36-а весна
Apr. 21st, 2019 21:35![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
maxiwell«Вже не тішу я себе ще молодим.
Що мною можна забивати цвяхи.»
(Арсен Мірзоян)
Коли був 18-літнім не міг уявити себе 30-літнім. Але час летить невпинно і вже 30-літній рубіж давно пройдено. Навіть більше — в березні виповнилося 36 років. Це серйозний вік. За сучасними мірками молоддю вважаються особи до 35 років. А 36 — це, приблизно, екватор життя. І від усвідомлення цього на душі ніяково. Страшно подумати, що буде, коли настане «криза середнього віку». І можливо, я б не так переймався, якби були якісь позитивні зміни. А так... здоров'я з роками не додається; так і не побував і малоймовірно, що в майбутньому здійсню закордонну подорож; про вилазку в Чорнобильську зону можна і не сподіватись; офіційну роботу навряд чи знайду; особисте життя теж навряд чи налагодиться; друзів, з якими можна було порадитись, «поплакатись в жилетку» або поділитись радістю, фактично нема, при цьому не вдається завести нові знайомства. На додачу до цього помічаю, що стаю більш відлюдькуватим. Так, що інколи не хочеться виходити з дому. Хоча це і не дивно, бо у подорожі давно ніхто не кличе. А чим довше сидиш вдома, тим менше бажання прогулятися. Та й що такого можна побачити надворі, якщо все навколо те саме?
1. Однак, щоб зовсім не занудьгувати, вирішив пройтись хоча б десь. Тим паче, за вікном така краса — квітнуть дерева, розпускаються бруньки і листя.
Звичайно, замість фоткання квіточок і листя, я б краще десь полазив по заброшках, але одному сталкерити ризиковано. Тому поки так... Весняні замальовки.
2. А лазити є де. Не відомо тільки, чи дочекаються, поки буде з ким полізти.
3. Між тим, була спроба самостійного забросу (через таку вузеньку стежку). Але до абандону не дійшов.
4. Проте прогулявся від села Святопетрівське до Вишневого. Благо, тротуар зробили. Ще й поставили світлофор.
5. Залізничний переїзд в промзоні. Було прикольно пройтися там, де проїздив на машині.
6. І пройшов під високовольтними ЛЕПінами. Думав, що буде чутно коронний розряд або лупашити током, але напруга не відчувалась зовсім.
7. Поки не вилазив з дому, все розквітало.
8. Прогулявся з цифромильницею. Абрикос (чи сакура) вийшов гарно!
9. Макро теж непогане.
10. Тюльпани і півники на підході.
11. Ну і найяскравіша рослина весни.
12. Не знаю, що це за кущ. Але виглядає прикольно. І їх повно навкруги.
13. В одному з парків прибрали сміття і позбирали гілки.
14. Там же помітив мальовниче місце.
15. Пофоткав квіточки. Макро на «мильницю» далося нелегко.
16.
17. Центральна вулиця мого міста поки ще не зазеленіла.
18. Знову повертаюсь до парку. Там сьогодні проходили якісь дитячі ігри.
19. Називалось це дійство «Бейблейд».
20. Так і не зрозумів, що воно таке. Так що повертаюсь до весняних замальовок.
21. Молоді листочки відзняти на смартфон було проблематично.
22. Берези.
23. Кульбаби скоро масово зацвітуть. Так, знаю, що фоткав подібне і раніше.
24. Сакура на клумбі перед магазом.
25. Модрина — єдина у місті.
26. Щоб урізноманітнити прогулянку надумав пройтися в Тарасівку.
27. В посадці розквітли жовті квіточки, які облюбував метелик. Ех, знали б скільки сміття навколо!
28. Класний знімок, враховуючи що «мильниця» не підходить для макрозйомки.
29. В Тарасівці давно будують мікрорайон багатоповерхівок. Але дістався туди тільки зараз.
30. А будиночки-то панельні! Кому вони потрібні в 2019му?
31. Біля школи добудовують новий корпус. Напевно, існуюча будівля не вміщує всіх школярів.
Ну а на цьому у мене все. Сподіваюсь, що й до абандонів доберуся (сам чи з компанією).
СХОЖІ ЗАПИСИ:
Затяжна зима
Мобілографія або Фотощоденник кінця року
Незвичайна і надзвичайна осінь
Осінні замальовки
Погода — лайно!
