![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
maxiwellСталкерський сезон цього року відкрив вилазкою на Опіковий центр на Троєщині. Це величезний недобудований медичний комплекс на околиці Києва, і один із найвідоміших столичних закинутих об'єктів. Тому давно були наміри його відвідати. От тільки недобуд гарно охороняється. Навіть більше — значна частина території використовується під офіси і виробництва. Також на території розміщені склади. Так що ризик «приймалова» досить високий. Ще один, не менш важливий, аспект — транспортація. Бо на абандон треба пертися через все місто з декількома пересадками. Це і довго, і дорого. Та й знайомі сталкери не виявляли особливого бажання туди злазити. Але несподіванно ![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
samogonnoeozero запропонувала з'їздити на Опіковий центр. Якраз і обставини гарно склалися — останній день зниженої вартості проїзду в приміських маршрутках; запровадження подовжених тролейбусних маршрутів; бажання полазити по заброшкам; і свято, на випадок відмазки. Тим паче, на недобудах давно не був.
Звичайно, лазити взимку по заброшкам некомфортно. Докучали снігові замети, вітер і холод. Ще й тротуари на масиві вкриті льодом. Однак відмовлятися було пізно. А потім додалися складності місцевості — довелося з'їзжати з гірки на сраці, карабкатися на пагорби і пробиратися крізь колючі кущі.
Якщо чесно, толком все облазити не вийшло. Здається, вилазка вдалася цікавішою, ніж сама заброшка. Зате пригоди які!
1. Один із корпусів Опікового центру.
Будівництво республіканської лікарні розпочали в 1987 році. Приводом для створення медичного комплексу стала аварія на Чорнобильській АЕС. Планувалося, що крім опікового відділення, в лікарні буде і радіологічне. Це мав бути найбільший радіаційний реабілітаційний центр у всьому СРСР, площею 2га і розрахованим на 1200 місць. З повністю автономною інфраструктурою. Однак з перебудовою і розпадом Радянського Союзу, кошти скінчились і будівництво зупинили. В 1990х замість опікового центру збиралися зробити інфекційну лікарню. В 2004му Київська міська державна адміністрація прийняла розпорядження про добудову лікарні, зробивши її закладом широкого медичного профілю. В «Київраді» розраховували ввести в експлуатацію в 2006 році. Та справа не зрушила з місця. Лише на території побудували ангари для складів. Ну а прилегла територія потроху забудовується: з двох боків до недобуду з 2008 року примикає котеджне містечко суддів. Поле перед лікарнею також обростає маєтками.
Як писав вище, територія недобудованої лікарні частково використовується арендаторами. І зрідка музиканти (як наприклад, «Brutto») знімають відеокліпи. Добудовувати Опіковий центр не будуть. Ймовірно, комплекс знесуть. Але поки він стоїть і вабить поціновувачів закинутих краєвидів.
2. Вигляд Опікового центру згори, для розуміння масштабу лікарні. Окрім основної території був запланований паркінг, що розташований на віддаленні від самої лікарні.
3. Недобудований паркінг Опікового центру. «Безпалєвний», але нецікавий.
4. Опіковий центр видно ще здалеку.
5. Хоча пустирі на Троєщині активно забудовують. Тому перекривають огляд заброшки.
6. КПП Опікового центру. Як би не хотілося, але вийшли якраз біля воріт:) Причому узбіччя дороги не розчищене. Так що довелося йти по сніговим заметам.
7. За територією, з боку поля, стоять недобудовані гаражі.
8. Ймовірно, вони теж відносяться до Опікового центру.
9. Гаражі — і гаражі. Нічого цікавого. Йдемо далі.
10. Деякі корпуси добудували. Напевно, використовують під виробництва чи офіси.
11. Проходити повз стрьомно — бо на виду з обжитої частини заброшки.
А ще докучають вітер, холод і кучугури снігу. Взимку лазити по заброшкам не дуже комфортно. Ще й фотік відмовляється коректно відображувати похмурий зимовий день.
