![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
maxiwellУ зв'язку із неможливістю здійснення вилазок і туристичних поїздок під час пандемії ковіду, минулого року започаткував нову тему для фотозвітів — дегустації прикольних продуктів харчування. Першим постом на цю тематику був огляд нових смаків, марок і незвичних різновидів локшин і вермішелей швидкого приготування. Цього ж разу, як і передбачав, буде продовження знайомства із ними. І справа тут не лише у тому, що я люблю таку їжу — просто в умовах війни напівфабрикати дуже доречні.
1. У другому food-тесті підготував огляд п'яти вермішелей: "Amino" з овочами та петрушкою (Польща), "Maggi" з куркою, "Мівіна Street Food" (стакан) з солодким чилі, "Мівіна Street Food" (пакет) з яловичиною та розмарином, "Своя Лінія" з куркою.
Більшість із цих продуктів неможна назвати новинками. Проте два з них закордонні, які з'явились у продажу нещодавно. Тому повинно бути цікаво. Плюс — огляд вийшов вельми розлогим, ще й надодачу відзняв відео. Ну а продегустував все це протягом двох днів. Зазвичай, стільки вермішелей/локшин швидкого приготування з'їдаю за рік(!) — а тут стільки одразу!
2. Безпосередньо перед зйомками знайшов фон.
3. Ще минулого року купив дві вермішелі "Мівіна" з серії "Street Food": в стакані та пакеті. Що цікаво, смаки для кожного виду пакування свої і вони не перетинаються.
4. Розпочав дегустацію з найцікавішої вермішелі швидкого приготування — "Мівіна Street Food" (в стакані) з сосусом зі смаком солодкого чилі. У першій дегустації куштував зі смаком пікантного теріякі (мені не сподобався). Вага — 75 г. Купував по акції у місцевому гіпермаркеті "Сільпо": минулого року за знижкою коштувала в районі 19 грн. (повна ціна перевалювала за 22 грн.).
5. Другою вермішеллю з серії "Street Food" вибрав найгострішу — з солодким чилі. Вирішив піти "ва-банк", хоч був ризик отримати печію і вогняну гостроту.
6. Особливість цього смаку — 1,5% гострого перцю (чилі із каєнським) у складі. Який ароматизатор — не зазначили (що дивно).
7. В комплекті зі стаканом — вермішель і два пакетика з соусом. Я вже думав, може висипати один? Але порадили висипати всі.
8. Боявся, що буде дуже гостро, однак висипав обидва пакетика. Спеції помаранчевого кольору.
9. Приготував згідно інструкції: спочатку засипав соус, а потім залив окропом. Перший різновид, зі смаком пікантного теріякі, приготував неправильно. Цього ж разу навіть при заварюванні картина була інша.
10. Після запарювання соус загуснув. На YouTube оглядачі дивувались цьому явищу — насправді ж це через використання крохмалю у якості загущувача.
11. Перше враження — дуже гостро! Потім звик: гостро, але терпимо. Соус солоно-солодкий, а не навпаки (хоча вказано, що чилі має бути солодким). Є ледве відчутний аромат гострого перцю. В цілому, мені подобалось більше, ніж зі смаком пікантного теріякі. Упаковка красива і зручна. Оцінка — тверда 4!
12. Ще одна вермішель "Мівіна Street Food" — тільки в пакеті. В такому, звичному, пакуванні смаки зовсім інші, та й спосіб приготування відрізняється. З трьох смаків (як і у стакані) вибрав найцікавіший на мій погляд — з яловичиною та розмарином. Вага — 81,5 г. Коштує дешевше, ніж "Street Food" в стакані.
13. Зворотній бік упаковки зі складом та інструкцією приготування. Пакетована серія "Street Food" заварюється інакше: спочатку потрібно залити окропом лише вермішель; потім, після запарювання, воду необхідно злити; і лише наприкінці додаємо соус.
14. Вміст "Мівіни Street Food" в пакеті: брикет вермішелі та величезний пакет з густими, а не сухими, спеціями.
15. Соус, на відміну від асортименту в стакані, рідкий, а не сипучий.
