Закинута насосна станція в Халеп'ї

[maxiwell]

Донедавна про цю заброшку не було ніяких даних. Лише напередодні поїздки в інтернеті з'явилась історична довідка. Закинута водогінна насосна станція в селі Халеп'я виявилась непростим об'єктом. Бо дивно: навіщо така споруда в селі?! А може то мав бути водогін для Українки? Насправді все набагато складніше. Передбачалось, що нова насосна станція забезпечить водою з Дніпра місто Біла Церква і білоцерківський шинний завод, а також Умань і прилеглі містечка. Довжина водогону до Білої Церкви становить 80 км! І ще 120 км. до Умані. Але річ в тому, що для потужних споживачів прокладання водогону виправдано.

Насосну станцію для перекачки почали будувати на початку 1980х. На грандіозне будівництво витратили 38 млн. радянських рублів. Збудовані водозабір, насосну станцію і водогін збирались ввести в експлуатацію. Але після аварії на Чорнобильській АЕС, в 1986му, білоцерківці відмовились від дніпровської води (Чорнобильська АЕС розташована на Дніпрі). Ділянку водогону від Білої Церкви до Умані пристосували під перекачку води з Росі. А трубу до Білої Церкви і насосні станції закинули. Минулого року в місцевій пресі здійняли галас через те, що на території підприємства скинули сміття. Як це позначиться на заброшці? А може її вже розібрали по цеглинкам? ХЗ. Можливо, недобудована насосна станція буде понурим тліном. Але, як мінімум, абандон не розкручений і незвичний.


1. Насосна станція в Халеп'ї — незвична закинута споруда.

Як же важко здійснювати вилазки, якщо до закинутого об'єкту складно (і дорого) добиратися на громадському транспорті! Особливо, коли нічого невідомо про актуальний стан абандону, охоронюваність і наявність залазу. Ще й у шалену спеку +30°. Можна з великими зусиллями дістатись і обломатися. Ця заброшка якраз із тієї серії. Недобудована (як дізнався згодом — збудована, але закинута) водогінна насосна станція в Халеп'ї. Цікава тим, що незвична споруда. До того ж, звітів і інформації про неї в інтернеті не було. Та й доступом начебто не повинно було бути проблем. Зате доїхати туди, попри те, що маршруток там валом, дуже тяжко. Довго шукав когось з машиною. Але так і не знайшовши, вирішили з samogonnoeozero спробувати доїхати на маршрутках.

І хоча перед вилазкою ретельно вивчав розклад міжміських маршруток, це не допомогло дістатись без перешкод. Однак це ще не все: потрапити на абандон теж було не так то й просто.


2. На автостанцію приїхали завчасно. Проте дізнався, що маршруток на Ржищів нема. А у канівську тупо не влізли.
Довелося їхати до Українки. На місцевій автостанції стали чекати маршрутку до Халеп'я. Однак її не було, бо зламалася. За 20 хвилин мікроавтобусу на підміну не дочекалися, а в маршрутку до Витачіва напхалось стільки народу, що знову не влізли. Тоді пішли пішки... До Дівич гори (до насосної точно б не дійшли). Сподіваючись, що по дорозі трапиться попутня маршрутка. На виїзді з Українки побачили людей на зупинці. Вирішили почекати. На нашу радість, під'їхала переповнена маршрутка до якогось села. Добре, що вирішили зійти на зупинку раніше.


3. Поки доїхав, мабуть разів 10 спітнів. Ну ось, ми на місці.


4. Але схоже, що їхали даремно... Бо через ворота зайти неможливо.


5. В мене був запасний варіант: підійти з боку Дніпра. Бо з боку вулиці також не підступитись.


6. Горизонт не завалений — це такий берег:)


7. Берегоукріплення і паркан продовжувались.


8. Аж ось ворота. На вигляд нові, і це не радує.


9. За воротами — сторожова будка. Фіговенько.


10. Напарниця вже зібралася розвертатись, але я пішов далі досліджувати периметр. Бо не хотілося, щоб труднощі з транспортацією були даремними. І врешті-решт, залаз (нехай і через чигирі), був знайдений.


11. Чомусь територія була поділена, і одна будівля опинилась поза основним парканом. Витоптана стежка свідчить, що до нас там вже лазили. Хоча поруч КПП.


