![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Помітив: чим довше займаюсь сталкерством — тим менше цікавлять недобудовані об'єкти. Мабуть, за 5 років дослідження закинутих об'єктів, поступово приходить розуміння, що недобуди понурі і одноманітні. Хіба що трапиться якесь незвичне місце — як столичний Льодовий стадіон (куди тепер фіг пролізеш), або готель-хмарочос у Дніпрі (куди далеко їхати і який також гарно охороняється). Бо навіть в порожній заброшці можна відшукати залишки інтер'єру або оздоблення. А в недобуді — лише стіни з цегли і бетону. Можливо тому недобудований асфальтний (чи то сміттєспалювальний) завод на Троєщині в 2013 році був в планах. А в 2017 — ні.
1. «Візитівка» цього недобуду — споруда у формі трапеції.
Але втрата цікавості до недобудів — лише одна з причин. Як прочитав в одному з фотозвітів: цей завод — «місце понуре, малоцікаве і важкодоступне». Розташований він на краю троєщинської промзони, біля ТЕЦ-6. Коротше, дикі чигирі. Доїхати туди можна лише на автобусі (та й то, лише з масиву), який їздить раз на годину. А пішки топати від Троєщини дуже далеко і незручно. Надодачу, на об'єкті присутня охорона з собаками. Також там часто грають у війнушку страйкболісти. До того ж, асфальтно-сміттєспалювальний недобуд — досить популярне місце. А у випадку із недобудами це скоріше мінус, ніж плюс. І якби не![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
samogonnoeozero, то я б навряд чи його облазив. Бо в планах були інші місця, та напарниця погодилася лише на цей недобуд. А я скучив за заброшками, тож мені було все одно де лазити.
Про сам завод інфи майже нема. Начебто, почали будувати в середині 1980х, а закинули на початку 1990х. Чи то через нестачу фінансування, чи через те, що кияни були проти будівництва. Бо за деякими джерелами це не асфальтний, а сміттєспалювальний завод. А я ні в тих, ні в інших заводах не розбираюсь, тож не знаю, кому вірити. Та все-таки частіше вказується, що це сміттєспалювальний завод.
Вилазка відбулася вчора. Так що пишу за свіжими враженнями. А вражень було багато!
І це при тому, що на недобуді не було охорони. І сам абандон не вразив. Та чого тільки вартувала прогулянка до цієї заброшки і шлях до «цивілізації»!
( Читати далі (+42 фото)... )
1. «Візитівка» цього недобуду — споруда у формі трапеції.
Але втрата цікавості до недобудів — лише одна з причин. Як прочитав в одному з фотозвітів: цей завод — «місце понуре, малоцікаве і важкодоступне». Розташований він на краю троєщинської промзони, біля ТЕЦ-6. Коротше, дикі чигирі. Доїхати туди можна лише на автобусі (та й то, лише з масиву), який їздить раз на годину. А пішки топати від Троєщини дуже далеко і незручно. Надодачу, на об'єкті присутня охорона з собаками. Також там часто грають у війнушку страйкболісти. До того ж, асфальтно-сміттєспалювальний недобуд — досить популярне місце. А у випадку із недобудами це скоріше мінус, ніж плюс. І якби не
samogonnoeozero, то я б навряд чи його облазив. Бо в планах були інші місця, та напарниця погодилася лише на цей недобуд. А я скучив за заброшками, тож мені було все одно де лазити.Про сам завод інфи майже нема. Начебто, почали будувати в середині 1980х, а закинули на початку 1990х. Чи то через нестачу фінансування, чи через те, що кияни були проти будівництва. Бо за деякими джерелами це не асфальтний, а сміттєспалювальний завод. А я ні в тих, ні в інших заводах не розбираюсь, тож не знаю, кому вірити. Та все-таки частіше вказується, що це сміттєспалювальний завод.
Вилазка відбулася вчора. Так що пишу за свіжими враженнями. А вражень було багато!
І це при тому, що на недобуді не було охорони. І сам абандон не вразив. Та чого тільки вартувала прогулянка до цієї заброшки і шлях до «цивілізації»!
( Читати далі (+42 фото)... )
