![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
maxiwellКінотеатр "Промінь" у Вишневому стоїть закинутим вже давно. Однак раніше на нього особливо не звертав уваги. Спочатку через те, що не цікавився сталкерством. Тільки коли став досліджувати заброшки згадав про цей кінотеатр. Але залазу всередину не виявив — будівля виявилась надійно зачиненою. Ну а потім і зовсім завважав, що кінотеатри — нудні і маленькі об'єкти, не варті окремого звіту. Тим паче, якщо всередині може нічого не бути. І тоді взагалі викреслив цей абандон з планів вилазок.
Так би й далі проходив повз, якби не обставини. По-перше, через фінансові труднощі, зрив дальніх поїздок (в т.ч. через нестачу коштів) і облом з київськими заброшками, був вимушений вишукувати абандони в окрузі. Тут-то і вирішив ретельніше придивитися до знайомого кінотеатру у Вишневому. І після огляду будівлі залаз був знайдений. По-друге, був приємно здивований збереженістю начиння — меблів і артефактів. В наш час рідко трапляються заброшки в непоганому стані. І по-третє, об'єкт не баянний. До цього ще можна додати відсутність охорони. Але не все так просто, як здається... Кінотеатр добре проглядається як з вулиці, так і з навколишніх будинків.
Після вдалої розвідки можна було б і організувати сталк. Однак був з торбами, та залаз здався незручним. Тому вирішив відкласти вилазку і полазити разом зі знайомими сталкерами. Однак вони не виявили особливого бажання, а лізти самому було стрьомно. Та коли зрозумів, що не варто розраховати на компанію, вирішив сталкерити самостійно. Але пролізти не вдалося, бо біля кінотеатру вешталися люди. Третя спроба також не вдалася — біля абандону крутився якийсь мужик. І лише з четвертої спроби набрався сміливості і нахабності — і попер напролом, не дивлячись на присутність/відсутність перехожих. Була ще п'ята вилазка, під час якої разом із товаришем полазив по глядацькому залу і зняв відео. До речі, під час тієї вилазки нас «попалили» місцеві.
1. Кінотеатр "Промінь" диссонує з оточуючою місціною охайного і благополучного міста. А порівнюючи зі знімками дворічної давнини помітно, що він потроху руйнується.
Але за такою непоказною картиною ховається багато цікавого. Саме тому в якості заголовного фото — мікс зі знімків.
Про кінотеатр відомо небагато. За словами місцевих, його збудували в середині 1960х. В 1990х він вже не використовувався за призначенням — будівлю деякий час здавали євангельській церкві. Станом на 2000-ні кінотеатр вже був закинутим. В 2008-2009му на ньому ще була вивіска «Промінь». В 2014м її вже не помітив. А півроку тому в будівлі розбили вікна. За словами місцевих активістів, кінотеатр збираються знести заради будівництва багатоповерхівки. Тому вони ревно оберігають колишній кінотеатр від хуліганів.
Не дивлячись, на поганий зовнішній вигляд і невеликі розміри будівлі, в кінотеатрі знайшлося багато цікавих артефактів. Сам того не очікуючи, вийшов гарний сталк по цікавому небаянному абандону.
2. Дивлячись на кінотеатр з вулиці важко здогадатись, що всередині непоганий сохран.
3. За виглядом — типовий кінотеатр радянської епохи. Дивує свіжа адресна табличка на заброшці з декомунізованою назвою вулиці.
4. Всюди на вікнах грати. Тому відсутність скла не означає можливість залазу.
5. Все надійно заварене.
6. Двері з фасаду на замках.
7. Тому перш, ніж відшукати залаз, довелося декілька разів обійти кінотеатр. Але й це ще не гарантувало повного сталку. Кінотеатр виявився перегородженим і зачиненим, як і у Боярці. Тому, для повного огляду, одним залазом не обмежишся. А сам залаз в фойє і кінозал знайшов не одразу.
8. А поки залаз не знайдений можна подивитись на афіші, які розміщувались по обидва боки фасаду.
