Сьогодні у мене ювілей – блогу "Трохи про все і не тільки" виповнилось аж 10 років. Важко в це повірити. Тоді, в далекому тепер, 2012-му, першим дописом була
розповідь про перемогу української збірної у європейському футбольному чемпіонаті "Євро". У цьому році майже за місяць до ювілею відбулася не менш знаменна подія – перемога учасника від країни (Kalush Orchestra з піснею "Stefania") на пісенному конкурсі "Євробачення-2022".
10-річчя блогу. За мірками світу інтернету це довгожитель. Більшість блогерів закидують цю справу через декілька років або публікують пости рідше і рідше. І причин для цього багато: банальна лінь, зайнятість, зменшення читацького інтересу, посилення цензури (у випадку з Livejournal), надійність і закриття фотохостингів (це взагалі головний біль для блогера), перехід на інші формати (аудіо або відео). Саме тому блоги, в "класичному" розумінні, як інтернет-щоденник або фотозвіти, занепадають. Зараз у моді або відео, або коротенькі відео, або дописи з однією чи кількома знімками. І що б там не казали про інтернет, віртуальний світ не такий довговічний, як це здається. Наприклад, мені доводиться витрачати багато зусиль, щоб підтримувати життєздатність блогу. По-перше, це блог-платформи. Як не дивно, цей блог розпочав у 2012-му на Я.ру (сервісі від Яндекса). Паралельно, у серпні 2013-го, завів блог у популярному на той час Livejournal (ЖЖ). Через два роки яндексівці прикрили свій сервіс, тому довелося переносити старі дописи в ЖЖ. Що цікаво, на Яндексі знову повернулись до блогів. Але віри їм вже немає.
Наступним етапом був 2017 рік з переїздом серверів ЖЖ до Ресурсної федерації. Відповідно, нові хазяї почали "закручувати гайки", тобто, посилювати цензуру. Особисто мене це не стосувалось (до останнього часу), але багато блогерів пішли на інші сайти. Ну а я завів блог на Dreamwidth і переніс туди старі дописи (нажаль, не додумався перенести ще й коментарі – хоча тоді була така можливість). Відтоді паралельно веду блоги і на ЖЖ, і на Дрімі. Хоча у зв'язку з посиленням цензури, деякі дописи не розміщую в ЖЖ.
Але найбільше клопоту не від паралельного ведення блогів (кроспостинг? Ні, не чув!), а від розміщення фотографій в інтернеті. Спершу розміщував свої фотки на Яндексі. Однак навесні-влітку 2017-го російські сайти в нашій країні заблокували. З усіма сервісами. Відповідно, і фотохостинг від Яндекса потрапив під роздачу. При цьому дивує, що ЖЖ і Рамблер не потрапили під заборону. Тоді дуже засмутився. Поступив, як і багато інших блогерів – не став переносити старі фотки. Правда, для перегляду необхідно було скористатись "обхідними шляхами" – VPN (які дуже гальмували), проксі, Тор-браузером (у ньому ЖЖ чомусь взагалі не відкривався). Зрозуміло, що для нових звітів потрібно було шукати новий фотохостинг.
Наступний хід був від Яндекса. Незадовго після блокування в Україні вони зробили підлість – у лютому 2018-го вони взагалі закрили фотосервіс, об'єднавши його зі сховищем. Хоча при цьому пообіцяли, що знімки, які були розміщені раніше, будуть хоститися. І, як не дивно, старі знімки ще висять. Правда, не обійшлося без приколів – прибрали функцію обертання.
Часткових або повних переїздів на нові фотохостинги було аж три. В 2017-му, за порадами блогерів, перейшов на Flickr (частковий переїзд). Потім, через зменшення ліміту для безкоштовного розміщення в 2019-му, довелося піти на вітчизняний хостинг – io.ua. Однак радість була недовгою – сайт часто не працював, а навесні 2021 вони помахали блогерам ручкою і закрилися. Так мені довелося втретє переходити на новий хостинг (imgBB) і переносити туди частину знімків. І, на днях, був змушений перенести туди і решту фоток, тому що Дрім перестав відкриватись через проксі або VPN. Втім, новий хостинг часто підгальмовує. До того ж, Флікром та іо користувався два роки, тому не здивуюсь, якщо поточний фотохостинг накриється в 2023-му році.
За ці 10 років блогерства назбиралось 407 фотозвітів і понад 19 тис. знімків. Поки переносив старі фотки, ловив люті флешбеки, оскільки за 10 років у житті відбулося багато змін – не стало кота Рижика і з'явились нові котики, зустрів і втратив подружку-напарницю, захопився сталкерством, змінились музичні смаки, змінив декілька місць роботи, в блозі і у спілкуванні перейшов з російської на українську. За допомогою блога знайшов нових друзів. Завдяки блогу був стимул розширювати кругозір і подорожувати країною. Були цікаві екскурсії по автобусним паркам столиці та тролейбусному депо, екскурсія за лаштунки військово-історичного шоу, концерти популярних виконавців, прохід по залізничному мосту, виставки і парад військової техніки, автомобільні виставки, катання на човні, дніпровські острови, епічні закинуті об'єкти, музеї.
Чи буду писати далі? На підтримання блогу витрачається стільки сил і часу, що зменшується бажання публікувати нові фоторепортажі. Особливо, після нещодавнього перенесення знімків. Тим паче, з новим контентом зараз напружено, а змінювати формат не хочеться. Тому, якщо і буду писати, то рідше. Сподіваюсь, що настануть кращі часи для класичних блогів. Ну і, на завершення, дякую всім читачам, які пройшли зі мною цей шлях!
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
