![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
maxiwellВсе сприяє тому, щоб закинув блог — бо й неминуча мобілізація, й хаотичні вимкнення електрики, ще й фотохостинг imgBB почав підвисати, через що частина знімків на Dreamwidth не відображається (вирішується відкриттям у нових вкладках браузера — причому, можливо, доведеться відкривати не по одному разу). І це не кажучи про дефіцит матеріалів. Але поки є можливість хоч якось публікувати — треба публікувати. Тим паче, ще залишились теми, які хотілось висвітлити. Наприклад, дегустація вегетаріанських продуктів.
Причина, через яку ще два роки тому надумав спробувати вегетаріанські продукти, проста — відмова від тваринної їжі вже давно стала поширеною тенденцією в нашому суспільстві (особливо, серед жінок). А м'яса я вживаю небагато і зрідка. Тож вирішив, чому б і собі не скуштувати веганську їжу, заодно, продовживши цикл загальних оглядів, розпочатих ерзац-продуктами?
1. В дегустації вегетаріанських продуктів представлені хумус класичний, тофу (соєвий сир), соєвий гуляш, напій вівсяний з шоколадом, фалафель, соєвий ферментований десерт з чорницею і соєва ковбаса салямі. Думаю, 7 найменувань цілком вистачить, враховуючи, що ніхто не підказав перелік веганських продуктів і що довелось пожертвувати принципами (в огляді є польська продукція).
Мені було цікаво спробувати, наскільки вегетаріанські харчі смачні та поживні. А також хотів дізнатись, чи імітують вони смак м'ясних і молочних продуктів. І хоч деякі з них я вже пробував раніше (соєвий гуляш і тофу), інші назви (фалафель, хумус) мені були незнайомі.
2. Почну з простого продукту, який ще треба готувати — з соєвого гуляшу "Oregano" (40,29 грн./100 г.). Він вітчизняний.
3. По-суті, це напівфабрикат з текстурованих соєвих кульок. Років 15-20 тому куштував. Так що треба освіжити враження.
4. Ось так виглядає соєвий гуляш.
5. Спочатку його треба відварити 5-10 хвилин. Пахне неприємно. Якоюсь пшеничною кашею.
6. Після відварювання посмажив на соняшниковій олії. Посолив і поперчив. Гуляш на вигляд, як шматочки свинини.
7. Приготований соєвий гуляш.
8. Рослинний гуляш схожий на свинину. Та й білка у нього аж 45 г. в 100 г.
9. Структура гуляша волокниста. Хоча і не зовсім схожа на м'ясну. Однак жується з зусиллям, як свинина з прожилками і жиром. Пружинить. Всередині соковите.
10. Непогана імітація свинини. На 4. Якщо додати м'ясний ароматизатор і глутамат натрію від тваринної їжі було б важче відрізнити.
11. Ковбаса салямі веганська "Plenty Reasons" коштує дорожче — 89,90 грн. за упаковку 100 г. Але вона готова. Зроблена з води, пшеничної клітковини та пшеничного білка, з додаванням соєвого соусу та ріпакової олії. Білка аж 34,2 г./100 г.
12. І, нажаль, польського виробництва. Причому дату виготовлення і кінцевий термін придатності на упаковці не знайшов!
13. На вигляд веганська ковбаса може і схожа на м'ясне салямі. Але колір однозначно дивний: жовтувато-червоний. Хоча барвник натуральний — Е172 (залізні комплекси).
14. Нарізка тоненька.
15. Аромат приправ з глутаматом натрію. Хімозно пахне. На смак — солоненька волокниста субстанція. Злегка кисленька.
16. Ну, віддалено нагадує ковбасу салямі. Вона волокниста. Але справжня ковбаса солоніша і не має пшеничного присмаку. Тому оцінка — 3.
17. Тофу "Агропрод" (38,66 грн./216 г.) виступає в ролі замінника молочного сиру. Тому його ще називають соєвим сиром. Кіло коштує 179 грн.
18. Однак на упаковці та в чеку ціни різні! Ну, нехай...
19. Соєвий сир (тофу) на вигляд, як сир фета. Тільки жовтіший. Хоча має якийсь незвичний неприємний аромат.
20. Зверху весь в клітинку (через форму для віджиму).
