![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
maxiwellОдна з найбільших концентрацій вцілілих ДОТів Київського укріпрайону локалізована в районі Житомирської траси і на в'їзді в Білогородку. Це 3й батальон оборони. Там аж сім вцілілих (401, 404, 405, 406, 417, 419, 420) і один напівзруйнований (418) ДОТи. Причому вони різних типів і поверховості. Серед них — і найвідоміший, і найбільший ДОТ з найдовшими підземними потернами (так звана, «міна») і додатковими бойовими оголовками — 401. А також модифіковані відкриті артилерійські позиції (ТАУТ), які одні такі на весь КиУР. Або малий одноамбразурний типу «МС». Одні з них музеїфіковані. Інші оголошені історичними пам'ятками. Решта — без охоронного статусу. Але найголовніше те, що вони доступні для полазок. Бо розташовані не в чиїмось городі, а посеред лісу.
1. Скажу чесно, план був важкуватий. Обійти пішки заплановані ДОТи 420, 419, 418, 417, 407, 406, 404, не втомивши ніг, було неможливо. Кілометраж за розрахунком становив 12,5 км. По факту вийшло, що намотав понад 19.
В цьому фотозвіті — ДОТи №№417, 418, 419, 420 і пам'ятник на місці командного пункту Київського укріпарайону. В заголовку номери ДОТів вказав у зворотній послідовності неспроста — саме в такій послідовності вийшла вилазка. Точніше, не вилазка — а похід.
Щоб йти самому стільки кілометрів було не нудно вперше взяв з собою навушники. Хоча «не нудно», це поки намотував кілометри навколо «цивілізації». Далі вже не було нудно. Бо в лісі влітку (окрім ДОТів) стільки всього! Непролазні чигирі. Жалюча кропива по півтора метри висотою. Відчуваю, що ті зарослі мені будуть снитися в кошмарних снах. А скільки павутини в траві і обабіч стежок (іноді і на стежці)! І все це під кружіння і жужжіння настирливих і кусючих комарів. Дивуюсь, як вистачило мотивації пройти весь маршрут. Але очі боялись, а ноги йшли.
2. Пройдений маршрут. Спочатку думав доїхати з Білогородки, але під'їхати міським автобусом було і цікавіше, і зручніше.
Найважчою ділянкою була дорога на Білогородку і район 418 ДОТу.
3. На початку походу сходив подивитися на меморіал в Святошино, встановлений на честь підземного командного пункту Київського укріпрайону.
4. На мармуровій плиті зазначено, що в 1930 році на цьому місці був збудований командний пункт. Діяв він недовго — з 3 липня по 8 серпня 1941 року. Перед заходом нацистських військ штаб перемістився до центру, на вулицю Артема (нині — Січових стрільців). А бункер на вулиці Львівській був затоплений німцями. Після невдалих спроб осушити, вентиляційні оголовки розібрали, а дві шахти підірвали. Ну а зверху побудували школу.
5. Розшукуючи ракурс, з якого б сфоткати школу, натрапив на стару шкільну будівлю, яка закинута.
А може командний пункт під нею?
6. Село Чайки, яке на вигляд вже не село. Один з ДОТів опинився у дворі багатоповерхівки. Добре, що до нього можна підійти.
7. Оглядовість ДОТа погана, бо перед ним розташована стоянка.
8. ДОТ №420 розташований вглибині лінії оборони. Але найдивніше, що він маленький — одноамбразурний і одноповерховий, типу «МС» (малої стійкості). З прибудованою вхідною галереею і повзковим лазом. Озброювався одним кулеметом «Максим». Побудований в 1929му.
9. 420й ДОТ призначався для ведення флангового вогню.
10. Інформаційний стенд біля ДОТу.
11. На стенді є схема ДОТу №420.
12. Тильна сторона споруди.
13. Вхід до ДОТу розкопали і розчистили, укріпили колодами.
14. Декілька років тому його зробили музейним. Тому ДОТ зачинений.
15. Повзковий лаз для аварійного входу/виходу в ДОТ.
16. Думав сфотографувати приміщення каземату зсередини, але здивувався побачивши невеличку музейну експозицію.
17. А ось і амбразура. Причому з бронезаслінкою(!).
18. Через дачі пройти не вдалося. Місцеві дорогу не підказали. Тому був змушений повертатись назад і йти до Житомирської траси. Між ДОТами 420 і 419 відстань кілометри 2. Плюс — зайвий крюк через трасу.
