![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
maxiwellЯкщо є про що писати, чому б не написати? Тим паче, поки є про що розповісти. Наприклад, про нинішню осінь. Хоча б з радістю написав би про щось інше. Та оскільки вилазки на заброшки поки що не передбачаються, продовжу тему фотощоденників, розпочатих цього літа.
1. Нинішня осінь була насиченою прогулянками і подіями. В двох словах можна виразити: «незвичайна» і «надзвичайна».
Чому ця осінь незвичайна і надзвичайна? Незвичайна тому, що не було звичної депресії. Просто ніколи було нудьгувати. Та й в плані прогулянок і вилазок осінь 2017го видалася вдалою. В усякому разі, продуктивнішою, ніж цьогорічне літо. А надзвичайна через те, що став свідком масштабної пожежі.
Отож, пропоную подивится на те, якими бувають блискавки (здається, блискавки ще не показував). На осінні поїздки на дачу. На незвичний пам'ятник у столиці і на ремонти на дорогах. А також — про величезну пожежу на заводі.
2. Наприкінці серпня були страшенні грози з потужними блискавками. Було страшно і цікаво.
Відблиски осяювали небо так, наче була не ніч, а сутінки.
3. Блискавка в небі.
4. В долі секунди блискавка згасає.
5. Блискавку просто так не сфотографуєш — спалах триває мілісекунди. Тому грозу знімав на відео, а потім з розкадровок робив скріншоти (на фотокамері є така функція).
6. Знаєте, цікаво спостерігати. Ось блискавка влучає в землю знизу хмари.
7. А потім над хмарою(!) влучає в атмосферу.
Я чув про таке. Але ніколи ще не бачив.
8. Через п'ять днів знову була грозова ніч.
І знову спостереження за блискавками. Ось вона влучає в землю.
9. І ось, електричний розряд з яскравим спалахом повертається у хмару.
Помітив, що найяскравіша блискавка не тоді, коли влучає в землю. А тоді, коли повертається в атмосферу.
10. Вересень розпочався поїздками на дачу. А ще відзначився грибним сезоном.
Вздовж лісових доріг було багато припаркованих автівок.
11. Поки одні шукали гриби в лісі, я з батьком збирав гриби на дачах.
12. Огірки городні (бувають ще й кімнатні).
13. Лавка нагадує про кота Рижика, якого вже два роки нема з нами:(
Взагалі, 2017й багато в чому нагадує мені 2015й. Сам не знаю чому.
14. Може тому, що як і 2015го, посадили батат.
15. Хоча впреше посадили цукровий буряк.
Справді, на смак, солодкуватий.
16. Черемха добре вродила.
Було що потім робити вдома: вичавлював кісточки, щоб зварити смачне варення. Треба було сфотографувати процес.
17. Знайшли зарослі нічийної обліпихи. А «на "шару" й оцет солодкий». І обліпиха не така вже й кисла, якщо безкоштовна. Тож пішли збирати ягоди.
18. Під час збирання обліпихи трапилася одна історія. Мама відпустила гілку — і вона ляснула по обличчю. Навіть закрити очі не встиг. Добре, що не голками, а листям. Але все одно, схоже, був забій ока. Було і відчуття стороннього тіла в оці, і викривлення зору. Півдня проходило.
19. Обліпиха на макрозйомці. От що треба було ставити на головне фото!
20. Збирати обліпиху муторно: ягоди дрібні, гілки з колючками, місцями є павучки.
Ще й мама постаралася — невчасно відпустила гілку. А саме цікаве, що образилася через те, що я на неї образився! Не хотіла їхати додому.
21. Якісь кущі на пустирі. З плодами, схожими на яблуко. Гілки з колючками!
22. Це японська айва.
23. Також знайшли ожину. А знаєте де?
24. Біля ставку!
25. Але ще більше здивувався, натрапивши на ожину в полі.
Кущі просто стелилися по землі.
26. Інсталяція у вигляді драбини:)
27. Були поїздки в Києві. Зокрема, проходив біля заброшок, по яким лазив.
А от нових вилазок було тільки дві.
28. Хоча були й неходжені куточки столиці.
