Спочатку не планував робити продовження огляду занедбаних складів 1845-ї Центральної артилерійської бази боєприпасів, що у селищі Коцюбинське Київської області. І, тим паче, ще раз туди лізти. Бо цілком можна було обмежитись одним фотозвітом. Та оскільки в першій вилазці обійшов лише третину складів, та й то, найменш вцілілих, то ще лишалось що досліджувати. Площа 122 гектари — це немало. Проблема полягала лише в тому, що сектор зі вцілілими складськими будівлями розташований ближче до охорони і військового містечка. Відповідно, лізти туди ризикованіше, ніж в дальню частину.

1. Східна частина складської території військового арсеналу.
Поліз знову сам. Тільки цього разу почувався нормально. А ось стосовно адреналіну... Якщо під час першого сталку я більше лякався своєї уяви, але так нікого і не зустрів, то під час другої вилазки ледве не натрапив на охоронця. Тому добряче перенервував і нафоткав мало.
Однак воно було того варте. Бо східна частина військових складів відрізняється від дослідженої раніше західної. Наприклад, спостережні вишки стояли на інших опорах. Та найдивніше, що попри більшу кількість вцілілих будівель, вони були в напіврозваленому або розваленому стані.
( Читати більше (+53 фото)... )
1. Східна частина складської території військового арсеналу.
Поліз знову сам. Тільки цього разу почувався нормально. А ось стосовно адреналіну... Якщо під час першого сталку я більше лякався своєї уяви, але так нікого і не зустрів, то під час другої вилазки ледве не натрапив на охоронця. Тому добряче перенервував і нафоткав мало.
Однак воно було того варте. Бо східна частина військових складів відрізняється від дослідженої раніше західної. Наприклад, спостережні вишки стояли на інших опорах. Та найдивніше, що попри більшу кількість вцілілих будівель, вони були в напіврозваленому або розваленому стані.
( Читати більше (+53 фото)... )