9. Цікава історія трапилася, коли одного разу спробував залізти в один із знайдених залазів. Дивлюсь: попереду якийсь мужик йде викидати сміття. Я трохи пригальмумав — але до кінотеатру лишались лічені метри, тому тусуватись ніде. А той дядько якраз пішов до смітника біля кінотеатру. Я обійшов будівлю з іншого боку. Трохи почекав, поки мужик відійде. Але не тут-то було! Дядько викинув сміття і діставши десь килимок відійшов від смітника. Я зрадів, що він зник з виду. Але мужик не пішов, а зайшов за ріг кінотеатру і витрушував килимок. Я вирішив почекати. Чекав хвилин 5-10, але видно, що він «пасе» залаз і мене. Я так і не зрозумів хто то був: чи бомж, чи хтось із місцевих. Але вирішив приїхати іншим разом.
10. Подумав: якщо крізь грати не пролізти, то хоча б пофоткати можна. І дійсно, просунувши фотокамеру крізь грати, можна було побачити і пофоткати інтер'єри кінотеатру.
Ось, наприклад, квиткова каса.
11. Поки фоткав, почув шурхіт. Виявляється, це була кішка.
12. Вхід до кінозалу. Його я оглянув під час другої полазки по об'єкту.
13. Ліворуч від входу в кінозал розташоване відгороджене фойє.
14. Фойє просто шикарне. Вдвічі приємно, що можна пофоткати крізь вікна.
15. В фойє, якщо вірити схемі, розміщене місце художьного майстра. Прикольний ресепшен:)
16. До речі, про схему кінотеатру (або, якщо точніше, план евакуації з кінотеатру). Побачив її на відео про кінотеатр. Але під час вилазки план так і не знайшов. Схоже, попередні відвідувачі взяли на сувенір. Тому можу запропонувати лише скріншот з відео.
17. Можна було обійтися і без огляду кінозалу, але тоді вилазка була б неповною. Тому проліз всередину. Залаз хоч трохи незручний, але пролізти можна. І от я вже у тамбурі.
18. Заглянув до кімнати касира.
19. Стіна обклеєна фотографіями знаменитостей. Ніколи такого не зустрічав на заброшках.
20. У вестибюлі повний дестрой і голі стіни. Лише на підлозі валявся стенд зі зразками плінтусів. Можливо, колись в кінотеатрів був магазин?
21. Фойє зсередини будівлі виглядає трохи інакше, ніж з вулиці.
22. Над ресепшном є вціліле дзеркало, за допомогою якого зробив селфі.
23. На ресепшені видно сліди застілля.
24. На столі лежала заява, що підприємство «Проектбуд-Інвестсервіс» не буде надавати послуги у зв'язку з ліквідацією підприємства. Клієнтам фірми не пощастило.
Цікаво, чи має відношення вказана фірма до колишнього кінотеатру?
25. На підвіконні знайшов вивіску «Ксерокс». Тут раніше був копі-центр?
26. З одного боку ресепшена — туалет.
27. По інший бік ресепшену — кабінет редактора і один із запасних виходів.
28. Зайшов у кінозал. А там — жах! Смітник.
Враховуючи, що ліхтарик розрядився, ходити по сміттю в темряві було не дуже прикольно.
29. Сцена і кіноекран. Дивно, що не розібрали.
30. Нажаль, з відстані кіноекран і сцену не сфоткав. По-перше, через те, що на двох з товаришем був лише один напіврозряджений ліхтарик. А навкруги все засмічено. Та й в глядацькому залі частково відсутня підлога.
31. На стелі висить сторобоскоп. Явний атрибут дискотеки.
32. Глядацький зал. Фоткати вдалося тільки завдяки спалаху.
33. Глядацький зал з іншого ракурсу. Зверху видно віконечка кінопроекторної (аж шість штук). Туди-то і підемо далі.
34. Батарей нема. Зате залишились знаки «Не палити».
Між іншим, схему евакуації, яку показував, не знайшов.
35. Виходжу і йду до кінопроекторної. Туди з кінозалу потрапити неможливо, тому треба залазити окремо.
На відміну, від кінотеатру у Боярському сільгосптехнікумі, тут сходи накриті навісом. Ну і не засипані битою цеглою.
36. Сходи до кінопроекторної.
Саме під час другої вилазки, коли з товаришем підіймалися по сходам, нас «попалив» місцевий житель, громадський активіст.
37. На цей раз залаз зручний — двері просто-напросто вибиті.
38. Всередині виявив цілий моток кіноплівки. Одразу видно, що кінотеатр раніше використовувався за призначенням.
