Залишки заводу «Ремдизель»
Jan. 13th, 2017 09:48![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
maxiwellВ останніх числах грудня, наприкінці минулого року, вирішив закрити сезон сталків-2016 вилазкою на один із найвідоміших столичних абандонів — завод «Ремдизель». Хотів подивитися на баянистий завод, доки його остаточно не знесли. Раніше довго роздумував щодо доцільності вилазки на цей об'єкт. Та після перегляду одного відео-сталку по заводу, переконався, що навіть залишки підприємства вражають. І хоча збереженість заброшки з часом погіршувалась, сподівався застати завод не в стані руїн. Хоча передчуття були не найкращі, бо перед вилазкою не вдалося знайти актуальну інформацію стосовно стану заводу.
На прогулянку відправився із![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
samogonnoeozero. Як виявилось, вона теж ще не була на Ремдизелі.
1. Один із цехів у стадії демонтажу. Адміністративний корпус ми не застали.
«Ремдизель» почали розбирати давно. Коли завод працював, він займався ремонтом корабельних компресорів і дизельних двигунів військових кораблів. Підприємство належало до військово-оборонного комплексу. Але після розпаду СРСР завод почав занепадати. В 2003му, з початком будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу (про нього я вже писав в далекому 2013 році), завод потрапив під загрозу знесення. З літа 2008го почали зносити корпуси, які заважали будівництву. А в 2011му «Ремдизель» визнали банкротом. Планувалося, що на території заводу, яка не буде зайнятою мостом і розв'язками, до 2012 року збудують новий торгово-офісний центр. Однак до того часу його будівництво так і не розпочалось. Та й нині про новий бізнес центр нічого не чутно.
А далі, як знаєте, у кожної заброшки є період напіврозпаду. Ще донедавна на заводі був адміністративний корпус, декілька цехів і бомбосховище. Причому в непоганому стані. Однак з середини 2014го почався демонтаж обладнання. А з 2015го з'явилась охорона. На момент нашої вилазки (грудень 2016), адміністративно-побутовий корпус був знесений. Як здогадуєтесь, ми запізнилися зі сталком — застали активну фазу демонтажу. Нажаль, в середину будівель не пробралися. Зате находилися по території.
Побачене не порадувало. Від заводу з непоганим збереженням залишись лише напіврозібрані будівлі і руїни. Можна сказати, застав знос заброшки. Але для статистики нехай буде.
2. Опори з'їзду з Подільського мостового переїходу, що стирчать посеред дороги. Картина в порівнянні з 2013м не змінилась.
Збоку — паркан заводу «Ремдизель».
3. Біля залазу крутився чоловік на машині. Вирішили з Мері перечекати, але мужик не збирався від'їзджати. Тому довелося шукати інший залаз. На здивування, прогалин в огорожі було достатньо.
4. Половину території заводу зайняли конструкції мостового переходу. Тому «Ремдизель» і Подільский міст нерозлучні.
І тут бачу: збоку (в лівій частині кадру) ходить якийсь мужик. Так що зробив вигляд, що шукаю туалет.
5. Напіврозібрана будівля. Але відноситься не до Ремдизелю, а до сусідньої військової установи.
6. Повертаємося до стіни від будинку, біля якої крутився чоловік на Дастері.
7. Три роки тому це місце виглядало краще.
8. Залишки від таблички.
9. Неподалік знайшли третій залаз. Прохід був через купи сміття.
10. Територія заводу. Вид в бік гавані і Подолу.
11. Один одноповерховий корпус (у вигляді приватного будинку) зберігся.
12. Проти сонця фотографувати було неможливо.
13. Від ще одного корпусу залишились тільки дві стіни.
14. Три, найбільш збережені, цехи. Здивувало, що всі вікна цілі.
Поки роздумували: лізти чи ні, до бетонних плит пробіг здоровенний щур (крыса — російською).
15.
16. КПП заводу «Ремдизель». Припарковані авто натякають, що за парканом можуть бути люди.
17. Поряд помічаю закинутий кіоск автозаправної станції. Де там могла бути АЗС?
А ціни... А-92 по 8 гривень. Коли це було? Зараз бензин по 22 гривні, якщо не більше.
18. Доки думали що робити, побачили мужика в камуфляжі. Чомусь одразу подумав, що на завод. Виявилось, що він зайшов на сусіднє підприємство. Однак це все одно насторожило.
19. Обійшли з іншого кінця. Здивувався вигляду будівлі. Щось тут не так.
