![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
maxiwellЛегендарна "зеленка" — Зелений (літній) театр, Верхня підпірна стіна, Нижня підпірна стіна — це все олдскульні локації, які розташовані в одній місцевості, на схилах Дніпра. Київські діггери облазили їх ще на початку 2000-х, коли всі вони були закинуті і відкриті. А неофітам від тих об'єктів залишилась лише Нижня підпірна стіна — зовсім маленька заброшка. Проте вона дуже незвична.
Нижня підпірна стіна — багатофункціональна споруда аж 1856 року(!) побудови. Була збудована як частина Нової печерської фортеці. Вона була фортифікаційним укріпленням із бійницями та галереєю, слугувала для захисту ланцюгового мосту. Разом із тим вона слугувала водогоном. Нижня і Верхня підпірні стіни сполучались підземним ходом, з розміщеним у ньому водогоном, із водокачкою, військовою комендатурою і заводом «Арсенал». Правда, сам хід, начебто, засипаний.
1. Нижня підпірна стіна — один із зразків київської фортифікації XIX ст.
Взагалі-то я не збирався досліджувати підпірну стіну. Та й до закинутих споруд ставлюся із упередженням. Але, по факту, це заброшка. Бо не використовується, не музеїфікована. До того ж, більше ніде полазити одному. Звичайно, і це місце не радять досліджувати поодинці. Однак це історичне укріплення, на відміну від інших закинутостей які є у планах, не охороняється і відносно безпалєвне. Тож, чом би й не злазити? Тим паче, захотілося втекти від проблем по роботі, від пригод з котом (розповім якось пізніше), від буденності і від звіздецю, який влаштовують нові «слуги народу».
2. Вперше пройшовся до Зеленого театру і Верхньої підпірної стіни. Не думав, що коли-небудь доведеться тут побувати.
3. Зверху підпірної стіни — заасфальтований майданчик.
4. А що знизу не так легко побачити, бо стіну загородили.
5. Верхню підпірну стіну, разом із прилеглим літнім театром, можна побачити лише через сітку, бо декілька років тому Зелений театр викупили бізнесмени.
6. Попід Зеленим театром йде алея до Нижньої підпірної стіни. Дорога під ухилом.
7. Досить крутий спуск. А ще мокре листя, під яким — багнюка, на якій ледве не посковзнувся. Ось вам і мокре листя!
8. Цікавість (і бажання посталкерити) розпирала, тому таки дійшов до Нижньої підпірної стіни, на верхньому ярусі якої вдруге ледь не впав, посковзнувшись на багнюці.
9. Був вихідний день, тому на підпірній стіні тренувалися альпіністи. Я не ризикнув спуститись вниз.
10. Вирішив, що треба зайти з набережної. Там схил, начебто, не такий крутий. Правда йти вздовж ліквідованої трамвайної лінії довго. Тому довелося вдруге їхати на цю «історичку».
11. Ось і «парадний» вхід до Нижньої підпірної стіни.
12. Алея до підпірної стіни колись була облаштована. А зараз там руїни.
13. Якісь залізобетонні уламки невідомо від чого додають антуражу закинутості.
14. Поруч є вхід (відкритий!) у дренажну систему. А вгорі видніється Нижня підпірна стіна.
15. Не будемо відволікатись на дренажку — то зовсім інша тема. В цю вилазку я пішов заради підпірної стіни.
16. Фортифікаційне укріплення виглядає фантастично. У сенсі, незвично.
17. Складається враження, що споруда дворівнева. Але на другому ярусі — обманки. Справжні бійниці розташовані на нижньому ярусі.
18. Бійниці виконані у вигляді вузьких вертикальних щілин. Мабуть, рушницю туди можна було просунути.
19. Підходжу поближче.
20. Ну що, зазирнемо всередину?!
21. Всередині потрапив у величезний зал.
22. По обидва боки від залу тягнеться галерея.
23. А позаду зали є прохід в якесь приміщення.
24. Приміщення виявилось тупиковим.