39. Для мене така картина в дивину. Хоча в дитинстві дивився діафільми.
40. Ну як тут не зафоткати кадри кінофільму?!
Ех, технології зараз змінилися — фільми записують на цифрові носії. Можливо саме тому, старі кінотеатри виявилися непотрібними.
41. За тамбуром, зліва, розміщена маленька, порожня кімната.
42. А далі — велике приміщення кінопроекторної. В якій не було обладнання, зате було облаштоване ліжбище бомжа.
Вперше доводиться бачити бомжатник на заброшці. Добре, що під час двох вилазок бомжу не виявилось в «помешканні».
43. Лежанка бомжа. Виглядає гидко. Навіть ходити тут не хочеться. Але ж треба облазити весь кінотеатр.
44. Кінотеатр «Промінь» мав аж шість віконечок у кінопроекторній. В Боярському кінотеатрі їх менше — тільки чотири.
45. За кінопроекторною розміщена кладовка, де зберігалися бобіни з фільмами.
46. Виходжу на вулицю, щоб залізти в підсобні приміщення з тильної сторони. Це вже третій залаз.
47. Тут також всі двері зачинені. А відкриті двері закладені цеглою:)
Та якщо придивитися, можна знайти спосіб пролізти. Інша річ, що з пакетом дуже не зручно. Та й подряпатися об металеві пруття можна запросто.
48. До речі, знайомство з кінотеатром «Промінь» почалося звідси. Побачивши таку картину через вікно зрозумів, що заброшка може бути цікавою. Так і вийшло.
49. Ймовірно, це кімната директора кінотеатру. Сохран просто чудовий: багато меблів.
50. В іншому куті кабінету стоїть ще одна шафа.
51. Плакат з кінофільмом «Блондинка в законі».
52. В тамбурі нічого цікавого. Двері, закладені цеглою.
53. А з протилежного боку є ще одна кімната. Щоправда, меблів там менше, ніж в першій кімнаті.
54. На цьому у мене все. На завершені показую тильну частину кінотеатру. Як видно, навіть за відсутності охорони, місцина добре проглядається з сусідніх будинків. Тому «попалитися» можна запросто. Як виявилось, навколо кінотеатру йде боротьба. І, як виявилося з бесіди, Вишневе зовсім не «місто процвітання і добра», а досить злачне місце. Тому непроханих гостей запросто можуть прийняти за хуліганів чи вандалів. Майте на увазі.
Так би й далі проходив повз, якби не обставини. По-перше, через фінансові труднощі, зрив дальніх поїздок (в т.ч. через нестачу коштів) і облом з київськими заброшками, був вимушений вишукувати абандони в окрузі. Тут-то і вирішив ретельніше придивитися до знайомого кінотеатру у Вишневому. І після огляду будівлі залаз був знайдений. По-друге, був приємно здивований збереженістю начиння — меблів і артефактів. В наш час рідко трапляються заброшки в непоганому стані. І по-третє, об'єкт не баянний. До цього ще можна додати відсутність охорони. Але не все так просто, як здається... Кінотеатр добре проглядається як з вулиці, так і з навколишніх будинків.
Після вдалої розвідки можна було б і організувати сталк. Однак був з торбами, та залаз здався незручним. Тому вирішив відкласти вилазку і полазити разом зі знайомими сталкерами. Однак вони не виявили особливого бажання, а лізти самому було стрьомно. Та коли зрозумів, що не варто розраховати на компанію, вирішив сталкерити самостійно. Але пролізти не вдалося, бо біля кінотеатру вешталися люди. Третя спроба також не вдалася — біля абандону крутився якийсь мужик. І лише з четвертої спроби набрався сміливості і нахабності — і попер напролом, не дивлячись на присутність/відсутність перехожих. Була ще п'ята вилазка, під час якої разом із товаришем полазив по глядацькому залу і зняв відео. До речі, під час тієї вилазки нас «попалили» місцеві.
1. Кінотеатр "Промінь" диссонує з оточуючою місціною охайного і благополучного міста. А порівнюючи зі знімками дворічної давнини помітно, що він потроху руйнується.
Але за такою непоказною картиною ховається багато цікавого. Саме тому в якості заголовного фото — мікс зі знімків.