19. «Великий брат» слідкує за тобою, водій!
20. Якби не знав де шукати, то навряд чи б знайшов. ДОТ №419 прямо біля стежки по центру 112 кварталу лісу.
21. Дуже заріс рослинністю.
22. Амбразури засипані землею.
23. Тому вже не роздивитись, що ДОТ №419 чотирьохамбразурний (плюс 2 амбразури для обстрілу входу), одноповерховий. Типу «М1». Збудований в 1929 році.
24. Схема ДОТу. За основу взято карту Олександра Кузяка.
25. Вхід до ДОТу перегороджує кропива і гілляччя з павутиною.
26. Але якось пробираюсь всередину. І натрапляю на першу амбразуру для обстрілу входу.
27. За кутом — друга амбразура для обстрілу в разі проникнення ворогу.
28. В стіні якась ніша (що була помічена і в інших ДОТах). Якщо знаєте, для чого вона, пишіть.
29. З тамбура направляюсь до основних приміщень.
30. Напроти входу — невелика кімната.
31. Залишки металевих частин — якісь труби і шайби. А якихось 7 років тому в цьому ДОТі були двері і бронезаслінки. Мародери не випиляли лише те, що не можна було відпиляти.
32. Один з чотирьох бойових казематів і амбразура.
33. Другий каземат.
34. Виходжу з 419 ДОТу. З іншої сторони стежки його взагалі непомітно.
35. На стежці виросли гриби.
36. Вздовж Житомирської траси вийшов до вказівника до ДОТу №417. Незрозуміло, чому на табличці написаний №58.
37. До ДОТу веде доріжка. А сам ДОТ №417 має охоронний статус.
38. Стежка захаращена і довга. Аж ось вдалині помітно ДОТ.
39. ДОТ №417. 1929 року побудови. Одноповерховий, триамбразурний (з двома амбразурами для обстрілу входу), на два каземати. Тип «М1» (подібний до 419, тільки менше амбразур і казематів). Озброєння — станкові кулемети «Максим».
40. ДОТ високий. Не схожий на інші ДОТи. І з усіх ракурсів виглядає красиво.
41. На стіні ДОТа є табличка про те, що в тих місцях в 1941 році тримали оборону воїни 3-ї Повітряно-десантної бригади.
42. Цікава особливість — амбразури розташовані на куті.
43. Стіни обвив дикий виноград.
44. Збоку зі стіни стирчить труба. Цікаво, яке її призначення?
45. Фронтальна сторона ДОТу №417. Тут амбразура також на кутку.
46. Третя амбразура взагалі на трьох гранях стін. Здається, таке розташування називається фронтально-косоприцільним.
47. Вхід в ДОТ №417. Розташований не так, як в попередніх ДОТах. Вхід до нього облаштований, зі сходинками.
48. Тут добре видно дві амбразури для прикриття входу в ДОТ (так само, як і в 419му).
49. Схема ДОТу з Вікімапії.
50. Трохи подумавши, заходжу в ДОТ. В природньому освітленні виглядає так.
Зліва — повітрозабірний отвір. Прямо — одна з амбразур для оборони входу.
51. Повітрозабірний отвір зі вцілілою металевою рамкою.
52. Амбразура оборони входу і бронедвері в ДОТ. Начебто, в 2006му двері ще стояли на місці.
53. Тамбур. Такий же, як і в 419му.
54. Південна амбразура з окремим бойовим казематом.
55. В казематі є місце для кулеметника, що прикривав вхід з окремої амбразури.
56. Перегородка між іншим казематом. Двері у внутрішніх приміщеннях були дерев'яними з металевою обшивкою.
57. Друга амбразура.
58. Приміщення ДОТу загальним ракурсом. Ліворуч двері в попередьно оглянутий каземат. Праворуч — в тамбур.
59. Другий каземат більший і подвійний. В ньому розміщені аж дві амбразури. Плюс — одна амбразура для прикриття входу.
60. Вигляд на тамбур, другий каземат і вхід.
61. Навколо в лісі — купа буреломів. Стежка до ДОТу перекрита впавшим деревом, об яке я вдарився, не помітивши під час розмови по смартфону.
