Замальовки з прогулянок по Київському укріпрайону

[maxiwell]

Минулого року відновив вилазки по ДОТам Київського укріпрайону. По двом ДОТам навіть полазив всередині. Однак не все задумане вдалося оглянути. Так що деякі матеріали відклав до повторних вилазок. От тільки все, що відкладається на «потім» — відкладається на невизначений строк. Та й не факт, що повторні поїздки відбулися б так само влітку. Тому вирішив показати те, що не вдалося нормально дослідити: ДОТи №№205, 206 і 405. І офф-топ у вигляді краєвидів. Ну а якщо все-таки вдасться повторно відвідати вищевказані ДОТи, то зроблю ще один фотозвіт по цим ДОТам. Думаю, нічого страшного в тому не буде. А поки що «залаз не зараховано». Тому вилазка в light-версії. Можна сказати, розвідка.


1. Краєвиди села Юрівка, ДОТи №205 і 405. А ще 206й.

В цьому огляді зібрав неопубліковані фоточки з прогулянки по Юрівці і Білогородці. В тих місцях чималеньке скупчення ДОТів. Однак знімав не лише оборонні споруди, але й природу. Як виявилось, не даремно — нудними зимовими вечорами можна згадати пригоди літа.


2. Панорами села Юрівка. Неподалік від командно-спостережного ДОТу №204.


3. Пагорби в Юрівці непогані. Нагадують гори в Ходосіївці.


4. З пагорба видно дорогу Тарасівка - Крюківщина і сміттєзвалище. ДОТ №205 повинен бути на схилі, посеред дерев.


5. Схил розрізає лінія газопроводу. ДОТ повинен бути десь у тих деревах.


6. Підійшли поближче. Але все одно невідомо, де шукати ДОТ.


7. А може он у тих зарослях?


8. Поступово землі між населеними пунктами київського передмістя забудовуються. Тепер Юрівка плавно перетікає в Тарасівку.


9. До лінії електропередач — село Юрівка. Далі вже Тарасівка.
Праворуч видно, як починають забудовувати колишній колгоспний сад.


10. З другого боку видно село Крюківщину.


11. І навіть можна побачити шматок Вишневого.


12. Ще правіше — нові багатоповерхівки у Крюківщині.


13. Газопровід з табличкою догори дриґом.


14. Спускаємося вниз.


15. В низині протікає річка Червона. Хоча виглядає як заболочена територія.


16. А от і ДОТ №205. Ви спитаєте: чому тут два ДОТи, а не один? Справа в тому, що 205й — це не один ДОТ, а ціла група з п'яти ДОТів (чи точніше, оголовків — оскільки ДОТи вбудовані у пагорб).


17. З різноманітних ракурсів не познімаєш, оскільки перед оголовками ДОТу виросли кущі ліщини.


18. З підніжжя пагорбу ДОТу взагалі не видно.
Мабуть таки краще для відвідин вибирати пору, коли нема зелені.


19. Можна лише зазирнути в амбразуру.


20. Або залізти на оголовок ДОТу.


21. На пагорбі, над ДОТом, стоїть хрест.


22. Поруч — пам'ятник бійцям ДОТу №205, що нагадує могилку.


23. Іще один оголовок ДОТу. Побачили тільки три з двох.


24. Стежка привела до спуску. Можете оцінити висоту — внизу видно товарища.


25. Внизу вивяився вхід в ДОТ.


26. Вид на стежку знизу схилу.


27. В той день ми з товаришем були не одні. Біля входу в ДОТ зустріли групу велотуристів.


28. Вхід до групи ДОТу №205.


29. Полізли з товаришем всередину, але від вилазки довелося відмовитись. По-перше, підземелля були підтоплені і непрохідні. З коридорів доносилися матюки. А по-друге, ліхтарик почав розряджатися.
Жаль, полазка майже відбулася. Якщо чесно, заради цього ДОТу і організовував прогулянку.


30. З наступного пагорба добре видно вхід в ДОТ і групу велотуристів.
Гірки непогані. В поєданні з рослинністю, вхід в ДОТ майже непримітний.


31. Збоку, біля підніжжя сміттєзвалища помічаю стоянку техніки. Можливо, вона відноситься до сміттєзвалища.


32. Пронумерований самоскид натякає, що машини не виїжджають за межі сміттєзвалища.


33. Прямо по курсу видно озеро Сахравщина. В 2002му заїжджали туди з батьками.
Ех, знову ностальгія... Знову спогади.


34. Біля озера валяється глиба. Це шматок ДОТу-відкритої артилерійської позиції №206.
В Київському укріпрайоні є всього лише декілька районів з арт-позиціями (біля залізниці між Тарасівкою і Крюківщиною, в Святопетрівському і тут, біля Крюківщини. І ще є накриті арт-позиції в Білогородці).


35. Від ТАУТу-ДОТу №206 залишився лише обломок бетону. З бетону стирчить металева направляюча для кулеметного станка.


36. Невідомо, чи він тут стояв, чи його перенесли.


37. На берегах озера влаштували пляж, будиночки для відпочинку і кафе. Виглядає шикарно. 14 років тому всього цього не було. От тільки сусідство цікаве — поруч сміттєзвалище і декільки ліній високовольтних ЛЕП.
Озеро можна було б відфоткати детальніше. Там непогані картинки.


38. А це вже Білогородка і спекотне літо 2016го. На масиві Ширма востаннє був у 2013му. І тут знову захопила ностальгія.
Тому щоб розважитись і краще орієнтуватись на місцевості, шукав квартальні стовпчики у лісі.


39. Кропива гарно замаскувала стовпчики.


40. Поки чекав товариша, прогулявся по лісу, розшукуючи ДОТи і квартальні стовпчики.
Ліс в Білогородці шикарний: хвойно-листяний. В спекотній день у такому затінку відчувається приємна прохолода. І не видно грозові хмари:)


41. Мурашник. До цього бачив їх тільки в Рівненському заповіднику.


42. Звернув на бокову дорогу, яка скоро перетворилася на стежку, і помітив між деревами невеличкий пагорб.


43. Пагорбом виявися ДОТ-відкрита артилерійська позиція №405. Серед зелені легко непомітити. А ДОТи №№404 і 406 взагалі не знайшов.


44. За конструкцією цей ДОТ незвичний. На відміну від інших артпозицій, цей ТАУТ накритий зверху дахом. Модифікований ТАУТ. Який-не який — а захист від авіаударів.


45. ТАУТ частково зруйнований. Але збереженість непогана.
Сам ДОТ маленький. Тому дивитись особливо нема на що.


46. Вхід до арт-позиції.


47. Заходити в ТАУТ не ризикнув — дах ледь тримається. Тому оглянув «інтер'єр» через амбразуру.


48. Поки чекав на зупинки, коли товариш пообідає, помітив на джинсах букашку. Кліщ чи не кліщ — хз.


49. На афте-паті надумав подивитися напівзакинутий дитячий санаторій «Лісова поляна».


50. По дорозі трапилась сосна, обплетена диким виноградом.


51. А санаторій виявився обжитим. Так що поблукавши, пішли назад.

Ось такі замальовки з двох прогулянок по ДОТам Київського укріпрайону. Думаю, можна в ті місця навідатися ще раз. Жаль тільки, що за одну поїздку рідко коли вдається оглянути намічене.