Про кінотеатр відомо небагато. За словами місцевих, його збудували в середині 1960х. В 1990х він вже не використовувався за призначенням — будівлю деякий час здавали євангельській церкві. Станом на 2000-ні кінотеатр вже був закинутим. В 2008-2009му на ньому ще була вивіска «Промінь». В 2014м її вже не помітив. А півроку тому в будівлі розбили вікна. За словами місцевих активістів, кінотеатр збираються знести заради будівництва багатоповерхівки. Тому вони ревно оберігають колишній кінотеатр від хуліганів.
Не дивлячись, на поганий зовнішній вигляд і невеликі розміри будівлі, в кінотеатрі знайшлося багато цікавих артефактів. Сам того не очікуючи, вийшов гарний сталк по цікавому небаянному абандону.
2. Дивлячись на кінотеатр з вулиці важко здогадатись, що всередині непоганий сохран.
3. За виглядом — типовий кінотеатр радянської епохи. Дивує свіжа адресна табличка на заброшці з декомунізованою назвою вулиці.
4. Всюди на вікнах грати. Тому відсутність скла не означає можливість залазу.
5. Все надійно заварене.
6. Двері з фасаду на замках.
7. Тому перш, ніж відшукати залаз, довелося декілька разів обійти кінотеатр. Але й це ще не гарантувало повного сталку. Кінотеатр виявився перегородженим і зачиненим, як і у Боярці. Тому, для повного огляду, одним залазом не обмежишся. А сам залаз в фойє і кінозал знайшов не одразу.
8. А поки залаз не знайдений можна подивитись на афіші, які розміщувались по обидва боки фасаду.
9. Цікава історія трапилася, коли одного разу спробував залізти в один із знайдених залазів. Дивлюсь: попереду якийсь мужик йде викидати сміття. Я трохи пригальмумав — але до кінотеатру лишались лічені метри, тому тусуватись ніде. А той дядько якраз пішов до смітника біля кінотеатру. Я обійшов будівлю з іншого боку. Трохи почекав, поки мужик відійде. Але не тут-то було! Дядько викинув сміття і діставши десь килимок відійшов від смітника. Я зрадів, що він зник з виду. Але мужик не пішов, а зайшов за ріг кінотеатру і витрушував килимок. Я вирішив почекати. Чекав хвилин 5-10, але видно, що він «пасе» залаз і мене. Я так і не зрозумів хто то був: чи бомж, чи хтось із місцевих. Але вирішив приїхати іншим разом.
10. Подумав: якщо крізь грати не пролізти, то хоча б пофоткати можна. І дійсно, просунувши фотокамеру крізь грати, можна було побачити і пофоткати інтер'єри кінотеатру.
Ось, наприклад, квиткова каса.
11. Поки фоткав, почув шурхіт. Виявляється, це була кішка.
12. Вхід до кінозалу. Його я оглянув під час другої полазки по об'єкту.
13. Ліворуч від входу в кінозал розташоване відгороджене фойє.
14. Фойє просто шикарне. Вдвічі приємно, що можна пофоткати крізь вікна.
15. В фойє, якщо вірити схемі, розміщене місце художьного майстра. Прикольний ресепшен:)
16. До речі, про схему кінотеатру (або, якщо точніше, план евакуації з кінотеатру). Побачив її на відео про кінотеатр. Але під час вилазки план так і не знайшов. Схоже, попередні відвідувачі взяли на сувенір. Тому можу запропонувати лише скріншот з відео.
17. Можна було обійтися і без огляду кінозалу, але тоді вилазка була б неповною. Тому проліз всередину. Залаз хоч трохи незручний, але пролізти можна. І от я вже у тамбурі.
18. Заглянув до кімнати касира.
19. Стіна обклеєна фотографіями знаменитостей. Ніколи такого не зустрічав на заброшках.
20. У вестибюлі повний дестрой і голі стіни. Лише на підлозі валявся стенд зі зразками плінтусів. Можливо, колись в кінотеатрів був магазин?
21. Фойє зсередини будівлі виглядає трохи інакше, ніж з вулиці.
22. Над ресепшном є вціліле дзеркало, за допомогою якого зробив селфі.
23. На ресепшені видно сліди застілля.
24. На столі лежала заява, що підприємство «Проектбуд-Інвестсервіс» не буде надавати послуги у зв'язку з ліквідацією підприємства. Клієнтам фірми не пощастило.