12. Новозбудовані ангари-склади.
13. Ангари діючі. А от котельня на вигляд наче закинута.
14. Снігові замети по щиколотку. А ще переживаємо, що залишаємо сліди. Це ще один аргумент проти зимових вилазок.
15. Котельня зблизька. Підійти ближче не наважились, бо на вигляд не зовсім закинута.
16.
17. Панорама закинутої частини Опікового центру.
18. Дивна колоннада. А... це ж сваї фундамента.
19. Не очікував, що в Опіковому центрі деякі будівлі можуть бути в стадії свай.
20. З другого боку, в котловані видно сваї під ще один фундамент.
21. Крайній недобудований корпус, який пізніше дослідили.
22. Прямо — напівнедобудований величезний Х-подібний корпус.
Дорога тут тільки одна. Причому добре оглядається.
23. Біля недобудованого корпусу(!) зліва помічаємо припарковану автівку.
24. Значить нам в інший бік:)
Наближаємось до крайнього корпусу.
25. Попереду — напівнедобудований корпус.
26. Напівнедобудоване крило Х-подібного корпусу.
27. Всередині недобуд як недобуд. Темні коридори, стіни з цегли. Хіба що здивувала висота стелі. Раніше на недобудах не траплялися такі високі стелі.
28. Коридор біля вікон.
29. В приміщеннях є гострі кути. Хіба так можна?
30. Кімнати порожні. Окрім цієї.
31. В одній із кімнат побачили дивні перегородки з отворами. Цікаво, навіщо вони?
32. Ось так вони виглядають всередині.
33. Висота стелі в порівнянні зі зростом людини.
34. В будівлі фоткати нічого. Тому дірка в стелі, як цікавинка.
35. З незвичного тільки висота стелі.
36. Виходимо надвір. Тим паче, сходів так і не знайшли.
37. Крайній корпус ще з одного боку.
38. Архітектурна фішка — окантовка стін з цегли (чи як воно називається).
39. Ще одна фішка — напівкруглі балкони над входами в торцях.
40. Ну а нам час повертатися. Тому на прощання фотографую той самий крайній корпус.
41. З пагорбу добре видно котельню. Повертатися повз неї не хотілося, тому вирішили обійти з іншої сторони.
42. А он вже видно церкву і туалет для будівельників. Зсередини територія здається меншою, ніж ззовні. Дивне відчуття простору.
43. В центрі периметра з'являються бетонний паркан і закинута лінія електропередач.
44. Біля недобуду облаштували котеджне містечко для суддів.
45. А між заброшкою і маєтками — котловани.
46. В одному місці довелося чіплятися за паркан.
47. Закинута електроопора і дві церкви.
48. Головний корпус, що на заголовній фотці. Тільки тут трохи з іншого ракурса.
49. Той самий корпус.
50. Фасад головного корпусу. Шикарно, але лізти туди було б дуже палєвно.
51. Недобудована церква. Цікаво, звідки взялася традиція будувати церкви біля лікарень?
52. Дорога завела в зарослі кущів.
53. Непролазні чигирі.
54. До того ж, кущі з колючками. Я вже не знаю, що це за рослина. Але згадав прогулянку по ДОТам біля Тарасівки. Хоча ні, там колючки були інші.
55. Довелося проїхатися на сраці.
До речі, в котловані помітили колодязь. Ймовірно, що це була ділянка під комунікації.
56. Вийшли до «цивилізації». З пагорбу, на якому розташована лікарня, видно панораму Троєщини.
57. Обжита частина біля КПП.
58. Дві церкви на території Опікового центру.
59. Недобудована лікарня розташована на узвищенні.
60. Церкви.
61. На даху нижнього ярусу виросла сосна.
А ще можна помітити штирі в кладці. Може хтось знає для чого вони?
62. Перед головним корпусом, незрозуміло чого, розміщені громовідводи.
