Гриби у лісі

Я люблю розшукувати, фотографувати і їсти гриби. Це і делікатес, і незвичний продукт, який належить до окремого царства. А начитавшись у однієї блогерші про збір грибів у лісі, ще більше захотілося піти на «тихе полювання».

Рік тому масово збирали гриби на дачах. Назнімав аж на два фотозвіти! Тоді навіть на власній присадібній ділянці був «улов» маслюків і глив. Вродили гриби і цього року. От тільки на дачу вже не їздимо, бо батько став погано бачити, машина несправна, а я керувати не вмію. Так що залишався єдиний варіант, де збирати, — місцевий ліс.


1. Гриби в блозі не дуже забоянив. І хоча я вже писав про гриби у лісі, формально це нова тема. Оскільки це не фотополювання, а збирання грибів.

Хоча, у світлі нещодавніх новин про Flickr (напишу пізніше), скоро публікувати звіти не буде сенсу. Але поки все працює, похвалюся.
( Читати далі (+39 фото)... )

І Flickr теж накрився

Не дають спокійно пожити блогерам! То блоги на Яндексі закривають, то ЖЖ переїздить до Росії, то ЯндексФотки закрили. Тепер настала черга Флікру. Після того, як яндексівці вирішили поховати свій хостинг, блогери масово перейшли на безкоштовний Flickr. Але от халепа — його у Yahoo викупили власники платного фотосайту Smugmug. Тоді стало зрозуміло, що «насуваються хмари». Вже тоді деякі казали, що безкоштовного хостингу не буде. А тепер ясно, що далі буде.

Запевняють, що безкоштовні акаунти будуть збережені. Однак встановили ліміт у 1000 фотографій. При перевищенні ліміту понаднормові знімки видалять. Знищать перші і останні — лишать ті, що потраплять всередину 1000. Так що халяви не буде.
Думаю, що все вже вирішено. Дедлайн — лютий 2019го.

Заманили всіх безкоштовним сиром на 1ТБ, а потім мишоловка схопилася. Хочеш продовжувати користуватись сайтом — плати 50 баксів. Хочеш халяву — замість террабайту отримуй 1000 знімків. А все, що понад цього, — видалять. Рік тому інший фотохостинг — Photobucket, подібним чином наєб@в своїх користувачів. Але він хоча би був гуманніший, бо фотки не видалялись, а просто приховувались. А Флікр вирішив піти радикальним способом. І куди тепер блогеру податись?

А нікуди. Порозпихувати фотки по хостингам блогів і на Гугл. А в подальшому перейти на інший формат — без картинок. Або спробувати інші соцмережі, де є власний хостинг.

Ну і зовсім крайній варіант — «забити». Як кажуть, «Чем меньше времени на женщин блог — тем больше времени на сон». З'явиться стільки вільного часу! І не треба шукати нові теми для записів.