16. Заварив одну вермішель.
17. Воду випив, оскільки було шкода виливати фільтровану воду.
18. Полив соусом. Він темного кольору, оскільки у складі карамелізований цукор в ролі барвника.
19. Прикол в тому, що вона і за ароматом, і за кольором схожа на колу. Напевно, так пахне розмарин. А ось аромат яловичини менш виражений. Солодкувата. Слабосолона (зазвичай, вермішелі швидкого приготування пересолюють).
20. Вермішель смачна, незвична. В міру солона. Аромат несильний. В цілому сподобалась з усіх вермішелей найбільше — на 5-ку!
21. Наступна — вермішель "Своя Лінія". Минулого разу я дегустував брикет зі смаком сиру, цього ж разу вибрав класичний смак з куркою. Просто у продажу не було інших видів. В самій вермішелі нічого незвичного — крім торгової марки.
22. "Своя Лінія" — це торгова марка мережі супермаркетів "АТБ". А вермішель — та сама "Мівіна"! Хіба що, у простішій упаковці та без пакетика з олією. Вага — 59,2 г.
23. Виробник той самий, що й у "Мівіни".
24. Всередині пакета.
25. Власне, вміст: брикет вермішелі та непрозорий пакет з приправами.
26. Брикет складається з двох частин.
27. Висипаю приправи.
28. Спеції жовтуватого кольору через наявність куркуми у складі.
29. Забарвлення слабке. Зелені достатньо. Бульон жирний. Аромат курки відчувається. Але солі занадто багато. Сманіша, ніж зі смаком сиру. Оцінка — 4.
30. Вермішель "Maggi" з куркою — нова і незвична марка "біч-пакетів". Вага звичайна — 59,2 г.
31. На перевірку виявилось все просто — це реекспортна "Мівіна", призначена для продажу в Румунії та Молдові. Ймовірно, її завезли до України через те, що завод у Харкові перебуває під обстрілами.
32. Складники схожі на вермішель "Своя Лінія", хоча є відмінності.
33. В упаковці брикет вермішелі (такий самий, як у "Своїй Лінії") та пакетик з приправами.
34. Спеції салатово-жовті, як у всіх спецій з ароматом курятини.
35. Бульон насиченого лимонно-жовтого кольору, оскільки у складі є куркума і барвник рибофлавін.
36. Відчувається аромат курки. Дуже солоне. Тому суб'єктивна оцінка 3,5. Не сподобалось.
37. І остання, в цій дегустації, вермішель польського виробництва — "Amino" з овочами та петрушкою (є і м'ясний аромат, курки, хоч він і не зазначений). Позиціонується, як суп. Цікаво спробувати закордонний напівфабрикат. А дістався він з гуманітарної допомоги.
38. На зворотньому боці упаковки написано, що тепер вермішель ще смачніша і в ній ще більше овочів та зелені петрушки.
39. Інгрідієнтів дуже багато. Частину з них перекласти не зміг. Є підсилювачі смаку і аромату, однак при цьому велика частка овочів і зелені. А найцікавіше, що є сушене м'ясо курки — аж 2%.
40. Компонентів, як і у інших вермішелей-напівфабрикатів, два — брикет вермішелі та приправи.
41. Готується, як і більшість вермішелей швидкого приготування — спеції додаються до вермішелі та запарюються окропом.
42. Вермішель широка. Можливо, це навіть і локшина.
43. Заварилась і настоялась — можна їсти. Багато зелені та морква великими шматочками. Жирний бульон насиченого салатово-жовтого кольору. Товста вермішель. Смачна, пружинить. Бульон занадто солоний, ще й чомусь кислий (завдяки лимонній кислоті). Відчувається аромат цибулі та курки.
44. Суб'єктивна оцінка — 4.
Так багато вермішелей швидкого приготування не їв за один раз. Причому за один день з'їв майже дводенну норму солі (як зазначив вище, багато "бомж-пакетів" пересолені). На щастя, організм не влаштував протест. Навіть не було печії. Хоча вермішелями швидкого приготування наївся надовго, адже перебрав особисту річну норму споживання.