21. Специфічний аромат і прісний смак (лише злегка кисленький) псують враження.
22. Сир тофу взагалі без смаку. Тому поставив 3.
23. Хумус класичний "Yofi" (64,79 грн./250 г.) — наскільки я розумію, паста з вареного і перетертого нуту. Закуска з Близького Сходу (популярна в Ізраїлі, Йорданії, Лівані, Сирії, Туреччині, Кипрі). Чув про неї з оглядів відеоблогерів, які ходять по ресторанам і кафешкам.
24. Тарілка з хумусом з іншого ракурсу.
25. Як і припускав, використовується для бутербродів.
26. Цей продукт був куплений навздогін попереднім. Причому купували для мене. Тому взяли аж два різних хумуса — класичний і з соусом песто. В голову прийшла ідея зробити дегустацію бутербродних намазок.
27. Зверху є пластикова прозора кришка, під якою ще одна кришечка з фольги.
28. Пастоподібна маса бежевого кольору. Пахне часником і дивним ароматом, як у тофу.
29. Всупереч очікуванням, смакує добре. Хумус на смак солоний. З присмаком часнику. Ледве вловимий аромат тофу (я б його назвав горіховим). Можна ставити 5. Хоча мамі не сподобався через специфічний аромат.
30. При детальному розгляді схоже на перетерті боби. Але паста густа і жирна.
31. Далі ще один екзотичний продукт — фалафель смажений "Yofi" (71 грн./180 г. — як думаєте, дорого, чи ні?). Це ще одна близькосхідна страва з нуту. Теж чув про неї з відосів, а буду їсти вперше. Ну а на упаковці підкреслюється, що продукт веганський.
32. Упаковка теж подібна до хумусу, оскільки теж має верхню прозору кришку.
33. Якщо комусь цікаво — склад. Основа — нут, цибуля і петрушка.
34. За прозорою кришкою — захисна плівка.
35. Відкриваю плівку.
36. Всередині — котлетки з запахом бобів.
37. Нутових котлеток 7 штук. Я їх підігрів, як написали на упаковці.
38. Підсмажений фалафель пахне цибулькою, часником і прянощами. Приємний аромат. На вигляд помітно, що страва зроблена з бобів, а не м'яса. Смак солоний. Мені сподобалось. Тому оцінив на 5. Знаєте на що схоже? На горохові або сочевичні котлети. Навіть мамі сподобались.
39. Соєвий ферментований десерт з чорницею "Alpro" виступає в ролі десерту. Він коштує 53 грн. за 150 г. Вироблений в Бельгії.
40. Красива упаковка, як у звичайного сиркового десерту.
41. Перелік інгредієнтів. Сої в десерті, як не дивно, небагато. Більша частина, напевно, вода і загущувач.
42. Акцентується увага на веганстві.
43. На донці опис на різних мовах. Вражає!
44. Виглядає, наче сирковий десерт, чи йогурт.
45. Відчувається аромат чорниці. Дуже ароматний!
46. Є шматочки чорниць. Смак, як у звичайного молочного сиркового десерту: кисло-солодкий. Хіба що, аромат інтенсивніший. Це точно заслуговує на 5! Дуже смачно! Хоча мама каже, що є якийсь специфічний присмак.
47. Напій вівсяний з шоколадом "Vega Milk" (36,69 грн./0,5 л.) завершує огляд вегетаріанських продуктів. Думаю, його ще можна назвати вівсяним молоком.
48. Складники. В основі вода, вівсяне борошно (10%) і какао (2%) з шоколадним порошком (0,1%).
49. Проте виготовлений в Україні.
50. Вівсяне молоко з шоколадом нагадує шоколадний напій — як за виглядом, так і смаком.
51. Смак какао насичений. А молоко не відчувається. Ще й присутня гірчинка. Тому оцінив лише на 3, як вівсяний напій. Якщо оцінювати, як шоколадний напій — 4.
Вердикт: вегетаріанські (чи веганські) продукти наблизились до імітації зовнішнього вигляду молочних і м'ясних продуктів. Але на смак, переважно, відрізняються. Хоча, незважаючи на це, вони можуть бути смачними. Наприклад, з цієї дегустації мені сподобались соєвий гуляш, хумус, фалафель і соєвий десерт.
