Випадки в магазині
Aug. 21st, 2016 12:09 Останнім часом доводиться частенько ходити в місцевий магазин-супермаркет за покупками. Треба щось і кішці купляти і самим їсти, а в великі супермаркети далеко і дорого їздити. Так ось, здавалось би, буденна прогулянка. Хіба що на вихідних не проштовхнутися і забавляє як люди риються у промтоварах, наче бомжі на смітнику. А так, нічого примітного.
Але нещодавно, наприкінці липня, відбувся дивний похід в супермаркет. Як завжди, спорядили папірцем з покупками. Половину того, шо назамовляли не знайшов. Може так шукав:) Але далі було цікавіше. Підхожу до каси. Звичайно, черга, бо працює тільки декілька кас. На касі — стажер. Обслуговує повільно, змішав покупки різних покупців в один чек. Потім відміняли покупки. Підходе до мене черга. Касир сканує товари. Розплачуюсь. Даю 100 гривень і ще декілька купюр. Касир дає здачу... в 100 гривень. Я в шоці. Кажу: «Здається, я давав 100 гривень.» На що відповів: «Заплатили 200». Перша думка: якби стільки заплатив, то не додавав би дрібні купюри, бо суми вистачило б на всі покупки. Друга думка: 100 і 200 гривень не міг переплутати. Хоча б тому що вони різного кольору. Хоча вже й сам почав сумніватися скільки грошей дав касиру. Ну, думаю, двісті — так двісті.
Відійшов з магазину, ще раз перерахував гроші. Скільки з собою брав, стільки й лишилось. Ще й затарився:) Вдома перерахували, бо не повірили що таке може бути, — вийшло, що покупка обійшлася «на шару». Такого походу в магазин ще не було. Аж соромно стало. Жаль касира, який не дорахується і буде розплачуватись зі своєї зарплати.
---------------------------------------------------------------------------------------
Другий випадок вже стався зі мною. Протупив вже я. Але теж дивна історія. Пішов закуплятися, підхожу до каси. Перераховую гроші і розумію, що грошей не вистачає. Думав, може виклав. Ситуація жахлива. Не знаю що робити. Осоромився. Але шо поробиш..? Домовляюсь з касиром, що залишу покупки, а сам збігаю додому. Добре, що погодились. Та як тільки відійшов від магазину переглянув скільки грошей було при собі — і необхідна купюра знайшлась. А коли стояв на касі не зміг знайти. Одразу повертатись не став: вирішив скинути дрібні купюри і взяти трохи грошей про запас. Потім, звичайно, вклинювався в чергу, заплатив за покупки. Але соромно, що протупив.
P.S.: Розкажість які випадки в магазинах траплялися із вами.
Але нещодавно, наприкінці липня, відбувся дивний похід в супермаркет. Як завжди, спорядили папірцем з покупками. Половину того, шо назамовляли не знайшов. Може так шукав:) Але далі було цікавіше. Підхожу до каси. Звичайно, черга, бо працює тільки декілька кас. На касі — стажер. Обслуговує повільно, змішав покупки різних покупців в один чек. Потім відміняли покупки. Підходе до мене черга. Касир сканує товари. Розплачуюсь. Даю 100 гривень і ще декілька купюр. Касир дає здачу... в 100 гривень. Я в шоці. Кажу: «Здається, я давав 100 гривень.» На що відповів: «Заплатили 200». Перша думка: якби стільки заплатив, то не додавав би дрібні купюри, бо суми вистачило б на всі покупки. Друга думка: 100 і 200 гривень не міг переплутати. Хоча б тому що вони різного кольору. Хоча вже й сам почав сумніватися скільки грошей дав касиру. Ну, думаю, двісті — так двісті.
Відійшов з магазину, ще раз перерахував гроші. Скільки з собою брав, стільки й лишилось. Ще й затарився:) Вдома перерахували, бо не повірили що таке може бути, — вийшло, що покупка обійшлася «на шару». Такого походу в магазин ще не було. Аж соромно стало. Жаль касира, який не дорахується і буде розплачуватись зі своєї зарплати.
---------------------------------------------------------------------------------------
Другий випадок вже стався зі мною. Протупив вже я. Але теж дивна історія. Пішов закуплятися, підхожу до каси. Перераховую гроші і розумію, що грошей не вистачає. Думав, може виклав. Ситуація жахлива. Не знаю що робити. Осоромився. Але шо поробиш..? Домовляюсь з касиром, що залишу покупки, а сам збігаю додому. Добре, що погодились. Та як тільки відійшов від магазину переглянув скільки грошей було при собі — і необхідна купюра знайшлась. А коли стояв на касі не зміг знайти. Одразу повертатись не став: вирішив скинути дрібні купюри і взяти трохи грошей про запас. Потім, звичайно, вклинювався в чергу, заплатив за покупки. Але соромно, що протупив.
P.S.: Розкажість які випадки в магазинах траплялися із вами.