Тема дегустацій буде продовжена, оскільки серед гуманітарної допомоги були німецькі та польські консерви.
На завершення — відео. Воно хоч і крінжове, але вирішив завантажити. Зняв, як міг.
1. У другому food-тесті підготував огляд п'яти вермішелей: "Amino" з овочами та петрушкою (Польща), "Maggi" з куркою, "Мівіна Street Food" (стакан) з солодким чилі, "Мівіна Street Food" (пакет) з яловичиною та розмарином, "Своя Лінія" з куркою.
Більшість із цих продуктів неможна назвати новинками. Проте два з них закордонні, які з'явились у продажу нещодавно. Тому повинно бути цікаво. Плюс — огляд вийшов вельми розлогим, ще й надодачу відзняв відео. Ну а продегустував все це протягом двох днів. Зазвичай, стільки вермішелей/локшин швидкого приготування з'їдаю за рік(!) — а тут стільки одразу!
2. Безпосередньо перед зйомками знайшов фон.
3. Ще минулого року купив дві вермішелі "Мівіна" з серії "Street Food": в стакані та пакеті. Що цікаво, смаки для кожного виду пакування свої і вони не перетинаються.
4. Розпочав дегустацію з найцікавішої вермішелі швидкого приготування — "Мівіна Street Food" (в стакані) з сосусом зі смаком солодкого чилі. У першій дегустації куштував зі смаком пікантного теріякі (мені не сподобався). Вага — 75 г. Купував по акції у місцевому гіпермаркеті "Сільпо": минулого року за знижкою коштувала в районі 19 грн. (повна ціна перевалювала за 22 грн.).
5. Другою вермішеллю з серії "Street Food" вибрав найгострішу — з солодким чилі. Вирішив піти "ва-банк", хоч був ризик отримати печію і вогняну гостроту.
6. Особливість цього смаку — 1,5% гострого перцю (чилі із каєнським) у складі. Який ароматизатор — не зазначили (що дивно).
7. В комплекті зі стаканом — вермішель і два пакетика з соусом. Я вже думав, може висипати один? Але порадили висипати всі.
8. Боявся, що буде дуже гостро, однак висипав обидва пакетика. Спеції помаранчевого кольору.
9. Приготував згідно інструкції: спочатку засипав соус, а потім залив окропом. Перший різновид, зі смаком пікантного теріякі, приготував неправильно. Цього ж разу навіть при заварюванні картина була інша.
10. Після запарювання соус загуснув. На YouTube оглядачі дивувались цьому явищу — насправді ж це через використання крохмалю у якості загущувача.
11. Перше враження — дуже гостро! Потім звик: гостро, але терпимо. Соус солоно-солодкий, а не навпаки (хоча вказано, що чилі має бути солодким). Є ледве відчутний аромат гострого перцю. В цілому, мені подобалось більше, ніж зі смаком пікантного теріякі. Упаковка красива і зручна. Оцінка — тверда 4!
12. Ще одна вермішель "Мівіна Street Food" — тільки в пакеті. В такому, звичному, пакуванні смаки зовсім інші, та й спосіб приготування відрізняється. З трьох смаків (як і у стакані) вибрав найцікавіший на мій погляд — з яловичиною та розмарином. Вага — 81,5 г. Коштує дешевше, ніж "Street Food" в стакані.
13. Зворотній бік упаковки зі складом та інструкцією приготування. Пакетована серія "Street Food" заварюється інакше: спочатку потрібно залити окропом лише вермішель; потім, після запарювання, воду необхідно злити; і лише наприкінці додаємо соус.
14. Вміст "Мівіни Street Food" в пакеті: брикет вермішелі та величезний пакет з густими, а не сухими, спеціями.
15. Соус, на відміну від асортименту в стакані, рідкий, а не сипучий.
16. Заварив одну вермішель.
17. Воду випив, оскільки було шкода виливати фільтровану воду.
18. Полив соусом. Він темного кольору, оскільки у складі карамелізований цукор в ролі барвника.
