![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
maxiwell Як тільки скінчився сезон дощів і настали спекотні сонячні деньки захотілося десь прогулятись. Якихось особливих планів не було. Та й у Києві нічого цікавого не намічалось. І з грошима, як завжди, напряжно щоб їхати кудись без певної мети. Так що про фотопрогулянку мова не йшла. Було бажання просто пройтися. Тому вирішив прогулятися своїм містом і нарешті таки дофоткати селище Сільгосптехнікуму (бо виявилося, що деякі цікавинки прогавив. Місцина й справді колоритна). Думаю: пофотографую мікрорайон, може ще маршрутки — та й поїду додому. З маршрутками нічого не вийшло — трасу якраз ремонтували. А от мікрорайончик знатно облазив уздовж і впоперек. А поки кружляв селищем, декілька разів проходив повз закинуту столову або кінотеатр.
Про історію цієї заброшки мені нічого невідомо. Навіть достеменно невідомо про призначення будівлі. Я вважав цей дім кінотеатром, але підказали що це столова. Ну, нехай буде столова. Єдине, що відомо, — будівля відноситься до технікуму. І, судячи з напису на стіні, збудована у 198? році.
1. Закинута чи то столова, чи то кінотеатр у селищі Сільгосптехнікум. Вигляд станом на весну 2014р..
Я знаю цей абандон ще з кінця 1990х (нажаль, не пам'ятаю в якому стані вона була на той час). А в 2013 році пройшов біля заброшки пішки. Тоді я вже цікавився сталкерством (і тоді ще не був перебірливим), однак лізти не наважився — на сходах сиділи птушники, а при них лізти посоромився. Наступного року дочекався — сміттєві баки прибрали, а будинок загородили. Одразу подумав, що будуть робити реконструкцію (от наївний!). Навіть подумав, що могли виставити охорону (хоча, для сторожа зробили б окремі апартаменти). Палитися на понурому помийнику (в 2014му я вже був більш перебірливий у закинутих об'єктах) не хотілось. А через декілька місяців діру в паркані заколотили. Вчергове звернув увагу на цей абандон в цьому році. Перебірливість нікуди не ділася. Але коли чотири місяці не було сталків і нові вилазки не планувались, то згоден полазити будь-де. Хоча лазити по смітникам не дуже цікаво і неприємно. Зате, закинута будівля — не недобуд. Як мінімум, можуть бути облицьовані стіни і двері. А якщо пощастить — вцілілі комунікації. Потім — нікуди не треба їхати (під'їхати міською маршруткою не рахується). Економія! Відсутність охорони — теж вагомий аргумент. Четвертий фактор — місце нерозкручене. Та й просто цікавість взяла гору. Так що, незважаючи на відсутність ліхтарика, поліз досліджувати заброшку.
Оскільки при першій вилазці не знайшов вхід на другий поверх і був без ліхтарика, то довелося повертатись щоб долазити і дофоткати. От така заплутана історія сталку.
Звичайно, думав що столова / кінотеатр виявиться повним тліном і помийкою — нудним роздестроєним смітником. Та ще й сам будинок невеликий за розмірами. Думав що і фоткати буде нічого. Та на перевірку заброшка виявилась цікавішою, ніж очікував. Цілком годний абандон.
2. Протягом декількох років обстановка змінилась. Зліва — фото за 2013 рік, справа — фото 2016 року.
3. Через паркан тепер неможливо сфоткати будинок повністю.
4. З вулиці заброшка виглядає так.
5. Обійшовши навколо була знайдена діра в огорожі.
6. Оп — і я вже на території.
Але треба бути обережним — бо все проглядається в вулиці.
7. Відкриваю перші двері, а там якісь колоди.
8. Нє, мабуть тут в чомусь підвох.
9. Зайшов у другі двері. Так вже краще! Вцілілі труби вентиляції здивували.
10. А закладені двері засмутили.
