Заброшки в Заворичах
Sep. 21st, 2018 22:34![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
maxiwellНа Вікімапії випадково знайшов декілька закинутих будівель в одному селі на краю Київської області. На карті вони чомусь не були помічені як закинуті. Але по фоткам в описах об'єктів зрозуміло, що то абандони. Підкупило, що заброшок багато і що вони не розкручені. А проїзд в електричках копійчаний. Тож одного сонячного і спекотного вересневого дня (сьогодні) з ![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
samogonnoeozero вирушили на вилазку. Для мене це була перша поїздка залізницею у ніжинському напрямі.
1. Закинуті і недобудовані будівлі в с. Заворичі.
Не скажу, що був в захваті від ідеї полазити по тлінним заброшкам, та ще й в пердях. Але річ у тім, що нарахував аж 5 об'єктів: 2 багатоквартирних будинки, клуб (кінотеатр), недобудоване правління колгоспу і руїни ферми. Думав: сталк вийде як не якістю — так кількістю. А вийшло, що особливо не полазити (бо будівлі або в аварійному стані, або без залазу), і фоткати було нічого. Тільки даремно перлися. Тим паче, не обійшлося без пригод. Спочатку провтикав дві маршрутки. А бусік, на якому поїхав, зламався і ледве довіз до Києва. Пересів у іншу маршрутку. Вийшов раніше — і бігом до залізничного вокзалу. А там на касах черги. Ледве встиг на електричку. Проте швидко впоралися. І в цей же день написав звіт(!). Шкода, дорога зайняла в декілька разів довше часу.
Вибачайте за якість. Деякі знімки зробив смартфоном і на фотік з тіньової сторони.
2. Більше години в задушливій і забитій електричці — і ось ми на станції «Заворичі» в однойменному селі. Затишна і красива станція.
3. Перший абандон по дорозі — недобудоване правління колгоспу. 1994 року будівництва. Дивує, що навіть вікна встановлені. Цікаво, чому будівлю не ввели в експлуатацію?
4. Як для колгоспу крута будівля — двоповерхова і незвичної форми.
5. Залазів не виявили.
6. Навпроти — закинута територія колишнього колгоспу.
7. Декілька руїн і поле з височенною травою.
8. Руїни будинку.
9. Вдалині маячить руїна розібраного корівника.
10. Колонни від розібраної будівлі — ось і вся заброшка.
11. Йдемо далі. Наступні закинутості — житлові багатоквартирні будинки. З-поміж дерев їх не видно.
12. Двоповерхівка. Важко визначити: закинута, чи недобудована.
13. Закинуті будинки стоять біля обжитих. Тому лізти стрьомно.
14. Навпроти — такий самий будинок.
15. Всередині розруха.
16. А віконні рами ще стоять. Мабуть тому, що дерев'яні.
17. Навколо будівлі чигирі.
18. Хоча, ось — прохід всередину заброшки.
19. Походу, використовується як смітник.
20. Хоча в цілому, набагато чистіше, ніж у київських абандонах. І надписів на стінах майже нема.
21. От тільки одне «але» — стан будівель аварійний. Напарниця не ризикнула зайти всередину.
22. Порожні віконниці.
23. Сходи.
24. Піднятися на другий поверх не наважився. Та й, там мабуть те саме, що й на першому.
25. Остання заброшка подорожі — сільський клуб.
26. Будівля теж добряче обросла рослинністю. А плитка з роком побудови (1987) відпала.
27. Над входом ще залишились рештки світильників.
28. Холл. Здалося, що всередині хтось тусить. Але виявилось, що то птахи.
29. Проходи в основні приміщення.
30. Двоє сходів.
31. Коридор. Знадвору було чутно голоса людей і звук мотору. Тому не висовувався.
32. Бо сходи можна й так сфотографувати з зумом.
33. Тилова частина клубу. Проти сонця фоткати, звичайно, — жесть!
34. На листях роса виблискує на сонці.
35. А на стіні, під дахом, проросло деревце.
36. Всередині величезна зала з припіднятою підлогою. Напевно, це була сцена.
37. Стеля вже почала відвалюватись. В приміщення заходити вже небезпечно.
38. В залі вже ростуть дерева.
39. В селі натрапив на дивний знак. Схоже, об'єднали декілька знаків в одному. В правилах дорожнього руху такого знаку нема.
40. Ну а потім — знову електричка і депресивна промзона Дарниці за брудним вікном.
По дорозі думав, що назнімав мало. Хоча добре, що хоч стільки нафоткав. Бо тамтешні закинутості дуже понурі. Однозначно не варті для того, щоб спеціально приїздити.
