maxiwell: High Voltage (Default)
З заброшками в столиці і з напарниками напряг, та й об'єктів для дослідження все менше і менше, тому вирішив здійснити культурну прогулянку. Так, щоб і кілометраж накрутити, і побачити нові місця. Бо вдома вже зовсім занудився. Ще й настрій кепський, а фотокамера в ремонті. В блог постити нічого.

У такому настрої дотопав від Шулявки до станції метро «Нивки». Потім вирішив, що не дуже-то і втомився. Тоді пішов ще далі — до парку «Дубки». Не те, щоб для мене це зовсім нові місця — у нього заглядав раніше. Але то було давно, ще 15 років тому(!). В востаннє заходив, мабуть, в 2011-2012му. Тому не завадило б освіжити спогади. Тим паче, під час попередніх прогулянок далеко в парк не заглиблювався.

01-IMG-18985
1. Парк «Сирецький гай».

Цей парк рельєфний. Підноситься над дорогою. В низині їздять автомобілі. А ти стоїш нагорі і тебе не видно з дороги.
Ех, скільки разів цей парк виручав, коли ніде було подзюрити!
А дерева які! Дубовий ліс. Клени. Поодинокі сосни. Природа! Не віриться, що такий оазис може бути в середмісті Києва.

А ще у парку мав бути німецький ДОТ. Так що намічалась не така вже й нудна прогулянка.
Читати далі (+29 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
Повертаюсь до традиції, згідно якої перший фотозвіт в новому році має бути про заброшки. Хоча цього разу розпочати рік міг би зовсім не сталк, а дігг. Але нажаль, обставини склалися так, що давно омріяну вилазку в Клов довелося відмінити:( Тому в передостанній день року вирішив спробувати полазити хоча б десь. Наприклад, по ДОТах вздовж залізниці. Точніше, не полазити, а повторити вилазку трирічної давнини. Бо тоді здійснив лише оглядову прогулянку (прим. — для перегляду з картинками з території України необхідно скористатись VPN, проксі або Тор-браузером). Тож справа залишалось за малим — пролізти всередину.

А як же сніг?! Ну, він трохи відтанув і промерз - тому його було небагато і він не прилипав до штанів. Ще й лісу, а відповідно, і лісників, по обраному маршруту не передбачалось. Так що на одиночній прогулянці мене ніхто б не потривожив.

01-Pillbox-229-239
1. Якщо в 2016му подивився не всі ДОТи: 229, 230, 231, 232, 233; і не поліз у 230, то в передостанній день 2018 року оглянув 229, 230 (із залазом), 231, 232, 233, 236 і 239 (не захотів залазити). Та й перший репортаж був у майже безсніжну пору, а нинішня вилазка відбувалась в засніженому антуражі. Тому однакових кадрів точно не буде.
Читати далі (+61 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
За що собі дорікаю, так це за слабкодухість. Бо навіть коли щось дуже хочеться, знаходяться відмазки щоб нічого не робити. Причому аргументів «проти» завжди більше, ніж «за». То спекотно, то холодно, то слизько, то брудно, то справи, то ніде прогулятись, то влом десь лазити одному, то погане самопочуття. Це раніше, якщо щотижня без поїздок або вилазок, то «їхав дах». А тепер можу по декілька тижнів не вилазити з хати і не відчувати від цього дискомфорту. Однак, якщо вже щось задумав (із здійсненного), то рано чи пізно зроблю задумане. Наприклад, в планах було продовження дослідження ДОТів Київського укріпрайону. Однак цього року вдалося здійснити лише дві вилазки. Тому от вибрався...

01-P1250991
1. Зручна нагода продовжити спостереження радянської фортифікації Другої світової війни видалася аж взимку, на святкові різдвяно-новорічно-різдвяні вихідні. Для дослідження обрав південну частину КиУРу — ДОТи від Одеської траси до с. Круглик. Вони різноманітні за конструкцією і поверховістю. Та ще й п'ять ДОТів вцілілих! Під час першої прогулянки (прим. — для перегляду з картинками на території України необхідно скористатись проксі, VPN або Тор браузером), в 2014му, по тим ДОТам так і не полазив. Тому планував туди повернутись.

Звичайно, зима — не найкраща пора для сталкерських вилазок. Але ж яка краса! Та й що поробиш, якщо нинішня зима видалась сніжною і морозною? До весни чекати довго.

Ну і традиційно, без пригод не обійшлося.
Читати далі (+60 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
Одна з найбільших концентрацій вцілілих ДОТів Київського укріпрайону локалізована в районі Житомирської траси і на в'їзді в Білогородку. Це 3й батальон оборони. Там аж сім вцілілих (401, 404, 405, 406, 417, 419, 420) і один напівзруйнований (418) ДОТи. Причому вони різних типів і поверховості. Серед них — і найвідоміший, і найбільший ДОТ з найдовшими підземними потернами (так звана, «міна») і додатковими бойовими оголовками — 401. А також модифіковані відкриті артилерійські позиції (ТАУТ), які одні такі на весь КиУР. Або малий одноамбразурний типу «МС». Одні з них музеїфіковані. Інші оголошені історичними пам'ятками. Решта — без охоронного статусу. Але найголовніше те, що вони доступні для полазок. Бо розташовані не в чиїмось городі, а посеред лісу.

01-Pillbox-420-417
1. Скажу чесно, план був важкуватий. Обійти пішки заплановані ДОТи 420, 419, 418, 417, 407, 406, 404, не втомивши ніг, було неможливо. Кілометраж за розрахунком становив 12,5 км. По факту вийшло, що намотав понад 19.

В цьому фотозвіті — ДОТи №№417, 418, 419, 420 і пам'ятник на місці командного пункту Київського укріпарайону. В заголовку номери ДОТів вказав у зворотній послідовності неспроста — саме в такій послідовності вийшла вилазка. Точніше, не вилазка — а похід.

Щоб йти самому стільки кілометрів було не нудно вперше взяв з собою навушники. Хоча «не нудно», це поки намотував кілометри навколо «цивілізації». Далі вже не було нудно. Бо в лісі влітку (окрім ДОТів) стільки всього! Непролазні чигирі. Жалюча кропива по півтора метри висотою. Відчуваю, що ті зарослі мені будуть снитися в кошмарних снах. А скільки павутини в траві і обабіч стежок (іноді і на стежці)! І все це під кружіння і жужжіння настирливих і кусючих комарів. Дивуюсь, як вистачило мотивації пройти весь маршрут. Але очі боялись, а ноги йшли.
Читати далі (+72 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
Збирався продовжити дослідження Київського укріпрайону з новим напарником, але через сезон дощів похід перенесли на невизначений термін. Тому, поки видався перший бездощовий день, вирішив з'їздити сам. Для вилазки обрав ДОТ №179. В нього мав бути вільний доступ. А сам ДОТ незвичний — з підземними ходами (так звана, «мінна група»), чималий за розмірами (враховуючи підземелля). Ще й їхати близько і недорого.

Що цікаво, 179й ДОТ я вже оглядав раніше, в 2014 році. Ну, як оглядав? Спробував підступитися, однак вхід до підземної частини так і не знайшов. Тому цього разу зайшов не з траси, а з боку села. Так що вхід помітив. Та тільки наважитися самому піти в підземні тунелі було складно.

01-Pillbox-179
1. Підземелля ДОТу №179 вражають. Хоча за протяжністю вони найменші з усього КиУРу.

Вважаю, історична довідка не буде зайвою. Київський укріпрайон (КиУР) будувався в період 1929-1941х рр. спочатку для захисту тодішніх кордонів СРСР, а потім для оборони Києва від німецьких загарбників напередодні Другої світової (Великої Вітчизняної) війни. Укріпрайон складався переважно з довготривалих оборонних точок. Всього було побудовано 246 ДОТів різних типів. Найбільшими і найнезвичнішими фортифікаційними спорудами КиУРу є «мінні групи» — декілька ДОТів або оголовків, що з'єднувалися між собою підземними ходами і мали віддалені входи. Серед таких «мін» — ДОТи №401, 205 і 179. Найбільший серед них — 401й, облазив в 2016му (знімки на Яндексі). А 179й ДОТ є найменшою «мінною групою». Довжина підземних галерей всього лиш 226 м. (401го — 510 м.). Викликало здивування, що ця «мінна група» складалася з одного ДОТу. Виявляється, планувалася установка артиллерійського спостережного пункту (хоча його так і не побудували).

«Міну» №179 збудували в 1930 році. Наземний ДОТ стандартного типу, «М1», трьохамбразурний одноповерховий. Вписаний у пагорб древнього городища. Зруйнований внаслідок підриву. Нижній рівень з потернами індивідуального планування, залягає на глибині 7-8,5 метрів (за різними даними) — вцілів. Був розрахований на гарнізон з 11 осіб. В 1941 році ДОТ №179 приймав участь в захисті Києва і тримав оборону 73 дні.

Біля цієї оборонної точки щорічно відбуваються військово-історичні реконструкції. А в 2013му ДОТ був розчищений ентузіастами і музеїфікований. Але не витримав напливу дестройщиків і тому нині він доступний і для самостійного дослідження. Враховуючи, що сам ДОТ зруйнований, а довжина потерн найменша серед усіх «мінних груп», не розраховував що побачене мене вразить. Однак 179й ДОТ виявився дуже цікавим.
Читати далі (+62 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
Минулого року відновив вилазки по ДОТам Київського укріпрайону. По двом ДОТам навіть полазив всередині. Однак не все задумане вдалося оглянути. Так що деякі матеріали відклав до повторних вилазок. От тільки все, що відкладається на «потім» — відкладається на невизначений строк. Та й не факт, що повторні поїздки відбулися б так само влітку. Тому вирішив показати те, що не вдалося нормально дослідити: ДОТи №№205, 206 і 405. І офф-топ у вигляді краєвидів. Ну а якщо все-таки вдасться повторно відвідати вищевказані ДОТи, то зроблю ще один фотозвіт по цим ДОТам. Думаю, нічого страшного в тому не буде. А поки що «залаз не зараховано». Тому вилазка в light-версії. Можна сказати, розвідка.

01-Kiur-dots
1. Краєвиди села Юрівка, ДОТи №205 і 405. А ще 206й.

В цьому огляді зібрав неопубліковані фоточки з прогулянки по Юрівці і Білогородці. В тих місцях чималеньке скупчення ДОТів. Однак знімав не лише оборонні споруди, але й природу. Як виявилось, не даремно — нудними зимовими вечорами можна згадати пригоди літа.
Читати далі (+50 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Після вилазки по ДОТу №401 захотів продовжити дослідження Київського укріпрайону. Бо все-таки ДОТи самі по собі цікаві і різноманітні за конструкцією та типом озброєння. До того ж, формально, довготривалі оборонні (вогневі) точки є заброшками. Хоч і не дуже масштабними (за виключенням так званих «мінних груп»). ДОТи КиУРу скромні за розмірами, зате різні за конструкцією і зовнішнім виглядом. Оскільки залаз (хоч і в один ДОТ) був, то цю вилазку вирішив вважати сталком.

  Цього разу вирішив подивитися ДОТи Батальонного району оборони №6, що знаходяться в селі Юрівка. Це недалеко від мого міста. Та й у Юрівці був лише проїздом. Запланував оглянути зруйнований ДОТ №202, командно-спостережний пункт ДОТ №204 і «мінну групу» ДОТ №205 з підземними ходами. Нажаль, перед поїздкою не вдалося розвідати інформацію про актуальний стан цих споруд. В мережі знаходив відомості, що ДОТ №205 частково підтоплений. А з ДОТу №204 взагалі не знайшов фотографій внутрішніх приміщень. В таких випадках доводиться все «розвідувати на місцині» самому. Добре, що проїзд коштує недорого і не треба далеко їхати.

01-P1160689
1. З трьох запланованих ДОТів вдалося нормально оглянути тільки два: ДОТ №202 і ДОТ №204 (Артилерійський командно-спостережний пункт). І хоча перший ДОТ зруйнований, а другий лише одноповерховий, дивитися було на що.