29. На проспекті Перемоги — затори.
30. Це тому що весь проспект в ремонті. Навіть тротуари розкопали.
31. Масштабна реконструкція тротуару. Стільки тротуарної плитки я ще не бачив.
32. На Святошино натрапив на новий пам'ятник — інсталяцію з двох 965х «Запорожців».
33. В Боярці також тривав «плитковий бум». Восени замощували вулицю Гоголя.
34. Цієї осені востаннє сходив до одного району, в який ходив 2,5 роки. Просто брат переїхав.
35. Знову дача. Цукрові буряки.
36. Батат. На відміну від 2015го, врожай був непоганим.
37. В ніч на 30 вересня став свідком пожежі на заводі.
38. Розгорілося нехило!
39. Пожежу гасили мабуть годину.
40. Зранку ще димілося.
41. По дорозі на заброшку прогулявся Бортницьким лісом. Проходив повз зону відпочинку.
42. Прикольні навіси. Гарне місце для пікніку і здибанок.
43. Вказівник зони відпочинку «Тростянець».
44. Осінній ліс чудовий.
45. Нажаль, не вдалося полазити по всім запланованим санаторіям.
46. Суворі оголошення і припаркована машина натякали на наявність охорони.
47. У лісі чомусь поставили два квартальні стовпи замість одного.
48. Коли посварився з мамою.
Ну, зате був привід спробувати «Мівіну» з новим смаком — креветки.
49. Упаковка зі спеціями зовсім примітивна. Навіть без логотипу. Пакетику з олією не було.
На смак вермішель специфічна. Запах креветково-кальмаровий. У мене не викликало відразу. Хоча кажуть, що креветкова «Мівіна» несмачна. Як на мене, аромат непоганий.
50. На стовпах в Боярці почали навішувати кабелі.
51. Прогулянки осінньою Бояркою.
52. Марні пошуки заброшок. Київський хлібзавод №1.
53. Руїна і новобудова. Символічно.
І це тільки частина того, що було цієї осені. Були ще і виставка собак. І музичний фестиваль. Нудьгувати просто було ніколи.
СХОЖІ ЗАПИСИ:
Продовження нудного літа-2017
Початок літа-2017
1. Нинішня осінь була насиченою прогулянками і подіями. В двох словах можна виразити: «незвичайна» і «надзвичайна».
Чому ця осінь незвичайна і надзвичайна? Незвичайна тому, що не було звичної депресії. Просто ніколи було нудьгувати. Та й в плані прогулянок і вилазок осінь 2017го видалася вдалою. В усякому разі, продуктивнішою, ніж цьогорічне літо. А надзвичайна через те, що став свідком масштабної пожежі.
Отож, пропоную подивится на те, якими бувають блискавки (здається, блискавки ще не показував). На осінні поїздки на дачу. На незвичний пам'ятник у столиці і на ремонти на дорогах. А також — про величезну пожежу на заводі.
2. Наприкінці серпня були страшенні грози з потужними блискавками. Було страшно і цікаво.
Відблиски осяювали небо так, наче була не ніч, а сутінки.
3. Блискавка в небі.
4. В долі секунди блискавка згасає.
5. Блискавку просто так не сфотографуєш — спалах триває мілісекунди. Тому грозу знімав на відео, а потім з розкадровок робив скріншоти (на фотокамері є така функція).
6. Знаєте, цікаво спостерігати. Ось блискавка влучає в землю знизу хмари.
7. А потім над хмарою(!) влучає в атмосферу.
Я чув про таке. Але ніколи ще не бачив.
8. Через п'ять днів знову була грозова ніч.
І знову спостереження за блискавками. Ось вона влучає в землю.
9. І ось, електричний розряд з яскравим спалахом повертається у хмару.
Помітив, що найяскравіша блискавка не тоді, коли влучає в землю. А тоді, коли повертається в атмосферу.
10. Вересень розпочався поїздками на дачу. А ще відзначився грибним сезоном.
Вздовж лісових доріг було багато припаркованих автівок.
11. Поки одні шукали гриби в лісі, я з батьком збирав гриби на дачах.