25. Вигляд з центральнї зали в бік фасаду. Епічний фортечний краєвид. Особливо із спиляним деревом (спочатку подумав, що воно виросло всередині укріплення).
26. Праворуч галерею перетинав водогін.
27. Вода дзюрчить десь із гори. Можливо це і є той самий водогін?
28. Без фотоспалаху знімок гірший, але виглядає цікавіше.
29. За струмком галерея продовжувалась (фото без спалаху).
30. Правда, хід короткий (фото зі спалахом). Тому перелазити дренажку не захотів.
31. Ліва частина галереї довша.
32. Всередині галереї темно. Але на знімках без спалаху виглядає епічно. Жаль, фотокамера милить в таких умовах.
33. Один зі входів закиданий цеглою. Добре, що можна зайти з фасаду.
34. На цих сходах можна запросто поламати кістки.
35. Вигляд зі сходів. Поки піднявся по сходам, ледве не підвернув ногу.
36. Бійниці розташовані одна до одної під кутом, утворюючи фігуру «V».
37. Ось і вся Нижня підпірна стіна. Олдскулам і такої заброшки було достатньо. А мені цей історичний об'єкт видався замалим.
38. Поруч натрапив на якусь незрозумілу спороду.
39. Схоже на якесь накриття.
Така Нижня підпірна стіна — закинута «історичка». Прикольне місце для незвичних фотосесій. Також непогана місцина, щоб усамітнитись (в будні нікого не було). Певно, вона сподобається дослідникам старовини. Альпіністам підійде як височенька вертикальна стінка для скелелазання. Ну а сталкерам сприймати це укріплення як окремий абандон, мабуть не варто — бо занадто маленька споруда.
І наостанок, невеличка порада. Не ведіться на туристичні сайти, які радять підійти до Нижньої підпірної стіни з «Арсенальної». Зручніше буде від Поштової площі або від станції метро «Дніпро».
Дивитись на карті
СХОЖІ ЗАПИСИ:
«Сталінське метро» або недобудовані залізничні тонелі під Дніпром (частина 2)
«Сталінське метро» або недобудовані залізничні тонелі під Днвіпром (частина 1)
Закинутий велотрек у Києві
Нижня підпірна стіна — багатофункціональна споруда аж 1856 року(!) побудови. Була збудована як частина Нової печерської фортеці. Вона була фортифікаційним укріпленням із бійницями та галереєю, слугувала для захисту ланцюгового мосту. Разом із тим вона слугувала водогоном. Нижня і Верхня підпірні стіни сполучались підземним ходом, з розміщеним у ньому водогоном, із водокачкою, військовою комендатурою і заводом «Арсенал». Правда, сам хід, начебто, засипаний.
1. Нижня підпірна стіна — один із зразків київської фортифікації XIX ст.
Взагалі-то я не збирався досліджувати підпірну стіну. Та й до закинутих споруд ставлюся із упередженням. Але, по факту, це заброшка. Бо не використовується, не музеїфікована. До того ж, більше ніде полазити одному. Звичайно, і це місце не радять досліджувати поодинці. Однак це історичне укріплення, на відміну від інших закинутостей які є у планах, не охороняється і відносно безпалєвне. Тож, чом би й не злазити? Тим паче, захотілося втекти від проблем по роботі, від пригод з котом (розповім якось пізніше), від буденності і від звіздецю, який влаштовують нові «слуги народу».
2. Вперше пройшовся до Зеленого театру і Верхньої підпірної стіни. Не думав, що коли-небудь доведеться тут побувати.
3. Зверху підпірної стіни — заасфальтований майданчик.
4. А що знизу не так легко побачити, бо стіну загородили.
5. Верхню підпірну стіну, разом із прилеглим літнім театром, можна побачити лише через сітку, бо декілька років тому Зелений театр викупили бізнесмени.
6. Попід Зеленим театром йде алея до Нижньої підпірної стіни. Дорога під ухилом.