  ДОТ №202 цікавий тим, що він зруйнований не до уламків і можна подивитись на його будову. А також зацінити висоту (чи точніше, глибину) двоповерхової споруди. Ну а ДОТ №204, хоч і маленький, — цікавий тим, що він незвичної конструкції — з двома бронековпаками (замість амбразур в бетонному казематі). І наявністю гермодвері (нарешті сам побачив як вона виглядає). А от полазити по ДОТу №205 не вдалося.
Читати далі (+59 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Чим більше цікавишся дотами Київського укріпрайону, тим більше переконуєшся наскільки цікавими можуть видатися ці оборонні вогневі споруди періоду Другої світової війни. Вражає різноманіття типів дотів: кулеметні доти, артилерійські доти, відкриті артилерійські позиції, командно-спостережні пункти, польове укриття. За конструкцією доти також різні: одноповерхові трьохамбразурні типу М2, одноповерхові і двоповерхові типу Б, невеликі 1-2 кулеметні доти. У Київському укріпрайоні (далі — КиУР) є і доти індивідуальних проектів. Також є доти з підземними ходами. До наших часів «відлуння війни» зберіглися в різному стані: частина дотів і ТАУТів зникли або вбудовані в інші споруди; багато зруйнованих і напівзруйнованих, деякі вцілілі. Є і музеїфіковані доти, в які так просто не потрапити. Однак якими б різноманітними вони не були, доти Київського укріпрайону не можуть пишатися своїми розмірами — німці будували масштабніші споруди. Тому, хоча вони й закинуті, на роль повноцінних заброшок не підходять. Тим паче, що навіть вцілілі доти всередині порожнє. Навіть те скромне начиння, що було в дотах — бронековпаки, гермодвері, лафети, проводка — розкрадено і розпиляно. Ну а зруйновані доти взагалі не можуть розглядатися як абандони. Тому в сталкерському контексті дослідників можуть зацікавити лише незвичні великі доти з підземними ходами. Таких в КиУРі тільки три: дот №211 у Віті-Поштовій, дот №205 в Юрівці і дот №401 (402) у Білогородці. Доти №211 і №401 я вже бачив. Однак не лазив по них. Це те, за що дорікаю собі. Тому, поки немає ідей по іншим заброшкам, вирішив ретельно облазити дот №401 і його підземелля. По-перше, Білогородка знаходиться недалеко від мого міста. А по-друге, 401й дот — найбільший і найвідоміший дот КиУРу. Минулого разу, коли приїздив до доту №401, пройшов лише декілька метрів по першому поверху каземату. Підземні галереї від запасного входу не дивився.

  Довго шукав компанію (3 роки!), і от, озброївшись ліхтариком і знайшовши супутника — досвідченого сталкера і дігера — зібрався дослідити дот 401. Знову довелося пройти випробування спогадами. Але без залазу огляд доту був би неповним. Порівнюючи з 2013м роком, коли вперше побачив дот №401 змінилося не тільки власне життя — змінилися як оточуюча місцевість, так і сам дот. Та й в 2013му я прогулювався весною, а друга вилазка відбулася влітку. Так що краєвиди тієї, першої, ознайомчої поїздки і свіжої вилазки будуть відрізнятися. Ну і походу це вже друга вилазка по підземним спорудам.

01-P1150818
1. ДОТ №401 Київського укріпрайону — один з найбільших дотів КиУРу. Тому що, окрім трьохрівневого каземату з двома амбразурами є 500-метровий підземний хід. І, що не менш важливо, — ДОТ цілий!

  ДОТ №401 побудований в 1929 році. Вогнева точка відноситься до третього батальонного району оборони КиУРу. Дот — кулеметний напівкапонір, двохамбразурний, типу «Б». Плюс — ще дві амбразури — розміщені у відгалуженні підземних ходів. Такі ДОТи, з декількома вогневими точками (група дотів), називають «мінною групою». Каземат трьохповерховий. На першому поверсі — вхід і кулеметні позиції. На другому — невелике приміщення (кімната для бійців, чи арсенал). На третьому, нижньому рівні — вихід до підземних ходів — потерни, яка веде до запасних виходів подалі від доту. Довжина підземних ходів, разом із бічними відгалуженнями і паралельними ходами 510 метрів(!).

  Про участь доту 401 у військових діях відомо дуже мало. 12 липня, після невдалої спроби прорватися у Київ, німецькі війська вирішили піти в наступ південніше, в районі Білогородки. В цих боях і приймав участь дот 401. Дот був обстріляний, але серйозних ушкоджень не отримав. 19 вересня 1941 року, під час відступу, радянські військові покинули дот неушкодженим. В 1943 році, під час відступу німецьких військ, дот також не підірвали. Тому до наших днів лишився вцілілим. Звичайно, мародерами було зпиляно всі металеві частини. Але корпус лишився цілим. В 2006 році в доті зняли перший український фільм жахів «Штольня». А дот став популярним туристичним і закинутим об'єктом.

  Як вже зрозуміли, буде дуже багато фоток і багато тексту.
Читати далі (+78 фото)... )
maxiwell: High Voltage (Default)
  Керуючись принципом «цікаве і нерозвідане поруч», вирішив подивитись доти Київського укріпрайону, що розташовані біля села Тарасівка (5й район оборони КіУРу). Там є відкриті артилерійські позиції (ТАУТ), яких я ще не бачив. Та й взагалі давненько не прогулювався біля дотів. Ну а заодно сподівався поглянути на місцевий радгосп. В будь-якому разі пізнавати нерозвідані куточки в рідних краях — незвично і небанально (якщо поки не складається з дальніми подорожами).