62. Далі шлях був ще хардкорнішим. Дорога до Білогородки без узбіччя. А по кущам на мінівенах «пасуть» диверсантів. Але стежка по лісовій просіці була ще важчою.
63. Невелике полегшення на перехресті (до речі, це орієнтир до ДОТу №418). Хоча обабіч стежки зарослі з кропиви.
64. В зарослях ледве помітив два квартальні стовпи. Виявляється, поширене явище. Чому два? Тут зрозуміло: перший, дерев'яний, новіший. А старий бетонний вже зовсім кривий.
65. Підступ до 418го ДОТу також перекритий поваленим деревом.
Щоб підійти до оборонної точки треба вибирати між кропивою, павутиною і деревом. Тут вмазався головою вдруге.
66. ДОТ №418 частково зруйнований. Хоча виглядає як руїни.
67. Одна з амбразур. Всього їх було 3. А сам ДОТ був трьохповерховим. На озброєнні мав кулемети.
68. Налобним ліхтариком підсвічую зруйновані каземати ДОТу.
69. Тут добре видно два поверхи і зруйноване перекриття. Обходити по кропиві і тим паче заходити всередину не ризикнув. Був би не один, може б ще подумав.
70. В стіні стирчить кріплення амбразури.
71. Складається враження, що кришку (дах) ДОТу підкинуло і вдарило об ДОТ. Можливо, його підірвали зсередини.
72. Від 418го ДОТу вирішив піти іншою стежкою. Але павутини по сторонам стежки, а місцями і над стежкою, теж повно. Чигирі і кропива по шию також траплялась. Тож втихомовку матюкався.
73. Розслабився лише тоді, коли побачив автомобільну дорогу.
Коли заходив в Білогородку сил вже не було. Сонце припікало і хотілось пити. Та я все ж пішов шукати 406 і 404 ДОТи. Однак виявив лише добре знайомий 405 ТАУТ. Пошук 406го ТАУТу через GPS нічого не дав. Місцезнаходження показує неточне. А шукати координати GoogleMaps взагалі не захотів. Поблукав чигирями і пішов шукати 404й ДОТ. Але й його не знайшов. Треба шукати когось, хто ті ДОТи вже облазив. Або «забити» на ці оборонні точки і досліджувати інші райони.
А ще дійшов до висновку, що для полазок по ДОТам краще обирати пізню осінь, коли немає ні кропиви, ні кліщів, ні павутини.
СХОЖІ ЗАПИСИ:
ДОТ №179 Київського укріпрайону (детальний огляд)
(Фотки на Яндексі)
ДОТи №№202 і 204 Київського укріпрайону
ДОТ №401 Київського укріпрайону: детальний огляд
Дивитись на карті
1. Скажу чесно, план був важкуватий. Обійти пішки заплановані ДОТи 420, 419, 418, 417, 407, 406, 404, не втомивши ніг, було неможливо. Кілометраж за розрахунком становив 12,5 км. По факту вийшло, що намотав понад 19.
В цьому фотозвіті — ДОТи №№417, 418, 419, 420 і пам'ятник на місці командного пункту Київського укріпарайону. В заголовку номери ДОТів вказав у зворотній послідовності неспроста — саме в такій послідовності вийшла вилазка. Точніше, не вилазка — а похід.
Щоб йти самому стільки кілометрів було не нудно вперше взяв з собою навушники. Хоча «не нудно», це поки намотував кілометри навколо «цивілізації». Далі вже не було нудно. Бо в лісі влітку (окрім ДОТів) стільки всього! Непролазні чигирі. Жалюча кропива по півтора метри висотою. Відчуваю, що ті зарослі мені будуть снитися в кошмарних снах. А скільки павутини в траві і обабіч стежок (іноді і на стежці)! І все це під кружіння і жужжіння настирливих і кусючих комарів. Дивуюсь, як вистачило мотивації пройти весь маршрут. Але очі боялись, а ноги йшли.
2. Пройдений маршрут. Спочатку думав доїхати з Білогородки, але під'їхати міським автобусом було і цікавіше, і зручніше.
Найважчою ділянкою була дорога на Білогородку і район 418 ДОТу.
3. На початку походу сходив подивитися на меморіал в Святошино, встановлений на честь підземного командного пункту Київського укріпрайону.