7. Досить крутий спуск. А ще мокре листя, під яким — багнюка, на якій ледве не посковзнувся. Ось вам і мокре листя!
8. Цікавість (і бажання посталкерити) розпирала, тому таки дійшов до Нижньої підпірної стіни, на верхньому ярусі якої вдруге ледь не впав, посковзнувшись на багнюці.
9. Був вихідний день, тому на підпірній стіні тренувалися альпіністи. Я не ризикнув спуститись вниз.
10. Вирішив, що треба зайти з набережної. Там схил, начебто, не такий крутий. Правда йти вздовж ліквідованої трамвайної лінії довго. Тому довелося вдруге їхати на цю «історичку».
11. Ось і «парадний» вхід до Нижньої підпірної стіни.
12. Алея до підпірної стіни колись була облаштована. А зараз там руїни.
13. Якісь залізобетонні уламки невідомо від чого додають антуражу закинутості.
14. Поруч є вхід (відкритий!) у дренажну систему. А вгорі видніється Нижня підпірна стіна.
15. Не будемо відволікатись на дренажку — то зовсім інша тема. В цю вилазку я пішов заради підпірної стіни.
16. Фортифікаційне укріплення виглядає фантастично. У сенсі, незвично.
17. Складається враження, що споруда дворівнева. Але на другому ярусі — обманки. Справжні бійниці розташовані на нижньому ярусі.
18. Бійниці виконані у вигляді вузьких вертикальних щілин. Мабуть, рушницю туди можна було просунути.
19. Підходжу поближче.
20. Ну що, зазирнемо всередину?!
21. Всередині потрапив у величезний зал.
22. По обидва боки від залу тягнеться галерея.
23. А позаду зали є прохід в якесь приміщення.
24. Приміщення виявилось тупиковим.
25. Вигляд з центральнї зали в бік фасаду. Епічний фортечний краєвид. Особливо із спиляним деревом (спочатку подумав, що воно виросло всередині укріплення).
26. Праворуч галерею перетинав водогін.
27. Вода дзюрчить десь із гори. Можливо це і є той самий водогін?
28. Без фотоспалаху знімок гірший, але виглядає цікавіше.
29. За струмком галерея продовжувалась (фото без спалаху).
30. Правда, хід короткий (фото зі спалахом). Тому перелазити дренажку не захотів.
31. Ліва частина галереї довша.
32. Всередині галереї темно. Але на знімках без спалаху виглядає епічно. Жаль, фотокамера милить в таких умовах.
33. Один зі входів закиданий цеглою. Добре, що можна зайти з фасаду.
34. На цих сходах можна запросто поламати кістки.
35. Вигляд зі сходів. Поки піднявся по сходам, ледве не підвернув ногу.
36. Бійниці розташовані одна до одної під кутом, утворюючи фігуру «V».
37. Ось і вся Нижня підпірна стіна. Олдскулам і такої заброшки було достатньо. А мені цей історичний об'єкт видався замалим.
38. Поруч натрапив на якусь незрозумілу спороду.
39. Схоже на якесь накриття.
Така Нижня підпірна стіна — закинута «історичка». Прикольне місце для незвичних фотосесій. Також непогана місцина, щоб усамітнитись (в будні нікого не було). Певно, вона сподобається дослідникам старовини. Альпіністам підійде як височенька вертикальна стінка для скелелазання. Ну а сталкерам сприймати це укріплення як окремий абандон, мабуть не варто — бо занадто маленька споруда.
І наостанок, невеличка порада. Не ведіться на туристичні сайти, які радять підійти до Нижньої підпірної стіни з «Арсенальної». Зручніше буде від Поштової площі або від станції метро «Дніпро».
Дивитись на карті
СХОЖІ ЗАПИСИ:
«Сталінське метро» або недобудовані залізничні тонелі під Дніпром (частина 2)
«Сталінське метро» або недобудовані залізничні тонелі під Днвіпром (частина 1)
Закинутий велотрек у Києві
no subject
Date: 2019-11-27 14:32 (UTC)