На травневі свята більшість блогерів звітувала про святкування Дня Перемоги. Це як традиція. Але мені треба було дописати фотозвіт про автомобільний ретро-фестиваль. До того ж, автору щось нещастить зі святковими заходами. В 2013му проспав військовий парад у Києві. Минулого року таки поїхав у столицю — але парад і військово-історичну реконструкцію через війну на Донбасі відмінили. Цього року через дорожнечу та нестачу грошей взагалі нікуди не поїхав. Хоча збирався на військово-історичне шоу. Отож, враховуючи дефіцит тем для фотозвітів, та щоб якось розвіятись, вирішив сходити на міське відзначення 70-річчя Перемоги. Два роки тому я дивився на святкування. Місце проведення те саме — парк Перемоги. Тож нічого особливого не сподівався побачити. Хіба що під іншим ракурсом. Та все одно це краще, ніж сидіти вдома.
Якщо чесно, очікував, що святкування Дня Перемоги буде таким, як в 2013му. Однак програма дещо змінилась: не було параду. Та й саме відзначення було іншим: замість радянських символів — георгіївських стрічок — червоні маки. Замість радянських пісень воєнного часу — українська народна та сучасна музика. Серед гостей свята — учасники АТО. І ще ж концерт другий. А ще, а ще були розваги для дітей. Але не буду забігати наперед.
Ну а щоб не сплутати два святкування Дня Перемоги цей назву святкуванням 70-річчя Перемоги.

1. Шикування (построение) кадетів військового ліцею ім. Богуна перед меморіалом Перемоги. Здавалось би, все, як і два роки тому?
2015го року на 9 травня було прохолодно, тому цього разу кадети — у кителях.
Ну а тепер трохи про загальнодержавні зміни у святкуванні Дня Перемоги.
Змінюються часи — змінюється й відношення до пам'ятної дати, та й саме відзначення. Особливо під впливом обставин. Раніше День Перемоги святкували за радянським зразком, тепер акценти змінились. В Україні 8 травня зробили Днем пам'яті і примирення. 9 травня лишили святковим днем, проте без військового параду. Велику Вітчизняну війну тепер доцільніше називати Другою світовою або німецько-радянською війною. Фашистську Німеччину — нациською Німеччиною. Новим символом Дня Перемоги вибрали червоний мак, яким вже давно послуговуються у Європі. І на відміну від Росії в Україні запропонували відмовитись від пропаганди війни і святкування (рос. — "празднование") замінити вшануванням (рос. — "отмечанием"). Хтось скаже, що це спеціально, щоб було більше відмінностей між сусідніми країнами. Але останнім часом все більше прирівнюють комуністичний режим СРСР до нациської Німеччини. Ще тут можна згадати про українських повстанців, які боролися і проти Німеччини, і проти Росії. Коротше кажучи, є що переосмислювати. Та й мені здається, що краще вшанувати загиблих воїнів, мирних жителів, загинувших від війни та привітати ветеранів. Це тільки у Росії можуть святкувати війну.
( Читати далі (+49 фото)... )
Якщо чесно, очікував, що святкування Дня Перемоги буде таким, як в 2013му. Однак програма дещо змінилась: не було параду. Та й саме відзначення було іншим: замість радянських символів — георгіївських стрічок — червоні маки. Замість радянських пісень воєнного часу — українська народна та сучасна музика. Серед гостей свята — учасники АТО. І ще ж концерт другий. А ще, а ще були розваги для дітей. Але не буду забігати наперед.
Ну а щоб не сплутати два святкування Дня Перемоги цей назву святкуванням 70-річчя Перемоги.
1. Шикування (построение) кадетів військового ліцею ім. Богуна перед меморіалом Перемоги. Здавалось би, все, як і два роки тому?
2015го року на 9 травня було прохолодно, тому цього разу кадети — у кителях.
Ну а тепер трохи про загальнодержавні зміни у святкуванні Дня Перемоги.
Змінюються часи — змінюється й відношення до пам'ятної дати, та й саме відзначення. Особливо під впливом обставин. Раніше День Перемоги святкували за радянським зразком, тепер акценти змінились. В Україні 8 травня зробили Днем пам'яті і примирення. 9 травня лишили святковим днем, проте без військового параду. Велику Вітчизняну війну тепер доцільніше називати Другою світовою або німецько-радянською війною. Фашистську Німеччину — нациською Німеччиною. Новим символом Дня Перемоги вибрали червоний мак, яким вже давно послуговуються у Європі. І на відміну від Росії в Україні запропонували відмовитись від пропаганди війни і святкування (рос. — "празднование") замінити вшануванням (рос. — "отмечанием"). Хтось скаже, що це спеціально, щоб було більше відмінностей між сусідніми країнами. Але останнім часом все більше прирівнюють комуністичний режим СРСР до нациської Німеччини. Ще тут можна згадати про українських повстанців, які боролися і проти Німеччини, і проти Росії. Коротше кажучи, є що переосмислювати. Та й мені здається, що краще вшанувати загиблих воїнів, мирних жителів, загинувших від війни та привітати ветеранів. Це тільки у Росії можуть святкувати війну.
( Читати далі (+49 фото)... )