4. На мармуровій плиті зазначено, що в 1930 році на цьому місці був збудований командний пункт. Діяв він недовго — з 3 липня по 8 серпня 1941 року. Перед заходом нацистських військ штаб перемістився до центру, на вулицю Артема (нині — Січових стрільців). А бункер на вулиці Львівській був затоплений німцями. Після невдалих спроб осушити, вентиляційні оголовки розібрали, а дві шахти підірвали. Ну а зверху побудували школу.
5. Розшукуючи ракурс, з якого б сфоткати школу, натрапив на стару шкільну будівлю, яка закинута.
А може командний пункт під нею?
6. Село Чайки, яке на вигляд вже не село. Один з ДОТів опинився у дворі багатоповерхівки. Добре, що до нього можна підійти.
7. Оглядовість ДОТа погана, бо перед ним розташована стоянка.
8. ДОТ №420 розташований вглибині лінії оборони. Але найдивніше, що він маленький — одноамбразурний і одноповерховий, типу «МС» (малої стійкості). З прибудованою вхідною галереею і повзковим лазом. Озброювався одним кулеметом «Максим». Побудований в 1929му.
9. 420й ДОТ призначався для ведення флангового вогню.
10. Інформаційний стенд біля ДОТу.
11. На стенді є схема ДОТу №420.
12. Тильна сторона споруди.
13. Вхід до ДОТу розкопали і розчистили, укріпили колодами.
14. Декілька років тому його зробили музейним. Тому ДОТ зачинений.
15. Повзковий лаз для аварійного входу/виходу в ДОТ.
16. Думав сфотографувати приміщення каземату зсередини, але здивувався побачивши невеличку музейну експозицію.
17. А ось і амбразура. Причому з бронезаслінкою(!).
18. Через дачі пройти не вдалося. Місцеві дорогу не підказали. Тому був змушений повертатись назад і йти до Житомирської траси. Між ДОТами 420 і 419 відстань кілометри 2. Плюс — зайвий крюк через трасу.
19. «Великий брат» слідкує за тобою, водій!
20. Якби не знав де шукати, то навряд чи б знайшов. ДОТ №419 прямо біля стежки по центру 112 кварталу лісу.
21. Дуже заріс рослинністю.
22. Амбразури засипані землею.
23. Тому вже не роздивитись, що ДОТ №419 чотирьохамбразурний (плюс 2 амбразури для обстрілу входу), одноповерховий. Типу «М1». Збудований в 1929 році.
24. Схема ДОТу. За основу взято карту Олександра Кузяка.
25. Вхід до ДОТу перегороджує кропива і гілляччя з павутиною.
26. Але якось пробираюсь всередину. І натрапляю на першу амбразуру для обстрілу входу.
27. За кутом — друга амбразура для обстрілу в разі проникнення ворогу.
28. В стіні якась ніша (що була помічена і в інших ДОТах). Якщо знаєте, для чого вона, пишіть.
29. З тамбура направляюсь до основних приміщень.
30. Напроти входу — невелика кімната.
31. Залишки металевих частин — якісь труби і шайби. А якихось 7 років тому в цьому ДОТі були двері і бронезаслінки. Мародери не випиляли лише те, що не можна було відпиляти.
32. Один з чотирьох бойових казематів і амбразура.
33. Другий каземат.
34. Виходжу з 419 ДОТу. З іншої сторони стежки його взагалі непомітно.
35. На стежці виросли гриби.
36. Вздовж Житомирської траси вийшов до вказівника до ДОТу №417. Незрозуміло, чому на табличці написаний №58.
37. До ДОТу веде доріжка. А сам ДОТ №417 має охоронний статус.
38. Стежка захаращена і довга. Аж ось вдалині помітно ДОТ.
39. ДОТ №417. 1929 року побудови. Одноповерховий, триамбразурний (з двома амбразурами для обстрілу входу), на два каземати. Тип «М1» (подібний до 419, тільки менше амбразур і казематів). Озброєння — станкові кулемети «Максим».
40. ДОТ високий. Не схожий на інші ДОТи. І з усіх ракурсів виглядає красиво.
41. На стіні ДОТа є табличка про те, що в тих місцях в 1941 році тримали оборону воїни 3-ї Повітряно-десантної бригади.
42. Цікава особливість — амбразури розташовані на куті.
43. Стіни обвив дикий виноград.
44. Збоку зі стіни стирчить труба. Цікаво, яке її призначення?
45. Фронтальна сторона ДОТу №417. Тут амбразура також на кутку.