19. Прикол в тому, що вона і за ароматом, і за кольором схожа на колу. Напевно, так пахне розмарин. А ось аромат яловичини менш виражений. Солодкувата. Слабосолона (зазвичай, вермішелі швидкого приготування пересолюють).
20. Вермішель смачна, незвична. В міру солона. Аромат несильний. В цілому сподобалась з усіх вермішелей найбільше — на 5-ку!
21. Наступна — вермішель "Своя Лінія". Минулого разу я дегустував брикет зі смаком сиру, цього ж разу вибрав класичний смак з куркою. Просто у продажу не було інших видів. В самій вермішелі нічого незвичного — крім торгової марки.
22. "Своя Лінія" — це торгова марка мережі супермаркетів "АТБ". А вермішель — та сама "Мівіна"! Хіба що, у простішій упаковці та без пакетика з олією. Вага — 59,2 г.
23. Виробник той самий, що й у "Мівіни".
24. Всередині пакета.
25. Власне, вміст: брикет вермішелі та непрозорий пакет з приправами.
26. Брикет складається з двох частин.
27. Висипаю приправи.
28. Спеції жовтуватого кольору через наявність куркуми у складі.
29. Забарвлення слабке. Зелені достатньо. Бульон жирний. Аромат курки відчувається. Але солі занадто багато. Сманіша, ніж зі смаком сиру. Оцінка — 4.
30. Вермішель "Maggi" з куркою — нова і незвична марка "біч-пакетів". Вага звичайна — 59,2 г.
31. На перевірку виявилось все просто — це реекспортна "Мівіна", призначена для продажу в Румунії та Молдові. Ймовірно, її завезли до України через те, що завод у Харкові перебуває під обстрілами.
32. Складники схожі на вермішель "Своя Лінія", хоча є відмінності.
33. В упаковці брикет вермішелі (такий самий, як у "Своїй Лінії") та пакетик з приправами.
34. Спеції салатово-жовті, як у всіх спецій з ароматом курятини.
35. Бульон насиченого лимонно-жовтого кольору, оскільки у складі є куркума і барвник рибофлавін.
36. Відчувається аромат курки. Дуже солоне. Тому суб'єктивна оцінка 3,5. Не сподобалось.
37. І остання, в цій дегустації, вермішель польського виробництва — "Amino" з овочами та петрушкою (є і м'ясний аромат, курки, хоч він і не зазначений). Позиціонується, як суп. Цікаво спробувати закордонний напівфабрикат. А дістався він з гуманітарної допомоги.
38. На зворотньому боці упаковки написано, що тепер вермішель ще смачніша і в ній ще більше овочів та зелені петрушки.
39. Інгрідієнтів дуже багато. Частину з них перекласти не зміг. Є підсилювачі смаку і аромату, однак при цьому велика частка овочів і зелені. А найцікавіше, що є сушене м'ясо курки — аж 2%.
40. Компонентів, як і у інших вермішелей-напівфабрикатів, два — брикет вермішелі та приправи.
41. Готується, як і більшість вермішелей швидкого приготування — спеції додаються до вермішелі та запарюються окропом.
42. Вермішель широка. Можливо, це навіть і локшина.
43. Заварилась і настоялась — можна їсти. Багато зелені та морква великими шматочками. Жирний бульон насиченого салатово-жовтого кольору. Товста вермішель. Смачна, пружинить. Бульон занадто солоний, ще й чомусь кислий (завдяки лимонній кислоті). Відчувається аромат цибулі та курки.
44. Суб'єктивна оцінка — 4.
Так багато вермішелей швидкого приготування не їв за один раз. Причому за один день з'їв майже дводенну норму солі (як зазначив вище, багато "бомж-пакетів" пересолені). На щастя, організм не влаштував протест. Навіть не було печії. Хоча вермішелями швидкого приготування наївся надовго, адже перебрав особисту річну норму споживання.
Тема дегустацій буде продовжена, оскільки серед гуманітарної допомоги були німецькі та польські консерви.
На завершення — відео. Воно хоч і крінжове, але вирішив завантажити. Зняв, як міг.
