![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Парк ім. Т.Шевченка в Боярці
Nov. 30th, 2015 20:41 Здавалось би, про Боярку написав стільки, що писати вже нема про що. Але лишалась ще одна «біла пляма» — парк ім. Тараса Шевченка. Я й сам про нього майже забув — бо не ходив там, мабуть, років 12-15. Однак цього року у місті відбулося багато змін: зробили стелу з назвою міста, облаштували зупинку, побудували таунхауси, реконструювали тротуар на Молодіжній, організовали новий маршрут маршруток, переасфальтували давнішні дороги з ямами. А ще — зробили нову алею у парку ім. Шевченка. Непоганий привід написати про парк і прогулятись. Тим паче, що давно там не був. Отож, після чергових виборів, 25-го жовтня, пройшовся парковими доріжками і подивився на нову алею/вхід до парку.
1. Стара «центральна» алея (з боку вул. Б.Хмельницького). Яскраве осіннє листя кленів прикрашає похмурий пейзаж необлаштованого парку.
Сам парк нічим не примітний і захаращений. Сам по собі складає гнітюче враження. Особливо в осінню пору. І надодачу з поганою славою. Кажуть, що там грабували і навіть орудували маньяки (нічого дивного, бо парк майже не освітлювався). Тому багато містян (і я в тому числі) старалися обходити парк десятою дорогою. Передусім у темну пору доби. Але з ним пов'язано багато спогадів: дитинство, перші студентські роки. І уроки там проводили, і прогулювали уроки там же. І в дитячу поліклініку, на базар і на електричку — шлях пролягав через цей парк. Потім, через небезпеку та відсутность необхідності ходити в дитячу поліклініку, на базар і залізничну платформу про парк забув. Однак перед виборами одна політична партія (називати, чи ні? Ну добре, це — заслуга партії «Нові обличчя») зробила нову вхідну алею до парку і поставила дитячий майданчик. Можливо, подія не глобальна, але в місцевому масштабі досить визначна. Та й мені було цікаво поринути у давні спогади.
Між іншим, це 200й фотозвіт. Може й невипадково, що перший і ювілейний фотозвіти присвячені Боярці. Я не підтасовував — крайні звіти публікував в хронологічному порядку і так вийшло, що 200й випуск випав на Боярку.
А ще уважні читачі помітять, що фотки «широкоформатні» не 1200х850 пікселів, а 1200х800. А от це — випадковість. Хоча, це зіграло на руку, бо фотки вийшли важкими — до півмегабайту. А може такий формат зручніший, ніж звичний 1200х850 пікс.?
( Читати далі (+40 фото)... )
1. Стара «центральна» алея (з боку вул. Б.Хмельницького). Яскраве осіннє листя кленів прикрашає похмурий пейзаж необлаштованого парку.
Сам парк нічим не примітний і захаращений. Сам по собі складає гнітюче враження. Особливо в осінню пору. І надодачу з поганою славою. Кажуть, що там грабували і навіть орудували маньяки (нічого дивного, бо парк майже не освітлювався). Тому багато містян (і я в тому числі) старалися обходити парк десятою дорогою. Передусім у темну пору доби. Але з ним пов'язано багато спогадів: дитинство, перші студентські роки. І уроки там проводили, і прогулювали уроки там же. І в дитячу поліклініку, на базар і на електричку — шлях пролягав через цей парк. Потім, через небезпеку та відсутность необхідності ходити в дитячу поліклініку, на базар і залізничну платформу про парк забув. Однак перед виборами одна політична партія (називати, чи ні? Ну добре, це — заслуга партії «Нові обличчя») зробила нову вхідну алею до парку і поставила дитячий майданчик. Можливо, подія не глобальна, але в місцевому масштабі досить визначна. Та й мені було цікаво поринути у давні спогади.
Між іншим, це 200й фотозвіт. Може й невипадково, що перший і ювілейний фотозвіти присвячені Боярці. Я не підтасовував — крайні звіти публікував в хронологічному порядку і так вийшло, що 200й випуск випав на Боярку.
А ще уважні читачі помітять, що фотки «широкоформатні» не 1200х850 пікселів, а 1200х800. А от це — випадковість. Хоча, це зіграло на руку, бо фотки вийшли важкими — до півмегабайту. А може такий формат зручніший, ніж звичний 1200х850 пікс.?
( Читати далі (+40 фото)... )