12. Огірки городні (бувають ще й кімнатні).
13. Лавка нагадує про кота Рижика, якого вже два роки нема з нами:(
Взагалі, 2017й багато в чому нагадує мені 2015й. Сам не знаю чому.
14. Може тому, що як і 2015го, посадили батат.
15. Хоча впреше посадили цукровий буряк.
Справді, на смак, солодкуватий.
16. Черемха добре вродила.
Було що потім робити вдома: вичавлював кісточки, щоб зварити смачне варення. Треба було сфотографувати процес.
17. Знайшли зарослі нічийної обліпихи. А «на "шару" й оцет солодкий». І обліпиха не така вже й кисла, якщо безкоштовна. Тож пішли збирати ягоди.
18. Під час збирання обліпихи трапилася одна історія. Мама відпустила гілку — і вона ляснула по обличчю. Навіть закрити очі не встиг. Добре, що не голками, а листям. Але все одно, схоже, був забій ока. Було і відчуття стороннього тіла в оці, і викривлення зору. Півдня проходило.
19. Обліпиха на макрозйомці. От що треба було ставити на головне фото!
20. Збирати обліпиху муторно: ягоди дрібні, гілки з колючками, місцями є павучки.
Ще й мама постаралася — невчасно відпустила гілку. А саме цікаве, що образилася через те, що я на неї образився! Не хотіла їхати додому.
21. Якісь кущі на пустирі. З плодами, схожими на яблуко. Гілки з колючками!
22. Це японська айва.
23. Також знайшли ожину. А знаєте де?
24. Біля ставку!
25. Але ще більше здивувався, натрапивши на ожину в полі.
Кущі просто стелилися по землі.
26. Інсталяція у вигляді драбини:)
27. Були поїздки в Києві. Зокрема, проходив біля заброшок, по яким лазив.
А от нових вилазок було тільки дві.
28. Хоча були й неходжені куточки столиці.
29. На проспекті Перемоги — затори.
30. Це тому що весь проспект в ремонті. Навіть тротуари розкопали.
31. Масштабна реконструкція тротуару. Стільки тротуарної плитки я ще не бачив.
32. На Святошино натрапив на новий пам'ятник — інсталяцію з двох 965х «Запорожців».
33. В Боярці також тривав «плитковий бум». Восени замощували вулицю Гоголя.
34. Цієї осені востаннє сходив до одного району, в який ходив 2,5 роки. Просто брат переїхав.
35. Знову дача. Цукрові буряки.
36. Батат. На відміну від 2015го, врожай був непоганим.
37. В ніч на 30 вересня став свідком пожежі на заводі.
38. Розгорілося нехило!
39. Пожежу гасили мабуть годину.
40. Зранку ще димілося.
41. По дорозі на заброшку прогулявся Бортницьким лісом. Проходив повз зону відпочинку.
42. Прикольні навіси. Гарне місце для пікніку і здибанок.
43. Вказівник зони відпочинку «Тростянець».
44. Осінній ліс чудовий.
45. Нажаль, не вдалося полазити по всім запланованим санаторіям.
46. Суворі оголошення і припаркована машина натякали на наявність охорони.
47. У лісі чомусь поставили два квартальні стовпи замість одного.
48. Коли посварився з мамою.
Ну, зате був привід спробувати «Мівіну» з новим смаком — креветки.
49. Упаковка зі спеціями зовсім примітивна. Навіть без логотипу. Пакетику з олією не було.
На смак вермішель специфічна. Запах креветково-кальмаровий. У мене не викликало відразу. Хоча кажуть, що креветкова «Мівіна» несмачна. Як на мене, аромат непоганий.
50. На стовпах в Боярці почали навішувати кабелі.
51. Прогулянки осінньою Бояркою.
52. Марні пошуки заброшок. Київський хлібзавод №1.
53. Руїна і новобудова. Символічно.
І це тільки частина того, що було цієї осені. Були ще і виставка собак. І музичний фестиваль. Нудьгувати просто було ніколи.
СХОЖІ ЗАПИСИ:
Продовження нудного літа-2017
Початок літа-2017
Tags:
