Трохи про все і не тільки

Закінчується ще один рік, тому час підбивати підсумки, поки не вирубили електрику. І за усталеною традицією розповідь проілюструю картинками, оскільки додатковий фотозвіт не завадить. Хоча рік, що минає, в плані фоторепортажів можна вважати продуктивним — все-таки, за нинішніх обставин, 20 (із цим постом) фотозвітів — це дуже гарно.

Отже, яким був 2023 рік? По-перше, він виявився насиченим. Багато чого відбувалось... Однак ті події були неприємними: то щось зламалось, то розбилось, то ускладнюють життя. Правда, також було багато прогулянок. Але вони були викликані справами, а не бажанням провітритись. Через це не можу записати їх до позитиву. Тож, по-друге, рік був проблемним і нервовим. То щоденні атаки беспілотників і бескінечні повітряні тривоги, то навала бліх, то зуби засмучують. А про сварки в родині навіть не говорю. Дійшло до того, що хотів з'їхати на зйомну хату, але проаналізував, що фінансово можу не потягнути. Звичайно, це не нові проблеми... просто до старих додалися нові:) Наприклад, збій мобільного зв'язку, посилення мобілізації, поламка фотокамери та акумулятора до іншого фотіка. А ще не здійснив жодної вилазки на закинутки. Такого не було навіть під час пандемії ковіду! Крім того, нікуди не виїжджав (не знаю як інші не бояться подорожувати). Від стресу довелося випити сидр, хоча рік чи два не вживав алкоголь. Ну і, по-третє, був завантаженим роботою по повній. Такої кількості завдань по роботі, як цьогоріч, не пригадую. Навіть відпустки не було! По-четверте, цей рік був ностальгічним. Причому флешбеки були не лише через ретроспективний звіт з неопублікованими матеріалами, а й від дегустації їжі, яку скуштував у минулому. А іноді без причини сумував за часами і людьми, яких вже не повернеш. Одним словом, 2023 рік можу оцінити, як поганий рік. З приємного можу відзначити, хіба що, дослідження українського автопрому, дегустації незвичних продуктів і рекордні заробітки (за моїми мірками). А з нейтрального відмічу зміну музичних смаків — підсів на україномовний брейкбіт.

Почуття за 2023 рік можна описати словами "страх" і "зневіра". Якщо минулого і на початку цього року був стриманий оптимізм, то цьогоріч з'явилось відчуття, що ми програємо у війні та врешті-решт можемо програти.


1. Ілюстрація важкого 2023-го року: втеча кота Мурзіка, падіння метеориту, видалення зуба і проблеми з подальшим лікуванням інших зубів, посилення боротьби з антиспамом від Гугла і Ютуба, перша дегустація сухпаю, розбиття журнального столика, поламка акумулятора до ультразума і поламка фотіка, придбання ноутбука. Звичайно, не всі важливі події влізли в заглавну фотку. Серед інших подій року були — поламка окулярів, поламка комп'ютерної миші, штормові вітри, сильна і тривала спека, обновки для комп'ютера, купівля навушників, дегустація нових смаколиків, зміни у місті, блекаути, "приземлення" ракети і беспілотника неподалік (!), мобілізація брата, роздача повісток по домівках, зустріч свого 40-річчя. Так що нудно не було.

Ну а в подробицях про це пропоную подивитись під врізкою.
( Читати більше (+42 фото)... )

На цьому місці мав би бути черговий фотозвіт, але через збій на фотохостингу це зробити неможливо. Читачі мого блогу напевно помітили, що не видно фотографій. А це тому що вже четвертий день не працює io.ua. А ще ж не забулося, як всі сервіси Яндексу потрапили під блокування. А минулого року Яндекс взагалі закрив свій фотохостинг (правда, хостинг поки працює). Потім був Flickr, який не виправдав сподівань. І ось, менше року користуюсь io.ua. І тут таке!

Фотохостинг — мабуть, постійний головний біль для блогера. Ось і зараз чергове загострення. Що порадите? Шукати ще один хостинг? Так втомився вже переїжджати з одного хостингу на інший. Перекваліфіковуватись у відеоблогера і переходити на Ютуб? Переорієнтуватись на текстові дописи? Чи може, взагалі, ну його все..? Правда, для цього потрібно, щоб реальне життя було цікавішим, ніж віртуальним і щоб робота не була пов'язана з комп'ютером і інтернетом.