46. Третя амбразура взагалі на трьох гранях стін. Здається, таке розташування називається фронтально-косоприцільним.
47. Вхід в ДОТ №417. Розташований не так, як в попередніх ДОТах. Вхід до нього облаштований, зі сходинками.
48. Тут добре видно дві амбразури для прикриття входу в ДОТ (так само, як і в 419му).
49. Схема ДОТу з Вікімапії.
50. Трохи подумавши, заходжу в ДОТ. В природньому освітленні виглядає так.
Зліва — повітрозабірний отвір. Прямо — одна з амбразур для оборони входу.
51. Повітрозабірний отвір зі вцілілою металевою рамкою.
52. Амбразура оборони входу і бронедвері в ДОТ. Начебто, в 2006му двері ще стояли на місці.
53. Тамбур. Такий же, як і в 419му.
54. Південна амбразура з окремим бойовим казематом.
55. В казематі є місце для кулеметника, що прикривав вхід з окремої амбразури.
56. Перегородка між іншим казематом. Двері у внутрішніх приміщеннях були дерев'яними з металевою обшивкою.
57. Друга амбразура.
58. Приміщення ДОТу загальним ракурсом. Ліворуч двері в попередьно оглянутий каземат. Праворуч — в тамбур.
59. Другий каземат більший і подвійний. В ньому розміщені аж дві амбразури. Плюс — одна амбразура для прикриття входу.
60. Вигляд на тамбур, другий каземат і вхід.
61. Навколо в лісі — купа буреломів. Стежка до ДОТу перекрита впавшим деревом, об яке я вдарився, не помітивши під час розмови по смартфону.
62. Далі шлях був ще хардкорнішим. Дорога до Білогородки без узбіччя. А по кущам на мінівенах «пасуть» диверсантів. Але стежка по лісовій просіці була ще важчою.
63. Невелике полегшення на перехресті (до речі, це орієнтир до ДОТу №418). Хоча обабіч стежки зарослі з кропиви.
64. В зарослях ледве помітив два квартальні стовпи. Виявляється, поширене явище. Чому два? Тут зрозуміло: перший, дерев'яний, новіший. А старий бетонний вже зовсім кривий.
65. Підступ до 418го ДОТу також перекритий поваленим деревом.
Щоб підійти до оборонної точки треба вибирати між кропивою, павутиною і деревом. Тут вмазався головою вдруге.
66. ДОТ №418 частково зруйнований. Хоча виглядає як руїни.
67. Одна з амбразур. Всього їх було 3. А сам ДОТ був трьохповерховим. На озброєнні мав кулемети.
68. Налобним ліхтариком підсвічую зруйновані каземати ДОТу.
69. Тут добре видно два поверхи і зруйноване перекриття. Обходити по кропиві і тим паче заходити всередину не ризикнув. Був би не один, може б ще подумав.
70. В стіні стирчить кріплення амбразури.
71. Складається враження, що кришку (дах) ДОТу підкинуло і вдарило об ДОТ. Можливо, його підірвали зсередини.
72. Від 418го ДОТу вирішив піти іншою стежкою. Але павутини по сторонам стежки, а місцями і над стежкою, теж повно. Чигирі і кропива по шию також траплялась. Тож втихомовку матюкався.
73. Розслабився лише тоді, коли побачив автомобільну дорогу.
Коли заходив в Білогородку сил вже не було. Сонце припікало і хотілось пити. Та я все ж пішов шукати 406 і 404 ДОТи. Однак виявив лише добре знайомий 405 ТАУТ. Пошук 406го ТАУТу через GPS нічого не дав. Місцезнаходження показує неточне. А шукати координати GoogleMaps взагалі не захотів. Поблукав чигирями і пішов шукати 404й ДОТ. Але й його не знайшов. Треба шукати когось, хто ті ДОТи вже облазив. Або «забити» на ці оборонні точки і досліджувати інші райони.
А ще дійшов до висновку, що для полазок по ДОТам краще обирати пізню осінь, коли немає ні кропиви, ні кліщів, ні павутини.
СХОЖІ ЗАПИСИ:
ДОТ №179 Київського укріпрайону (детальний огляд)
(Фотки на Яндексі)
ДОТи №№202 і 204 Київського укріпрайону
ДОТ №401 Київського укріпрайону: детальний огляд
Дивитись на карті
