Давно щось нічого не писав, але подорожей нема, тому про литдибр. Тим паче, як показує досвід, навіть коли повний штиль все одно трапляються якісь пригоди.
Захотілось побути наодинці (бо на заброшки зараз не лізу), тому лишився вдома, а всі інші звалили на дачу. Я не захотів, бо набридли сварки. До того ж оси на дачі кусають — не скажу що це приємно. А ще не дають радіо слухати. Так що лишився на самоті. Шаритися в інтернеті швидко набридло. Та й те, що занадто, то не здраво. Потім нудьга така — ні з ким поговорити. А ще спека. Коли за бортом +34°C навіть страждати фігнею не хочеться і робити щось корисне також (наприклад прибирати чи готувати їсти облом). Ввечері і вранці теж жарко — +28+30°С.
Ну а пригоди — попсував нігті (чи від того що підпиляв?); одна комфорка на газовій плиті перестала працювати (взагалі якась містика), один день у небі був якийсь гул (виявилось що це такий грім). Виходив прогулятись неходженими вулицями — а погода якась незрозуміла: сіре небо, і невідомо звідки, гул. Ледь не розбив телік (до покривала годинник зачепився).
Після приїзду батьків пригоди не скінчились. Привезли кота. Так він нишпорив по хаті, а потім хотів заскочити на шафу і звалив вазу (яка розбилася на шматки). Мабуть зачепився за скатертину. Сам коте перелякався і утік. Цікаво, що Рижик часто сидів на меблях — але нічого не завалював.
Так що «весело» буває повсякчас.
Захотілось побути наодинці (бо на заброшки зараз не лізу), тому лишився вдома, а всі інші звалили на дачу. Я не захотів, бо набридли сварки. До того ж оси на дачі кусають — не скажу що це приємно. А ще не дають радіо слухати. Так що лишився на самоті. Шаритися в інтернеті швидко набридло. Та й те, що занадто, то не здраво. Потім нудьга така — ні з ким поговорити. А ще спека. Коли за бортом +34°C навіть страждати фігнею не хочеться і робити щось корисне також (наприклад прибирати чи готувати їсти облом). Ввечері і вранці теж жарко — +28+30°С.
Ну а пригоди — попсував нігті (чи від того що підпиляв?); одна комфорка на газовій плиті перестала працювати (взагалі якась містика), один день у небі був якийсь гул (виявилось що це такий грім). Виходив прогулятись неходженими вулицями — а погода якась незрозуміла: сіре небо, і невідомо звідки, гул. Ледь не розбив телік (до покривала годинник зачепився).
Після приїзду батьків пригоди не скінчились. Привезли кота. Так він нишпорив по хаті, а потім хотів заскочити на шафу і звалив вазу (яка розбилася на шматки). Мабуть зачепився за скатертину. Сам коте перелякався і утік. Цікаво, що Рижик часто сидів на меблях — але нічого не завалював.
Так що «весело» буває повсякчас.