Ну що, тепер і я побував на цьому «баянному» абандоні. Хоча вилазка була поверховою, все одно сподобалась. Як для першого дослідження, непогано.
СХОЖІ ЗАПИСИ:
Поликлиника-недострой в Киеве
Недостроенная психо-неврологическая больница под Киевом
Недостроенная больница в Белогородке
samogonnoeozero запропонувала з'їздити на Опіковий центр. Якраз і обставини гарно склалися — останній день зниженої вартості проїзду в приміських маршрутках; запровадження подовжених тролейбусних маршрутів; бажання полазити по заброшкам; і свято, на випадок відмазки. Тим паче, на недобудах давно не був.Звичайно, лазити взимку по заброшкам некомфортно. Докучали снігові замети, вітер і холод. Ще й тротуари на масиві вкриті льодом. Однак відмовлятися було пізно. А потім додалися складності місцевості — довелося з'їзжати з гірки на сраці, карабкатися на пагорби і пробиратися крізь колючі кущі.
Якщо чесно, толком все облазити не вийшло. Здається, вилазка вдалася цікавішою, ніж сама заброшка. Зате пригоди які!
1. Один із корпусів Опікового центру.
Будівництво республіканської лікарні розпочали в 1987 році. Приводом для створення медичного комплексу стала аварія на Чорнобильській АЕС. Планувалося, що крім опікового відділення, в лікарні буде і радіологічне. Це мав бути найбільший радіаційний реабілітаційний центр у всьому СРСР, площею 2га і розрахованим на 1200 місць. З повністю автономною інфраструктурою. Однак з перебудовою і розпадом Радянського Союзу, кошти скінчились і будівництво зупинили. В 1990х замість опікового центру збиралися зробити інфекційну лікарню. В 2004му Київська міська державна адміністрація прийняла розпорядження про добудову лікарні, зробивши її закладом широкого медичного профілю. В «Київраді» розраховували ввести в експлуатацію в 2006 році. Та справа не зрушила з місця. Лише на території побудували ангари для складів. Ну а прилегла територія потроху забудовується: з двох боків до недобуду з 2008 року примикає котеджне містечко суддів. Поле перед лікарнею також обростає маєтками.
Як писав вище, територія недобудованої лікарні частково використовується арендаторами. І зрідка музиканти (як наприклад, «Brutto») знімають відеокліпи. Добудовувати Опіковий центр не будуть. Ймовірно, комплекс знесуть. Але поки він стоїть і вабить поціновувачів закинутих краєвидів.
2. Вигляд Опікового центру згори, для розуміння масштабу лікарні. Окрім основної території був запланований паркінг, що розташований на віддаленні від самої лікарні.
3. Недобудований паркінг Опікового центру. «Безпалєвний», але нецікавий.
4. Опіковий центр видно ще здалеку.
5. Хоча пустирі на Троєщині активно забудовують. Тому перекривають огляд заброшки.
6. КПП Опікового центру. Як би не хотілося, але вийшли якраз біля воріт:) Причому узбіччя дороги не розчищене. Так що довелося йти по сніговим заметам.
7. За територією, з боку поля, стоять недобудовані гаражі.
8. Ймовірно, вони теж відносяться до Опікового центру.
9. Гаражі — і гаражі. Нічого цікавого. Йдемо далі.
10. Деякі корпуси добудували. Напевно, використовують під виробництва чи офіси.
11. Проходити повз стрьомно — бо на виду з обжитої частини заброшки.
А ще докучають вітер, холод і кучугури снігу. Взимку лазити по заброшкам не дуже комфортно. Ще й фотік відмовляється коректно відображувати похмурий зимовий день.
12. Новозбудовані ангари-склади.
13. Ангари діючі. А от котельня на вигляд наче закинута.
14. Снігові замети по щиколотку. А ще переживаємо, що залишаємо сліди. Це ще один аргумент проти зимових вилазок.
