Остер

Через день після подорожі до Козятина, Вінницької області, на мене очікувала поїздка до Остра, Чернігівської області. І хоча це набагато ближче, ніж Козятин — якихось 50 км., на дорогу потрібно було витратити набагато більше часу, тому що до автостанції потрібно їхати через весь Київ із суцільними заторами. Та й транспортування здійснювалось за допомогою міжміських маршруток (залізниці в Острі немає). А маршрутки через села їдуть повільно. Отож знову довелося прокидатись о 5-й ранку і виходити зрання. При цьому виспатися не вдалося. Однак, поки є спільні подорожі — треба їхати.


1. Остер: нові церкви, природа і закинутості.

В Остер поїхав, в першу чергу, заради заброшок. Однак планував познімати й саме місто. Тому накреслив умовний план пам'ятників і церков. Але по ходу прогулянки дізнався про деякі невідомі пам'ятки, яких не було на Вікімапії і в путівниках.

Про саме місто зазначу лише декілька фактів (щоб не звинувачували в неточностях). Насамперед, воно давнє. Перші згадки про поселення датуються 1098 роком, як фортеця на дорозі Київ-Чернігів. Після розгрому татаро-монголами поселення відродилося у XIV ст.. Це було козацьке місто. Була там і єврейська громада. В радянську епоху це був курорт із базами відпочинку. Зараз це невелике провінційне місто з населенням до 7 тис. мешканців. За виглядом і враженням більше схоже на селище міського типу, що здивувало величезною кількістю закинутих заводів і покинутих хат. Правда, вдалося дослідити лише військовий санаторій.
( Читати далі (+54 фото)... )