11. Частина першого поверху виявилася перегородженою. Цікаво, що ж там таке було, щоб відгороджували?
12. Збоку якесь віконечко. Схоже на касу.
13. З третьої сторони були кімнати і коридор. Але приміщення виглядало тліном і дестроєм.
14.
15. Тлін, дестрой і надодачу — смітник.
16. Туалети.
17. Хоча, якісь залишки комунікацій лишились. Ось як ця випотрошена щитова.
18. В одній із кімнат був такий смітник, що навіть фотик відмовився знімати.
19. В іншій кімнаті був стіл.
20. Місцями сохран непоганий: навіть запобіжники лишились.
21. Труби і вимикачі теж не встигли розпиляти.
22. Бокова кімната. Двері заблоковані, сходинок на другий поверх не було.
Що ж, повертаюсь назад і шукаю інші проходи.
23. На щастя, є інші двері, які також відчинені. Собака з сусіднього двору розгавкалась.
24. Зайшов в інші двері і потрапив у величезне приміщення з розібраною підлогою.
25. О, начебто залаз на другий поверх! Але виявилось, що сходи спиляні.
26. Видно закладені двері, які бачив з іншого входу. І дивно розташовані лампи.
27. На стелі якісь дивні конструкції.
А поки ходив і роздивлявся над головою щось пищало. Я думав, може кажани чи гніздо сови...
28. Піднімаю голову і бачу такого птеродактиля. Це якщо спікірує — точно не поздоровиться.
Швиденько ретируюсь до виходу і думаю що робити далі.
29. Набираюсь сміливості і заходжу знову. Відфоткую приміщення з різних ракурсів.
Добре видно, що сходи розпиляли. Як же тепер потрапити на другий поверх?
30.
31. З іншої сторони — двері на вулицю. Зачинені.
32. Піднявся по сходах з вулиці на другий поверх, що над попереднім приміщенням.
33. Оу, цілий ліхтар!
34. Труба з вентилем.
35. З предбаннику потрапляю у невеличке приміщення з чотирьма віконцями і дивною трубою. Можливо, кінопроекторна?
36. Віконечка. Може вони проллють світло на призначення об'єкту.
37. Через віконечка видно приміщення в якому тільки-но побував.
38. Прикольна труба:)
Сохран просто чудовий!
39. Закинута столова (чи кінотеатр) з тильної сторони.
40. Нажаль, все зачинено, вікна заколочені.
41. З двору не зайдеш.
42. Помічаю напис з роком побудови і мозаїку з радянськими символами. До околиць міста декомунізація ще не дісталась.
43. Збоку теж все зачинено і грати на вікнах.
Як потрапити на другий поверх не вигадав. Тому пішов додому. В принципі, можна було б заспокоїтися. Фоток на звіт вистачало. Але вирішив що буду дорікати собі за те що не облазив будинок повністю. Тому повернувся через тиждень, щоб ще раз пошукати залаз до сходів.
44. Під час другого візиту зручний залаз на другий поверх теж не знайшов. Довелося скористатись незручним:)
Ледве протиснувся боком, дивлячись щоб не вступити в сміття і не провалитись в діру.
45. Сходинки.
46. Коридор на другому поверсі.
47. Справа теж відходив невеличкий коридорчик. Але картина — тотальний дестрой.
48. Пожежний гідрант.
49. З лівого боку були чималенькі кімнати з балконом.
50. В деяких кімнатах були туалети.
51. Кімнати однакові (за виключенням тих, що з санвузлами).
52. Справа по коридору — другі сходи.
53. І здоровенна кімната.
54. Всередині порожньо, як на недобуді. Але все одно цікавіше, ніж недобуд.
55. Коридор закінчувався балкончиком, з якого була видна бічна зала, яку показував на фотографіях 24-30.
В цілому, об'єкт цікавий. Хоч місцями засмічений, місцями роздестроєний. Призначення будинку так і не визначив. Можливо, будинок культури технікуму? А що було у відгородженій частині так і не дізнався.