15. Котельня зблизька. Підійти ближче не наважились, бо на вигляд не зовсім закинута.
16.
17. Панорама закинутої частини Опікового центру.
18. Дивна колоннада. А... це ж сваї фундамента.
19. Не очікував, що в Опіковому центрі деякі будівлі можуть бути в стадії свай.
20. З другого боку, в котловані видно сваї під ще один фундамент.
21. Крайній недобудований корпус, який пізніше дослідили.
22. Прямо — напівнедобудований величезний Х-подібний корпус.
Дорога тут тільки одна. Причому добре оглядається.
23. Біля недобудованого корпусу(!) зліва помічаємо припарковану автівку.
24. Значить нам в інший бік:)
Наближаємось до крайнього корпусу.
25. Попереду — напівнедобудований корпус.
26. Напівнедобудоване крило Х-подібного корпусу.
27. Всередині недобуд як недобуд. Темні коридори, стіни з цегли. Хіба що здивувала висота стелі. Раніше на недобудах не траплялися такі високі стелі.
28. Коридор біля вікон.
29. В приміщеннях є гострі кути. Хіба так можна?
30. Кімнати порожні. Окрім цієї.
31. В одній із кімнат побачили дивні перегородки з отворами. Цікаво, навіщо вони?
32. Ось так вони виглядають всередині.
33. Висота стелі в порівнянні зі зростом людини.
34. В будівлі фоткати нічого. Тому дірка в стелі, як цікавинка.
35. З незвичного тільки висота стелі.
36. Виходимо надвір. Тим паче, сходів так і не знайшли.
37. Крайній корпус ще з одного боку.
38. Архітектурна фішка — окантовка стін з цегли (чи як воно називається).
39. Ще одна фішка — напівкруглі балкони над входами в торцях.
40. Ну а нам час повертатися. Тому на прощання фотографую той самий крайній корпус.
41. З пагорбу добре видно котельню. Повертатися повз неї не хотілося, тому вирішили обійти з іншої сторони.
42. А он вже видно церкву і туалет для будівельників. Зсередини територія здається меншою, ніж ззовні. Дивне відчуття простору.
43. В центрі периметра з'являються бетонний паркан і закинута лінія електропередач.
44. Біля недобуду облаштували котеджне містечко для суддів.
45. А між заброшкою і маєтками — котловани.
46. В одному місці довелося чіплятися за паркан.
47. Закинута електроопора і дві церкви.
48. Головний корпус, що на заголовній фотці. Тільки тут трохи з іншого ракурса.
49. Той самий корпус.
50. Фасад головного корпусу. Шикарно, але лізти туди було б дуже палєвно.
51. Недобудована церква. Цікаво, звідки взялася традиція будувати церкви біля лікарень?
52. Дорога завела в зарослі кущів.
53. Непролазні чигирі.
54. До того ж, кущі з колючками. Я вже не знаю, що це за рослина. Але згадав прогулянку по ДОТам біля Тарасівки. Хоча ні, там колючки були інші.
55. Довелося проїхатися на сраці.
До речі, в котловані помітили колодязь. Ймовірно, що це була ділянка під комунікації.
56. Вийшли до «цивилізації». З пагорбу, на якому розташована лікарня, видно панораму Троєщини.
57. Обжита частина біля КПП.
58. Дві церкви на території Опікового центру.
59. Недобудована лікарня розташована на узвищенні.
60. Церкви.
61. На даху нижнього ярусу виросла сосна.
А ще можна помітити штирі в кладці. Може хтось знає для чого вони?
62. Перед головним корпусом, незрозуміло чого, розміщені громовідводи.
Ну що, тепер і я побував на цьому «баянному» абандоні. Хоча вилазка була поверховою, все одно сподобалась. Як для першого дослідження, непогано.
СХОЖІ ЗАПИСИ:
Поликлиника-недострой в Киеве
Недостроенная психо-неврологическая больница под Киевом
Недостроенная больница в Белогородке
