![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
maxiwellДо кінця року нових фоторепортажів мабуть не буде. Так що розповім про незвичне морозиво, яке скуштував цього літа. Тим паче, що є рубрика «вкусняшки».
Морозиво зі смаком жувальної гумки?! Хіба таке можливо?! Уявіть собі, таке існує.
Виглядає воно як і подобає, незвично — морозиво ... блакитного кольору.
Новинка цього року в місцевому супермаркеті. Морозиво «Люба-буба», зі смаком жувальної гумки.
А який може бути аромат у жувальної гумки? Вона сама по собі без запаху. Виробник не вказав назву аромату.
Пам'ятаю, що жуйки з владишами — так аромати були різні: диня, зелене яблуко, шоколад, тутті-фрутті. Та й блакитних жуйок не пригадую.
Дегустація розставила крапки над «і». Виявилось, що це — аромат тутті-фрутті, який іноді використовували в жувальних гумках. Аромат добре відчувається. Навіть є післясмак. Не знаю, як його описати — дехто каже, що аромат «хімічний».
Саме морозиво приторно-солодке.
Вафельний ріжок солодбкий, хрусткий. Зсередини вкритий шоколадною глазуррю.
Упаковка.
Склад.
Інгридієнтів багато. За складом — звичайне морозиво з комбінованим складом сировини (молочний + пальмовий жир). Барвники натуральні. Так що без особливої хімії.
Коштувало 8 гривень з копійками.
Колір морозива — яскравий блакитний.
Чому вибрал такий колір для морозива незрозуміло. Жуйки з ароматом «тутті-фрутті» були білого кольору.
Між вафельним стаканчиком і морозивом є прошарок із шоколадною. глазуррю.
Це додає смакові нотки.
Не знаю кому як, а мені сподобалось. Їв таке морозиво мабуть рази три.
Особливо «заходило» після роботи на виробництві з ацетоном і лаками:)
До речі, про роботу планую написати в наступних записах.
Морозиво зі смаком жувальної гумки?! Хіба таке можливо?! Уявіть собі, таке існує.
Виглядає воно як і подобає, незвично — морозиво ... блакитного кольору.
Новинка цього року в місцевому супермаркеті. Морозиво «Люба-буба», зі смаком жувальної гумки.
А який може бути аромат у жувальної гумки? Вона сама по собі без запаху. Виробник не вказав назву аромату.
Пам'ятаю, що жуйки з владишами — так аромати були різні: диня, зелене яблуко, шоколад, тутті-фрутті. Та й блакитних жуйок не пригадую.
Дегустація розставила крапки над «і». Виявилось, що це — аромат тутті-фрутті, який іноді використовували в жувальних гумках. Аромат добре відчувається. Навіть є післясмак. Не знаю, як його описати — дехто каже, що аромат «хімічний».
Саме морозиво приторно-солодке.
Вафельний ріжок солодбкий, хрусткий. Зсередини вкритий шоколадною глазуррю.
Упаковка.
Склад.
Інгридієнтів багато. За складом — звичайне морозиво з комбінованим складом сировини (молочний + пальмовий жир). Барвники натуральні. Так що без особливої хімії.
Коштувало 8 гривень з копійками.
Колір морозива — яскравий блакитний.
Чому вибрал такий колір для морозива незрозуміло. Жуйки з ароматом «тутті-фрутті» були білого кольору.
Між вафельним стаканчиком і морозивом є прошарок із шоколадною. глазуррю.
Це додає смакові нотки.
Не знаю кому як, а мені сподобалось. Їв таке морозиво мабуть рази три.
Особливо «заходило» після роботи на виробництві з ацетоном і лаками:)
До речі, про роботу планую написати в наступних записах.
