![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
maxiwellЯк тільки намітиш собі плани фотозвітів — то вони неодмінно порушаться. То через нестачу фінансів. То через зайнятість друзів. То через погану погоду. А писати про щось і хочеться, і потрібно. Бо рейтинг скочується вниз. І тоді, в такій ситуації, виручають місцеві масові заходи, які регулярно проводяться в моєму місті. Звичайно, вони не такі масштабні, гламурні і цікаві, як столичні. Однак не потрібно нікуди їхати.
Зазвичай, перелік святкувань звичний — Новий рік, День Перемоги, Івана Купала, День Незалежності, День міста. Але цього разу міська влада здивувала грандіозним (як анонсували) заходом — 27 і 28 серпня 2016го відбувся перший фестиваль народної творчості «Родина». Цей захід присвятили 25й річниці Незалежності України. Ну а основним заходом фестивалю був огляд народної творчості — виступи фольклорних колективів Києво-Святошинського району і Києва. Хоча були й інші локації — мала сцена, нічний театр, виставка творчості громад Києво-Святошинського району, ярмарка (по-простому, базар), мотузковий парк, канатна дорога та інше. Ведучими фестивалю мали були Ольга Сумська і її чоловік, Віталій Борисюк. А от інших знаменитостей не намічалося.
1. Місцем проведення фестивалю став стадіон «Зеніт» у парку ім. Т. Шевченко. На основній сцені виступали фольклорні колективи з Київщини та столиці.
Різноманіття всіляких локацій і виступи самодіяльності мене не зацікавили. Нічого особливого від чергового масового заходу не очікував. Та й відкриття фестивалю благополучно проґавив. Однак по дорозі до Києва вирішив заглянути. Спочатку фестиваль не зацікавив зовсім. Але повертаючись додому захотів подивитись що там і до чого. Виявилось, що не такий вже й нудний захід. Прийшов подивитись на святкування і на другий день. Хоча Сумської так і не побачив. А ще було дуже спекотно — +30˚ за бортом.
2. Отже, день перший. Біля в'їзду на стадіон припаркрувалось купа машин. ичому різної крутизни. Значить, планується щось цікаве.
3. Звичайно, була ярмарка. Пиво, квас, піцца, напої, солодка вата, кульки кольорів державного прапору.
4. Дитячі аттракціони — надувні гірки. У багатьох відвідувачів заходу — жовті і блакитні кульки.
5. Місця, де можна посидіти і попити каву. Також не обійшлося і без боярського атрибуту — аренди дитячих електромашин і велокартів.
6. Головна сцена і глядачі.
7. На футбольному полі з'явилися оголошення щоб не топтали газон.
8. Виставка досягнень сіл і міст Києво-Святошинського району.
9. Експозиція Білогородки.
10. Палатка від смт. Чабани.
11. Стенд від села Гореничі.
12. Дівчата на ходулях прикрашали свято.
13. А ще по стадіону і парку бродили учасники фестивалю.
14. На основній сцені виступали самодіяльні колективи. Це був якийсь діалог.
15. Але пізніше почали співати. Глядачі, як бачите, були.
16. Ще однією локацією був дідух. Не знаю, навіщо він на фестивалі народного співу. Зазвичай, дідуха встановлюють на Масляну, щоб підпалити.
17. Хоча, можливо дідуха встановили, щоб глядачі робили селфі.
18. Спустився до парку, до колишнього ставка. Видно, що якась двіжуха повинна бути, бо щось намудрували.
19. Внизу, на місці колишнього ставка розміщена сцена театру «Корифеї». Вночі тут повинні були ставити п'єсу.
20. Поруч був стенд фестивалю і театральної програми.
21. Ну а нагорі зробили канатну дорогу. Тепер зрозуміло звідки з'явився деревяний будиночок.
22. Дітвора активно каталася. Навыть дівчатка не боялися.
23. Наступна розвага — стрілька із луку.
24. Зачекайте! На фото хлопчик чи дівчина з дивною зачіскою?
Нам у школі не дозволяли носити довге волосся.
25. В парку зробили мотузковий парк (вибачайте за тавтологію). Чомусь тільки дитячий.
26. Також в парку передбачили місце під наметове містечко. Бо фестиваль передбачав нічне театралізоване дійство.
Щоправда, наметів я не побачив. Цікаво, хтось ночував?
27. Друга, мала, сцена розташувалась на місці п'ятачку — імпровізованому футбольному полю, на якому учні з найближчої школи прогулювали уроки, граючи у футбол:)
28. Виступав Олексій Данчук. Хоч інвалід, однак співає класно.
