУРу. Дот — кулеметний напівкапонір, двохамбразурний, типу «Б». Плюс — ще дві амбразури — розміщені у відгалуженні підземних ходів. Такі ДОТи, з декількома вогневими точками (група дотів), називають «мінною групою». Каземат трьохповерховий. На першому поверсі — вхід і кулеметні позиції. На другому — невелике приміщення (кімната для бійців, чи арсенал). На третьому, нижньому рівні — вихід до підземних ходів — потерни, яка веде до запасних виходів подалі від доту. Довжина підземних ходів, разом із бічними відгалуженнями і паралельними ходами 510 метрів(!).

  Про участь доту 401 у військових діях відомо дуже мало. 12 липня, після невдалої спроби прорватися у Київ, німецькі війська вирішили піти в наступ південніше, в районі Білогородки. В цих боях і приймав участь дот 401. Дот був обстріляний, але серйозних ушкоджень не отримав. 19 вересня 1941 року, під час відступу, радянські військові покинули дот неушкодженим. В 1943 році, під час відступу німецьких військ, дот також не підірвали. Тому до наших днів лишився вцілілим. Звичайно, мародерами було зпиляно всі металеві частини. Але корпус лишився цілим. В 2006 році в доті зняли перший український фільм жахів «Штольня». А дот став популярним туристичним і закинутим об'єктом.

  Як вже зрозуміли, буде дуже багато фоток і багато тексту.
Читати далі (+ 78 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Навіть не знаю як зробити підводку до цього фотозвіту і яке фото зробити заголовним. Бо об'єкт небанальний і неординарний. Та й історія сталку також незвична. Якби не воля випадку, то навряд чи тут побував.

  Стоянка туристичних поїздів — одна із найвідоміших столичних заброшок. Знатний баян як серед сталкерів, так і серед фанатів залізничного транспорту. Але водночас досить незвичний об'єкт — закинута залізнична станція з підземними приміщеннями. Я знаю всього лише декілька закинутих залізничних станцій (недіючі залізничні гілки і бази запасу не рахуються), але такого місця напевне більш ніде нема. По-суті, це закинуті платформи з підземними вбиральнями (сортирами).

  Ну і трохи історії. Раніше парк «Перемога» був популярним серед туристів. Тому приблизно у 1970х рр. біля станції «Київ-Дніпровський» був побудований відстійник для туристичних поїздів. Платформи були розраховані для розміщення 4х поїздів. До платформ збудували під'їзд і стоянку для десяти автобусів. На станції були два підземні приміщення, які були на глибині 1,5-2 м., з кімнатами для гоління, вмивання, туалетом, прасування. Точна дата коли станція була закинута невідома. Пишуть, що це сталося після переведення всіх поїздів до центрального вокзалу. До нашого часу стоянка так і лишається закинутою. Пишуть, що охорони нема.

Закинута стоянка туристичних поїздів у Києві
1. Заброшка настільки незвична і різнопланова, що не визначився яке фото зробити заголовним. Тому такий мікс.
А взагалі-то, стоянка туристичних поїздів складається із двох складників: залізничних платформ і підземних приміщень.

  Абандон настільки незвичний, що не одразу наважився зробити вилазку. Мені більш звичніші закинуті будинки, ніж споруди. А тут саме споруди. До того ж, ще й підземні. Та й об'єкт, на мій погляд, був маленький (насправді, як виявилося, було що фоткати) і роздестроєний. Але спочатку спланував вилазку через те що не було інших абандонів у планах і цікаво було дізнатись як змінився об'єкт за декілька років (в 2011-2013 його добре відфоткали, щоправда, не дуже докладно). А вже потім, до другої вилазки, захотілось чогось незвичного і екзотичного.

  Перша вилазка минулого року була невдалою. На станції побачили свіжопофарбований вагон-побутівку і якогось дядьку. Вирішив не ризикувати. Друга вилазка відбулася рівно через рік(!), у червні 2016го, і в іншій компанії. На цей раз набрався сміливості і вигадав легенду в разі запалу. А також взяв з собою ліхтарик (що б я там робив без ліхтаря). Звичайно, що відчував ностальгію. Зате повторна вилазка була вдалою. Добре полазив по цікавому і незвичному абандону. А ще відкрив для себе залізничні заброшки і спробував дігг(!). Лазити по підземеллям круто!
Читати далі (+72 фото)... )

Profile

maxiwell: High Voltage (Default)
maxiwell

September 2017

M T W T F S S
     123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 21st, 2017 06:44 am
Powered by Dreamwidth Studios