Ну а щодо поживності, то страви з бобів містять багато білка і ними можна наїстись. Тому веганська їжа цілком може зайняти місце в раціоні.
СХОЖІ ЗВІТИ:
Дегустація ерзац-продуктів
Причина, через яку ще два роки тому надумав спробувати вегетаріанські продукти, проста — відмова від тваринної їжі вже давно стала поширеною тенденцією в нашому суспільстві (особливо, серед жінок). А м'яса я вживаю небагато і зрідка. Тож вирішив, чому б і собі не скуштувати веганську їжу, заодно, продовживши цикл загальних оглядів, розпочатих ерзац-продуктами?
1. В дегустації вегетаріанських продуктів представлені хумус класичний, тофу (соєвий сир), соєвий гуляш, напій вівсяний з шоколадом, фалафель, соєвий ферментований десерт з чорницею і соєва ковбаса салямі. Думаю, 7 найменувань цілком вистачить, враховуючи, що ніхто не підказав перелік веганських продуктів і що довелось пожертвувати принципами (в огляді є польська продукція).
Мені було цікаво спробувати, наскільки вегетаріанські харчі смачні та поживні. А також хотів дізнатись, чи імітують вони смак м'ясних і молочних продуктів. І хоч деякі з них я вже пробував раніше (соєвий гуляш і тофу), інші назви (фалафель, хумус) мені були незнайомі.
2. Почну з простого продукту, який ще треба готувати — з соєвого гуляшу "Oregano" (40,29 грн./100 г.). Він вітчизняний.
3. По-суті, це напівфабрикат з текстурованих соєвих кульок. Років 15-20 тому куштував. Так що треба освіжити враження.
4. Ось так виглядає соєвий гуляш.
5. Спочатку його треба відварити 5-10 хвилин. Пахне неприємно. Якоюсь пшеничною кашею.
6. Після відварювання посмажив на соняшниковій олії. Посолив і поперчив. Гуляш на вигляд, як шматочки свинини.
7. Приготований соєвий гуляш.
8. Рослинний гуляш схожий на свинину. Та й білка у нього аж 45 г. в 100 г.
9. Структура гуляша волокниста. Хоча і не зовсім схожа на м'ясну. Однак жується з зусиллям, як свинина з прожилками і жиром. Пружинить. Всередині соковите.
10. Непогана імітація свинини. На 4. Якщо додати м'ясний ароматизатор і глутамат натрію від тваринної їжі було б важче відрізнити.
11. Ковбаса салямі веганська "Plenty Reasons" коштує дорожче — 89,90 грн. за упаковку 100 г. Але вона готова. Зроблена з води, пшеничної клітковини та пшеничного білка, з додаванням соєвого соусу та ріпакової олії. Білка аж 34,2 г./100 г.
12. І, нажаль, польського виробництва. Причому дату виготовлення і кінцевий термін придатності на упаковці не знайшов!
13. На вигляд веганська ковбаса може і схожа на м'ясне салямі. Але колір однозначно дивний: жовтувато-червоний. Хоча барвник натуральний — Е172 (залізні комплекси).
14. Нарізка тоненька.
15. Аромат приправ з глутаматом натрію. Хімозно пахне. На смак — солоненька волокниста субстанція. Злегка кисленька.
16. Ну, віддалено нагадує ковбасу салямі. Вона волокниста. Але справжня ковбаса солоніша і не має пшеничного присмаку. Тому оцінка — 3.
17. Тофу "Агропрод" (38,66 грн./216 г.) виступає в ролі замінника молочного сиру. Тому його ще називають соєвим сиром. Кіло коштує 179 грн.
18. Однак на упаковці та в чеку ціни різні! Ну, нехай...
19. Соєвий сир (тофу) на вигляд, як сир фета. Тільки жовтіший. Хоча має якийсь незвичний неприємний аромат.
20. Зверху весь в клітинку (через форму для віджиму).
21. Специфічний аромат і прісний смак (лише злегка кисленький) псують враження.
22. Сир тофу взагалі без смаку. Тому поставив 3.