А знаєте, що не так? Нема стіни. Адмыныстративну прибудову до цеху знесли. Хоча на панорамах Google влітку 2015 року корпус був цілим.
20. І тут знайшли залаз і стали обережно просуватися територією.
21. За розмірами цех величенький.
22. Тільки територія виглядає підозріло.
23. Сторожка. На вигляд як діюча. Хоча людей не видно.
24. Трансформаторна.
25. Зайшли всередину будівлі. А там все заставлено дошками. Не пробратися.
26. Думав зайти через розібране приміщення, але при наближенні до стіни почали гавкати собаки. І КПП добре видно.
Як розумієте, ризикувати не було сенсу.
27. Біля знесеної стіни в землі (на місці адміністративного корпусу) був якийсь розкоп. Бомбосховище?
28. Оскільки не вдалося нормально полазити по цехам, покажу фотки maxim-nm, який в 2015му зробив огляд заводу.
29. Це також фотка maxim-nm.
30. КПП зсередини території заводу. На пагорбі видно собачу.
31. Раз вже такий облом, то вирішив подивитися на завод з недобудованого з'їзду Подільсько-Воскресенського мосту.
32. Дорога потихеньку заростає деревами.
33. Одразу запідозрив, що з цехом щось не так. Але тільки при підготовці фотозвіту зрозумів, що знесли адміністративну прибудову.
34. У другому корпусі обвалився дах і було чутно звуки автогену.
Також звернув увагу, що всі двері були закриті.
35. Бочка для хімії і піддони. Згадав колишню роботу.
36. Рожевий корпус, в якому розбирали конструкції.
37. Незрозумілі штукенції. Ймовірно, вентиляційні оголовки бомбосховища.
38. Майданчик перед КПП. Через дорогу стоять гуртожитки і завод «Ленінська кузня». Цікаво, він іще працює?
39. Пташка на колоні колишнього цеху.
40. Біля мосту знайшов ще один залаз. По території прогулювались школярі.
41. Хоча дивитись, окрім будівельного сміття, нема на що.
42. На фоні фундаментів знесених корпусів Ремдизелю видніється будівля розвідки.
43. Занедбаний КПП. Здається, відноситься до управління розвідки.
44. Вирішив пройтися в бік цехів «Ремдтизелю». В зарослях була стежка.
45. За зарослями була іще купа будівельного сміття, за яким виднілся всі чотири вцілілі корпуси.
Карабкатися по розкришеному бетону не схотів. Та й Мері чекала біля залазу. Тому на цьому вилазку вирішив завершити. Нажаль, запізнилися з вилазкою. Від заводу майже нічого не залишилось.
На прогулянку відправився із
samogonnoeozero. Як виявилось, вона теж ще не була на Ремдизелі.1. Один із цехів у стадії демонтажу. Адміністративний корпус ми не застали.
«Ремдизель» почали розбирати давно. Коли завод працював, він займався ремонтом корабельних компресорів і дизельних двигунів військових кораблів. Підприємство належало до військово-оборонного комплексу. Але після розпаду СРСР завод почав занепадати. В 2003му, з початком будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу (про нього я вже писав в далекому 2013 році), завод потрапив під загрозу знесення. З літа 2008го почали зносити корпуси, які заважали будівництву. А в 2011му «Ремдизель» визнали банкротом. Планувалося, що на території заводу, яка не буде зайнятою мостом і розв'язками, до 2012 року збудують новий торгово-офісний центр. Однак до того часу його будівництво так і не розпочалось. Та й нині про новий бізнес центр нічого не чутно.
А далі, як знаєте, у кожної заброшки є період напіврозпаду. Ще донедавна на заводі був адміністративний корпус, декілька цехів і бомбосховище. Причому в непоганому стані. Однак з середини 2014го почався демонтаж обладнання. А з 2015го з'явилась охорона. На момент нашої вилазки (грудень 2016), адміністративно-побутовий корпус був знесений. Як здогадуєтесь, ми запізнилися зі сталком — застали активну фазу демонтажу. Нажаль, в середину будівель не пробралися. Зате находилися по території.
Побачене не порадувало. Від заводу з непоганим збереженням залишись лише напіврозібрані будівлі і руїни. Можна сказати, застав знос заброшки. Але для статистики нехай буде.
2. Опори з'їзду з Подільського мостового переїходу, що стирчать посеред дороги. Картина в порівнянні з 2013м не змінилась.
Збоку — паркан заводу «Ремдизель».