Цікаво, чи має відношення вказана фірма до колишнього кінотеатру?
25. На підвіконні знайшов вивіску «Ксерокс». Тут раніше був копі-центр?
26. З одного боку ресепшена — туалет.
27. По інший бік ресепшену — кабінет редактора і один із запасних виходів.
28. Зайшов у кінозал. А там — жах! Смітник.
Враховуючи, що ліхтарик розрядився, ходити по сміттю в темряві було не дуже прикольно.
29. Сцена і кіноекран. Дивно, що не розібрали.
30. Нажаль, з відстані кіноекран і сцену не сфоткав. По-перше, через те, що на двох з товаришем був лише один напіврозряджений ліхтарик. А навкруги все засмічено. Та й в глядацькому залі частково відсутня підлога.
31. На стелі висить сторобоскоп. Явний атрибут дискотеки.
32. Глядацький зал. Фоткати вдалося тільки завдяки спалаху.
33. Глядацький зал з іншого ракурсу. Зверху видно віконечка кінопроекторної (аж шість штук). Туди-то і підемо далі.
34. Батарей нема. Зате залишились знаки «Не палити».
Між іншим, схему евакуації, яку показував, не знайшов.
35. Виходжу і йду до кінопроекторної. Туди з кінозалу потрапити неможливо, тому треба залазити окремо.
На відміну, від кінотеатру у Боярському сільгосптехнікумі, тут сходи накриті навісом. Ну і не засипані битою цеглою.
36. Сходи до кінопроекторної.
Саме під час другої вилазки, коли з товаришем підіймалися по сходам, нас «попалив» місцевий житель, громадський активіст.
37. На цей раз залаз зручний — двері просто-напросто вибиті.
38. Всередині виявив цілий моток кіноплівки. Одразу видно, що кінотеатр раніше використовувався за призначенням.
39. Для мене така картина в дивину. Хоча в дитинстві дивився діафільми.
40. Ну як тут не зафоткати кадри кінофільму?!
Ех, технології зараз змінилися — фільми записують на цифрові носії. Можливо саме тому, старі кінотеатри виявилися непотрібними.
41. За тамбуром, зліва, розміщена маленька, порожня кімната.
42. А далі — велике приміщення кінопроекторної. В якій не було обладнання, зате було облаштоване ліжбище бомжа.
Вперше доводиться бачити бомжатник на заброшці. Добре, що під час двох вилазок бомжу не виявилось в «помешканні».
43. Лежанка бомжа. Виглядає гидко. Навіть ходити тут не хочеться. Але ж треба облазити весь кінотеатр.
44. Кінотеатр «Промінь» мав аж шість віконечок у кінопроекторній. В Боярському кінотеатрі їх менше — тільки чотири.
45. За кінопроекторною розміщена кладовка, де зберігалися бобіни з фільмами.
46. Виходжу на вулицю, щоб залізти в підсобні приміщення з тильної сторони. Це вже третій залаз.
47. Тут також всі двері зачинені. А відкриті двері закладені цеглою:)
Та якщо придивитися, можна знайти спосіб пролізти. Інша річ, що з пакетом дуже не зручно. Та й подряпатися об металеві пруття можна запросто.
48. До речі, знайомство з кінотеатром «Промінь» почалося звідси. Побачивши таку картину через вікно зрозумів, що заброшка може бути цікавою. Так і вийшло.
49. Ймовірно, це кімната директора кінотеатру. Сохран просто чудовий: багато меблів.
50. В іншому куті кабінету стоїть ще одна шафа.
51. Плакат з кінофільмом «Блондинка в законі».
52. В тамбурі нічого цікавого. Двері, закладені цеглою.
53. А з протилежного боку є ще одна кімната. Щоправда, меблів там менше, ніж в першій кімнаті.
54. На цьому у мене все. На завершені показую тильну частину кінотеатру. Як видно, навіть за відсутності охорони, місцина добре проглядається з сусідніх будинків. Тому «попалитися» можна запросто. Як виявилось, навколо кінотеатру йде боротьба. І, як виявилося з бесіди, Вишневе зовсім не «місто процвітання і добра», а досить злачне місце. Тому непроханих гостей запросто можуть прийняти за хуліганів чи вандалів. Майте на увазі.
