Sep. 1st, 2017

maxiwell: High Voltage (Default)
Нинішнє літо видалося зовсім нудним. Майже нікуди не їздив (лише наприкінці серпня здійснив дальню поїздку), не відвідував місцеві розважальні заходи, не лазив по заброшкам (крім нещодавньої подорожі). Залишались лише прогулянки. Однак я і не здогадувався наскільки небезпечною може бути прогулянка.

Як знаєте, київський комунальний транспорт знову подорожчав. Тому максимум, що можу собі дозволити — прогулятися під час поїздки у справах. Так було і того разу. Тільки чомусь захотілося пройтися по Борщагівці. Там я буваю рідко (на щастя). Ностальгія не мучить, як це буває в інших місцях з минулого. Та й інших варіантів, де можна пройтися, не було.

Отож, іду собі. Примітив непогане місце для фотографування маршруток (не просто ж блукати? Тим паче, конкуренти-фотографи «підпирають»). Нічого підозрілого не помітив. Хоча чуйка підказала пошукати десь інше місце. Але кращого місця не знайшлося. Тому по дорозі назад все ж вирішив постояти декілька хвилин, пофоткати маршрутки (виявилось, там багато невідзнятих маршруток). Встиг зафоткати три бусики і відчуваю — щось «прилетіло» в голову. Думаю, може ворона. Але скоріш за все комусь з мешканців будинку не сподобалось що хтось щось фотографує. Відповідати було нічим, тому показав фак. У відповідь знову чимось кидонули. Але мудак промазав. Ще раз потикав факи — і пішов подалі. До речі, далі знайшов непогане і безпечніше місце, подалі від будинків.

Ось така історія. Чесно кажучи, не очікував що таке може статися (хоча про Борщагу чув всіляке). Пригадую лише один випадок, у 2000му чи 2001му. По дорозі в універ хтось вилив воду. Але то хоча б не боляче. Ну нічо, це не смертельно.

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Наступного тижня теж трапилася пригода. В ручці скінчилася паста. Довелося йти купляти стержень (бо ручка з пастою коштує в декілька разів дорожче, ніж одна паста). Вдома дали грошей на декілька стержнів — однак на попередні покупки витратив більше, ніж планувалося. Тому вистачило на одну пасту (не уявляю, що б було, якби купив декілька стержнів). Купив — і поклав у сумку. А сам трохи прогулявся.

Прийшовши додому помітив, що чохол до смартфону в щось вимазався. Подумав, що взуттєвий крем. Але взуття ніхто не начищав. Тоді помітив, що руки брудні. Я зиркнув на сумку — а вона вся в чорнилах. Стержень майже весь вітик! Якби ж взяв гелевий стержень, то паста б не витікла. Сумку ледве відтер одеколоном. А от чохол до телефону відмити не вдалося. Добре, що сам телефон і паспорт не вимазав.

На цьому можна було б і забути, що витікло чорнило. Але через декілька днів після тої злощасної покупки зібрався в поїздку. І одягнув толстовку, в якій ходив за покупками. Приїхали. Показався людям (бо їздили не просто подивитись містечко, а й у справах). І лише потім, перед полуднем(!), помітив, що один рукав у чорних цятках. Потім подивився на другий — а він весь чорний. І осоромився. І одяг зіпсований. Добре, що вдень потеплішало — тому можна було роздягнутися. Але настрій було зіпсовано — і всю подальшу частину подорожі думав як це ніхто не помітив раніше що забруднився і як відіпрати.

На наступний ранок з мамою відмивали одежину і господарським милом, і пральним порошком. Навіть шукав хімчистки у нашому місті (знайшлися лише приймальні пункти. А всі хімчистки — у Києві, або у Білій Церкві). Однак не відмилося. Зате тепер ніяких стержнів. Тільки ручки. З ковпачком. Сумно тільки, що стільки неприємних подій за один місяць.

Profile

maxiwell: High Voltage (Default)
maxiwell

October 2017

M T W T F S S
      1
234567 8
9101112131415
1617 1819202122
23242526272829
3031     

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Oct. 23rd, 2017 09:36 am
Powered by Dreamwidth Studios