Замальовки з поїздки в Славутич

[maxiwell]

  Як завжди, наприкінці кожного року закривається сезон поїздок і фотопрогулянок. Тому писати в блог нічого. І тоді згадуєш про подорожі, що відбулися, в пошуках неопублікованих матеріалів. Так вийшло і цього разу. На щастя, в цьому році мені вдалося вирватись в дальню поїздку до Славутича, тож є знімки, які зробив по дорозі туди й назад. Довго думав, куди б приткнути шляхові замальовки — ось і трапилась зручна нагода.


1.  А дивитись по дорозі, попри одноманітні пейзажі, було що. Тільки магістральні автобусні зупинки варті окремої теми. А ще — церкви, елеватори, колгоспи. Також покажу фотографії з однієї поїздки у Бровари, які не потрапили в огляди, оскільки були зроблені після написання фотозвіту про місто.

  Та й сама поїздка варта окремої розмови.


2. Розпочалася ця захоплююча поїздка з села Петрівського, в якому порозростались нові житлові комплекси.
Погодка зранку була шикарна.


3. Перша зупинка була в Броварах. На масиві «Торгмаш» зводять нові будинки. Краса!


4. На цьому місці роблю екскурс в минуле, в 2015й рік. Тоді я їздив в Бровари і дещо назнімав.
Це район Геологорозвідка. Парк Приозерний.


5. Звісно ж, в Приозерному парку має бути озеро.


6. А ще там є пам'ятники. Про існування яких я навіть не здогадувався.
Ось, наприклад, пам'ятник учасникам оборони Києва у Великій вітчизняній війні.


7. Окрім пам'ятного каменю є ще меморіальна дошка.


8. І пам'ятник трупу загиблому бійцю.


9. Розпластаний солдат.


10. Ну а ми знову повертаємося в 27 квітня 2016го. Ось смт. Козелець із вікна авто. На вигляд — як село.


11. З дороги Київ - Чернігів видно собор Різдва Богородиці в смт. Козелець.


12. Далі з'являються сільско-індустріальні пейзажі. Елеватор у Козельці.


13. Ще якесь підприємство в Козельці.


14. І це смт. Козелець. І знову той самий елеватор, тільки ближче. Гарний індустріальний краєвид, хоч елеватор не закинутий.


15. Далі почав фоткати зупинкові павільоні. Це у Кіптях.
Між іншим, це село славиться постом ДПС. Але ДАЇвці нас не зупинили:)


16. Сільський клуб в процесі реконструкції. Вже не заброшка.


17. Величезна зупинка «Красилівка» в однойменному селі. А поруч ще й надземний пішохідний перехід.


18. Далі ще одна величезна зупинка з пішохідним мостом. Але павільон закинутий і закладений цеглою.
Це село Топчіївка Чернігівського району Чернігівської області.


19. Автобусна зупинка «Красне» в селі Красне. Павільон типовий. Як у Кіптях.


20. Зупинка «Красилівка» такого ж самого проекту. Але бачите, всі павільони пофарбовані по-різному — що додає різноманіття в типовий архітектурний проект.


21. Звернули на об'їздну трасу навколо Чернігова. Міст через річку Десна. Через відбійники річки майже не видно.
Скупчення хмар не вселяє надію на гарну погоду. Але більше половини шляху вже подолано. Розвертатися нема сенсу.


22. Інша дорога — і зупиночні павійльони іншого типу. Зупинка «Шестовиця».


23. Зупинка «Киїнка» такого ж проекту.
Замість «Киїнки« проситься «Киянка».


24. Звернули наи дорогу до кордону з Білоруссю(!). По дорозі трапляються заброшки. Якєсь підприємство в смт. Михайло-Коцюбинське.


25. А це вже точно абандон.


26. Колгосп в смт. Михайло-Коцюбинське. Причому колгосп не закинутий, а діючий (що в наш час дивина)!


27. Величезний колгосп.


28. В Михайло-Коцюбинському є і елеватор.


29. На трасі Чернігів - Комарин зупинки попростіше.


30. Є і зовсім зупинки без павільону, як у с. Пакуль.


31. Ну і фото вже з дороги назад. Зупинка «Ковпита».


32. Виїхали на Чернігівську трасу. Церква в якомусь селі.


33. Зупинка «Калита».
Як видно, коли їхали назад на трасі Київ - Чернігів, погода прояснилася.


34. Такий же зупинковий павільон у Семиполках.

  Ось така поїздка, яка запам'ятається надовго. Це вперше проїхався далі за Чернігов. І вдруге підібрався до кордону. Чернігівщина сбодобалась. А скільки цікавинок приховано подалі від автотраси! Нажаль, під час вояжу заїхати до сіл вже не залишалось часу.