Але збій — це природнє явище. Тут турбує інше: чи полагодять. І якщо полагодять, то коли? Як не дивно, з цього приводу всі мовчать. А невизначеність і відсутність інформація лякає ще більше.

Чим довше живеш, тим більше впевнюєшся, що все в нашому світі тлінно і ненадійно. Напередодні Міжнародного жіночого дня, ввечері 7 березня, прийшла розсилка з Яндексу про те, що вони закривають сервіс Яндекс.Фотки. Цим вони остаточно підірвали довіру не тільки до себе, а й до інтернету загалом. Ну хто б міг повірити, що яндексівці надумають колись закрити популярний безкоштовний фотохостинг?! А може в тому і причина, що він був безкоштовний і популярний? Однак користувачам не запропонували нормальної альтернатииви. Хоча заспокоїли (ага, ми їм так і повірили!), що фотографії перенесуть на Яндекс.Диск і посилання на вже завантажені знімки будуть активні. Але невідомо як відбудеться перенесення знімків. І невідомо, скільки будуть працювати старі лінки. А Яндекс.Диск не вдасться використати в якості фотохостингу. Кажуть, що перенесення відбудеться до 27 квітня. Але думаю, що можуть обрадувати і раніше.

Причини для закриття, начебто, зменшення відвідуваності аж до 5% від всіх зареєстрованих. Щось слабо в це віриться. Хоча, думаю, що після заборони Яндекса в Україні кількість відвідувачів й справді могла зменшитися. Та думається, що справжня причина в бажанні заробити. Тому халяву і прикрили.

Народ у паніці пакує валізи і заводить аккаунти на Флікрі. Тож тепер стає страшно і за нього. Невідомо, чи витримає він наплив нових юзерів. Вже деякі пишуть, що відмовляють у реєстрації.

Ну і наостанок, питання — що робити? Залишити все, як є і чекати, коли зламаються посилання на старі фото? Або переносити архів на Флікр і редагувати пости? Мабуть таки доведеться переносити фотки. Але тільки з фотозвітів. І тільки на Дрімі. А в ЖЖ залишити фотки з Яндекса. Бо фоток аж понад 10 тисяч. Не знаю, скільки це займе часу. Думаю, що не один місяць. Тому нових звітів поки що не чекайте. Та й про рубрику "Найкращі фотозвіти року" доведеться забути. От такі справи.

А є ще один варіант. Тупо "забити". А блогерство закинути. Так і очі будуть здоровіше. І більше вільного часу.

Не писав нічого нового аж два тижні. Просто нема про що писати - нема грошей щоб кудись поїхати, та й нічого цікавого на кінець весни / початок літа не намічалось. Надодачу — нестабільна погода. І в результаті не хочеться нікуди їхати, і взагалі, не хочеться нічого робити.

Не додає бажання вести блоги і блокування фотохостингу на Яндексі (цього тижня місцевий інтернет-провайдер «розібрався» з усіма забороненими сайтами і їхніми сервісами). Не хочеться змінювати формат блогів. Нє, звичайно, можна писати щоденникові записи — але фотозвіти і читають активніше, і самому більш до вподоби. Та й писати про особисте не хочеться. Навряд чи вам сподобається ниття про безрезультатні пошуки роботи, чи про кашель, від якого ніяк не можу позбутися.


1. Початок літа-2017. На перший погляд, нецікавий, але дещо цікавеньке і нове вдалося побачити: пофоткав бджілок, дійшов до джерела, побачив новинку від ЗАЗу, прогулявся новими нехоженими місцями. Ну і інтернет трохи озадачив. А ще знову повернулися ластівки.

Здається, раніше вже розводив подібні роздуми. Та що поробиш? Нинішнє літо нагадало літо 2015го - тоді теж не було про що писати і в житті не було ніяких позитивних переспектив.

Але я все ж пересилив небажання щось писати і відшукав що вам показати. Це замальовки кінця весни - початку літа 2017. Можливо потім буду себе картати за те що написав нецікавий звіт - але треба щось написати.
( Читати далі (+46 фото)... )

  Сталося те, що очікувалось - після переносу серверів до Росії, перехід ЖЖки під російську юрисдикцію був неминучим. 4 квітня всі блогери були поставлені перед фактом нових правил. І це при тому, що це вже друга зміна правил за місяць! Раніше такого не було. Причому нові умови користування стали жорсткішими. Політика потрапила під заборону, а від реклами не убезпечить навіть платний аккаунт. Іноземцям же взагалі незрозуміло про що оговорюється в російській версії правил.