Дивно, що відфоткав тільки з двох вилазок (зазвичай рідко повертаюсь на відвідані заброшки). Причому облазив сам. Ну, зате ні під кого не треба було підлаштовуватись. Ну і після кількамісячної перерви було приємно відкрити сезон сталків.
Можливо, занадто розрекламував місце. Але його й так вже загородили.
Про історію цієї заброшки мені нічого невідомо. Навіть достеменно невідомо про призначення будівлі. Я вважав цей дім кінотеатром, але підказали що це столова. Ну, нехай буде столова. Єдине, що відомо, — будівля відноситься до технікуму. І, судячи з напису на стіні, збудована у 198? році.
1. Закинута чи то столова, чи то кінотеатр у селищі Сільгосптехнікум. Вигляд станом на весну 2014р..
Я знаю цей абандон ще з кінця 1990х (нажаль, не пам'ятаю в якому стані вона була на той час). А в 2013 році пройшов біля заброшки пішки. Тоді я вже цікавився сталкерством (і тоді ще не був перебірливим), однак лізти не наважився — на сходах сиділи птушники, а при них лізти посоромився. Наступного року дочекався — сміттєві баки прибрали, а будинок загородили. Одразу подумав, що будуть робити реконструкцію (от наївний!). Навіть подумав, що могли виставити охорону (хоча, для сторожа зробили б окремі апартаменти). Палитися на понурому помийнику (в 2014му я вже був більш перебірливий у закинутих об'єктах) не хотілось. А через декілька місяців діру в паркані заколотили. Вчергове звернув увагу на цей абандон в цьому році. Перебірливість нікуди не ділася. Але коли чотири місяці не було сталків і нові вилазки не планувались, то згоден полазити будь-де. Хоча лазити по смітникам не дуже цікаво і неприємно. Зате, закинута будівля — не недобуд. Як мінімум, можуть бути облицьовані стіни і двері. А якщо пощастить — вцілілі комунікації. Потім — нікуди не треба їхати (під'їхати міською маршруткою не рахується). Економія! Відсутність охорони — теж вагомий аргумент. Четвертий фактор — місце нерозкручене. Та й просто цікавість взяла гору. Так що, незважаючи на відсутність ліхтарика, поліз досліджувати заброшку.
Оскільки при першій вилазці не знайшов вхід на другий поверх і був без ліхтарика, то довелося повертатись щоб долазити і дофоткати. От така заплутана історія сталку.
Звичайно, думав що столова / кінотеатр виявиться повним тліном і помийкою — нудним роздестроєним смітником. Та ще й сам будинок невеликий за розмірами. Думав що і фоткати буде нічого. Та на перевірку заброшка виявилась цікавішою, ніж очікував. Цілком годний абандон.
2. Протягом декількох років обстановка змінилась. Зліва — фото за 2013 рік, справа — фото 2016 року.
3. Через паркан тепер неможливо сфоткати будинок повністю.
4. З вулиці заброшка виглядає так.
5. Обійшовши навколо була знайдена діра в огорожі.
6. Оп — і я вже на території.
Але треба бути обережним — бо все проглядається в вулиці.
7. Відкриваю перші двері, а там якісь колоди.
8. Нє, мабуть тут в чомусь підвох.
9. Зайшов у другі двері. Так вже краще! Вцілілі труби вентиляції здивували.
10. А закладені двері засмутили.
11. Частина першого поверху виявилася перегородженою. Цікаво, що ж там таке було, щоб відгороджували?
12. Збоку якесь віконечко. Схоже на касу.
13. З третьої сторони були кімнати і коридор. Але приміщення виглядало тліном і дестроєм.
14.
15. Тлін, дестрой і надодачу — смітник.
16. Туалети.
17. Хоча, якісь залишки комунікацій лишились. Ось як ця випотрошена щитова.