3. Біля залазу крутився чоловік на машині. Вирішили з Мері перечекати, але мужик не збирався від'їзджати. Тому довелося шукати інший залаз. На здивування, прогалин в огорожі було достатньо.
4. Половину території заводу зайняли конструкції мостового переходу. Тому «Ремдизель» і Подільский міст нерозлучні.
І тут бачу: збоку (в лівій частині кадру) ходить якийсь мужик. Так що зробив вигляд, що шукаю туалет.
5. Напіврозібрана будівля. Але відноситься не до Ремдизелю, а до сусідньої військової установи.
6. Повертаємося до стіни від будинку, біля якої крутився чоловік на Дастері.
7. Три роки тому це місце виглядало краще.
8. Залишки від таблички.
9. Неподалік знайшли третій залаз. Прохід був через купи сміття.
10. Територія заводу. Вид в бік гавані і Подолу.
11. Один одноповерховий корпус (у вигляді приватного будинку) зберігся.
12. Проти сонця фотографувати було неможливо.
13. Від ще одного корпусу залишились тільки дві стіни.
14. Три, найбільш збережені, цехи. Здивувало, що всі вікна цілі.
Поки роздумували: лізти чи ні, до бетонних плит пробіг здоровенний щур (крыса — російською).
15.
16. КПП заводу «Ремдизель». Припарковані авто натякають, що за парканом можуть бути люди.
17. Поряд помічаю закинутий кіоск автозаправної станції. Де там могла бути АЗС?
А ціни... А-92 по 8 гривень. Коли це було? Зараз бензин по 22 гривні, якщо не більше.
18. Доки думали що робити, побачили мужика в камуфляжі. Чомусь одразу подумав, що на завод. Виявилось, що він зайшов на сусіднє підприємство. Однак це все одно насторожило.
19. Обійшли з іншого кінця. Здивувався вигляду будівлі. Щось тут не так.
А знаєте, що не так? Нема стіни. Адмыныстративну прибудову до цеху знесли. Хоча на панорамах Google влітку 2015 року корпус був цілим.
20. І тут знайшли залаз і стали обережно просуватися територією.
21. За розмірами цех величенький.
22. Тільки територія виглядає підозріло.
23. Сторожка. На вигляд як діюча. Хоча людей не видно.
24. Трансформаторна.
25. Зайшли всередину будівлі. А там все заставлено дошками. Не пробратися.
26. Думав зайти через розібране приміщення, але при наближенні до стіни почали гавкати собаки. І КПП добре видно.
Як розумієте, ризикувати не було сенсу.
27. Біля знесеної стіни в землі (на місці адміністративного корпусу) був якийсь розкоп. Бомбосховище?
28. Оскільки не вдалося нормально полазити по цехам, покажу фотки maxim-nm, який в 2015му зробив огляд заводу.
29. Це також фотка maxim-nm.
30. КПП зсередини території заводу. На пагорбі видно собачу.
31. Раз вже такий облом, то вирішив подивитися на завод з недобудованого з'їзду Подільсько-Воскресенського мосту.
32. Дорога потихеньку заростає деревами.
33. Одразу запідозрив, що з цехом щось не так. Але тільки при підготовці фотозвіту зрозумів, що знесли адміністративну прибудову.
34. У другому корпусі обвалився дах і було чутно звуки автогену.
Також звернув увагу, що всі двері були закриті.
35. Бочка для хімії і піддони. Згадав колишню роботу.
36. Рожевий корпус, в якому розбирали конструкції.
37. Незрозумілі штукенції. Ймовірно, вентиляційні оголовки бомбосховища.
38. Майданчик перед КПП. Через дорогу стоять гуртожитки і завод «Ленінська кузня». Цікаво, він іще працює?
39. Пташка на колоні колишнього цеху.
40. Біля мосту знайшов ще один залаз. По території прогулювались школярі.
41. Хоча дивитись, окрім будівельного сміття, нема на що.
42. На фоні фундаментів знесених корпусів Ремдизелю видніється будівля розвідки.
43. Занедбаний КПП. Здається, відноситься до управління розвідки.
44. Вирішив пройтися в бік цехів «Ремдтизелю». В зарослях була стежка.
45. За зарослями була іще купа будівельного сміття, за яким виднілся всі чотири вцілілі корпуси.
Карабкатися по розкришеному бетону не схотів. Та й Мері чекала біля залазу. Тому на цьому вилазку вирішив завершити. Нажаль, запізнилися з вилазкою. Від заводу майже нічого не залишилось.
