![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Розраховував на поїздки і вилазки по іншим областям. Однак після від'їзду брата такі поїздки накрилися. А самому їхати маршрутками довго і дорого. Тому довелося вишукувати заброшки у Києві. Було б тільки з чого вибирати. Зпершу обрав «баянистий» недобуд з палєвним залазом і під відеонаглядом. Але з другої спроби вдалося знайти цікавий і доступний закинутий об'єкт. Причому пощастило — не «баян», розташований недалеко (в Святошино), ще й без охорони. Щоправда, є два нюанси... Перший: це місце — туберкульозний диспансер. Друге: в ньому мешкають бомжі (під час «розвідки» сам переконався). Так що не все так просто — на вилазку відважився не одразу.
Примітно, що до цього абандону я вже придивлявся в 2014му році. Але тоді не був впевнений, що він закинутий. Та й всі двері були зачинені, а вікна цілі. Ще тоді навколо тубдиспансеру був паркан. Тепер же територія виглядає явно закинутою. А паркан зрізали.
1. Туберкульозний диспансер №2. Територія комплексу — більше 2 га.
Красиві будиночки і незаїжджена заброшка.
Історію тубдиспасеру довелося збирати по крихтам. Спочатку це була дача залізничного путівника Миколи Анічкова. Двоповерховий будинок датується 1897 роком(!). В радянський час дача стала протитуберкульозним дитячим санаторієм. З 1964 року це міжрайонний туберкульозний диспансер №2. В 2007 році, при Чорновецькому, було прийняте рішення про проведення ремонтів в усіх протитуберкульозних закладах столиці до 2011 року. Але тубдиспансер на Святошино так і не дочекався ремонту. В 2012му його закрили через аварійний стан будівель. Управління з благоустрою взагалі вирішило, що будівлі не підлягають ремонту і їх необхідно знести. З того часу тубдиспансер стоїть закинутим. А в двох найбільших і найбільш вцілілих корпусах оселилися бомжі. Причому поліція не захотіла, або не змогла їх виселити.
В січні 2015го в одноповерховому корпусі була пожежа. На одному із сайтів прочитав, що начебто закинутий тубдиспансер горів 24 серпня цього року. На даний час колишній медзаклад належить територіальному медичному об'єднанню «Фтизіатрія».
Як тільки тубдиспансер закрили, на території збиралися побудувати багатоповерхові житлові будинки. Та хтось розпустив чутки, що навколо закладу захоронювали біоматеріали і ліки. Тому місцеві мешканці були проти забудови. Як альтернативний варіант пропонується зробити парк. Тим паче, поряд вже є сквер. Відновлювати заклад не будуть, оскільки для хворих вистачає існуючих тублікарень.
Було трохи страшно. Все-таки, туберкульозний диспансер. Якось на сталкерському сайті вичитав, що такі місця треба відвідувати дуже обережно. Хоча в мене й так кашель... Але не менше турбувало, що заброшку заселили безхатьки. Обійшовши територію навколо помітив, що біля одного з корпусів стояла бомжиха. Тому один лізти не насмілився. На другу вилазку взяв з собою знайомого сталкера. Однак все одно толком не полазили. В будинки, де можуть бути бомжі не захотів заходити. Надодачу підвела погода — лив дощ. Та оскільки інших фотозвітів не знайшов, то думаю, що й так зійде.
( Читати далі (+55 фото/11,3 МБ)... )
Примітно, що до цього абандону я вже придивлявся в 2014му році. Але тоді не був впевнений, що він закинутий. Та й всі двері були зачинені, а вікна цілі. Ще тоді навколо тубдиспансеру був паркан. Тепер же територія виглядає явно закинутою. А паркан зрізали.
1. Туберкульозний диспансер №2. Територія комплексу — більше 2 га.
Красиві будиночки і незаїжджена заброшка.
Історію тубдиспасеру довелося збирати по крихтам. Спочатку це була дача залізничного путівника Миколи Анічкова. Двоповерховий будинок датується 1897 роком(!). В радянський час дача стала протитуберкульозним дитячим санаторієм. З 1964 року це міжрайонний туберкульозний диспансер №2. В 2007 році, при Чорновецькому, було прийняте рішення про проведення ремонтів в усіх протитуберкульозних закладах столиці до 2011 року. Але тубдиспансер на Святошино так і не дочекався ремонту. В 2012му його закрили через аварійний стан будівель. Управління з благоустрою взагалі вирішило, що будівлі не підлягають ремонту і їх необхідно знести. З того часу тубдиспансер стоїть закинутим. А в двох найбільших і найбільш вцілілих корпусах оселилися бомжі. Причому поліція не захотіла, або не змогла їх виселити.
В січні 2015го в одноповерховому корпусі була пожежа. На одному із сайтів прочитав, що начебто закинутий тубдиспансер горів 24 серпня цього року. На даний час колишній медзаклад належить територіальному медичному об'єднанню «Фтизіатрія».
Як тільки тубдиспансер закрили, на території збиралися побудувати багатоповерхові житлові будинки. Та хтось розпустив чутки, що навколо закладу захоронювали біоматеріали і ліки. Тому місцеві мешканці були проти забудови. Як альтернативний варіант пропонується зробити парк. Тим паче, поряд вже є сквер. Відновлювати заклад не будуть, оскільки для хворих вистачає існуючих тублікарень.
Було трохи страшно. Все-таки, туберкульозний диспансер. Якось на сталкерському сайті вичитав, що такі місця треба відвідувати дуже обережно. Хоча в мене й так кашель... Але не менше турбувало, що заброшку заселили безхатьки. Обійшовши територію навколо помітив, що біля одного з корпусів стояла бомжиха. Тому один лізти не насмілився. На другу вилазку взяв з собою знайомого сталкера. Однак все одно толком не полазили. В будинки, де можуть бути бомжі не захотів заходити. Надодачу підвела погода — лив дощ. Та оскільки інших фотозвітів не знайшов, то думаю, що й так зійде.
( Читати далі (+55 фото/11,3 МБ)... )