18. В одній із кімнат був такий смітник, що навіть фотик відмовився знімати.
19. В іншій кімнаті був стіл.
20. Місцями сохран непоганий: навіть запобіжники лишились.
21. Труби і вимикачі теж не встигли розпиляти.
22. Бокова кімната. Двері заблоковані, сходинок на другий поверх не було.
Що ж, повертаюсь назад і шукаю інші проходи.
23. На щастя, є інші двері, які також відчинені. Собака з сусіднього двору розгавкалась.
24. Зайшов в інші двері і потрапив у величезне приміщення з розібраною підлогою.
25. О, начебто залаз на другий поверх! Але виявилось, що сходи спиляні.
26. Видно закладені двері, які бачив з іншого входу. І дивно розташовані лампи.
27. На стелі якісь дивні конструкції.
А поки ходив і роздивлявся над головою щось пищало. Я думав, може кажани чи гніздо сови...
28. Піднімаю голову і бачу такого птеродактиля. Це якщо спікірує — точно не поздоровиться.
Швиденько ретируюсь до виходу і думаю що робити далі.
29. Набираюсь сміливості і заходжу знову. Відфоткую приміщення з різних ракурсів.
Добре видно, що сходи розпиляли. Як же тепер потрапити на другий поверх?
30.
31. З іншої сторони — двері на вулицю. Зачинені.
32. Піднявся по сходах з вулиці на другий поверх, що над попереднім приміщенням.
33. Оу, цілий ліхтар!
34. Труба з вентилем.
35. З предбаннику потрапляю у невеличке приміщення з чотирьма віконцями і дивною трубою. Можливо, кінопроекторна?
36. Віконечка. Може вони проллють світло на призначення об'єкту.
37. Через віконечка видно приміщення в якому тільки-но побував.
38. Прикольна труба:)
Сохран просто чудовий!
39. Закинута столова (чи кінотеатр) з тильної сторони.
40. Нажаль, все зачинено, вікна заколочені.
41. З двору не зайдеш.
42. Помічаю напис з роком побудови і мозаїку з радянськими символами. До околиць міста декомунізація ще не дісталась.
43. Збоку теж все зачинено і грати на вікнах.
Як потрапити на другий поверх не вигадав. Тому пішов додому. В принципі, можна було б заспокоїтися. Фоток на звіт вистачало. Але вирішив що буду дорікати собі за те що не облазив будинок повністю. Тому повернувся через тиждень, щоб ще раз пошукати залаз до сходів.
44. Під час другого візиту зручний залаз на другий поверх теж не знайшов. Довелося скористатись незручним:)
Ледве протиснувся боком, дивлячись щоб не вступити в сміття і не провалитись в діру.
45. Сходинки.
46. Коридор на другому поверсі.
47. Справа теж відходив невеличкий коридорчик. Але картина — тотальний дестрой.
48. Пожежний гідрант.
49. З лівого боку були чималенькі кімнати з балконом.
50. В деяких кімнатах були туалети.
51. Кімнати однакові (за виключенням тих, що з санвузлами).
52. Справа по коридору — другі сходи.
53. І здоровенна кімната.
54. Всередині порожньо, як на недобуді. Але все одно цікавіше, ніж недобуд.
55. Коридор закінчувався балкончиком, з якого була видна бічна зала, яку показував на фотографіях 24-30.
В цілому, об'єкт цікавий. Хоч місцями засмічений, місцями роздестроєний. Призначення будинку так і не визначив. Можливо, будинок культури технікуму? А що було у відгородженій частині так і не дізнався.
Дивно, що відфоткав тільки з двох вилазок (зазвичай рідко повертаюсь на відвідані заброшки). Причому облазив сам. Ну, зате ні під кого не треба було підлаштовуватись. Ну і після кількамісячної перерви було приємно відкрити сезон сталків.
Можливо, занадто розрекламував місце. Але його й так вже загородили.