Замальовки з прогулянок по Київському укріпрайону
Що мною можна забивати цвяхи.»
(Арсен Мірзоян)
Коли був 18-літнім не міг уявити себе 30-літнім. Але час летить невпинно і вже 30-літній рубіж давно пройдено. Навіть більше — в березні виповнилося 36 років. Це серйозний вік. За сучасними мірками молоддю вважаються особи до 35 років. А 36 — це, приблизно, екватор життя. І від усвідомлення цього на душі ніяково. Страшно подумати, що буде, коли настане «криза середнього віку». І можливо, я б не так переймався, якби були якісь позитивні зміни. А так... здоров'я з роками не додається; так і не побував і малоймовірно, що в майбутньому здійсню закордонну подорож; про вилазку в Чорнобильську зону можна і не сподіватись; офіційну роботу навряд чи знайду; особисте життя теж навряд чи налагодиться; друзів, з якими можна було порадитись, «поплакатись в жилетку» або поділитись радістю, фактично нема, при цьому не вдається завести нові знайомства. На додачу до цього помічаю, що стаю більш відлюдькуватим. Так, що інколи не хочеться виходити з дому. Хоча це і не дивно, бо у подорожі давно ніхто не кличе. А чим довше сидиш вдома, тим менше бажання прогулятися. Та й що такого можна побачити надворі, якщо все навколо те саме?
1. Однак, щоб зовсім не занудьгувати, вирішив пройтись хоча б десь. Тим паче, за вікном така краса — квітнуть дерева, розпускаються бруньки і листя.
Звичайно, замість фоткання квіточок і листя, я б краще десь полазив по заброшках, але одному сталкерити ризиковано. Тому поки так... Весняні замальовки.
2. А лазити є де. Не відомо тільки, чи дочекаються, поки буде з ким полізти.
3. Між тим, була спроба самостійного забросу (через таку вузеньку стежку). Але до абандону не дійшов.
4. Проте прогулявся від села Святопетрівське до Вишневого. Благо, тротуар зробили. Ще й поставили світлофор.
5. Залізничний переїзд в промзоні. Було прикольно пройтися там, де проїздив на машині.
6. І пройшов під високовольтними ЛЕПінами. Думав, що буде чутно коронний розряд або лупашити током, але напруга не відчувалась зовсім.
7. Поки не вилазив з дому, все розквітало.
8. Прогулявся з цифромильницею. Абрикос (чи сакура) вийшов гарно!
9. Макро теж непогане.
10. Тюльпани і півники на підході.
11. Ну і найяскравіша рослина весни.
12. Не знаю, що це за кущ. Але виглядає прикольно. І їх повно навкруги.
13. В одному з парків прибрали сміття і позбирали гілки.
14. Там же помітив мальовниче місце.
15. Пофоткав квіточки. Макро на «мильницю» далося нелегко.
16.
17. Центральна вулиця мого міста поки ще не зазеленіла.
18. Знову повертаюсь до парку. Там сьогодні проходили якісь дитячі ігри.
19. Називалось це дійство «Бейблейд».
20. Так і не зрозумів, що воно таке. Так що повертаюсь до весняних замальовок.
21. Молоді листочки відзняти на смартфон було проблематично.
22. Берези.
23. Кульбаби скоро масово зацвітуть. Так, знаю, що фоткав подібне і раніше.
24. Сакура на клумбі перед магазом.
25. Модрина — єдина у місті.
26. Щоб урізноманітнити прогулянку надумав пройтися в Тарасівку.
27. В посадці розквітли жовті квіточки, які облюбував метелик. Ех, знали б скільки сміття навколо!
28. Класний знімок, враховуючи що «мильниця» не підходить для макрозйомки.
29. В Тарасівці давно будують мікрорайон багатоповерхівок. Але дістався туди тільки зараз.
30. А будиночки-то панельні! Кому вони потрібні в 2019му?
31. Біля школи добудовують новий корпус. Напевно, існуюча будівля не вміщує всіх школярів.
Ну а на цьому у мене все. Сподіваюсь, що й до абандонів доберуся (сам чи з компанією).
СХОЖІ ЗАПИСИ:
Затяжна зима
Мобілографія або Фотощоденник кінця року
Незвичайна і надзвичайна осінь
Осінні замальовки
Погода — лайно!
Замальовки з прогулянок по Київському укріпрайону
no subject
Date: 2019-04-21 21:08 (UTC)Щастя, вдачі та гарних вилазок.