СХОЖІ ЗАПИСИ:
Залишки заводу «Ремдизель»
(Фотки на Яндексі)
Недобуди у Гаврилівці
Унылая недостроенная школа в Киеве или Три школы в одной
samogonnoeozero вирушили на вилазку. Для мене це була перша поїздка залізницею у ніжинському напрямі.1. Закинуті і недобудовані будівлі в с. Заворичі.
Не скажу, що був в захваті від ідеї полазити по тлінним заброшкам, та ще й в пердях. Але річ у тім, що нарахував аж 5 об'єктів: 2 багатоквартирних будинки, клуб (кінотеатр), недобудоване правління колгоспу і руїни ферми. Думав: сталк вийде як не якістю — так кількістю. А вийшло, що особливо не полазити (бо будівлі або в аварійному стані, або без залазу), і фоткати було нічого. Тільки даремно перлися. Тим паче, не обійшлося без пригод. Спочатку провтикав дві маршрутки. А бусік, на якому поїхав, зламався і ледве довіз до Києва. Пересів у іншу маршрутку. Вийшов раніше — і бігом до залізничного вокзалу. А там на касах черги. Ледве встиг на електричку. Проте швидко впоралися. І в цей же день написав звіт(!). Шкода, дорога зайняла в декілька разів довше часу.
Вибачайте за якість. Деякі знімки зробив смартфоном і на фотік з тіньової сторони.
2. Більше години в задушливій і забитій електричці — і ось ми на станції «Заворичі» в однойменному селі. Затишна і красива станція.
3. Перший абандон по дорозі — недобудоване правління колгоспу. 1994 року будівництва. Дивує, що навіть вікна встановлені. Цікаво, чому будівлю не ввели в експлуатацію?
4. Як для колгоспу крута будівля — двоповерхова і незвичної форми.
5. Залазів не виявили.
6. Навпроти — закинута територія колишнього колгоспу.
7. Декілька руїн і поле з височенною травою.
8. Руїни будинку.
9. Вдалині маячить руїна розібраного корівника.
10. Колонни від розібраної будівлі — ось і вся заброшка.
11. Йдемо далі. Наступні закинутості — житлові багатоквартирні будинки. З-поміж дерев їх не видно.
12. Двоповерхівка. Важко визначити: закинута, чи недобудована.
13. Закинуті будинки стоять біля обжитих. Тому лізти стрьомно.
14. Навпроти — такий самий будинок.
15. Всередині розруха.
16. А віконні рами ще стоять. Мабуть тому, що дерев'яні.
17. Навколо будівлі чигирі.
18. Хоча, ось — прохід всередину заброшки.
19. Походу, використовується як смітник.
20. Хоча в цілому, набагато чистіше, ніж у київських абандонах. І надписів на стінах майже нема.
21. От тільки одне «але» — стан будівель аварійний. Напарниця не ризикнула зайти всередину.
22. Порожні віконниці.
23. Сходи.
24. Піднятися на другий поверх не наважився. Та й, там мабуть те саме, що й на першому.
25. Остання заброшка подорожі — сільський клуб.
26. Будівля теж добряче обросла рослинністю. А плитка з роком побудови (1987) відпала.
27. Над входом ще залишились рештки світильників.
28. Холл. Здалося, що всередині хтось тусить. Але виявилось, що то птахи.
29. Проходи в основні приміщення.
30. Двоє сходів.
31. Коридор. Знадвору було чутно голоса людей і звук мотору. Тому не висовувався.
32. Бо сходи можна й так сфотографувати з зумом.
33. Тилова частина клубу. Проти сонця фоткати, звичайно, — жесть!
34. На листях роса виблискує на сонці.
35. А на стіні, під дахом, проросло деревце.
36. Всередині величезна зала з припіднятою підлогою. Напевно, це була сцена.
37. Стеля вже почала відвалюватись. В приміщення заходити вже небезпечно.
38. В залі вже ростуть дерева.
39. В селі натрапив на дивний знак. Схоже, об'єднали декілька знаків в одному. В правилах дорожнього руху такого знаку нема.
40. Ну а потім — знову електричка і депресивна промзона Дарниці за брудним вікном.
По дорозі думав, що назнімав мало. Хоча добре, що хоч стільки нафоткав. Бо тамтешні закинутості дуже понурі. Однозначно не варті для того, щоб спеціально приїздити.
СХОЖІ ЗАПИСИ:
Залишки заводу «Ремдизель»
(Фотки на Яндексі)
Недобуди у Гаврилівці
Унылая недостроенная школа в Киеве или Три школы в одной