  Прогулянка вийшла також незвичною. Не зовсім туристична. І не зовсім сталкерська. Хоча побачені об'єкти можна віднести до закинутих місць. Однак залазу не було. Тому тег «заброшка», на мою думку, не зовсім доречний. Так, «light stalk».

01-IMG-6531
1. Цього разу звіт знову груповий: радгосп «Тарасівський», доти і залізниця. Ну і багато чого ще.
Думав окремо написати про радгосп і доти. Але окремо було б не так цікаво (поясню чому).

  Прогулянка довго відкладувалась через погоду і відсутність компанії. Та все-таки наважився. Перша прогулянка виявилась невдалою, бо ледь не загруз в багнюці і дуже вимазався.  Друга прогулянка була вже вдалою. Нажаль, компашка так і не знайшлася. Тому прогулявся сам, без ансамбля.
Читати далі (+77 фото)... )
maxiwell: 2015 (pic#15700507)
Не знаю отчего, но заинтересовался ДОТами. Честно говоря, эти военно-фортификационные объекты всегда казались чем-то необычным и загадочным: обломки бетона, раскуроченные бетонные плиты, бункеры с амбразурами, торчащие из холмов и лесов в самых укромных и непредсказуемых местах, словно какие-то постройки внеземных цивилизаций. Хотя, по-сути, это небольшие, локальные абандоны. На полноценные заброшки не тянут, но как туристические, исторические и военные объекты вполне сойдут.

И, что немаловажно, — не нужно далеко ехать (Оборонительные сооружения Киевского укрепрайона расположены в области на подходах к столице). Вот только посетить эти укрепления с экскурсией от турфирм дорого. Поэтому решил прогуляться в одиночку.

01-P1050148
1. ДОТ 179 (он же, по другой нумерации, - ДОТ 211) возле "Одесской" трассы (Е-95).

Для прогулки выбрал несколько ДОТов возле трассы Е-95 в районе сёла Вита-Почтовая (ДОТы №211 (179), 178, 177, 176). Природа красивая, можно пофоткать кучу транспорта, ну и просто побыть в одиночестве — в общем, красотень!

Тем более, прогулка состоялась в преддверии празднования Дня Победы. И погодка выдалась чудесная.
Читать дальше (+46 фото)... )
maxiwell: 2015 (pic#15700507)
Вот раньше-то было как! И деревья больше, и трава зеленее, и мы моложе. И поездки были такие, которые уже вряд ли можно повторить. Например, покатушки на раритетных автобусах.

Дело в том, что покатушки (тем более, автобусные) уже не организовывают. Но если даже будут экскурсии по таким же маршрутам, то автобусы будут другие. Сейчас автобусы, на которых катался, списаны. А вероятность самостоятельного вояжа по программе покатушек 2009 года нулевая.

Как тут не вспомнить те мероприятия, экскурсионные программы и автобусы? Впрочем, не только по причине уникальности путешествий 2009 года буду потчевать архивными фотками и воспоминаниями. Просто новых поездок нету:(

01-Dnepr-landscapes-2009
1. Киевский автобус в селе Витачев (Киевская обл.).

Кстати, перечитывая старый дневник даже удивился описанию. Ниже предлагаю текст практически без правок (выделен курсивом). Фоток маловато, но представление о местности составить можно. Предупреждаю сразу - качество снимков ужасное. Снималось всё на первый цифровой фотоаппарат.

Ну а речь пойдёт об автобусных покатушках "Днепровские пейзажи" и посещении села Ковалёвка во время покатушек в Белую Церковь.
Читать дальше (+31 фото)... )

maxiwell: 2015 (pic#15700507)
Предыдущая часть:
Путешествие выходного дня в Белогородке: "Новодельные" достопримечательности

Как уже сообщал, на майские праздники съездил в Белогородку разведать неизведанные места. Про центр расписал в первой части, а в этом посте пойдёт речь об районе Белогородки под названием "Ширма". Там тоже есть интересности. Ну и ДОТы, разумеется. Удалось осмотреть три дота — №401, 402, 403.

А вот что не учёл, так это пересечение дороги с высоковольтной ЛЭП напряжением 330кВ. Но обо всём по порядку.

01-Belogorodka-2
1. ДОТ №401.

К сожалению, фотки будут посредственного качества. Canon отказывался делать чёткие карточки.
Читать дальше (+51 фото)... )

Profile

maxiwell: High Voltage (Default)
maxiwell

March 2025

M T W T F S S
     12
3456 789
10111213141516
171819 20212223
24252627282930
31      

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Apr. 23rd, 2025 17:04
Powered by Dreamwidth Studios