12. Будівлю біля залазу оглянули в останню чергу, але розпочну з неї.


13. Прибравши павутину біля входу, зайшли всередину.


14. Туалет. Хоча унітаз напевно новий.


15. Кімната з ямою.


16. Приміщення порожні. Але здивували вцілілі вікна з дерев'яними рамами.


17.


18. За капітальним парканом розміщена напівзруйнована будівля.


19. Будівля маленька. Однак якщо нас помітять, можна швидко покинути територію.


20. Перед будівлею купи сміття. Можливо, це і є нелегальне сміттєзвалище, про яке писали в новинах?


21. Всередині обвалені перекриття і розруха. Стан будівлі аварійний.


22. По маленьким кімнатам важко визначити яке призначення будівлі.


23. Насправді небезпечне місце, тому краще спостерігати ззовні.


24. Хтось начепив розмотану магнітну плівку.


25. Якимось дивом зберіглися двері з написом «Побутові приміщення». Так що тепер зрозуміло: це туалети, вбиральні, перевдагальні.


26. Фотографую будівлю з усіх сторін, бо невідомо, чи вдасться обійти всю територію.


27. Більша частина території насосної станції на відкритій місцевості, тому прислуховуємось і придивляємось чи нема охорони.


28. Прямуємо до найбільшого корпусу.


29. Найбільший двоповерховий корпус, ймовірно, був з насосами для перекачки води, і одноповерховою прибудовою з кабінетами.
Далі не пішли, бо до цієї будівлі поставили будку сторожа. Є така порода сторожів, що чекають поки нелегальні відвідувачі самі до них прийдуть. Тому перевіряти наявність охоронця не стали.


30. Віддалік стоїть ангар. До нього не пішли, щоб не «попалитися».


31. На одній осі з ним розміщена ще одна будівля.


32. Підхід до неї проходить через дорогу від воріт. Ризикнули підійти поближче.


33. Хоча всередину не заходили. Бо стан такий, що от-от завалиться.


34. Здалеку оглядаюсь на насосний корпус.


35. За допомогою зума можна наблизити. На вікнах ціле скло.


36. Шоста будівля, зовсім крихітна, і в зруйнованому вигляді.
На задньому плані видно електричну підстанцію, збудовану спеціально для насосної станції.


37. З іншого ракурсу.
Що цікаво, на деяких супутникових знімках ця будівля ще ціла. Напевно, розвалили нещодавно.


38. Закругляємось, йдемо на вихід. В кадрі зруйнований будиночок і напіврозвалений побутовий корпус.


39. Ще раз фотографую двоповерховий побутовий корпус.


40. Після вилазки вирішили піднятись на гору, щоб сфотографувати закинуту насосну станцію з висоти. Панорама просто шикарна!


41. Найбільша будівля, яка залишилась недослідженою.
Можливо, після мого фотозвіту хтось там побуває і повідає що там є?


42. Сторожка, зроблена з... плівки.


43. Цех біля воріт.
А всього на території нарахував 6 будівель.

Нажаль, в найбільшу будівлю, через будку сторожа, не ризикнули пробратися. Але думаю, там обладнання навряд чи б зберіглося.
Територія заброшки невелика, середніх розмірів. Але є де розгулятись. Хоча закинуту насосну станцію я б не рекомендував відвідувати: доїхати на маршрутках проблематично, є охорона, заброшка невелика — багато не нафоткаєш (просто я старався). А так, тлінний абандон з цікавою історією, який давно хотів відвідати.

Назад повертатись було легше, бо нам підходила будь-яка маршрутка в напрямку столиці. Прочекали мабуть хвилин 15-20. Під'їхала маршрутка до Києва. Але така забита, що вирішили з напарницею зійти в Українці і там пересісти на інший маршрут. Попутно затарившись водою.

Поки подорожували добряче засмаг. Руки аж червоні. Так що треба бути обережніше, подорожуючи влітку під палючим сонцем.

СХОЖІ ЗАПИСИ:
Сміттєспалювальний завод-недобуд на Троєщині
Закинутий водяний млин & недобудована міні-ГЕС
Канализационная насосная станция: вид изнутри