![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Закинутий офісний будинок на Лук'янівці
Продовжуючи тему заброшок, вперше публікую п'ять фотозвітів підряд про абандони. Так захотілося. Можливо тому що, на відміну від чотирьох попередніх «збірних солянок», даний пост присвячений одному об'єкту — відселеному офісному будинку.
Повз цей будинок я проходив регулярно. Ще декілька років тому він був зайнятий під податкову, а тротуар був заставлений машинами. Та одного разу помітив, що будівля відселена. Здавалося, наче дім готували під реконструкцію. Бо не вірилось, що будівлю в центрі столиці можуть просто закинути. Але з часом вигляд будинку тільки погіршувався. Тоді стало зрозуміло що це ніяка не реконструкція. А я з сумом (жаль старовинного будинку) і інтересом (все-таки, закинута будівля) поглядав на те все. Приглядався до нього аж з 2015го. То залазу не знайшов. То не насмілювася залазити в такому пожвавленому людному місці. Наважився на вилазку лише нещодавно. Причому спонтанно. Проходячи поруч, вирішив оглянути будівлю в пошуках залазу. І залаз був знайдений. І навіть не один. Та сталкерити не став. Не хотілося досліджувати одному і був стомлений. Однак і запланована вилазка не відбулася — навкруги було багато людей і машин. Проаналізувавши умови, вибрав день, коли найкраще пробратися — і зі знайомим сталкером успішно інфільтрувалися на об'єкт.
1. Відселений будинок на Лук'янівці. Чималенький. Це місце зовсім не розкручене. Хоча знаходиться у самому центрі Києва.
В процесі написання огляду віднайшов історію цього будинку на Артема (Січових стрільців), 91. Дореволюційний Київ ділився на вісім поліцейських районів. І одним із відділень був поліційний околоток на Лук'янівці. Збудований він у 1902 році за проектом відомого київського архітектора Іпполіта Ніколаєва. Вигляд будинку відповідав «цегляному стилю», коли декор створювала не ліпнина чи скульптури, а фігурна цегляна кладка. А напівпідвальний поверх, який спеціально виходить на бічну вулицю, використовали в якості приміщень для тимчасового утримання затриманих.
Околоточна поліційна дільниця в цьому будинку розміщувалась до 1917 року. З утворенням СРСР поліційний околоток став міліцейським відділком. З 1937го це було 12 відділення міліції, яке у 1958му переїхало до іншого будинку. А далі історія губиться. До листопада 2013го року там було Шевченківське відділення податкової служби. В жовтні 2015го власником цієї нерухомості стала заморська офшорна компанія. До 2016го будинок був виставлений на перепродаж. Ну а поки доля будівлі невідома, в закинутих приміщеннях оселилися бомжі. Як пишуть в одному репортажі, «будинок пропах гівном» і нічого цікавого всередині не лишилось. Податківці вивезли все. Та все ж дещо там залишилось.
2. Фасад будинку. На табличці ще стара назва — вулиця Артема (після декомунізації — Січових стрільців).
3. З фасаду вхід, як і раніше, заварений.
4. З фасаду будинок двоповерховий. А от з інших сторін має три поверхи.
5. Таксофон.
6. Ворота гостинно відчинені.
7. Подивився через віконні пройми. Мдя... порожні кімнати, поламані стіни.
8. Всередині нема на що дивитись. Але зазирнути все одно треба.
9. Вид будинку з перехрестя вулиць Кравченка і Коперника. Будівля виходить одразу на три вулиці: Січових стрільців, Коперника і Кравченка.
Це фото було зроблено раніше, в березні, під час розвідки.
10. Тилова частина будівлі.
11. Ще один залаз.
12. Несміливий крок за паркан — і я вже в дворі відселеного будинку.
13. В дворі зробили смітник.
14. Крісло.
15. Заходимо всередину.
16. На другий поверх не піднятися.
17. Сходи розламані або в тріщинах.
18. Тому поглянемо що на першому поверсі.
19. В одній з кімнат організована лежанка бомжів.
20. В сусідній кімнаті — тотальний дестрой.
21.
22. Хоча можна знайти тумбочку.
23. Інша кімната закидана хламом і старими моніторами.
24. Старий монітор з кінескопом. Лопата. Залишки майна податківців.
Судячи з інвентарного номеру, списані речі.
25. На підлозі валяються поламані навушники.
26. В приміщеннях трапляються знаки.
27. Наклейки «Не курити» в туалеті.
28. Виходимо надвір.
29. Випадково помітив килим.
30. Залізли у вікно:)
Але почули гавкіт. Походу, в будинку живуть не лише бомжі, а й собака.
31. В цій частині будинку теж повний дестрой.
32. А в кімнаті шматки перекриття.
33. Коридор. Виглядає цікавіше, ніж на недобудах.
34. За дверима гавкала собачка, тому далеко не заходив.
Це треба було чути! Собачий гавкіт в закинутій будівлі. Такого ще не було ні в одній вилазці. Можливо, пізніше викладу відео.
35. В маленьких кімнатках переважно порожньо.
36. Хоча можна натрапити на залишки меблів.
37. У великій кімнаті меблів побільше.
38. Шкафчик і стіл.
39. Знову коридор.
40. Можна було б продовжити огляд. Але з двору кінотеатру добре проглядається внутрішній дворик закинутої будівлі. Так що надовго краще не затримуватись.
Офісна будівля виявилася роздестроєною і порожньою. Та все ж деякі речі ще валяються. Так що тлінка не зовсім нудна. Ну а адреналінчик у вигляді «палєвності» перехожими і собаки додають цікавості.