Думав, що буде щось народне, але гучні звуки синтезатора змусили затриматися. Співав дві пісні. Перша з них — «Наймиліша» навіть сподобалась. Щось середне між попсою і естрадою. Шукав в інтернеті — знайшов тільки відео з Вконтактіка.
29. Співак, шанувальниця музиканта і DJ.
Олексій Данчук гарно співає. Аж дивно, що його не розкручують на радіо. І скачати пісню ніде:(
30. На новій алеї влаштували базар.
До речі, щотижневий ярмарок на цей раз відмінили через фестиваль.
31. День другий. Стадіон порожній. Хоча обіцяли, що ярмарка і виставка досягнень Київщини буде і на другий день. Так само, як і виступи народних колективів.
32. Алея парку відпочиває від ярмарку. Навіть солодку вату не продають.
33. Головна сцена фестивалю порожня. Виступ затримався на півгодини.
34. Місток через ставок. Чи точніше, те, що від ставка лишилось. Перед фестивалем трохи підрівняли. Хоча й так виглядає не дуже.
35. На дні ставка театральні декорації вже розібрали.
Малу сцену теж майже розібрали. Лишився тільки подіум.
36. Комунальники якраз збирали демонтовані декорації.
37. А де ж фестиваль? А он, хтось співає.
38. Біля співаків поступово почались кучкуватись глядачі.
39. Не тільки співали і танцювали, але й фотографувались.
А потім, із півгодинним запізненням ті ж самі артисти перейшли на головну сцену:)
40. Ведучий. А де ж Сумська?
41. Потім співала солістка ансамблю з Новосілок.
42. Потім на сцену вийшов Олексій Данчук, якого бачив минулого дня. Заспівав декілька пісень. Але інших — тих, що вчора не звучали.
43. Далі виступав ансамбль з села Новосілки. Разом із солісткою (не запам'ятав як її звуть).
44. Через пісню-другу до них приєдналися інші учасники. Серед яких — продюсер (у чорному).
45. Далі виступала Аня Гриненко. Теж з ансамблю з Новосілок. Співала у тому числі пісню «Розповідь», яку крутили по радіо ЄС. Думав, що вона її і співає. Виявилось, що ні.
46. Слідом виступав колектив з села Петропавлівська Борщагівка.
Другого дня фестивалю, себто сьогодні, окрім виступів нічого не планувалось. Та й виступи не співпадали з запланованою програмою. Тому вирішив не чекати закінчення фестивалю. Тим паче, ще ж спека на вулиці! А святкових заходів менше, ніж на перший день свята. Не побачив і Ольги Сумської. Але фестиваль більш-менш. На четвірочку по 5-бальній шкалі.
Зазвичай, перелік святкувань звичний — Новий рік, День Перемоги, Івана Купала, День Незалежності, День міста. Але цього разу міська влада здивувала грандіозним (як анонсували) заходом — 27 і 28 серпня 2016го відбувся перший фестиваль народної творчості «Родина». Цей захід присвятили 25й річниці Незалежності України. Ну а основним заходом фестивалю був огляд народної творчості — виступи фольклорних колективів Києво-Святошинського району і Києва. Хоча були й інші локації — мала сцена, нічний театр, виставка творчості громад Києво-Святошинського району, ярмарка (по-простому, базар), мотузковий парк, канатна дорога та інше. Ведучими фестивалю мали були Ольга Сумська і її чоловік, Віталій Борисюк. А от інших знаменитостей не намічалося.
1. Місцем проведення фестивалю став стадіон «Зеніт» у парку ім. Т. Шевченко. На основній сцені виступали фольклорні колективи з Київщини та столиці.
Різноманіття всіляких локацій і виступи самодіяльності мене не зацікавили. Нічого особливого від чергового масового заходу не очікував. Та й відкриття фестивалю благополучно проґавив. Однак по дорозі до Києва вирішив заглянути. Спочатку фестиваль не зацікавив зовсім. Але повертаючись додому захотів подивитись що там і до чого. Виявилось, що не такий вже й нудний захід. Прийшов подивитись на святкування і на другий день. Хоча Сумської так і не побачив. А ще було дуже спекотно — +30˚ за бортом.
2. Отже, день перший. Біля в'їзду на стадіон припаркрувалось купа машин. ичому різної крутизни. Значить, планується щось цікаве.
3. Звичайно, була ярмарка. Пиво, квас, піцца, напої, солодка вата, кульки кольорів державного прапору.
4. Дитячі аттракціони — надувні гірки. У багатьох відвідувачів заходу — жовті і блакитні кульки.
5. Місця, де можна посидіти і попити каву. Також не обійшлося і без боярського атрибуту — аренди дитячих електромашин і велокартів.
6. Головна сцена і глядачі.