23. Хумус класичний "Yofi" (64,79 грн./250 г.) — наскільки я розумію, паста з вареного і перетертого нуту. Закуска з Близького Сходу (популярна в Ізраїлі, Йорданії, Лівані, Сирії, Туреччині, Кипрі). Чув про неї з оглядів відеоблогерів, які ходять по ресторанам і кафешкам.
24. Тарілка з хумусом з іншого ракурсу.
25. Як і припускав, використовується для бутербродів.
26. Цей продукт був куплений навздогін попереднім. Причому купували для мене. Тому взяли аж два різних хумуса — класичний і з соусом песто. В голову прийшла ідея зробити дегустацію бутербродних намазок.
27. Зверху є пластикова прозора кришка, під якою ще одна кришечка з фольги.
28. Пастоподібна маса бежевого кольору. Пахне часником і дивним ароматом, як у тофу.
29. Всупереч очікуванням, смакує добре. Хумус на смак солоний. З присмаком часнику. Ледве вловимий аромат тофу (я б його назвав горіховим). Можна ставити 5. Хоча мамі не сподобався через специфічний аромат.
30. При детальному розгляді схоже на перетерті боби. Але паста густа і жирна.
31. Далі ще один екзотичний продукт — фалафель смажений "Yofi" (71 грн./180 г. — як думаєте, дорого, чи ні?). Це ще одна близькосхідна страва з нуту. Теж чув про неї з відосів, а буду їсти вперше. Ну а на упаковці підкреслюється, що продукт веганський.
32. Упаковка теж подібна до хумусу, оскільки теж має верхню прозору кришку.
33. Якщо комусь цікаво — склад. Основа — нут, цибуля і петрушка.
34. За прозорою кришкою — захисна плівка.
35. Відкриваю плівку.
36. Всередині — котлетки з запахом бобів.
37. Нутових котлеток 7 штук. Я їх підігрів, як написали на упаковці.
38. Підсмажений фалафель пахне цибулькою, часником і прянощами. Приємний аромат. На вигляд помітно, що страва зроблена з бобів, а не м'яса. Смак солоний. Мені сподобалось. Тому оцінив на 5. Знаєте на що схоже? На горохові або сочевичні котлети. Навіть мамі сподобались.
39. Соєвий ферментований десерт з чорницею "Alpro" виступає в ролі десерту. Він коштує 53 грн. за 150 г. Вироблений в Бельгії.
40. Красива упаковка, як у звичайного сиркового десерту.
41. Перелік інгредієнтів. Сої в десерті, як не дивно, небагато. Більша частина, напевно, вода і загущувач.
42. Акцентується увага на веганстві.
43. На донці опис на різних мовах. Вражає!
44. Виглядає, наче сирковий десерт, чи йогурт.
45. Відчувається аромат чорниці. Дуже ароматний!
46. Є шматочки чорниць. Смак, як у звичайного молочного сиркового десерту: кисло-солодкий. Хіба що, аромат інтенсивніший. Це точно заслуговує на 5! Дуже смачно! Хоча мама каже, що є якийсь специфічний присмак.
47. Напій вівсяний з шоколадом "Vega Milk" (36,69 грн./0,5 л.) завершує огляд вегетаріанських продуктів. Думаю, його ще можна назвати вівсяним молоком.
48. Складники. В основі вода, вівсяне борошно (10%) і какао (2%) з шоколадним порошком (0,1%).
49. Проте виготовлений в Україні.
50. Вівсяне молоко з шоколадом нагадує шоколадний напій — як за виглядом, так і смаком.
51. Смак какао насичений. А молоко не відчувається. Ще й присутня гірчинка. Тому оцінив лише на 3, як вівсяний напій. Якщо оцінювати, як шоколадний напій — 4.
Вердикт: вегетаріанські (чи веганські) продукти наблизились до імітації зовнішнього вигляду молочних і м'ясних продуктів. Але на смак, переважно, відрізняються. Хоча, незважаючи на це, вони можуть бути смачними. Наприклад, з цієї дегустації мені сподобались соєвий гуляш, хумус, фалафель і соєвий десерт.
Ну а щодо поживності, то страви з бобів містять багато білка і ними можна наїстись. Тому веганська їжа цілком може зайняти місце в раціоні.
СХОЖІ ЗВІТИ:
Дегустація ерзац-продуктів
