![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Як тільки скінчився сезон дощів і настали спекотні сонячні деньки захотілося десь прогулятись. Якихось особливих планів не було. Та й у Києві нічого цікавого не намічалось. І з грошима, як завжди, напряжно щоб їхати кудись без певної мети. Так що про фотопрогулянку мова не йшла. Було бажання просто пройтися. Тому вирішив прогулятися своїм містом і нарешті таки дофоткати селище Сільгосптехнікуму (бо виявилося, що деякі цікавинки прогавив. Місцина й справді колоритна). Думаю: пофотографую мікрорайон, може ще маршрутки — та й поїду додому. З маршрутками нічого не вийшло — трасу якраз ремонтували. А от мікрорайончик знатно облазив уздовж і впоперек. А поки кружляв селищем, декілька разів проходив повз закинуту столову або кінотеатр.
Про історію цієї заброшки мені нічого невідомо. Навіть достеменно невідомо про призначення будівлі. Я вважав цей дім кінотеатром, але підказали що це столова. Ну, нехай буде столова. Єдине, що відомо, — будівля відноситься до технікуму. І, судячи з напису на стіні, збудована у 198? році.
1. Закинута чи то столова, чи то кінотеатр у селищі Сільгосптехнікум. Вигляд станом на весну 2014р..
Я знаю цей абандон ще з кінця 1990х (нажаль, не пам'ятаю в якому стані вона була на той час). А в 2013 році пройшов біля заброшки пішки. Тоді я вже цікавився сталкерством (і тоді ще не був перебірливим), однак лізти не наважився — на сходах сиділи птушники, а при них лізти посоромився. Наступного року дочекався — сміттєві баки прибрали, а будинок загородили. Одразу подумав, що будуть робити реконструкцію (от наївний!). Навіть подумав, що могли виставити охорону (хоча, для сторожа зробили б окремі апартаменти). Палитися на понурому помийнику (в 2014му я вже був більш перебірливий у закинутих об'єктах) не хотілось. А через декілька місяців діру в паркані заколотили. Вчергове звернув увагу на цей абандон в цьому році. Перебірливість нікуди не ділася. Але коли чотири місяці не було сталків і нові вилазки не планувались, то згоден полазити будь-де. Хоча лазити по смітникам не дуже цікаво і неприємно. Зате, закинута будівля — не недобуд. Як мінімум, можуть бути облицьовані стіни і двері. А якщо пощастить — вцілілі комунікації. Потім — нікуди не треба їхати (під'їхати міською маршруткою не рахується). Економія! Відсутність охорони — теж вагомий аргумент. Четвертий фактор — місце нерозкручене. Та й просто цікавість взяла гору. Так що, незважаючи на відсутність ліхтарика, поліз досліджувати заброшку.
Оскільки при першій вилазці не знайшов вхід на другий поверх і був без ліхтарика, то довелося повертатись щоб долазити і дофоткати. От така заплутана історія сталку.
Звичайно, думав що столова / кінотеатр виявиться повним тліном і помийкою — нудним роздестроєним смітником. Та ще й сам будинок невеликий за розмірами. Думав що і фоткати буде нічого. Та на перевірку заброшка виявилась цікавішою, ніж очікував. Цілком годний абандон.
( Читати далі (+54 фото)... )
Про історію цієї заброшки мені нічого невідомо. Навіть достеменно невідомо про призначення будівлі. Я вважав цей дім кінотеатром, але підказали що це столова. Ну, нехай буде столова. Єдине, що відомо, — будівля відноситься до технікуму. І, судячи з напису на стіні, збудована у 198? році.
1. Закинута чи то столова, чи то кінотеатр у селищі Сільгосптехнікум. Вигляд станом на весну 2014р..
Я знаю цей абандон ще з кінця 1990х (нажаль, не пам'ятаю в якому стані вона була на той час). А в 2013 році пройшов біля заброшки пішки. Тоді я вже цікавився сталкерством (і тоді ще не був перебірливим), однак лізти не наважився — на сходах сиділи птушники, а при них лізти посоромився. Наступного року дочекався — сміттєві баки прибрали, а будинок загородили. Одразу подумав, що будуть робити реконструкцію (от наївний!). Навіть подумав, що могли виставити охорону (хоча, для сторожа зробили б окремі апартаменти). Палитися на понурому помийнику (в 2014му я вже був більш перебірливий у закинутих об'єктах) не хотілось. А через декілька місяців діру в паркані заколотили. Вчергове звернув увагу на цей абандон в цьому році. Перебірливість нікуди не ділася. Але коли чотири місяці не було сталків і нові вилазки не планувались, то згоден полазити будь-де. Хоча лазити по смітникам не дуже цікаво і неприємно. Зате, закинута будівля — не недобуд. Як мінімум, можуть бути облицьовані стіни і двері. А якщо пощастить — вцілілі комунікації. Потім — нікуди не треба їхати (під'їхати міською маршруткою не рахується). Економія! Відсутність охорони — теж вагомий аргумент. Четвертий фактор — місце нерозкручене. Та й просто цікавість взяла гору. Так що, незважаючи на відсутність ліхтарика, поліз досліджувати заброшку.
Оскільки при першій вилазці не знайшов вхід на другий поверх і був без ліхтарика, то довелося повертатись щоб долазити і дофоткати. От така заплутана історія сталку.
Звичайно, думав що столова / кінотеатр виявиться повним тліном і помийкою — нудним роздестроєним смітником. Та ще й сам будинок невеликий за розмірами. Думав що і фоткати буде нічого. Та на перевірку заброшка виявилась цікавішою, ніж очікував. Цілком годний абандон.
( Читати далі (+54 фото)... )