7. На футбольному полі з'явилися оголошення щоб не топтали газон.
8. Виставка досягнень сіл і міст Києво-Святошинського району.
9. Експозиція Білогородки.
10. Палатка від смт. Чабани.
11. Стенд від села Гореничі.
12. Дівчата на ходулях прикрашали свято.
13. А ще по стадіону і парку бродили учасники фестивалю.
14. На основній сцені виступали самодіяльні колективи. Це був якийсь діалог.
15. Але пізніше почали співати. Глядачі, як бачите, були.
16. Ще однією локацією був дідух. Не знаю, навіщо він на фестивалі народного співу. Зазвичай, дідуха встановлюють на Масляну, щоб підпалити.
17. Хоча, можливо дідуха встановили, щоб глядачі робили селфі.
18. Спустився до парку, до колишнього ставка. Видно, що якась двіжуха повинна бути, бо щось намудрували.
19. Внизу, на місці колишнього ставка розміщена сцена театру «Корифеї». Вночі тут повинні були ставити п'єсу.
20. Поруч був стенд фестивалю і театральної програми.
21. Ну а нагорі зробили канатну дорогу. Тепер зрозуміло звідки з'явився деревяний будиночок.
22. Дітвора активно каталася. Навыть дівчатка не боялися.
23. Наступна розвага — стрілька із луку.
24. Зачекайте! На фото хлопчик чи дівчина з дивною зачіскою?
Нам у школі не дозволяли носити довге волосся.
25. В парку зробили мотузковий парк (вибачайте за тавтологію). Чомусь тільки дитячий.
26. Також в парку передбачили місце під наметове містечко. Бо фестиваль передбачав нічне театралізоване дійство.
Щоправда, наметів я не побачив. Цікаво, хтось ночував?
27. Друга, мала, сцена розташувалась на місці п'ятачку — імпровізованому футбольному полю, на якому учні з найближчої школи прогулювали уроки, граючи у футбол:)
28. Виступав Олексій Данчук. Хоч інвалід, однак співає класно.
Думав, що буде щось народне, але гучні звуки синтезатора змусили затриматися. Співав дві пісні. Перша з них — «Наймиліша» навіть сподобалась. Щось середне між попсою і естрадою. Шукав в інтернеті — знайшов тільки відео з Вконтактіка.
29. Співак, шанувальниця музиканта і DJ.
Олексій Данчук гарно співає. Аж дивно, що його не розкручують на радіо. І скачати пісню ніде:(
30. На новій алеї влаштували базар.
До речі, щотижневий ярмарок на цей раз відмінили через фестиваль.
31. День другий. Стадіон порожній. Хоча обіцяли, що ярмарка і виставка досягнень Київщини буде і на другий день. Так само, як і виступи народних колективів.
32. Алея парку відпочиває від ярмарку. Навіть солодку вату не продають.
33. Головна сцена фестивалю порожня. Виступ затримався на півгодини.
34. Місток через ставок. Чи точніше, те, що від ставка лишилось. Перед фестивалем трохи підрівняли. Хоча й так виглядає не дуже.
35. На дні ставка театральні декорації вже розібрали.
Малу сцену теж майже розібрали. Лишився тільки подіум.
36. Комунальники якраз збирали демонтовані декорації.
37. А де ж фестиваль? А он, хтось співає.
38. Біля співаків поступово почались кучкуватись глядачі.
39. Не тільки співали і танцювали, але й фотографувались.
А потім, із півгодинним запізненням ті ж самі артисти перейшли на головну сцену:)
40. Ведучий. А де ж Сумська?
41. Потім співала солістка ансамблю з Новосілок.
42. Потім на сцену вийшов Олексій Данчук, якого бачив минулого дня. Заспівав декілька пісень. Але інших — тих, що вчора не звучали.
43. Далі виступав ансамбль з села Новосілки. Разом із солісткою (не запам'ятав як її звуть).
44. Через пісню-другу до них приєдналися інші учасники. Серед яких — продюсер (у чорному).
45. Далі виступала Аня Гриненко. Теж з ансамблю з Новосілок. Співала у тому числі пісню «Розповідь», яку крутили по радіо ЄС. Думав, що вона її і співає. Виявилось, що ні.
46. Слідом виступав колектив з села Петропавлівська Борщагівка.
Другого дня фестивалю, себто сьогодні, окрім виступів нічого не планувалось. Та й виступи не співпадали з запланованою програмою. Тому вирішив не чекати закінчення фестивалю. Тим паче, ще ж спека на вулиці! А святкових заходів менше, ніж на перший день свята. Не побачив і Ольги Сумської. Але фестиваль більш-менш. На четвірочку по 5-бальній шкалі.