СХОЖІ ЗАПИСИ:
Заброшенный особняк на Большой Житомирской
Недобуди у Гаврилівці
Колишні радянські державні дачі в Києві
Повз цей будинок я проходив регулярно. Ще декілька років тому він був зайнятий під податкову, а тротуар був заставлений машинами. Та одного разу помітив, що будівля відселена. Здавалося, наче дім готували під реконструкцію. Бо не вірилось, що будівлю в центрі столиці можуть просто закинути. Але з часом вигляд будинку тільки погіршувався. Тоді стало зрозуміло що це ніяка не реконструкція. А я з сумом (жаль старовинного будинку) і інтересом (все-таки, закинута будівля) поглядав на те все. Приглядався до нього аж з 2015го. То залазу не знайшов. То не насмілювася залазити в такому пожвавленому людному місці. Наважився на вилазку лише нещодавно. Причому спонтанно. Проходячи поруч, вирішив оглянути будівлю в пошуках залазу. І залаз був знайдений. І навіть не один. Та сталкерити не став. Не хотілося досліджувати одному і був стомлений. Однак і запланована вилазка не відбулася — навкруги було багато людей і машин. Проаналізувавши умови, вибрав день, коли найкраще пробратися — і зі знайомим сталкером успішно інфільтрувалися на об'єкт.
1. Відселений будинок на Лук'янівці. Чималенький. Це місце зовсім не розкручене. Хоча знаходиться у самому центрі Києва.
В процесі написання огляду віднайшов історію цього будинку на Артема (Січових стрільців), 91. Дореволюційний Київ ділився на вісім поліцейських районів. І одним із відділень був поліційний околоток на Лук'янівці. Збудований він у 1902 році за проектом відомого київського архітектора Іпполіта Ніколаєва. Вигляд будинку відповідав «цегляному стилю», коли декор створювала не ліпнина чи скульптури, а фігурна цегляна кладка. А напівпідвальний поверх, який спеціально виходить на бічну вулицю, використовали в якості приміщень для тимчасового утримання затриманих.
Околоточна поліційна дільниця в цьому будинку розміщувалась до 1917 року. З утворенням СРСР поліційний околоток став міліцейським відділком. З 1937го це було 12 відділення міліції, яке у 1958му переїхало до іншого будинку. А далі історія губиться. До листопада 2013го року там було Шевченківське відділення податкової служби. В жовтні 2015го власником цієї нерухомості стала заморська офшорна компанія. До 2016го будинок був виставлений на перепродаж. Ну а поки доля будівлі невідома, в закинутих приміщеннях оселилися бомжі. Як пишуть в одному репортажі, «будинок пропах гівном» і нічого цікавого всередині не лишилось. Податківці вивезли все. Та все ж дещо там залишилось.
2. Фасад будинку. На табличці ще стара назва — вулиця Артема (після декомунізації — Січових стрільців).
3. З фасаду вхід, як і раніше, заварений.
4. З фасаду будинок двоповерховий. А от з інших сторін має три поверхи.
5. Таксофон.
6. Ворота гостинно відчинені.
7. Подивився через віконні пройми. Мдя... порожні кімнати, поламані стіни.
8. Всередині нема на що дивитись. Але зазирнути все одно треба.
9. Вид будинку з перехрестя вулиць Кравченка і Коперника. Будівля виходить одразу на три вулиці: Січових стрільців, Коперника і Кравченка.
Це фото було зроблено раніше, в березні, під час розвідки.
10. Тилова частина будівлі.
11. Ще один залаз.
12. Несміливий крок за паркан — і я вже в дворі відселеного будинку.
13. В дворі зробили смітник.
14. Крісло.
15. Заходимо всередину.
16. На другий поверх не піднятися.
17. Сходи розламані або в тріщинах.
18. Тому поглянемо що на першому поверсі.
19. В одній з кімнат організована лежанка бомжів.
20. В сусідній кімнаті — тотальний дестрой.
21.
22. Хоча можна знайти тумбочку.
23. Інша кімната закидана хламом і старими моніторами.
24. Старий монітор з кінескопом. Лопата. Залишки майна податківців.
Судячи з інвентарного номеру, списані речі.
25. На підлозі валяються поламані навушники.
26. В приміщеннях трапляються знаки.
27. Наклейки «Не курити» в туалеті.
28. Виходимо надвір.
29. Випадково помітив килим.
30. Залізли у вікно:)
Але почули гавкіт. Походу, в будинку живуть не лише бомжі, а й собака.
31. В цій частині будинку теж повний дестрой.
32. А в кімнаті шматки перекриття.
33. Коридор. Виглядає цікавіше, ніж на недобудах.
34. За дверима гавкала собачка, тому далеко не заходив.
Це треба було чути! Собачий гавкіт в закинутій будівлі. Такого ще не було ні в одній вилазці. Можливо, пізніше викладу відео.
35. В маленьких кімнатках переважно порожньо.
36. Хоча можна натрапити на залишки меблів.
37. У великій кімнаті меблів побільше.
38. Шкафчик і стіл.
39. Знову коридор.
40. Можна було б продовжити огляд. Але з двору кінотеатру добре проглядається внутрішній дворик закинутої будівлі. Так що надовго краще не затримуватись.
Офісна будівля виявилася роздестроєною і порожньою. Та все ж деякі речі ще валяються. Так що тлінка не зовсім нудна. Ну а адреналінчик у вигляді «палєвності» перехожими і собаки додають цікавості.
СХОЖІ ЗАПИСИ:
Заброшенный особняк на Большой Житомирской
Недобуди у Гаврилівці
Колишні радянські державні дачі в Києві