Південні ДОТи Київського укріпрайону

За що собі дорікаю, так це за слабкодухість. Бо навіть коли щось дуже хочеться, знаходяться відмазки щоб нічого не робити. Причому аргументів «проти» завжди більше, ніж «за». То спекотно, то холодно, то слизько, то брудно, то справи, то ніде прогулятись, то влом десь лазити одному, то погане самопочуття. Це раніше, якщо щотижня без поїздок або вилазок, то «їхав дах». А тепер можу по декілька тижнів не вилазити з хати і не відчувати від цього дискомфорту. Однак, якщо вже щось задумав (із здійсненного), то рано чи пізно зроблю задумане. Наприклад, в планах було продовження дослідження ДОТів Київського укріпрайону. Однак цього року вдалося здійснити лише дві вилазки. Тому от вибрався...


1. Зручна нагода продовжити спостереження радянської фортифікації Другої світової війни видалася аж взимку, на святкові різдвяно-новорічно-різдвяні вихідні. Для дослідження обрав південну частину КиУРу — ДОТи від Одеської траси до с. Круглик. Вони різноманітні за конструкцією і поверховістю. Та ще й п'ять ДОТів вцілілих! Під час першої прогулянки, в 2014му, по тим ДОТам так і не полазив. Тому планував туди повернутись.

Звичайно, зима — не найкраща пора для сталкерських вилазок. Але ж яка краса! Та й що поробиш, якщо нинішня зима видалась сніжною і морозною? До весни чекати довго.

Ну і традиційно, без пригод не обійшлося.
( Читати далі (+60 фото)... )