![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Ось і дістався до ювілейного, 70-го фотозвіту про заброшки. Аж не віриться, що за 6 років облазив приблизно стільки ж закинутих і напівзакинутих об'єктів. І це лише у Києві та столичній області (за виключенням однієї вилазки на Вінниччині)! Дивуюсь, де знайшлося стільки абандонів, та ще й доступних. Але, якщо добре пошукати, знайдеться ще скільки всього нерозвіданого. Зокрема, залишились недосліджені типи абандонів. Так що є до чого прагнути.
Звичайно, можна було б не заморочуватись з ювілейним сталком, і злазити на завод, чи на якусь понуру недобудову, але захотілося здійснити щось незвичне. Тож вирішив спробувати пролізти на закинуте бомбосховище. Бо що що, а бомбосховище іще не доводилось досліджувати.
1. Закинуте бомбосховище (та й взагалі, просто будь-яке бомбосховище) стало для мене відкриттям. Причому, в різних аспектах. Бо вперше лазив по такому типу абандонів.
Хоча, якщо чесно, на дану вилазку зібрався спонтанно. Річ у тім, що можна було розраховувати лише на самостійну полазку, тому зваживши всі «за» і «проти» вирішив, що краще лізти на об'єкт, який напевно не охороняється, і до якого можна доїхати без складнощів. А ще згадав, що намічається сталкерський ювілей, і треба було придумати щось нестандартне. Тому для забросу обрав закинуте бомбосховище у селищі Радистів. Тим паче, поїздка в районі Лісового масиву мала б бути мега-продуктивною, оскільки планував по дорозі зайти до парку Кіото подивитися чи ще цвітуть сакури. І насправді, пощастило застати цвітіння сакур (хоча вони квітують вже більше трьох тижнів!). А ще побачив будівництво нової тролейбусної лінії! Так що поїздка видалась насиченою. Але про все це напишу згодом, а поки про бомбосховище.
Дане бомбосховище розміщене у віддаленому столичному мікрорайоні — селищі Радистів і призначалося для працівників Радіостанції №1 Київського радіоцентру. Сховище цивільної оборони №104038 було розраховано на 300 чоловік. Це величезне бомбосховище, що, окрім основного входу, було обладнане заїздом для машин(!) і мало чотири вентиляційні оголовки. Збудовано воно в 1982 році. А закинуте, напевно, з 1998, відколи перестав працювати радіоцентр. Зараз «бомбарік» майже повністю вичищений мародерами. Не охороняється. Однак навкруги приватні будинки, тому місцеві можуть зацікавитись дослідниками. А ще там повно небезпечного сміття.
( Читати далі (+37 фото)... )
Звичайно, можна було б не заморочуватись з ювілейним сталком, і злазити на завод, чи на якусь понуру недобудову, але захотілося здійснити щось незвичне. Тож вирішив спробувати пролізти на закинуте бомбосховище. Бо що що, а бомбосховище іще не доводилось досліджувати.
1. Закинуте бомбосховище (та й взагалі, просто будь-яке бомбосховище) стало для мене відкриттям. Причому, в різних аспектах. Бо вперше лазив по такому типу абандонів.
Хоча, якщо чесно, на дану вилазку зібрався спонтанно. Річ у тім, що можна було розраховувати лише на самостійну полазку, тому зваживши всі «за» і «проти» вирішив, що краще лізти на об'єкт, який напевно не охороняється, і до якого можна доїхати без складнощів. А ще згадав, що намічається сталкерський ювілей, і треба було придумати щось нестандартне. Тому для забросу обрав закинуте бомбосховище у селищі Радистів. Тим паче, поїздка в районі Лісового масиву мала б бути мега-продуктивною, оскільки планував по дорозі зайти до парку Кіото подивитися чи ще цвітуть сакури. І насправді, пощастило застати цвітіння сакур (хоча вони квітують вже більше трьох тижнів!). А ще побачив будівництво нової тролейбусної лінії! Так що поїздка видалась насиченою. Але про все це напишу згодом, а поки про бомбосховище.
Дане бомбосховище розміщене у віддаленому столичному мікрорайоні — селищі Радистів і призначалося для працівників Радіостанції №1 Київського радіоцентру. Сховище цивільної оборони №104038 було розраховано на 300 чоловік. Це величезне бомбосховище, що, окрім основного входу, було обладнане заїздом для машин(!) і мало чотири вентиляційні оголовки. Збудовано воно в 1982 році. А закинуте, напевно, з 1998, відколи перестав працювати радіоцентр. Зараз «бомбарік» майже повністю вичищений мародерами. Не охороняється. Однак навкруги приватні будинки, тому місцеві можуть зацікавитись дослідниками. А ще там повно небезпечного сміття.
( Читати далі (+37 фото)... )