  Блогерська спільнота бурно відреагувала на впровадження нових правил. Відбулася масова міграція із LiveJournal до Dreamwidth та інших блог-платформ. Оскільки очевидно, що ЖЖка з затишних блогів перетворюється на рупор кремлівської пропаганди і рекламну помийку.

  В СУПі реакцією на масовий відтік блогерів стало закриття переносу записів на інші платформи. Добре, що я ще наприкінці минулого року зробив копіювання блогу на Dreamwidth. Залишилось тільки привести його до ладу.

  А що з ЖЖ? ЖЖка вже давно не та:( Враховуючи те, що частина френдів перебралася на Дрім, частина перестала публікувати нові пости, а рашистські тролі активізувались, вважаю нема сенсу старатися в LJ. Нових постів в ЖЖці не буде. А до старих закрию коментарі. Дякую всім, хто читав і коментував мій бложик в LiveJournal з 2013 року. Поки що переходжу на Dreamwidth. А далі подивимось.

Update: Чимало моїх читачів за звичкою пишуть в блог на ЖЖ. Значить доведеться на два блога писати.

  Цього року щось відійшов від теми висвітлення громадського транспорту, а тому вирішив зробити незвичний фотозвіт про незвичні різновиди наземного громадського транспорту. Тим паче, як тільки зявився доступ до інтернету, почав вивчати дану тематику.
  Як не дивно, громадський транспорт не обмежується звичними для нас видами транспорту: маршрутне таксі, автобус, тролейбус, трамвай, метро. Існують і чудернацькі, незвичні транспорті системи, які можуть вас здивувати. Наприклад: метробус, метротрам, міжміський тролейбус, монорейка. Деякі екзотичні види транспорту можна побачити лише за кордоном, дещо є і в нашій країні.

  Звичайно, було б добре і цікаво побачити все на власні очі, однак самостійно дослідити незвичні транспортні системи не маю можливості. І навряд чи коли-небудь там побуваю. А деякі незвичні транспортні системи ліквідовані. Тому для ілюстрації використав запозичені з інтернету знімки. Сподіваюся, автори не будуть проти.


1. Раніше було якщо автобус — то автобус. Якщо тролейбус — то тролейбус. А зараз понавигадували всього: метробус, метротролейбус, підземний тролейбус, шпурбус, шпурдуобус, метротрам, монорейка.
  Зрозуміло, що я не перший, хто додумався написати про незвичний громадський транспорт. Але мені захотілося зібрати найцікавіші і найнезвичніші системи в один пост.

  Думаю, ви здивуєтеся транспортними «збоченнями» (настільки незвичне, що іншого терміну не підбереш). Це переверне ваші уявлення про види громадського транспорту.
( Читати далі (+42 фото)... )

   Печальная новость - Я.ру (блоги на Яндексе) закрывается. А я там начал вести бложик раньше, чем здесь. И даже не предполагал, что проект могут закрыть. По-сути, существование - это одна из- главных проблем любого блог-сервиса.

В принципе, большинство активных пользователей Я.ру есть и в ЖЖ. Даже я здесь поселился в конце апреля 2013го. Но аудитория была разной и на Ярушке как-то уютней было. Такой себе междусобойчик. Впрочем, это ладно — после того как завёл два блога публиковать записи параллельно стало трудно. Но кое-как освоился. И вот — на тебе!

  Больше всего печалит судьба предыдущих записей. Вроде можно перенести автоматически. Но по какому принципу переносятся? Как быть с одинаковыми записями на двух сайтах? Как коды скопируются? Чувствую, что придётся просидеть не один день, редактируя старые записи и проверяя существовавшие. А новые посты в таком случае придётся оставить "на потом".


А у вас как с этим?

UPD: Пока редактирую. Убрал дубликаты ЖЖшных записей. Смотрю, творятся чудеса - записи меняют последовательность/даты публикации. Записи из Я.ру отображаются некорректно.
Мороки теперь, есть чем заняться.